- •Маркетинг інновацій
- •1.1. Поняття технології, модель тамо, класифікація
- •1.2. Інноваційні продукти
- •1.3. Життєвий цикл виробу (продукту) і процес створення нової техніки
- •1.4. Ринок інновацій
- •1.5. Життєвий цикл товару
- •1.6. Життєвий цикл інновації
- •1.4. Ринок інновацій
- •1.5. Життєвий цикл товару
- •1.6. Життєвий цикл інновацій
- •2.1. П'ять конкурентних рушійних сил Майкла Портера
- •2.2. П'ять загальних конкурентних стратегій Майкла Портера
- •2.3. Ланцюжок створення вартості
- •2.4. Три джерела і шість принципів стратегічного позиціонування Майкла Портера
- •2.5. Правило ромба конкурентних переваг та індустріальні кластери Майкла Портера
- •2.6. Шість рушійних конкурентних сил інноваційного бізнесу Ендрю Гроува («Intel») і десятиразове зростання якої-небудь сили
- •2. Десятиразове зростання якої-небудь сили створює проблемну ситуацію.
- •2.1. П’ять конкрентних рушійних сил Майкла Портера.
- •2.2. П’ять загальних конкрентних стратегій Майкла Портера.
- •2.3. Ланцюжок створення вартості Майкла Портера.
- •2.4. Джерела і принципи позиціонування бізнесу за Майклом Портером.
- •2.5. Правило ромба конкурентних переваг та індустріальний кластер Майкла Портера.
- •2.6. Шість рушійних конкурентних сил інноваційного бізнесу за Ендрю Гроувом та десятиразове зростання якої-небудь сили.
- •3.1. Загальний вигляд нової бізнес-моделі
- •3.2. Дванадцять бізнес-моделей новаторів бізнесу
- •3.3. Розробка бізнес-ідеї
- •3.4. Модель отримання прибутку
- •3.5. Диференціація продукції і послуг
- •3.6. Стратегічний захист бізнесу
- •3.7. Види і масштаби діяльності, виконавці
- •3.8. Знання про бізнес-моделі та їх компоненти
- •3.1. Загальний вигляд нової бізнес-моделі.
- •3.2. Дванадцять бізнес-моделей новаторів бізнесу.
- •3.3. Розробка бізнес-ідеї.
- •4.1. Споживачі та їх структура
- •4.2. Потреби споживачів та їх пріоритети
- •4.3. Продукт і комплексне уявлення про нього, системна економіка споживача
- •4.4. Ланцюжок створення вартості
- •4.5. Зони прибутку
- •4.6. Способи входження до зони прибутку
- •4.7. Знання про компоненти моделі прибутку
- •4.1. Споживачі та їх структура.
- •4.2. Потреби споживачів та їхні пріоритети.
- •4.3. Продукт та комплексне уявлення про нього, системна економіка споживача.
- •4.4. Ланцюжок створення вартості споживача.
- •4.5. Зони прибутку.
- •4.6. Способи входження до зони прибутку.
- •4.7. Знання про компоненти моделі прибутку.
- •5.1. Хайтек-продукція і ринок інновацій
- •5.2. Життєвий цикл прийняття інноваційних продуктів - нових технологій, інноваційна сприйнятливість споживачів і розриви
- •5.3. Маркетингова розробка нового товару і концепція «цілісного продукту»
- •5.4. Ціноутворення на хайтек-продукцію
- •5.5. Канали розповсюдження і логістика потоків нового товару
- •6.1. Створення конкурентної позиції
- •6.2. Компас конкурентного позиціонування
- •6.3. Цілі і принципи позиціонування, установки на покупку
- •6.4. Процес позиціонування
- •6.5. Створення конкуренції
- •6.6 Прийняття рішень в умовах обмеженої інформації та поінформована інтуїція
- •6.7. Цільовий клієнт і сценарії виходу на основний ринок
- •6.8. Оцінка сценарію
- •6.1. Створення конкурентної позиції.
- •6.2. Компас конкурентного позиціонування.
- •6.3. Цілі і принципи позиціонування, установки на покупку.
- •6.4. Процес позиціонування.
- •6.5. Створення конкуренції.
- •6.7. Цільовий клієнт і сценарії виходу на основний ринок.
- •6.8. Оцінка сценарію.
- •7.1. Суть «підривних» інновацій
- •7.2. Принципи «підривних» інновацій
- •7.3. Два типи «підривної» стратегії
- •7.4. Крах стратегій зростання і схема невдач реалізації інноваційних «підривних» стратегій
- •7.5. Закономірності процесу прийняття рішень про «підривні» технологічні зміни у вигляді шести кроків
- •7.6. Концепція мережі створення вартості як розвиток ланцюжка створення вартості
- •7.1. Суть «підривних» інновацій.
- •7.2. Принципи «підривних» інновацій.
- •7.4. Крах стратегій зростання і схема невдач реалізації інноваційних «підривних» стратегій.
- •7.5. Закономірності процесу прийняття рішень щодо «підривних» технологічних змін у вигляді шести кроків.
- •7.6. Концепція мережі створення вартості як розвиток ланцюжка створення вартості.
- •8.1. Сегментація «підривних» інноваційних продуктів
- •8.2. Позиціонування «підривних» інноваційних продуктів
- •8.3. Архітектура продукту і контактні зони
- •8.4. Інтеграція і аутсорсинг
- •8.5. Конкурентні ситуації на нових ринках
- •8.6. Зростання бізнесу за рахунок «підривної» стратегії завоювання нових ринків - нові споживачі і нові канали реалізації
- •9.1. Товаризація і детоваризація, ланцюжок створення вартості і зона прибутку
- •9.2. Цінність бренду в різних умовах конкуренції
- •1. Приклад з «ibm».
- •2. Приклад трейлера з маркою «Mack».
- •9.3. Вирішення організаційно-структурного завдання реалізації інноваційного проекту
1.1. Поняття технології, модель тамо, класифікація
1. Поняття технології. Технологія - це основний інноваційний продукт. Фахівці в галузі інноватики і маркетингу розглядають технологію у більш широкому контексті, ніж інженери. Наприклад, К. Крістенсен під терміном «технологія» розуміє «процеси, за допомогою яких організація перетворює працю, капітал, сировину та інформацію (знання) на продукти та послуги більшої вартості. Це широке поняття охоплює не лише виробничі процеси, але й процеси маркетингу, капіталовкладень, логістики та управління. Інновацію ми будемо розуміти як зміну в одному із цих процесів». [45]
Спочатку технологія, потім її похідні - продукти і послуги (англійською мовою прикладний (похідний) - applied), а згодом - потік інновацій. Так, Ф. Янсен побудував модель ТАМО, що демострує структуру цього потоку (див. рис.1.1).
Рис. 1.1. Потік інновацій за моделлю Ф.Янсена
де:
Т (Technology) - технологічна інновація, що включає нові технології та нові дослідження;
А (Applied) - продукти і послуги як похідні від технології, що є основою виникнення і розвитку ринку;
М (Marketing) - маркетингові інновації, що включають маркетингові та логістичні технології, технології продажів, а також відповідний комплекс маркетингу;
О (Organization) - організаційно-управлінські інновації, що включають нові виробничі, логістичні та управлінські технології і методи. [81,11-15].
Розглянемо деякі класифікації інноваційних продуктів.
2. Класифікація фірми «Артур Д. Літл». Дослідницька фірма «Артур Д. Літл» [47, с. 357], оцінюючи стратегічну роль нових технологій, виділила чотири види інноваційних технологій: ключові, базові, ті, що виникають, та закриваючі технології. Таким чином, класифікація нараховує чотири види технологічних інновацій:
ключові технології - освоєні фірмою прогресивні маловідомі технології, що забезпечують їй конкурентоспроможність і лідируюче становище на теперішній момент. Саме такі технології і можна назвати «радикальними інноваційними продуктами» або «хайтек-продуктами»;
базові технології - добре відпрацьовані та широко відомі сучасні технології, що забезпечують фірмі прийнятну якість продукції;
технології, що виникають - перебувають на стадії експерименту, але в перспективі здатні забезпечити міцні позиції у зміні конкурентної бази;
закриваючі технології - деякі технології в результаті своєї появи через радикальну новизну або за рахунок надвисокої якості просто «закривають» певні галузі та їх робочі місця. Так, поява персонального комп'ютера «закрила» професію друкарок на друкарських машинках. Поява автомобіля «закрила» гужовий транспорт. Поява транзисторних приймачів «закрила» галузь лампових радіоприймачів.
3. Класифікація К. Крістенсена - «підривні» і «підтримуючі» технології. Нововведення класифікуються за багатьма ознаками. Проте, хоча традиційні класифікації інновацій певним чином структурують нововведення, вони не вповні відбивають циклічний розвиток інноваційного бізнесу і не дають відповіді на значну кількість запитань. Наприклад, коли виникає новий інноваційний бізнес, і за рахунок яких інновацій? Як він розвивається? Коли він поступається новому поколінню? Коли змінюється попередня базова технологія і настає нова технологічна ера? Як відбувається еволюція технологій, продуктів та інноваційного бізнесу в цілому?
Деякі наслідки зміни епох ці класифікації все ж таки відбивають. Так виділяються «базисні» і «поліпшуючі» інновації. Виділяються інновації «що заміщують» і «що ліквідовують». Але найповніше відображення еволюційний розвиток технологій та інноваційного бізнесу знайшов у класифікаціях К. Крістенсена, Дж. Мура [45,46,57].
К. Крістенсен співставляв базову технологію з технологіями, які всіляко підкріплювали її. Такі технології він назвав «підтримуючими». Звідси й «підтримуючі» продукти, «підтримуючі» інновації і «підтримуючі» стратегії. «Підтримуючі» інновації мають свій розвинений ринок.
На противагу підтримуючим технологіям, К. Крістенсен виділив «підривні» технології. Призначення «підривних інновацій» - змінювати базові інновації і забезпечувати новий цикл технологічного розвитку галузі та ринку, новий цикл розвитку інноваційного бізнесу. Таким чином, основним джерелом розвитку виступає «підривна» інновація. Природно, «підривні» технології - це радикальні інноваційні продукти, це продукти високої технології або хайтек-продукти.
4. Класифікація Дж. Мура - «перервні» і «неперервні» технології. Дж. Мур розглянув ставлення споживачів до продуктів з огляду на те, як цей продукт змінює звичну технологію, порядок і послідовність дій, звичайні виробничі умови - тобто перериває або не перериває їх.
Продукти, які вимагають зміни умов і поведінки, називаються інноваціями, що переривають звичний порядок речей, або перервними технологіями та перервними інноваціями. Відповідно, якщо порядок речей не змінювався, то це непрервні інновації та технології, що відносяться до звичайної модернізації продуктів і не потребують змін при застосуванні.
Наприклад, коли «Dell» обіцяє вищу швидкість та ємність жорсткого диска, це ніяк не змінює звичного укладу речей. Це оновлення продукції - поліпшуючі інновації. Але якщо новий комп'ютер «Dell» буде наділений операційною системою «Be», він буде несумісний із вашим програмним забезпеченням і вам доведеться шукати йому заміну. Така інновація є радикальною - вона перериває порядок.
5. Нововведення, що походять із лабораторії або від ринку. Рівень ризику, пов'язаного з технологічною інновацією, залежить також від джерела ідеї нового товару. Можна розділити товари на такі, «що втягуються попитом», тобто викликані до життя відповідними потребами, і на такі, «що виштовхуються лабораторією», тобто засновані на фундаментальних дослідженнях і можливостях технології. Європейські і американські дослідження багатьох секторів промисловості показують, що:
орієнтовно 60-80 % вдалих нововведень мають ринкове походження на противагу 20-40 %, що виходять із лабораторії (НДІ, КБ);
нововведення, що базуються на безпосередньому аналізі потреб, у цілому є більш успішними.
Інакше кажучи, стратегія інновації, що спирається на аналіз потреб ринку з наступним переходом до лабораторії, є ефективнішою, ніж стратегія зі зворотною траєкторією.
6. Поділ інновацій на технологічні або комерційні. Ця класифікація походить від характеру нової ідеї. Ми можемо виділити нововведення з маркетинговою та технологічною орієнтацією (домінантою).
Нововведення з технологічною орієнтацією змінює фізичні властивості товару на різних рівнях. Технологічні нововведення виникають як результат застосування точних наук у виробничий практиці. Зазвичай вони народжуються в лабораторії або в конструкторському бюро (КБ). Деякі із цих нововведень вимагають складних технологій і великих капіталів (атомна і космічна промисловість), інші - складних технологій і невеликих капіталів (споживча електроніка).
Нововведення з комерційною або маркетинговою орієнтацією (домінантою) стосуються в основному варіантів управління, збуту й комунікації як складових процесу комерційної реалізації товару або послуги.
7. Види життєвих циклів технологій. Інноваційні процеси багато в чому визначаються технологіями. Розрізняють три види життєвого циклу технологій (ЖЦТех): «стабільна» технологія, «плідна» і «мінлива» [7, с. 147-151]. Їхнє співвідношення із життєвим циклом попиту (ЖЦП), життєвим циклом товарів (ЖЦТов), які виробляються за даними технологіями, наступне.
- «Стабільна» технологія. Така технологія в рамках життєвого циклу попиту на даний продукт є єдиною. Продукт також є єдиним протягом дії даної технології.
- «Плідна» технологія. У рамках даної технології може бути організовано виробництво кількох продуктів або кількох моделей одного продукту.
- «Мінлива» технологія. Тут для кожного продукту формується новий попит і застосовується нова технологія.