Gott їй-богу.

1262. bei Gott und den Menschen cnworen божитися, присягатися.

br schwöre bei Gott und den Men- scnen, er werde die Insel nicht ver- assen, er werde dableiben und sich

їм?“!- ^(B- ^Uhse) брав ^ *^>e' кого-H. бог за-

_SÄ-^el"^Anblick (^a6° Bild, Schau- aoRum ^Г { ) Götter розм. жарт, ви- вище ^Г1дне богів; прекрасне видо-

Er hatte nicht gesehen, daß ich die Torte auf dem Stuhl abgestellt hatte und setzte sich drauf. Ich kann euch sagen, das war ein Anblick für Götter. (W. Friederich)

in Gottes Namen! бога ради!, будь ласка! (вираз згоди).

geh mit Gott! іди з богом!

sich über Gott und die Welt unter­halten говорити про все на світі.

um Gottes willen 1. ради бога;

боже мій!, батеньку! (вираз пере­ляку).

von Gott und Rechts wegen заст. за законами божими і людськими, за всіма законами.

...von Gott und Rechts wegen hätte ich unter Narren leben und sterben müssen. (H. Heine)

du bist wohl ganz (und gar) von Gott (або von allen Göttern) ver­lassen розм. фам. чи ти з глузду з’їхав?, чи ти несповна розуму?; див. тж. G-480.

Kaum waren die beiden um die Ecke, da blubberte Gottfried los. «Bist du denn ganz von Gott verlas* sen, Robby? Verpaßt so eine Gele­genheit!» (E. M. Remarque)

von Gott und der Welt nichts wissen розм. нічого не тямити, ні на чому не знатися.

nach dem Gott die Güte der Kerze присл. який бог, така йому й свічка; див. тж. К-Ю06, М-176, Т-433, V-379.

vertrauet Gott, doch haltet euer Pulver trocken (тж. Gott gibt wohl die Kuh, aber nicht den Strick dazu) присл. на бога надійся, а сам не зівай; на бога складайся, а сам роботи не цу­райся.

wem Gott wohl will, dem will Sankt Peter nicht übel ^ присл. бог не зрадить, свиня не з’їсть.

Gotteslohn: 1275. um (einen) Gottes­lohn arbeiten див. G-1255. göttlich: 1276. ein göttlicher Fraß розм. фам. їжа для богів (смачна, вишукана їжа).

Gottlose: 1277. die Gottlosen bekommen die Neige (або den Rest) (тж. der Rest ist für die Gottlosen; den Gottlosen gehört die Hefe) розм. жарт. ^ що на дні, те найсолодше; напослідок смачніше; див. тж. L-481.

Götze: 1278. schaff’ dir keinen Götzen бібл. не сотвори собі кумира. Götzendienst: 1279. Götzendienst mit /-m, etw. treiben през. створити собі

кумира, зробити ідола з кого-н., чого-н.

Grab: 1280. wie ein Grab schweigen (або verschwiegen sein) (тж. ein Grab sein) бути німим як риба, мовчати як могила, не прохопитися жодним сло­вом.

Mit keiner Silbe legt er sich fest, schweigt wie ein Grab. Ich weiß nur, daß er seit Jahren Nabous Ver­trauter ist. (G. Krupkat)

«...aber wehe, wenn du den ändern was sagst, bevor ich zurück bin». «Herr Lohkamp», beteuerte er und wirbelte den Taler durch die Luft, «ich bin ein Grab». (E. M. Remarque)

ein feuchtes (або nasses) Grab finden (тж. sein Grab in den Wellen finden) знайти свою смерть у хвилях, потонути; див. тж. Т-366.

Alle seinen Brüder haben ihr Grab in den Wellen gefunden. (W. Friede- rieh)

ein frühes Grab finden висок. передчасно загинути, рано зійти в мо­гилу; див. тж. Т-365.

/-/72 ein Grab schaufeln копати могилу кому-н.

sich (D) selbst sein (eigenes) Grab graben (або schaufeln) самому собі копати могилу.

diesseits des Grabes поет, у цьо­му житті, на цьому світі.

j-n an den Rand des Grabes bringen мало не загнати в могилу кого-н.

bis über das Grab hinaus до смерті, до самої могили.

...er vergißt es dem Handstand . niemals (bis übers Grab hinaus nicht), daß er sich ständig über die öster­reichischen Erzherzoge und Feld­herren lustig machte. (F. Wolf)

bis zum Grabe аж до гробу, до смерті (запевнення, клятва).

Auf der Wachstuchdecke... lag ein Fetzen liniertes Papier, auf dem eine ungelenkte Hand... gekritzelt hatte: «Ich liebe dich... bis zum Grab.» (Die Bärendusche)

von der Wiege bis zum Grabe див. W-621.

j-n ins Grab bringen розм. звести в могилу, увігнати в домовину кого-н.

j-m ins Grab helfen розм. від­правити на той світ кого-н.

ins Grab sinken висок, зійти в могилу, лягти в землю.

etw. mit ins Grab nehmen _3a брати з собою в могилу що-н.

mit einem Bein (або Fuß) i_m Grabe stehen (тж. am Rande des Grabes stehen) розм. стояти однією ногою в домовині, бути на краю могили; див тж. G-1303.

Dr. Schulz kann nichts mehr über­nehmen. Der steht doch schon mit einem Bein im Grabe. (W. Friede- rieh)

Ich stehe mit einem Fuße im Grabe, mir bleibt nur eine kurze Frist..! (Th. Mann)

j-d würde sich im Grabe umdre­hen, wenn er das wüßte (або hörte usw.) хто-н. перекинувся б у домовині, якби довідався (або почув тощо) про це.

j-n zu Grabe geleiten висск. провести в останню путь кого-н.

j-n zu Grabe läuten висок. чи­тати відхідну кому-н.

j-n zu Grabe tragen поховати, віддати землі кого-н.

etw. zu Grabe tragen висок. поховати, забути, пустити в непам’ять, у небуття що-н.

seine Hoffnung zu Grabe tragen див. H-1367.

Graben: 1301. im Graben liegen розм. бути на фронті; воювати.

1302. juble nicht eher, als bis du über den Graben bist присл. не кажи «гоп», поки не перескочиш; див. тж. S-786. Grabesrand: 1303. am Grabesrande stehen бути накраю могили; див. тж. G-1294.

gram: 1304. j-m wegen einer Sache (G) gram sein (або werden) розм. не злю­бити кого-н. за що-н., мати злість на кого-н. за що-н.

1305. j-m wegen einer Sache (G) nicht gram sein прощати кому-н. що-н. Gram: 1306. (der) Gram nagt (або frißt) an j-m розм. нудьга гнітить, гризе, бере за серце кого-н.

aus Gram über j-n, >riw. ster­ben померти з нудьги за ким-н., чим-н.

vom Gram gebeugt пригнічеіши горем.

grämen: 1309. sich zu Tode gramen померти з горя.

Granatapfel: 1310.es ist kein Granat­apfel so schön, er hat ein bos’ Kernlein

присл. S немає людини без ^вади; див. тж. В-276, Е-622, К-ЮЗО, М-460, S-272, 1630.

it‘ 1311- ^au* Granit beißen bei j-m

^0гДпіти рішучий опір у кого-н.; ні- ³ого не добитися від кого-н.; див. тж.

^E'³⁸|hre Handschrift ,wird er nicht lohnen er hat bei ihr bisher auf Granit gebissen. (D. Noll) c* 1312. wachsen wie das Gras im Winter ірон. не рости, не розвиватися;

гти як трава взимку.

^Р 1313 wo er hinhaut (або hinschlägt), Яа wächst kein Gras mehr розм. жарт.

І. якщо він ударить, то й кісток не

збереш. _в

Lehrer Renner wiegt gut und gern neunzig Kilo, wo er hinhaut, wächst kein Gras mehr. (H. Jobst)

якщо він б’є, то до смерті (про

нищівну критику)

Vor diesem Kritiker habe ich Angst. Wo der hinhaut, da wächst kein Gras mehr. (W. Friederich)

über et w. (A) ist Gras gewachsen розм. що-н. вже травою поросло, про що-н. вже ніхто не пам’ятає.

Soll sie sich ausweinen, soll sie zur Ruhe kommen, soll Gras über alles wachsen. (Chr. Wolf)

über etw. (A) Gras wachsen lassen дати час заспокоїтися, уладна­тися чому-н.

Jetzt hältst du dich zwei-drei Wochen ganz still, läßt Gras über die Geschichte wachsen. (L. Feucht- wanger)

das Gras wachsen hören 1. мати надзвичайно гострий слух; чути, як трава росте; 2. розм. ірон. на два ар­шини під землею бачити; див. тж. F-685.

Sei lieber darüber froh, daß euer unbekannter Mann das Gras hat wachsen hören. (B. Apitz)

ins Gras beißen розм. гриб, врі­зати дуба.

Wenn er ein Soldat wird, muß ¹¹i^s ^^ras beißen, das ist klar. (B. Brecht)

unter dem Grase liegen спочивати В могилі.

!ⁿdessen das Gras wächst, ver-

чіütt ^пР^исл• = поки сонце

HPR^rf^{: 1320}* ^{еіп Рааг} Gräten

П9і|^{Ка СуМа г}Р°^шей- виґ'і’г, ^{an den} Gräten hängen розм. ^ИС1ТИ на волосині

розм.

P-248 ^PR27°^{4i Виїсть; див}' ^тж' ^Н‘⁸¹⁷’

1322. j-d hängt fast nur noch In den Gräten розм. від кого-н. залишились лише шкіра та кістки, хто-н. став худий як тріска, сама снасть. gratulieren: 1323. j-d kann sich (D) gratulieren! розм. кому-н. це так не минеться!, кому-н. перепаде на горіхи. grau: 1324. alles in grau sehen розм. бачити все в темному світлі.

grau in grau 1. у сірих тонах, невиразно.

Ich sah zwar nichts, vor der Zylin­deröffnung lag alles grau in grau, aber wo die beiden gesehen hatten, wie konnte ich da allein nicht sehen... (J. Becher)

у темному світлі.

Dieser dicke Tintenkuli beur­teilte die Lage grau in grau. (W. Bre­del)

alt und grau werden див. A-526.

das ist nicht grau und nicht grün розм. це ні те ні се.

graue Vorzeit (або Zeit) сива давнина; див. тж. А-565.

Graupe: 1329. große Graupen im Kopfe haben розм. ірон. носитися з марев­ними ідеями, затівати щось гран­діозне; див. тж. R-494. Graupenzahler: 1330. j-d ist ein rich­tiger Graupenzähler розм. хто-н. дуже скупий, скнарий.

Grazie: 1331. die Grazien три грації (символ краси).

Doch haben alle Götter sich ver­sammelt, Geschenke seiner Wiege dazubringen. Die Grazien sind leider ausgeblieben. (J. W. Goethe)

die Grazien haben nicht an seiner (або ihrer) Wiege gestanden ірон. він (або вона) красою не вражає (досл. грації не стояли біля його або її колиски).

sie ist ja nicht gerade eine Grazie розм. грацією її аж ніяк не назвеш. greifen: 1334. falsch greifen 1. муз. взяти неправильний тон; 2. помиля­тися; братися до якої-н. справи не з того кінця.

um sich greifen розповсюджува­тися, поширюватися.

zu hoch greifen зажадати надто велику ціну; перебільшувати (значення чого-н.).

den werde ich mir mal greifen

розм. фам. я ще до нього доберуся!, я ще візьму в роботу його!; див. тж. 1-136.

Greifen: 1338. das ist zum Greifen nah(e) це зовсім близько, рукою по­дати.

Die wunderschönen, blauen lo­ckenden Berge... gleichsam zum Grei­fen nahe... (A. Stifter) Greisenalter: 1339. das Greisenalter bringt keine Freuden присл. ^ ста­рість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом; див. тж. А-558. Grenze: 1340. die grüne Grenze «зеле­ний» державний кордон (що прохо­дить уздовж природних рубежів).

alles hat seine Grenzen усьому є межа.

eine Grenze ziehen уміти поста­вити себе (у стосунках з людьми).

keine Grenze(n) kennen не знати меж (у чому-н.).

seine Grenzen kennen К тримати себе в межах (пристойності); 2. знати свої здібності, знати, на що ти здат­ний.

j-m, einer Sache (D) Grenzen setzen (або stecken) встановлювати межі кому-н., чому-н., тримати в рам­ках кого-н., що-н.

alle Grenzen überschreiten (або übersteigen, überspringen) переходи­ти всякі межі.

Gustav war nach solch einer Ver­sammlung wieder einmal zu unserem «Ober» gerufen worden, der ihm kurz und eisig erklärte: «Sie übersprin­gen alle Ihnen gesteckten Grenzen». (H. Marchwitza)

sich in Grenzen halten (уміти) обмежувати себе, не дозволяти собі нічого зайвого (по відношенню до кого-н.).

Man muß es lernen, sich in Gren­zen zu halten, dann hat man es im Leben leichter. (W. Friederich)

j-n in seine Grenzen zurück- weisen поставити на місце кого-н.

über die Grenzen hinauslangen розм. вийти за межі (чого-н.).

über die grüne Grenze gehen розм. перейти кордон (здеб. нелегаль­но).

Grete: 1351. (Nachbarin) Grete und Bete през. якісь там сусідки.

Ja, als Mutter eines Mannes, der eine Glashütte besitzt, bin ich doch was anderes als Nachbarin Grete und Bete... (W. Hauff)

Greuel: 1352. j-d, etw. ist j-m ein Greuel хто-н., що-н. викликає огиду в кого-н.