Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекций.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.66 Mб
Скачать

9.3. Вирішення організаційно-структурного завдання реалізації інноваційного проекту

При виборі організаційної форми реалізації інноваційних проектів, і «підривних» і підтримуючих слід розглянути в основному чотири альтернативні рішення.

Перша ознака - це тип команди. За першою ознакою треба визначити, якого типу команда здійснюватиме проект: або проектна команда, або функціональна команда. Функціональні команди («команди легкої вагової категорії») використовують існуючі можливості, а проектні команди («команди важковаговиків») створюють нові можливості.

Друга ознака - незалежність структури. За другою ознакою встановлюється автономність структурної одиниці, у рамках якої проект здійснюється: або це сама компанія, сама організація, або це автономний структурний підрозділ або організація. Нові автономні організації - це інструмент формування нових цінностей.

Для вибору організаційної форми розглядаються умови проектування й існує відповідна теорія. У теорії К. Кристенсена подається матриця вибору організаційної форми інноваційного «підривного» проекту (назвемо її структурною матрицею Крістенсена). Розглянемо її суть і можливості застосування [45, с. 188].

Рис. 9.1. Матриця К. Крістенсена «Вибір організаційної форми для реалізації інноваційного проекту».

Інноваційні проекти відповідно до своєї ролі в еволюційному технологічному розвитку та розвитку інноваційного бізнесу групуються за ознакою «ставлення до усталеної базової технології». Значення вказуються в діапазонах - від повної підтримки до заперечення. На крайніх полюсах - два види проекту:

  1. інноваційний проект підтримуючої інновації;

  1. інноваційний проект «підривної» інновації.

Посередині знаходяться їх різновиди та гібриди.

Ознака «ставлення до базової усталеної технології» збігається з іншою ознакою - «ставлення до цінностей організації». Ставлення може бути як найпозитивнішим (повна відповідність підтримуючих інновацій), так і повністю негативним (у «підривних» інновацій). Це формує вісь X на координатній площині.

Площинна диференціація інноваційних проектів допускає наявність другої ознаки - по вісі Y. Нехай це буде «складність проекту» стосовно усталених в організації процедур інноваційного бізнесу: або повна відповідність складності проекту таким процедурам, що свідчить про простий рівень його складності; або повна невідповідність, що вказує на велику складність проекту і зміну всіх усталених процедур. Природно, що і підтримуючі, і «підривні» інноваційні проекти можуть знаходитися в діапазоні від дуже простих до дуже складних.

Область A. Вона охоплює найбільшу кількість інноваційних проектів (до 80%). Проекти відповідають традиційним для компанії процедурам, традиційній логістиці, вони прості. Нічого ламати не треба. Проекти спрямовані на підтримку базової технології та на підтримку цінностей компанії (за структурою витрат і допустимою нормою прибутку для даної бізнес-моделі) і дозволяють трохи поліпшити властивості продуктів. Тому ці проекти цілком під силу функціональній команді з більш простою організацією, так званій «команді легкої вагової категорії». Команди набираються з функціональних фахівців на тимчасовій основі, часто без відриву від свого підрозділу. У таких функціональних командах координація через функціональні межі здійснюється в рамках основної організації. Команда використовує можливості підрозділів компанії.

Область B. До цієї області відносяться ситуації, що поєднують ознаки революційної технології (усталені процедури бізнесу не працюють і потрібні зовсім нові процедури) у рамках підтримуючих інноваційних проектів. Проект не відповідає прийнятим процедурам бізнесу компанії (таких проектів не більше 10%). Ми маємо справу зі складним проектом, коли треба змінювати багато усталених процедур. Потрібна міцна команда різнобічних фахівців. Її легше за все зібрати в рамках проектної команди (такі команди називають «командами важковаговиків»). Тут потрібна більша координація. Проектанти дотримуються цінностей основної організації, їх багато чого пов'язує з підрозділами компанії, тому проект можна здійснити в її рамках, тоді координація проекту здійснюватиметься з меншою напругою.

Саме так «Crysler» і «Medtronic» різко скоротили цикл розробки нових продуктів. «Команди важковаговиків» стали тим організаційним механізмом, за допомогою якого менеджери підрозділу жорстких дисків «IBM» шукали більш ефективні способи інтеграції компонентів в архітектурі своїх продуктів.

Область С. Тут перебувають бізнес-проекти продуктів, схожих на продукти основного бізнесу, але для їхньої реалізації потрібна зовсім інша бізнес-модель - заснована на низьких цінах (таких проектів не більше 10%). Наприклад, мережа Sam’s Clubs компанії Wal-Mart. Такі підприємства можуть покладатися на логістику основного бізнесу, але бюджет, управління, система підрахунку прибутків і збитків мають бути іншими. Тут можуть упоратися функціональні команди.

Область D. Тут створюються «підривні» інноваційні технології, які не збігаються ні із традиційними процедурами бізнесу й логістикою, ні із прийнятою базовою технологією і прийнятими цінностями (таких проектів не більше 5%). Тут усе нове. Це найскладніший об'єкт проектування, тому тут потрібна міцна проектна команда в рамках незалежної організації, щоб вільно здійснювати будівництво нового бізнесу.

Наприклад, у 1999 р. Compaq Computer почала продавати свої комп'ютери безпосередньо споживачам через Інтернет, що повинно було допомогти їй конкурувати із Dell Computer. Це викликало настільки гучні протести її роздрібних продавців, що Compaq довелося відмовитися від цієї стратегії за кілька тижнів. Вона була занадто «підривною» для бізнес-моделі самої компанії та її дилерів. Залагодити конфлікт можна було б, запустивши прямі продажі через незалежну компанію, яка діяла б під іншою маркою.

На завершення, треба наголосити, що вибір організаційної форми є дуже важливим, оскільки в командах задіяні здібні співробітники і треба, щоб їх інтелектуальна праця була продуктивною. Якщо цих співробітників змушують діяти в рамках процедур, логістики, технологій і цінностей, які не призначені для вирішуваного завдання, то ефективної роботи від них можна не очікувати.

Основні положення і поняття лекції 9

  1. Детоваризація - процес, коли компоненти, підсистеми (другий рівень архітектури продукту) розглядаються як закрита взаємозалежна архітектура, що вимагає спеціалізації виробництва та інтегрованої структури. Тоді продукт матиме індивідуальність і конкурентну перевагу, чим забезпечується необхідна якість щодо функціональності та надійності. Це виробництво стає тією точкою в ланцюжку створення вартості, де виникає зона прибутку (40 або навіть 60%). Детоваризація - включає наступні стадії. 1. Виробники модульних низьковитратних продуктів конкурують із виробниками більш дорогих продуктів закритої архітектури і витісняють їх. 2. Швидкість просування у верхні сектори залежить від якості підсистем. 3. Конкуренція між виробниками підсистем змушує компанії розробляти продукти закритої взаємозалежної архітектури. Виробники підсистем повинні обійти конкурентів саме за технічними характеристиками. 4. У підсумку лідерами індустрії підсистем стають компанії - виробники індивідуалізованих продуктів взаємозалежної архітектури, і вони починають отримувати серйозні прибутки. 5. Таким чином, створення прибуткових продуктів закритої архітектури виявляється початком нового циклу товаризації та детоваризації. [46, с. 160].

  1. Матриця вибору організаційної форми інноваційного «підривного» проекту. Вісь X - НОВИЗНА ПРОЕКТУ щодо базової технології й цінностей. Має два значення: 1) з точки зору новизни - це в основному проекти «підтримуючі» (ПідтрПр) усталені технології, усталені цінності. Відповідальність за проект лежить на основній організації (ОО); 2) це в основному проекти «підривні» (ПідрПр), нова технологія та нові цінності. Відповідальність за проект повинна бути за автономною одиницею (АО). Вісь Y - НОВИЗНА ПРОЦЕДУРИ. Має два значення: 1) низька (Н), виконавці - проектні команди (ПК); 2) висока (В), виконавці - функціональні команди (ФК). Чотири квадранти: А) ПідтрПр, ОО-Н. ФК - функціональна команда в рамках основної організації; В) ПідтрПр, ОО-В, ПК - проектна команда в рамках основної організації; C) ПідрПр, АО-Н, ФК - функціональна команда в рамках автономної одиниці; D) ПідрПр, АО-В,ПК - проектна команда в рамках автономної одиниці. [45, с. 188].

  1. Переміщення зони прибутку. Складається наступна схема переміщення зони прибутку. 1. На стадії прискореного зростання ринку з'являється ряд однотипних продуктів, і спостерігається дефіцит якості (недостатній рівень технічних характеристик). «Підривна» технологія відвойовує нижній ціновий сектор ринку, виробництво в провідній компанії інтегроване, а продукт має закриту взаємозалежну архітектуру, індивідуальні риси, є унікальним і забезпечений сервісом. У такому випадку, зона прибутку перебуватиме у виробничій ланці ЛСВ основного продукту (першого рівня за архітектурою). 2. Потім зона прибутку буде зміщуватися до тих виробничих ланок ЛСВ, які, реалізуючи підтримуючі технології, забезпечують якість для більш високих цінових секторів ринку. 3. Далі відбувається процес переходу на модульну архітектуру, дезінтеграцію виробництва, настає товаризація основного продукту і детоваризація компонентів або підсистем. Зона прибутку переходить від виробників основного продукту до компаній-виробників підсистем, що забезпечують якість своєї продукції, її індивідуалізацію та сервіс. Коли ринок стає модульним, треба шукати іншу ланку ЛСВ, яка знову забезпечить високі прибутки. 4. Нарешті, коли на ринку багато постачальників якісних підсистем, настає період товаризації підсистем, зона прибутку переміщується до каналу розподілу продукту – роздрібної торгівлі. Тільки там споживач отримає гарантовану якість щодо зручності та прийнятної ціни. [46].

  1. Перенасичення - такий стан, коли споживачі просто не в змозі оцінити всі технічні характеристики продукту (настав надлишок якості), і він стає сполучною ланкою між «підривною» стратегією й товаризацією. Процес перенасичення зароджується в нижніх секторах ринку - там споживачі в міру подальшого удосконалення продукту першими відчувають перенасичення. [80, с. 160].

  1. Проект - система сформульованих у його рамках цілей, створюваних або модернізовуваних для реалізації фізичних об'єктів, технологічних процесів; технічної та організаційної документації для них, матеріальних, фінансових, трудових та інших ресурсів, а також управлінських рішень і заходів щодо їхнього виконання. [80, с. 41].

  1. Створення й переміщення цінності бренду. 1. бренд - це зізнання споживача щодо задоволення його головної потреби - потреби в якості з огляду на різні критерії (функціональність, надійність, зручність придбання і обслуговування, ціна). 2. Усі продукти, пропоновані виробниками і продавцями ринку, вишиковуються в конкурентний ланцюжок, де умови конкуренції - це конкурентні переваги у задоволенні потреб, тобто, хто краще задовольнить потребу в якості. Далі все залежить від розвитку технології та її похідних - продуктів і послуг. Починається життєвий цикл продукту, виділимо в ньому три стадії. 3. Перша стадія - основний продукт і сервіс: спочатку ми маємо усталену технологію, усталені великі компанії, усталений ринок. Тут панують підтримуючі технології. Далі, як завжди зненацька, з'являється «підривна» інновація у вигляді «підривної» технології та її продуктів. Вона завойовує нижній сегмент старого ринку і відкриває свої ринки. 4. Друга стадія - компоненти і підсистеми: розвиток технології та продуктів призводить до виникнення модульних стандартів. Споживач бачить, що на рівні підсистем і компонентів немає необхідної якості. Аналізуючи ринок, він зауважує одного-двох виконавців із прийнятною якістю і навколо компанії, що забезпечує прийнятну якість, формується бренд - сила бренду перемістилася від виробника основного продукту до тієї ланки ЛСВ, яка забезпечує високу якість - до виконавця підсистеми і компонента. 5. Третя стадія - логістика: коли з'являються кілька продуктів однієї категорії з надлишком якості і налагоджується їх масове виробництво (товаризація), то для споживача головне - це зручність придбання і ціна (співвідношення ціна-якість). Цю потребу задовольняють канали розподілу, точніше, роздрібна торгівля. Сила бренду переходить до торговельних роздрібних мереж - за ними закріплюється функція забезпечення гарантованої якості щодо зручності і ціни. [46, с. 170].

7. Товаризація - це такий процес, коли в результаті переходу від закритої взаємозалежної архітектури продукту до модульної архітектури, переходу до модульного виробництва, з'являється багато однакових якісних продуктів, продукти стають нерозпізнаванними і знеособленими, втрачають свою унікальність і індивідуальність, починається перенасичення, а виробники залишають зону прибутку - вони втрачають прибутки. К. Крістенсен виділяє наступні стадії процесу товаризації: 1) формується новий ринок і відбувається просування «підривної» інновації, споживачі задоволені за рахунок закритої архітектури продукту; 2) продукт удосконалюється, і споживачі з нижніх секторів ринку відчувають надлишок якості; 3) змінюються критерії якості (тепер потреба полягає не у функціональності й надійності - вони вже задоволені, а в зручності придбання, обслуговуванні і цінах) і змінюються умови конкуренції; 4) потрібно скорочувати витрати і знижувати ціни і індустрія починає рухатися у напрямі модульних архітектур; 5) компанії починають спеціалізуватися, прискорюється процес дезінтеграції індустрії; 6) ускладнюється індивідуалізація продукту щодо цін і технічних характеристик, у всіх конкурентів продукція є однаковою, починається перенасичення. Властивістю товаризації виступає перенасичення якісним продуктом - високими технічними характеристиками. [46, с. 160].

  1. Чинники впливу на зону прибутку - 1) архітектура продукту і підсистем, 2) товаризація і детоваризація, 3) конкурентна перевага, 4) потреба в якості, 5) точки (ланки) ЛСВ. [46].

  1. Управління проектом - мистецтво керування і координації людських і матеріальних ресурсів протягом життєвого циклу проекту шляхом застосування системи сучасних методів і техніки управління для досягнення визначених у проекті результатів щодо складу і обсягу робіт, вартості, часу, якості та задоволення учасників проекту. [80, с. 45].

Питання для самоконтролю до лекції 9.

Лекція 9. УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ:

РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЙ «ПІДРИВНИХ» ІННОВАЦІЙ.

Параграфи

Питання

9.1. Товаризація і детоваризація, ланцюжок створення вартості та зона прибутку.

1. Що таке проект і що таке управління проектом?

2. У чому зміст процесу «товаризація»?

3. Які стадії процесу «товаризація» Вам відомі?

4. У чому зміст процесу «детоваризація»?

5. Які стадії проходить процес «детоваризація»?

6. Охарактеризуйте стан ринку, що має назву «перенасичення».

7. З чого складається ланцюжок створення вартості (ЛСВ)?

8. Що розуміється під «переміщенням зони прибутку»?

9. Які чинники впливають на переміщення зони прибутку?

9.2. Цінність бренду в різних умовах конкуренції.

1. У якій ланці ланцюжка створення вартості (ЛСВ) цінність бренду є найбільш очевидною?

2. Наведіть приклади переміщення цінності бренду.

3. Опишіть ситуацію з переміщенням цінності бренду в частині «продукту і сервісу».

4. Опишіть ситуацію з переміщенням цінності бренду в частині «компоненти і підсистеми».

5. Опишіть ситуацію з переміщенням цінності бренду в частині «логістики».

9.3.Вирішення організаційно-структурного завдання реалізації інноваційного проекту.

1. На яких вісях (горизонтальному та вертикальному параметрах) побудована матриця К. Крістенсена «Вибір організаційної форми для реалізації інноваційного проекту»?

2. Які чотири квадранти утворюють зазначену матрицю?

3. Які команди беруть участь у виконанні проектів?

Основна література

1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. - Центр экономики и маркетинга, 1996. - 208 с.

  1. Алешина И.В. Поведение потребителей. Учебник. - М.: Экономист, 2006. - 525с.

  2. Альтшуллер Г.С. Алгоритм изобретения. (Технология творчества. Диалектика изобретения. Человек и алгоритм). - М.: «Моск. рабочий», 1973. - 296 с.

  3. Аникин Б.А. Высший менеджмент для руководителя. Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 2000.-136с.

  4. Аникин Б.А., Баранчеев В.П. и др. Логистика инноваций и инновационная логистика. - «Вестник машиностроения», 2005, № 3. - с. 73-80.

  5. Аникин Б.А., Родкина Т.А. и др. Аутсорсинг: создание высокоэффективных и конкурентоспособных организаций. Учебное пособие / Колл. авторов под ред. проф. Б.А. Аникина. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 187с.

  6. Ансофф И. Стратегическое управление. Сокр. пер. с англ. Науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. - М.: Экономика, 1989.- 519с.

  7. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. - СПб.: Издательство «Питер», 1999.- 416 с.

  8. Багиев ГЛ., Тарасевич В.М., Анн X. Маркетинг: Учебник для вузов.- М.:Экономика, 1999.-703с.

  1. Баранчеев В.П. Система коммерциализации технологий. - «Менеджмент сегодня», № 1 (31), март 2006. - с. 14-29.

  2. Баранчеев В.П. Аутстаффинги команды инновационного бизнеса. - «Менеджмент сегодня», № 05 (29), октябрь 2005. - с. 32-43.

  3. Баранчеев В.П. Измерение инновационной активности компании как конкурентной силы. - «Менеджмент сегодня», № 4 (28), август 2005. - с. 17-21.

  4. Баранчеев В.П. Управление знаниями. Учебное пособие. - :Центр маркетинговых исследований и менеджмента (ЦМИиМ), 2005. - 144 с.

  5. Баранчеев В.П. Подход к созданию знаний в управлении инновациями. - Вестник Университета: Государственный университет управления (ГУУ). - № 2 (6), 2003. - с. 39-46.

  6. Баранчеев В.П. Стратегический анализ. - Проблемы теории и практики управления, 1998 , № 4. - с. 43-49.

  7. Баранчеев В.П. Инновационный менеджмент. / Учебное пособие - М.: Институт международного права и экономики (ИМПЭ), 1997. - 98 с.

  8. Баранчеев В.П. Стратегический менеджмент. / Учебное пособие - М.: Институт международного права и экономики (ИМПЭ), 1997. - 86 с.

  9. Баранчеев В.П. Организация управления исследованиями и разработками в новых условиях хозяйствования. - М.: Московский институт управления им. С. Орджоникидзе, 1989. - 98 с.

  10. Баранчеев В.П., Гунин В.Н., Лялина С.Ю., Онищенко С.И., Устинов В.А. Инновационный менеджмент: Учебное пособие для заочного института. -ГУУ - ЗАО «Финстатинформ», 2000. - 127. (3.2. Инновационный потенциал и инно­вационный климат, с. 53-59).

  11. Баранчеев В.П., Мартынов Л.М. Управление инновационным бизнесом:обзор актуальных идей. Научно-методическое пособие. - М.: Компания Спутник+, 2005. - 320 с.

  12. Бауэр Р., Коллар Э., Тан В. Управление инвестиционным проектом (Опыт «ИБМ» в разработке и реализации инновационного проекта). Пер. с англ. - М.:ИНФРА-М, 1995. - 208 с. (Лидерство и концепция, с. 22-43).

  13. Брукинг Энни. Интеллектуальный капитал. (Знания-ключ к успеху в новомтысячелетии). Пер. с англ, под ред. Л.Н.Ковалик. - СПб.: Питер, 2001. - 288 с. (Серия «Теория и практика менеджмента»). (Глава 10. Управление знаниями и корпоративная память, с.208-224).

  14. Гейтс Билл. Бизнес со скоростью мысли. Издание 2-е, исправленное. - М.:Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. - 480 с.

  15. Гончарова Н.П., Перерва П.Г. и др. Маркетинг инновационного процесса: Учебное пособие. - Киев: «Киевский институт инвестиционного менеджмента», 1998. - 267 с. (Глава 2. Рынок инноваций в системе маркетинга, с. 51-90. Глава 3. Управление процессом создания продукции на основе концепции маркетинга, с. 91-161).

  16. Гордон Ян X. Маркетинг партнерских отношений. - Пер. с англ, под ред. О.А. Третьяк. - СПб.: Питер, 2001. - 384 с. (Глава 8. Массовое изготовление на заказ, с. 267-303).

  17. Гроув Эндрю. Выживают только параноики. Как использовать кризисные периоды, с которыми сталкивается любая компания / Пер. с англ. - М.: Альпина Паблишер, 2003. - 200 с.

  18. Гунин В.Н. Инновационная активность предприятий: сущность, содержание, формы. Монография. - М.: Государственный университет управления (ГУУ), 2000.-102с.

  19. Гунин В.Н., Баранчеев В.П., Устинов В.А., Ляпина С.Ю. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров, Модуль 7. Инновационный менеджмент. - М.: «ИНФРА-М», 1999. - 328 с.

  20. Дженстер П., Хасси Д. Анализ сильных и слабых сторон компании: определение стратегических возможностей. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. - 368с. (Глава 5. Аудит технологии и инноваций, с. 151-182, Глава 9. Ключевые компетенции, критические факторы успеха и базисные возможности, с. 275-300).

  21. Диксон Питер Р. Управление маркетингом / Пер. с англ. - М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 1998. - 560 с. (Гл. 5. Анализ рыночных каналов, с. 159-189. Гл. 8. Стратегия позиционирования, с.244-288. Гл. 9. Управление товаром, с.289-330. Гл.10. Управление распределением товаров, с.331-368).

  22. Дойль Питер. Менеджмент, стратегия и тактика / Пер. с англ, под ред. Ю.Н.Каптуревского. - СПб: Издательство «Питер», 1999. - 560 с. (Инновационный менеджмент, с. 196-197, с. 261-296; Движущие силы рынка и конкурентные стратегии, с. 183-219).

  23. Дэвис Скотт М. Управление активами торговой марки / Пер. с англ. Под ред. Ю.Н.Капуревского. - СПб: Питер, 2001. - 272 с.

  24. Залтман Джеральд. Как мыслят потребители. То, о чем не скажет потребитель, то, чего не знает ваш конкурент. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – 224. (Проект «Гарвардская Школа бизнеса»). (Глава 4. Интервью у разума/мозга. Выявление метафоры, с. 70-94).

  25. Инновационный менеджмент: Учебник / Под ред. проф. В.А. Швандара и проф. В.Я. Горфинкеля. - М.: Вузовский учебник, 2004. - 382 с. (4.2. Коммерциализация новшеств, с. 92-104).

  26. Кембелл Э., Саммерс-Лаче К. Стратегический синергизм, 2-е изд. /.СПб.: Питер, 2004. - 416 с. (Глава 5. Портер М. Взаимосвязи бизнес-единиц, с. 101-136).

  27. Кирнэн Мэтью. Обновляйся или умри! Пер. с англ. - СПб.: «Крылов», 2004.-384 с.

  28. Киршина М.В. Коммерческая логистика. Учебное пособие для студентов заочного обучения по специальности «Маркетинг» 061500. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 152с.

  29. Кляйн Н. NO LOGO. Люди против брендов. - М.: 000 «Добрая книга», 2003. - 624 с.

  30. Ковалев Г.Д. Инновационные коммуникации. Учебное пособие для вузов, М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 288 с.

  31. Ковалев Г.Д. Основы инновационного менеджмента. Учебник для вузов. Под ред. проф. Швандара В.А. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 208 с.

  32. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность. - М.: Экзамен, 2001. - 576 с

  33. Котлер Филипп. Маркетинг менеджмент. Экспресс-курс, 2-е изд. / Пер. с англ, под ред. С.Г. Божук. - СПб.: Питер, 2006. - 464 с. (Глава 2. Маркетинг в новой экономике, с. 45-62. Основные двигатели новой экономики, с. 46-48. Кастомизация и кастомеризация, с. 47. Глава 9. Идентификация рыночных сегментов и выбор целевых рынков, с. 227-249. Индивидуальный маркетинг, с. 230. Глава 14. Управление маркетинговыми каналами, с. 346-368. Глава 15. Управление розничной и оптовой торговлей и маркетинговая логистика, с. 368-389. Маркетинговая логистика - с. 382.).

  34. Котлер Филипп. Основы маркетинга: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. Е.М. Пеньковой. - М.: Прогресс, 1990. - 736 с.

  35. Котлер Филипп, Триас де Без Ф. Новые маркетинговые технологии. Методики создания гениальных идей (Латеральный маркетинг). / Пер. с англ, под ред. Т.Р. Тэор. - СПб.: Издательский Дом «Нева». - 2004. - 192 с.

  36. Кристенсен К. Дилемма инноватора. Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 239 с.

  37. Кристенсен К., Рейнор М. Решение проблемы инноваций в бизнесе. Как создать растущий бизнес и успешно поддерживать его рост. Пер. с англ. - М,: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 290 с.

  38. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. (Европейская перспектива). - Пер. с франц. - С.-П., Наука, 1996. - 589с. (Глава 10. Развитие путем выпуска новых товаров, с. 351-400).

  39. Лопатников Л.И. Краткий экономико-математический словарь. - М.: Наука, 1979.-358 с.

  40. Ляпина С.Ю. Теоретические основы моделирования рисков стратегического развития предприятия. - «Менеджмент сегодня», № 2 (32), апрель 2006, - с. 74-85.

  41. Маринко Г.И. Современные модели и школы в управлении знаниями. - Научный журнал «Вестник Московского университета», Серия 21. Управление (государство и общество), № 2, апрель-июнь 2004, с. 45-65.

  42. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Маркетинг инноваций. Научно-практическое издание. - Новосибирск: Новосибирский государственный университет. Экономический факультет. 2005. - 109 с.

  43. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент. Курс лекций. - М.: ИНФРА-М; Новосибирск: Сибирское соглашение, 2001. - 288 с.

  44. Мартынов Л.М. Инфокомный менеджмент. - М.: «Информационно-технический центр «Мобильные Коммуникации», 2003, (сайт: infocommanager.narod.ru). - 257с.

  45. Масленникова Н.П. Менеджмент инновационной организации. Монография. - М.: Государственный университет управления (ГУУ), 2001. - 97 с.

  46. Масленникова Н.П. Концепция развития инновационной восприимчивости организаций в инновационной сфере. - «Менеджмент сегодня», № 1 (31), март 2006, с. 2-13.

  47. Мнеян М.Г. Инновационный вызов времени. - М.: Издательский дом «Сумма технологий», 2002. - 200 с. (Глава 2. Технологические инновации. Эффективная коммерциализация и расчет, с. 27-44. Глава 3. Технологические инновации: рыночный аспект, с. 45-58. Глава 4. «Высокий горизонт» технологий, с. 59-74. Технологические инновации: научный аспект, с. 75-90. Глава 8. §8.14. Коммерциализация технологий, с. 157 – 164.)

  48. Мур Джеффри. Преодоление пропасти: маркетинг и продажа хайтек-продуктов массовому потребителю: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2006. - 368 с.

  49. Мухин В.И. Управление интеллектуальной собственностью. Словарь-справочник. - М.: Национальный институт бизнеса (НИБ), 2004. - 574с.

  50. Нордстрем К., Риддерстрале Й. Бизнес в стиле фанк (Капитал пляшет под дудку таланта). - СПб.: Стокгольмская Школа Экономики в Санкт-Петербурге, 2000. - 270 с.

  51. Основы коммерциализации результатов НИОКР и технологий. Общая редакция и составление д.т.н. Фонштейн Н.М. - М.: АНХ.1999. - 271 с.

  52. Попов Е.В. Теория маркетинга. - Екатеринбург: «Наука», Уральское отделение, 1999. - 586 с. (Раздел 8. Персональные продажи на промышленном рынке, с. 418-504).

  53. Портер М. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов. / Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 454 с.

  54. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость. / Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 715 с.

  55. Портер М. Конкуренция. / Пер. с англ.: Уч. пособие. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. - 495 с. (Глава 5. От конкурентных преимуществ - к корпоративной стратегии, с. 126-160).

  56. Раис Эл, Траут Джек. Позиционирование: битва за узнаваемость / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб.: Питер, 2001. 256 с.

  1. Сенге Питер. Пятая дисциплина: искусство и практика самообучающейся организации. / Пер. с англ. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1999. - 408 с. (Умения обующейся организации, с.29-40. Интеллектуальные модели, с.32, 179-206; Измение сознания, с.89-108.).

  2. Симоненко С.И. Использование метафор в целях повышения убедительности речи. - Материалы международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы управления - 2001», 24-25 октября 2001 года; выпуск 2: «Стратегический и инновационный менеджмент», «Финансовый менеджмент», «Социогия и кадры управления», с. 309-311. - 327 с.

  3. Сливотски А. «Миграция ценности» (Что будет с вашим бизнесом завтра?). - Пер с англ. А. А. Шапошниковой под ред. М.В. Фербера и А.В. Степанова. - М.: Изд - во «Манн, Иванов и Фербер», 2006. - 432 с.

  4. Сливотски А., Моррисон Д. Маркетинг со скоростью мысли. (Инновации в модели бизнеса). - М.: Изд-во Эксмо, 2003. - 448 с.

  5. Смит П., Бэрри К., Пулфорд А. Коммуникации стратегического маркетинга: Учеб. посбие / Пер с англ, под ред. проф. Л.Ф. Никулина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.- 415 с.

  6. Соколова Л.В. Регулирование инновационного процесса: Учеб. Пособие для вузов / ГУУ. - М.: ЗАО «Финстатинформ», 1999. - 157 с. (7. Инновационный рынок. Формирование и функционирование, с.109-124).

  7. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов / Пер. с англ под ред. Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

  8. Траут Джек. Дифференцируйся или умирай! / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2006. - 240 с.

  9. Траут Джек. Сила простоты: руководство по успешным бизнес-стратегиям. - СПб.: Питер, 2001. - 224 с.

  10. Траут Джек. Траут о стратегиях. / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2005. - 191

  11. Устинов В.А. Управление инновационной деятельностью в процесс создания новой техники, освоение производства новой продукции. - Государственная академия управления, 2005. - 80 с.

  12. Хилл Сэм, Рифкин Гленн. Радикальный маркетинг: От Гарварда до Xарлея - уроки десяти компаний, которые нарушали правила и создавали сенсации. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 416 с.

  13. Чармэссон Генри. Торговая марка: как создать имя, которое принесет миллионы. Пер с англ. - СПб.: Издательство «Питер», 1999. - 224 с.

  14. Шумянкова Н.В. Особенности коммерциализации результатов научно-технической деятельности в экономических системах. - М.: ФГУ НИИ РИНКЦЭ, 2004. -178 с.

  15. Шапиро В.Д., Ильин Н.И., Лукманова И.Г. и др. «Управление проектам». Учебник под ред. В.Д. Шапиро. - СПб.: Издательство «Два, ТрИ», 1996. - 610 с.

  16. Янсен Феликс. Эпоха инноваций (Об интеллектуальных моделях и нелинейных механизмах): Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 308 с.

  17. О'Коннор Дж. Искусство системного мышления: - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 256 с.

  18. Управление организацией. Энциклопедический словарь. 2001, с. 569.

  19. Щербо Г. Убийца категорий. - «Эксперт»: № 2, 2004.

Додаткова література

  1. Закон України від 15 грудня  1993 року „Про  внесення  змін і доповнень до Закону УРСР „ Про  захист прав споживачів”.

  2. Закон України „ Про рекламу” від 3 липня 1996 року.

  3. Закон України « Про внесення змін до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» та інших законів України від 12 січня 2006 року № 3333 – IV.

  4. Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2006 року «Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України» від  11 липня 2006 року № 606 \ 2006.

  5. Постанова Кабміну України „Про введення штрихового кодування товарів” № 574 від 29 травня 1996 року.

  6. Амблер Тим. Практический маркетинг. - СПб.: Питер, 1999. - 400 с.

  7. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. - Л.: „Світоч”, 1995. - 295 с.

8. Аникеев С. Методика разработки плана маркетинга. - М.: Фолиум, 1996. – 128 с.

9. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с. 10. Ассэль Генри. Маркетинг: принципы и стратегия: Ученик для вузов. – М.: ИНФРА-М, 2001.- 804 с.

11. Багиев Г.Л. и др. Маркетинг: Учебник для вузов. - М.: ОАО «Изд-во» Экономика», 1999 – 392 с.

12. Баркан Д.И. Маркетинг для всех. - Л.: Культ-информ-пресс, 1991. - 256 с.

13. Батра Р., Майерс Дж., Аакер Д. Рекламный менеджмент/ Пер. с англ. - М., СПб., К. Издат. дом «Вильямс», 1999 - 248 с.

14. Бландел Р. Эффективные бизнес–коммуникации, - СПб.: Питер, 2000 – 267 с.

15. Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? - М.: Модино новости Пресс, 1989 - .239 с.

16. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом / Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991 - .271 с.

17. Василенко В.О., Шматко В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. За редакцією В.О. Василенко. – Київ: ЦУЛ, Фенікс, 2003. – 440 с.

18. Вачевський М.В., Долішній М.І., Скотний С.Г. Маркетинг для менеджера. - Стрий: Просвіта, 1993 – 139 с.

19. Вествуд Дж. Маркетинговый план / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2001 – 276 с.

20. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. - Київ: Лібра, 2004. - 712 с. 21. Гейк П., Джексон П. Вчись аналізувати ринок. / Пер. з англ.. - Львів: , 1995. – 274 с.

22. Герасименко В.В. Ценовая политика фирмы. - М.: Финстатинформ, 1995. – 192 с.

23. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика. - К.: Вища школа, 1994. – 327 с.

24. Голубков Е.П. и др. Маркетинг: выбор наилучшего решения. - М.: Экономика, 1993 – 314 с.

25. Голубков Е.П. Маркетинг: стратегии, планы, структуры. - М.: Дело, 1995. – 192 с.

26. Голубков Е.П. Маркетингове исследования: теорія, методология и практика. - М.: Изд-во „Финпресс”,1998 – 211 с.

27. Дараховский И.С., Черноиванов И.П. Как создать службу маркетинга на предприятии. - Кишинев, 1992 – 147 с.

28. Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга / Пер. с англ.: Учебн. пособие. -М.: Издат. дом «Вильямс”, 2000 – 247 с.

29. Дибб С., Симкин Л., Брэдли Дж. Практическое руководство по маркетинговому планированию / Пер с англ. - СПб.: Питер, 2001 – 234 с.

30. Дихтль Е., Хершген Х. Практический маркетинг: Учебн. пособие / Пер. с нем.; Под ред. И.С. Минко. - М.: Высшая школа, ИНФРА-М, 1996 – 328 с. 31. Евдокимов Ф.И., Гавва В.М. Азбука маркетинга: Учебн. пособие. - 3-е изд., перераб. И доп. - Донецк: Сталкер,1998 - 189 с..

32. Зав’ялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг (сто вопросов - сто ответов о том, как эффективно действовать на внешнем рынке). - М.: Междунар. отношения, 1998 – 273 с.

33. Захаров К.В., Цыганок А.В., Бочарников В.П. и др. Логистика,эффективность и риски внешнеэкономических операций. - К.: ИНЭКС, 2000 – 309 с.

34. Ильенкова Н.Д. Спрос: анализ и управление: Учебн. пособие / под ред . И.К.Белячевского. - М.: Финансы и статистика,1997 – 176 с.

35. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003 –278 с..

36. Йохна М.А., Стадник В.В. Економіка і організація інноваційної діяльності: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 400 с.

37. Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000 - 257 с. 38. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. - К.: КНЕУ, 1997. - 160 с. 39. Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999 – 262 с.

40. Картер Г. Эффективная реклама / Пер. с англ. -М.: Прогресс, 1991 – 346 с.

41. Катлип С., Сентер А., Врум Г. Паблик рилейшнз. Теория и практика / Пер. с англ.: Учебн. пособие. - М.: Издат. дом «Вильямс», 2000 – 295 с. 42. Ковалев А.И., Войленко В.В. Маркетинговый анализ. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1997 – 176 с.

43. Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.М. Производственный и операционный менеджмент: Учебник. - СПб: Специальная литература, 1998 – 324 с.

44. Крикавський Є. Логістика підприємства. - Львів: ДУ „ Львівська політехніка”, 1996 – 160 с.

45. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998 – 178 с.

46. Ламбен Ж-Ж. Стратегический маркетинг: Европейская перспектива / Пер. с фр. - СПб.: Наука, 1996 – 169 с.

47. Логістика: Учебн. пособие / под ред. Б.А. Аникина. - М.: ИНФРА-М, 1998 – 186 с.

48. Лук’янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій:  Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000 – 234 с.

49. Лук’янець Т.І. Рекламний менеджмент: Навч. посібник - К.: КНЕУ, 1998 – 176 с.

50. Лэйхифф Дж. М., Пенроуз Дж. М. Бизнес – коммуникациии.- СПб.: Питер, 2001 – 265 с..

51. Маркетинг : Учебник / Под ред. А.Н. Романова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995 – 183 с.

52. Медведев П.М. Организация маркетинговой службы с нуля. – СПб.: Питер, 2006 – 224 с.

53. Нэгл Т.Т., Хол ден Р.К. Стратегия и тактика ценнобразования / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2001 – 276 с.

54. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникаций. - М.: Центр, 1998 – 178 с.

55. Примак Т.О. Маркетингові комунікації в системі управління підприємством. – К.: ООО “Експерт", 2001 – 139 с..

56. Ромат Е. Реклама. - К.: ИСИО Украины, 1996. - 224 с.

57. Росситер Дж. Р., Перси Л. Реклама и продвижение товара. – СПб.: Питер, 2000 – 247 с.

58. Смит П., Бэрри К., Пулфорд А. Коммуникации стратегического маркетинга. – М. ЮНИТИ ДАНА, 2001 – 354 с.

59. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006 – 464 с.

60. Сэндидж Ч., Фрайбургер В., Ротцолл К. Реклама. Теория и практика / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1989 – 327 с.

61. Тарасевич В.М. Ценовая политика в системе маркетинга / Пер. с англ.; Под ред. Г.Л. Багиева: Учебн. пособие. - СПб.: Изд-во СПб ГУЭФ, 1997 – 264 с.

62. Терещенко В. Маркетинг: новые технологии в России.- СПб.: Питер, 2001 – 184 с.

63. Уэллс У., Вернет Дж., Мориарти С. Реклама: теория и практика / Пер с англ. - СПб.: Питер, 1999 – 290 с..

64. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. – М.: ЗАО «Бизнес-школа«Интел-Синтез», 1998 –600 с.

65. Фегеле З. Директ–маркетинг. –М.: "Интерэксперт", 2001- 218 с.

66. Хершген Х. Маркетинг: основы профессионального успеха. Пер. с нем.- М.: ИНФРА-М, 2000 – 195 с.

67. Эванс Дж. Р., Берман Б. Маркетинг / Сокр. пер с англ. - М.: Экономика, 1993. – 335 с.

 

ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

КУРС ЛЕКЦІЙ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«МАРКЕТИНГ ІННОВАЦІЙ»

КИЇВ 2009

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.