1.3. Життєвий цикл виробу (продукту) і процес створення нової техніки

Товаром стає будь-який продукт або виріб, після того як він почав реалізовуватися на ринку. Тобто процес створення виробу є складнішим за процес, названий життєвим циклом товару. Це стосується будь-якого продукту - автомобіля, телевізора, комп'ютера, продукту діяльності парфумерів, фармацевтів, програмістів і будь-якої іншої галузі. Процес створення виробу складається з ряду повторюваних операцій і є циклічним. Розглянемо стадії цього процесу та його основні параметри.

1. Стадії життєвого циклу виробу. Життя будь-якого виробу складається з однакових стадій. Зазвичай у життєвому циклі виробу (ЖЦвир) їх нараховують чотири:

• стадія НДДКР, тобто зародження виробу на стадії науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), для цієї стадії також застосовується вираз: зародження на стадії досліджень і розробок ;

• виробництво, мається на увазі промислове виробництво, тобто серійно-масове;

• ринкова реалізація виробу;

• споживання і виконання фірмою та іншими організаціями сервісних послуг - обслуговування споживачів.

(1) Стадія НДДКР. На цій стадії виріб зароджується, тут здійснюється безліч робіт. Частка витрат фірми на цю стадію визначається її наукоємністю і слугує основною характеристикою інноваційної та стратегічної перспективності фірми. Основні роботи:

• фундаментальні дослідження;

• пошукові дослідження;

• прикладні дослідження;

• макетно-експериментальне виробництво і виготовлення макетів та експериментальних вузлів;

• експерименти;

• розробка конструкторської документації;

• дослідне виробництво і виготовлення дослідних зразків;

• конструкторські випробування;

• технологічні розробки;

• технологічні випробування.

(2) Стадія виробництва. На стадії виробництва з усіх технологічних операцій (заготовка, механічна, гальванічна та термічна обробка, складання, фарбування, упакування, транспортування тощо) здійснюється великий обсяг робіт, у тому числі:

• конструкторська підготовка виробництва;

• технологічна підготовка виробництва;

• економічна і фінансова підготовка виробництва;

• виробництво експериментальних партій;

• дрібносерійне, серійне та крупносерійне виробництво;

• масове виробництво;

• допоміжне виробництво.

(3) Стадія реалізації. На цій стадії вироби (продукти) надходять на ринок, вони перетворюються на товар, починається життєвий цикл товару. Реалізація виробу на ринку вимагає виконання різноманітних функцій, у тому числі:

• комерційних і торговельних;

• маркетингу;

• ціноутворення;

• налагодження мережі збуту;

• брендингу - створення, підтримки і розвитку бренду.

(4) Стадія обслуговування (сервісу). За ринковими законами споживача треба підтримувати і після продажу йому виробу. І тут виконується велика кількість робіт, наприклад:

• виробництво запасних частин;

• передпродажне обслуговування;

• гарантійне обслуговування;

• ремонтне й технічне обслуговування;

• підготовка кадрів для роботи з виробами у споживачів;

• експлуатаційне обслуговування;

• модернізація;

• утилізація.

2. Циклічний характер процесів створення виробів. Процес створення продукції є циклічним, оскільки він базується на життєвому циклі виробу (ЖЦвир), що включає послідовність тих самих повторюваних стадій: 1) НДДКР, 2) виробництво, 3) реалізацію, 4) сервіс (обслуговування споживачів).

3. Параметри життєвого циклу виробів. Основними параметрами, що описують ЖЦвир, вважаються наступні:

1) Наукоємність фірми, процесу створення виробу. Наукоємність фірми ЖЦвир вимірюється кількістю коштів (частки від виторгу), які фірма спрямувала на НДДКР. У розвинених країнах наукоємність великих фірм становить від 1 до 10% від виторгу. У Японії - 3%.

2) Тривалість стадій і всього процесу створення виробу. Тривалість кожної стадії:

tн - тривалість стадії НДДКР;

tв - тривалість стадії виробництва;

tр - тривалість стадії ринкової реалізації виробу;

tс - тривалість стадії сервісу (обслуговування і підтримки вироба у споживача після продажу);

Загальна тривалість процесу створення виробу, включаючи тривалість стадій і тривалість перерв між стадіями:

Т_ц = tн + tнв + tв + tвp + tpc + tс + tсн.

Чиста (нетто) тривалість усіх стадій без урахування перерв:

Т_ст = tн + tв + tр + tс.

3) Коефіцієнт інтенсифікації або коефіцієнт стискання процесу:

Кінт = Тст/Тц.

4. Коефіцієнт інновативності ТАТ (Тurn Агound Time) - тривалість періоду від зародження ідеї продукту до виходу на ринок пробної партії товару.

4. Коефіцієнт швидкості адаптації й реалізації ВЕТ ( від англійського bгеаk-еvеn time - «час досягнення точки беззбитковості»).

Час реагування розглядається насамперед як (перша складова) швидкість реакції на зміни, що відбуваються на ринку і розуміння можливих наслідків. Друга складова - це швидкість адаптації та реалізації.

Так президент компанії Hewlett-Packard Дж. Янг свого часу запропонував програму ВЕТ (від англійського bгеаk-еvеn time - «час досягнення точки беззбитковості»). Ця програма діяла в рамках усієї компанії. Вона визначала час, що триває з моменту розробки концепції товару до досягнення цим товаром на ринку точки беззбитковості [30, с.241].

4. Процес створення нової техніки (ПСНТ). Життєвий цикл виробів категорії «нова техніка» має стійку і широко розгалужену структуру процесу, що називається процесом створення та освоєння нової техніки.

Стадії процесу створення та освоєння нової техніки:

1. ФД - фундаментальні дослідження, що включають теоретичні дослідження (ТД), пошукові дослідження (ПоД) та експериментальні дослідження (ЕД);

1. ПрД - прикладні дослідження;

1. ДКР - дослідно-конструкторські розробки;

1. Пр - будівельне проектування;

1. Б - будівельні роботи;

1. Ос - освоєння промислового виробництва, що включає конструкторську (КПВ) і технологічну (ТПВ) підготовку виробництва;

1. ПВ - промислове виробництво.