Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекций.doc
Скачиваний:
77
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.66 Mб
Скачать

8.4. Інтеграція і аутсорсинг

В залежності від необхідної споживачам якості формуються два полюси або два види архітектур продукту та його компонентів: взаємозалежний та модульний. Причому, взаємозалежний, а отже і закритий, вид архітектури можливо забезпечити лише у випадку, якщо виробництво всіх компонентів і підсистем буде зосереджене в одних руках, тобто буде забезпечена повна інтеграція всіх ланок ЛСВ. Модульна ж структура (відкрита для будь-якого виробника) є посильною тільки дезінтегрованій структурі. У цьому випадку, легко здійснюються операції аутсорсингу - передача робіт іншому виробнику.

Отже, алгоритм вибору найбільш ефективної структури створення нового продукту за якістю продукції має бути наступним:

1} Слід визначити якої якості продукту бажають споживачі з огляду на функціональність, надійність, зручність, ціну.

  1. Треба встановити у чому полягає конкурентна ситуація. Дехто із виробників може забезпечити цю якість, а решта не можуть.

  1. Якщо потрібно забезпечити функціональність і надійність продукту, то необхідно, щоб у продукту була взаємозалежна архітектура, а вона може бути тільки у виконавця із інтегрованою структурою ЛСВ. У конкуренції перемагає він.

  1. Якщо потрібен середній рівень функціональності, але при цьому має забезпечуватися зручність, потрібна модульна архітектура, а вона наявна лише у виконавця із дезінтегрованою структурою, що у свою чергу допускає аутсорсинг.

  1. Якщо для продукту із нормальною функціональністю потрібна прийнятна ціна, то необхідний виробник із дезінтегрованою структурою, який реалізує продукцію через роздрібну мережу.

  1. Якщо потрібні продукти із високими функціональними даними, особливо у частині якого-небудь компонента, то необхідна модульна архітектура з дезінтегрованою структурою виробництва продукту, але з інтегрованою структурою виробництва цього компонента або підсистеми.

8.5. Конкурентні ситуації на нових ринках

Конкурентних ситуацій на нових ринках буває декілька:

  1. відсутність споживачів;

  2. споживачі розвиненого ринку;

  3. споживачі продуктів підтримуючих технологій;

  4. споживачі в умовах перенасичення;

  5. споживачі масового продукту.

Нульова конкурентна ситуація. Спочатку на нових ринках немає конкуренції. Або ведеться конкуренція із «відсутністю споживання». Як вже вказувалося у попередніх лекціях, на цьому ринку виступають так звані «неспоживачі», які на розвинених ринках і за існуючої продукції дійсно не були споживачами.

Перша конкурентна ситуація. Тим часом на діючому розвиненому ринку відбувається освоєння все нових і нових удосконалень якогось дуже корисного продукту, щоправда дуже дорогого, дуже складного у використанні і дуже незручного для деяких умов (наприклад, гігантські кольорові телевізори з багатьма програмами та відмінним звуком і зображенням не поєднуються із маленькими квартирами). Люди, використовуючи продукт на роботі, у гостях, знайомляться з ним, розуміють його корисність, але не можуть придбати через високу ціну, значні габарити, складність застосування. У них вже є «доручення» для цього продукту і якщо на ринку з'явиться продукт, нехай гіршої якості, але дешевший і зручніший, вони готові купити його. Це перша конкурентна ситуація з «підривним» продуктом.

Цю ситуацію виробники досконалих продуктів, які діють на розвиненому ринку, не помічають. А якщо й помічають, то вони раді позбутися нижнього сектору ринку.

Друга конкурентна ситуація: коли через підтримуючі технології продукти стають усе кращими й кращими. Це ситуація прориву «підривного» продукту на верхні сектори ринку. Тут настає епоха модульного виробництва продукту.

Третя конкурентна ситуація: коли удосконалених продуктів «підривної» технології стає усе більше й більше, відбувається перенасичення, і прибутки різко падають. Конкурентна ситуація цілком змінюється: споживачі тепер вимагають зручності у придбанні, зручності у використанні продукту, прийнятних цін.

Четверта конкурентна ситуація: коли конкурентна боротьба переміщується на рівень підсистем і компонентів. Тут перемагають виробники підсистем, які за рахунок інтеграції виробництва й ланок ЛСВ досягають високої якості підсистем.

Попит диктується (1) потребою в якості в заданих параметрах (функціональність - технічні характеристики, надійність, зручність і сервіс) і (2) бажанням прийнятної ціни.

Пропозиція з боку компаній-виробників і продавців визначається, виходячи з наступних умов. 1. Архітектури продукту (від взаємозалежної до модульної). 2. Організаційної структури виконавців ланок ланцюжка створення вартості - ЛСВ (інтегрованої, дезінтегрованої, реінтегрованої). 3. Логістики - каналів розповсюдження продукції. 4. Зони прибутку, на який розраховують виробники й продавці. 5. Ціни, яку можуть запропонувати продавці.