- •Маркетинг інновацій
- •1.1. Поняття технології, модель тамо, класифікація
- •1.2. Інноваційні продукти
- •1.3. Життєвий цикл виробу (продукту) і процес створення нової техніки
- •1.4. Ринок інновацій
- •1.5. Життєвий цикл товару
- •1.6. Життєвий цикл інновації
- •1.4. Ринок інновацій
- •1.5. Життєвий цикл товару
- •1.6. Життєвий цикл інновацій
- •2.1. П'ять конкурентних рушійних сил Майкла Портера
- •2.2. П'ять загальних конкурентних стратегій Майкла Портера
- •2.3. Ланцюжок створення вартості
- •2.4. Три джерела і шість принципів стратегічного позиціонування Майкла Портера
- •2.5. Правило ромба конкурентних переваг та індустріальні кластери Майкла Портера
- •2.6. Шість рушійних конкурентних сил інноваційного бізнесу Ендрю Гроува («Intel») і десятиразове зростання якої-небудь сили
- •2. Десятиразове зростання якої-небудь сили створює проблемну ситуацію.
- •2.1. П’ять конкрентних рушійних сил Майкла Портера.
- •2.2. П’ять загальних конкрентних стратегій Майкла Портера.
- •2.3. Ланцюжок створення вартості Майкла Портера.
- •2.4. Джерела і принципи позиціонування бізнесу за Майклом Портером.
- •2.5. Правило ромба конкурентних переваг та індустріальний кластер Майкла Портера.
- •2.6. Шість рушійних конкурентних сил інноваційного бізнесу за Ендрю Гроувом та десятиразове зростання якої-небудь сили.
- •3.1. Загальний вигляд нової бізнес-моделі
- •3.2. Дванадцять бізнес-моделей новаторів бізнесу
- •3.3. Розробка бізнес-ідеї
- •3.4. Модель отримання прибутку
- •3.5. Диференціація продукції і послуг
- •3.6. Стратегічний захист бізнесу
- •3.7. Види і масштаби діяльності, виконавці
- •3.8. Знання про бізнес-моделі та їх компоненти
- •3.1. Загальний вигляд нової бізнес-моделі.
- •3.2. Дванадцять бізнес-моделей новаторів бізнесу.
- •3.3. Розробка бізнес-ідеї.
- •4.1. Споживачі та їх структура
- •4.2. Потреби споживачів та їх пріоритети
- •4.3. Продукт і комплексне уявлення про нього, системна економіка споживача
- •4.4. Ланцюжок створення вартості
- •4.5. Зони прибутку
- •4.6. Способи входження до зони прибутку
- •4.7. Знання про компоненти моделі прибутку
- •4.1. Споживачі та їх структура.
- •4.2. Потреби споживачів та їхні пріоритети.
- •4.3. Продукт та комплексне уявлення про нього, системна економіка споживача.
- •4.4. Ланцюжок створення вартості споживача.
- •4.5. Зони прибутку.
- •4.6. Способи входження до зони прибутку.
- •4.7. Знання про компоненти моделі прибутку.
- •5.1. Хайтек-продукція і ринок інновацій
- •5.2. Життєвий цикл прийняття інноваційних продуктів - нових технологій, інноваційна сприйнятливість споживачів і розриви
- •5.3. Маркетингова розробка нового товару і концепція «цілісного продукту»
- •5.4. Ціноутворення на хайтек-продукцію
- •5.5. Канали розповсюдження і логістика потоків нового товару
- •6.1. Створення конкурентної позиції
- •6.2. Компас конкурентного позиціонування
- •6.3. Цілі і принципи позиціонування, установки на покупку
- •6.4. Процес позиціонування
- •6.5. Створення конкуренції
- •6.6 Прийняття рішень в умовах обмеженої інформації та поінформована інтуїція
- •6.7. Цільовий клієнт і сценарії виходу на основний ринок
- •6.8. Оцінка сценарію
- •6.1. Створення конкурентної позиції.
- •6.2. Компас конкурентного позиціонування.
- •6.3. Цілі і принципи позиціонування, установки на покупку.
- •6.4. Процес позиціонування.
- •6.5. Створення конкуренції.
- •6.7. Цільовий клієнт і сценарії виходу на основний ринок.
- •6.8. Оцінка сценарію.
- •7.1. Суть «підривних» інновацій
- •7.2. Принципи «підривних» інновацій
- •7.3. Два типи «підривної» стратегії
- •7.4. Крах стратегій зростання і схема невдач реалізації інноваційних «підривних» стратегій
- •7.5. Закономірності процесу прийняття рішень про «підривні» технологічні зміни у вигляді шести кроків
- •7.6. Концепція мережі створення вартості як розвиток ланцюжка створення вартості
- •7.1. Суть «підривних» інновацій.
- •7.2. Принципи «підривних» інновацій.
- •7.4. Крах стратегій зростання і схема невдач реалізації інноваційних «підривних» стратегій.
- •7.5. Закономірності процесу прийняття рішень щодо «підривних» технологічних змін у вигляді шести кроків.
- •7.6. Концепція мережі створення вартості як розвиток ланцюжка створення вартості.
- •8.1. Сегментація «підривних» інноваційних продуктів
- •8.2. Позиціонування «підривних» інноваційних продуктів
- •8.3. Архітектура продукту і контактні зони
- •8.4. Інтеграція і аутсорсинг
- •8.5. Конкурентні ситуації на нових ринках
- •8.6. Зростання бізнесу за рахунок «підривної» стратегії завоювання нових ринків - нові споживачі і нові канали реалізації
- •9.1. Товаризація і детоваризація, ланцюжок створення вартості і зона прибутку
- •9.2. Цінність бренду в різних умовах конкуренції
- •1. Приклад з «ibm».
- •2. Приклад трейлера з маркою «Mack».
- •9.3. Вирішення організаційно-структурного завдання реалізації інноваційного проекту
3.3. Розробка бізнес-ідеї
Існує два уявлення про інновації, два типи інновацій: (1) більш вузький тип технічних інновацій - нові рішення щодо виробів різних галузей, матеріалів і технологій; (2) більш широкий тип інновацій, що додає до першого інновації організаційно-управлінського, бізнесового, маркетингового (включно із логістикою) та сервісного характеру. Якщо перший забезпечує науково-технічний прогрес, створює базу економіки, то другий, що називається інноваційним бізнесом, забезпечує рух усієї економіки.
При побудові моделі інноваційного бізнесу ми спочатку маємо справу з бізнес-ідеєю. Бізнес-ідея відіграє роль місії компанії на початковому етапі нового підходу до бізнесу, коли старі ідеї припиняють працювати. Її розробка - також дуже складне завдання. Процес його вирішення розділяється на ряд проміжних рішень - прототипів майбутньої бізнес-ідеї. Загальний процес розробки бізнес-ідеї закладений у класичній схемі прийняття управлінських рішень, але він має деякі специфічні особливості щодо радикальних інноваційних продуктів, і тому до нього потрібен особливий підхід. Процес складаєтьмя із семи етапів.
Етап 1 - аналіз стратегічної ситуації. Спочатку здійснюється аналіз вихідної ситуації галузі та компанії, оцінюється положення останньої, тобто визначається стратегічна позиція, яку вона займає.
Етап 2 - виявлення проблем. Виявляються проблеми розвитку компанії і галузі в цілому, виділяються найважливіші з них.
Етап 3 - з'ясування протиріч розвитку. Далі з'ясовуються протиріччя їх розвитку, описуються протилежні оцінки, думки, підходи до рішення.
Етап 4 - акумулювання і вивчення «сигналів рішень». Акумулюються й аналізуються різні тенденції, різний досвід, різні напрями, що мають відношення до вирішення встановлених проблем. Усе це можна назвати «сигналами рішення».
Етап 5 - зародження ідеї бізнесу. Починає складатися ідея нового бізнесу.
Етап 6 - розробка концепції реалізації нової ідеї. Це дозволяє перейти до розробки концепції реалізації бізнес-ідеї.
Етап 7 - формулювання бізнес-ідеї. Формулювати бізнес-ідею бажано після того, як намічено орієнтири її реалізації. Це останній етап розробки бізнес-ідеї.
Таким чином, утворюється ланцюжок проміжних рішень завдання розробки інноваційної бізнес-ідеї: аналіз ситуації та оцінка стратегічної позиції - постановка проблеми розвитку – з’ясування протиріч розвитку - вивчення сигналів рішення - зародження бізнес-ідеї - розробка концепції -формулювання бізнес-ідеї, рис. 3.3.
Рис. 3.3. Процес вирішення завдання розробки інноваційної бізнес-ідеї
Практичний приклад створення бізнес-ідеї Ніколаса Хаєка. На початку 80-х років минулого століття Н. Хаєка, відомого в Європі консультанта, знаного тим, що він запропонував оригінальні рішення виходу із кризи багатьом компаніям, запросили в галузь виробництва швейцарських годинників. Його великим плюсом було те, що він раніше не працював у цій галузі промисловості і його погляд на ситуацію не був зумовлений досвідом і успіхом у даній галузі.
Проаналізувавши стратегічну ситуацію в галузі (1), він виявив проблеми, які слід було подолати (2). По-перше, Швейцарія програвала конкурентну боротьбу японцям. По-друге, протиріччя полягало в тому, що галузь перебудовуватися не бажала і ніяких нововведень не передбачалося. Все у Швейцарії було орієнтоване на високу якість, технологію, майстерність, тобто на продукт і виробництво. У цьому полягало ще одне протиріччя. Усі бізнес-моделі, які Н. Хаєк проаналізував, мали кілька спільних характеристик. Вони дозволяли забезпечувати споживачів функціональністю або розкішшю, при цьому основна увага приділялася виробництву годинників, а не їхньому маркетингу (3). Пошук нових масштабних можливостей спрямував Н. Хаєка у галузь далеку від традиційних аспектів професійної майстерності, технології, активів, дистриб'юторських відносин. Він привів його до інших очевидних реалій, пов'язаних зі споживчою поведінкою, споживчими перевагами і споживчими емоціями.
Сигнали, які Н. Хаєк намагався зафіксувати, генерувалися не стільки у світі виробничих технологій, скільки у світі моди і стилю. Це пояснювалося тим, що на початку 80-х років стали активно розвиватися різні творчі організації, які намагалися виявити мінливі зразки споживчого стилю і вплинути на них (4).
Н. Хаєк розпочав із проблем, що стосуються споживача, а не продукції. Він заснував свою компанію, метою якої було, насамперед, посилення емоційного аспекту пропонованих споживачам годинників, а не забезпечення високої якості (5). Виявилося, що у годинниковій галузі можна покластися на підходи, що використовуються у світі моди, тобто підходити до годинників, як до сережок або краваток. У цьому випадку вони могли б стати символом унікальності їх власника, підкреслювали б його індивідуальність. Після розробки концепції цієї ідеї (6) Н. Хайек сформулював свою бізнес-ідею (7). Кінцевим результатом його досліджень став універсальний продукт із унікальним посланням споживачеві: «Висока якість, низькі ціни, провокативність і радість життя».