442. Dispens

     150

     Donnerwache

     etw. zur Diskussion stellen ви­нести на обговорення що-н.; див. тж. D-209.

443. etw. steht zur Diskussion що-н. обговорюється; див. тж. D-210.

«Hier stehen keine politischen Fra­gen zur Diskussion, sondern persön­liche», sagt Schimmelpfennig gereizt. (H. Jobst)

Dispens: 444. Dispens erteilen звіль­няти (у виняткових випадках) від виконання якого-н. обов’язку. Disposition: 445. Dispositionen tref­fen давати розпорядження.

446. etw. zu seiner Disposition haben мати у своєму розпорядженні що-н.

447. j-m zur Disposition stehen 1. бути в чиєну-н. розпорядженні; 2. бути в запасі (про офіцера).

448. j-n zur Disposition stellen військ, звільняти в запас кого-н. Dispat: 449. in einen Disput verfallen (або geraten) почати (вчений) диспут. Distanz: 450. Distanz halten (або wah­ren) дотримувати дистанції.

451. Distanz zu sich (D) selber ge­winnen подивитися на себе збоку. Distel: 452. Disteln tragen keine Trau­ben присл. = не ростуть на вербі гру­ші, а на осиці кислиці; див. тж. А-385, D-504, Е-807, R-6, S-191, Т-168.

Disziplin: 453. die Disziplin (erhal­ten (або wahren) дотримувати дисцип­ліни.

454. Disziplin in den Knochen haben

бути дисциплінованим, організованим.

454. die Disziplin übertreten (або verletzen) порушувати дисципліну.

455. die Disziplin untergraben під­ривати дисципліну.

456. zur Disziplin anhalten привча­ти до дисципліни.

Docht: 458. keinen Docht in seiner Lampe haben розм. не вирізнятися ро­зумом; не знімати зірок з неба.

459. j-s Docht brennt aus розм. е€ф. чия-н. лампада догоряє, хто-н. поми­рає.

Doktor; 460. den (або seinen) Doktor machen розм. дістати ступінь доктора наук; див. тж. D-464.

461. sich Doktor nennen мати ступінь доктора наук.

462. es fällt kein Doktor vom Himmel присл. ^ не святі горшки ліплять; див. тж. М-422.

463. habe den Doktor zum Freund und den Apotheker zum Bittsteller, du mußt doch sterben присл. ^ двом смер­тям не бути, а одної не минути; див, тж. Н-519, Т-398.

Doktorhut: 464, den Doktorhut er­werben стати доктором наук; дістати ступінь доктора наук; див. тж. D-460.

Dolch: 465. j-m den Dolch auf die Brust setzen розм. наступати на горло кому-н.; брати за горло кого-н.; див. тж. М-484.

466. j-d blickt Dolche хто-н. кидає гнівні погляди.

467. j-d spricht Dolche хто-н. кидає вогнем-блискавицею.

Dolchstoß: 468. j-m einen Dolchstoß versetzen уразити в саме серце, дужб образити кого-н.

Mit seiner Bemerkung, an Ihr sei nichts echt, hat er ihr einen Dolch­stoß versetzt. (W. Frieder ich) doll: 469. das ist ja doll! розм. це вн£е занадто!

Dolmetsch: 470. sich zum Dolmetsch

einer Sache (або eines Menschen) ma­chen виступати на захист кого-н., чого-н.

Dolmetscher: 471. den Dolmetscher machen розм. перекладати (чию-н. бесіду), бути перекладачем. Domizil: 472. sein Domizil aufschla-

gen висок, вибрати місце свого перебу­вання, оселитися.

Donner; 473. Donner, Blitz und Ha­gel! (тж. Donner und Teufel!, Donner und Doria!) розм. фам. грім і блис­кавка!, сто чортів!; див. тж. Н-111* Р-440, W-570.

474. Donner und Blitz schleudern вергати грім і блискавку; див. тж. D-483.

475. wie ein Donner aus heiterem Him­mel див. H-1169.

476. auf Donner folgt Regen жарт. сварка сльозами кінчається (досл. після грому йде дощ).

477. unter Donner und Blitz під час великої грози.

478. wie vom Donner gerührt як гро­мом прибитий; див. тж. В-1251» К-1003.

Der Herr S. stand wie vom Donner gerührt. (G. Weerth)

Donnerschlag: 479. wie ein D°ⁿⁿ®!!^- schlag aus heiterem Himmel див. H-116?* Donnerwcuche: 480. Donnerwache ha­ben (або stehen) розм. 1. затриматися на побаченні (на вулиці); 2. не 8ади-

шати "домівки (чекаючи якої-н. над­звичайної події).

Donnerwetter: 481. du Donnerwet­ter! (ріж. zum Donnerwetter!) розм. фам. хай йому чорт!

Du Donnerwetter! Da hatte sich Diehn zum Dorfkönig gemacht. Marschner sann auf Rache. (E. Stritt- matter)

Nein, zum Donnerwetter. Sie sol­len uns endlich sagen, was Sie wissen, das Spiel ist zu Ende. (H. Beck)

482. wie das leibhaftige Donnerwetter із швидкістю блискавки.

483. wie ein heiliges (або mit einem heiligen) Donnerwetter (hinter)dre in­fahren (або dazwischenfahren, hin­terdreinschlagen) розм. фам. вергати грім і блискавку; див. тж. D-474.

484. da soll doch gleich ein (heiliges) Donnerwetter dreinfahren (або drein- schlagen) розм. хай йому біс!, чорт би його взяв!

485. es setzt (або gibt) ein Donner­wetter буде, спалахне сварка.

486. ein Donnerwetter loslassen розм. вибухнути лайкою; виступити з го­строю критикою; зчинити бучу. doppelt: 487. doppelt gemoppelt розм. жарт, одне й те саме, сказане (або зроблене) двічі (без особливої на те потреби); ^ масло масляне.

Dein Fahrrad ist bei der Hausrat­versicherung dabei, und da hast du noch eine besondere Fahrradversiche­rung abgeschlossen. Das ist doppelt gemoppelt. (W. Frieder ich)

488. j-d sieht (alles) doppelt розм. У кого-H. в очах двоїться, хто-н. на­підпитку.

489. doppelt und dreifach І. не раз

0. не два), багато разів; 2. сторицею. _в ^doppelte Buchführung haben див.

491. der Stoff liegt doppelt (breit)

Ця тканина має подвійну ширину.

491. doppelt (genäht) hält besser (тж. ^d°ppelt reißt nicht) присл. що дві, то ^не одна; ^ сметаною вареників не зіпсуєш.

...und sagte dabei mit dem Versuch leichter Ironie: «Doppelt genäht hält besser». (W. Steinberg) doppelte: 493. das Doppelte leisten _бР_л^^вати за двох; робити вдвоє

DfT/’* ⁴⁹⁴' ^böhm?sche iflöo spanische) rter розм. щось заплутане, незрозу- ^ле; тарабарщина.

495. das sind ihm böhmische (або spa­nische) Dörfer розм. це для нього ки­тайська грамота; див. тж. С-21.

Latein und Griechisch waren ihm, wie man zu sagen pflegt, böhmische Dörfer. (W. Hauff)

495. die Kirche im Dorf lassen див. K-443.

496. mit der Kirche ums Dorf laufen див. K-444.

497. in jedem Dorf ist andre Lehr’, in jedem Krug ist andre Beer* (тж. so­viel Dörfer, soviel Sitten) присл. ^'y всякім подвір’ї своє повір'я; див. тж. В-1521, L-105, S-1743.

Dorn: 499. etw. ist /-m ein Dorn im Auge (або im Leben) (тж. etw. sitzt /-m wie ein Dorn im Leibe) що-н. як більмо на оці, як сіль в оці (про те, що дуже роздратовує, пригнічує).

Cabo Martim gesellte sich zu seinen Freunden, er war zufrieden, der Streit mit Tiberia war ein Dorn in seinem Leben gewesen. (J. Amado)

Matschats Hahn saß Aehre wie^ein spitzer, kalter Dorn im Leib. Erregt blätterte er in seinen Notizen: immer noch erkannte er die Zahlen und Buch­slaben nicht genau. (E. Claudius)

500. Dornen und Disteln бібл. стра­ждання й бідування.

501t in den Dorn fallen розм. согрі­шити.

502. j-s Lebensweg war voller Dornen

висок, чий-н. життєвий шлях був тер­нистим.

502. j-m Dorn in den Fuß stecken розм. заподіяти зло кому-н.

503. von Dornen kann man keine Trau­ben lesen присл. = тернина груш не родить; див. тж. А-385, D-452, Е-807, R-6, S-191, Т-168.

504. wer die Dornen scheut, kommt nicht in den Busch присл. = вовка боя­тися — без грибів бути; див. тж. А-724, В-1888, G-312, Н-1451, L-183, S-1508, 1812, W-227, 806.

505. was zum Dorn werden will, sticht beizeiten присл. = що має бути колючкою, те завжди уколе; див. тж. Н-133, К-58, N-279.

Dornenkrone: 507. eine Dornenkrone tragen висок, носити терновий вінок (символ мучеництва, страждання). Dornrös j chendaseln: 508. ein Dorn­röschendasein führen жарт, жити як уяв сні.

Domros і chenschtaf: 509. aus seinem Dornröschenschlaf erwachen розм. жарт.

прокинутися після тривалої сплячки, пробудитися до життя.

510,‘in Dornröschenschlaf liegen (або fallen) розм. перебувати в сплячці, поринути в сплячку.

Dosei 511. faule Dosen machen розм. теревені правити, ляси точити;

512. j-m etw. in kleinen Dosen verab­reichen (або beibringen) розм. посту­пово прищеплювати кому-н. що-н.

513. in den kleinsten Dosen sind die besten Salben присл. ^ мала штучка червінчик, а ціна велика; див. тж. В-1743, 1796, D-579, G-1117, 1206, Н-689, К-566, L-501, N-451. Drachensaat: 514. Drachensaat aus­säen сіяти смуту, розбрат.

Es ist gut, daß diese militaristi­schen Schriften verboten worden sind. Die Drachensaat, die sie aussäen, ist äußerst gefährlich. (W. Friederich) Draht: 515. der Draht meldet по теле­графу повідомляють.

516. die Drähte (або an den Drähten) ziehen керувати з-за куліс; тримати віжки в руках (досл. смикати за моту­зочки).

Regiert wird in den kapitalisti­schen Ländern ja nicht von der‘Re­gierung. Die Leute, die tatsächlich an den Drähten ziehen, sitzen in der Industrie und in der Finanzwelt. (W. Friederich)

516. zu j-m einen Draht haben розм. мати безпосередній зв’язок з ким-н.

517. j-n auf Draht bringen розм, фам. розкачати, розворушити кого-н.; при­мусити кого-н: бути дійовим, енергій­ним.

518. auf Draht sein розм. фам. 1. стійко триматися; 2. бути насторожі, пильнувати; держати вухо гостро; 3. бути спритним, хватким; швидко обер­татися. , .

Die Elmshorner sind auf Draht! Haben immer schon eine gute Par­teiorganisation gehabt. (W. Bredel)

516. wie auf Draht gezogen напруже­ний, неприродний; s як аршин про­ковтнув.

517. durch (або per) Draht по теле­графу; по телефону.

Drahtzieher: 522. die geheimen Draht­zieher закулісні сили.

dran (див. тж. daran): 523. an etw. (D) ist etwas dran розм. 1. у чому-н. €^частка істини; що-н. схоже на прав­ду; див. тж. D-144.

, «Das möchte ich nicht behaupten.» «Sie glauben, an der Sache sei etwas dran? Sie — als Biologe?» (C. Krup- kat)

2. у чому-н. є якась вада, якийсь дефект.

524. da (або an etw. D) ist alles dran розм. фам. 1. що-н. має всі досто­їнства; що-н. сама досконалість; 2. що-н. має всі вади, дефекти, які тільки є в світі.

525. an j-m ist nichts dran розм. фам. хто-н. нічим не відзначається (ні вродою, ні розумом, ні хоробрістю тощо); див. тж. О-151.

526. man weiß nie, wie man mit j-m dran ist розм. ніколи не знаєш, чого від кого-н. чекати можна; не знаєш, що хто-н. утне.

527. drauf und dran sein див. D-544.

528. da muß doch jemand dran ge­dreht haben див. D-591.

529. dran glauben müssen du в. G-1065.

530. alles, was drum und dran ist див. D-664.

Drang: 531. Sturm und Drang див. S-2283.

532. im Drang der Geschäfte у життє­вій метушні.

533. im Drang der Not у злиднях.

534. im Drang der Verhältnisse у скрутних обставинах.

drangen: 535. es drängt j-n> etw. zu tun кому-н. не терпиться зробити що-н.; див. тж. F-201, 320 (2), 507, Н-390, J-79.

Drangen: 536. das Drängen und Trei­ben метушня; сум’яття, збудження, хвилювання.

dransein: 537. gut dransein див. D-141.

538. sch5n (або dumm) dransein див. D-142.

539. übel (або schlecht) dransein див. D-143.

540. gut (або schlecht) mit j-m dran­sein розм. (не) ладити, (не) уживатися з ким-н.

541. nicht wissen, wie man mit j-^m dran ist розм. не знати, що в кого-н. на думці, ще не розібратися в кому-н* dranst: 542. j-d ist am dransten розм. жарт. 1. чия-н. черга (робити що-н.)! 2. настав чий-н. час. dranwollen: 543. j-d will nicht so recht dran див. D-148.

drauf: 544. drauf und dran sein (etw. zu tun) збиратися (зробити що-н,)» братися до чого-н.; див. тж; D-7, 140. •

So einfach, war das, oft war sie schon drauf und dran gewesen, alles hinauszuschreien. (H. Beck)

545. j-d hat nichts drauf розм. фам. хто-н. мало на що здатний, від кого-н. нема чого чекати.

546. j-d hat viel (або allerhand, was) drauf розм. фам. 1. хто-н. жене ма­шину з шаленою швидкістю, вижимає граничну швидкість; 2. хто-н. багато знає, хто-н. добрий фахівець. draußen: 547. draußen in der Welt у світі, на білому світі.

548. j-d ist wieder draußen розм. хто-н. знову на волі (не у в'язниці), drechseln: 549. ein Kompliment drech­seln див. K-836.

550. ich werd(e) dir was drechseln! фам. дочекаєшся ти в мене!, от я тобі дамі

Dreck: 551. jeder Dreck розм. фам. усяка всячина, усякі дурниці.

552. Dreck und Speck (тж. Speck und Dreck) розм. фам. сама грязь, бруд; усякий мотлох.

553. (immer wieder) den alten Dreck aufrühren розм. фам. (знов і знов) зга­дувати давні (або неприємні) історії.

Er ist ja ein ganz netter Kerl, wenn er nur nicht immer wieder den alten Dreck aufrühren wollte. (W. Friede rieh)

552. j-n wie (den letzten) Dreck (am Schuh) behandeln розм. фам. дуже по­гано ставитися до кого-н.; обходитися

з ким-н. як із скотиною.

552. Dreck am Ärmel (або am Stek- кеп, vor der Tür) haben розм. фам. на­коїти що-н.; мати рильце в пушку.

Das ist Quatsch, Herr Loheis. Jeder hat bißchen Dreck vor der Tür. Aber «, zuviel ist, ist zuviel. (H.

Vielleicht war der Enno Kluge viel geriebener als der Kommissar gedacht Jjatte, vielleicht hatte er auch ändern іл^3т Stecken. (H. Fallada) ні» * ^Dreck in den Augen haben груб.

^не бачити. _orn„ * Dreck in den Ohren haben груб. ^Ухнути; нічого не чути.

пірЦ* ^rum ^^{abt ihr} ^^as Feuer noch SnH D /^gemacht?»— «He, Probst und Pulke wird’s bald?» schreit Rat-

Ohron ^{wohl Df}eck in den

Uhren.» (ff, _Jobst)

.558. j-d soll seinen Dreck alleine ma­chen розм. фам. нехай хто-н. на меие (або на нього, на нас) не розраховує.

559. sich (D) einen Dreck aus etw. machen розм. груб, плювати, чхати на що-н., байдуже ставитися до чого-н.

560. einen (або keinen) Dreck wert sein розм. груб, не бути вартим лама­ного гроша; див. тж. D-295, 613, Е-120, G-1392, Н-799, Р-221, Т-90.

561. Dreck verscharren розм. фам. ховати кінці в воду.

Wir haben schon mehr Dreck zu­sammen verscharrt. (H. Mann)

559. nicht den Dreck unter dem Na­gel розм. фам. нічогісінько, ніскільки, анітрохи.

Gegenüber der Wanda ... da habe er gar nichts gutzumachen, nicht den Dreck unter dem Nagel... (F. Wolf)

559. sich einen Dreck um j-n, etw. kümmern розм. фам. занедбати кого-н що-н., плювати на кого-н., що-н.

Die Frau stampft mit dem Fuß. «Die Nazis werden sich einen Di^ck um dein Gestammel kümmern. Sei vernünftig, Wilhelm». (H. Jobst)

«Ach, Tom», sagte die Grit, «was du dir wieder ausdenkst. Die Regine kümmert sich *nen Dreck um mich. Sie hat doch mit ihrem Robert genug zu tun.» (K.-H. Jakobs)

559. das kümmert (або interessiert) dich einen Dreck розм. фам. це тебе зовсім не стосується; це тобі зовсім^ не потрібне; це тобі потрібне, як торіш­ній сніг.

Das bißchen, was wir gemacht ha­ben, das kümmert ihn einen Dreck. Da hat er heute ganz andere Sorgen. (A. Seghers)

Das kümmerte Kufalt aber einen Dreck. (H. Fallada)

559. das nützt dir einen Dreck розм. фам. це тобі зовсім не допоможе? ^ це допоможе тобі, як мертвому при­парка.

Petrus sagte ganz unpathetisch: «Das nützt uns einen Dreck». (L. Frank)

559. einen Dreck von etw. können розм. нічого не могти, не вміти.

560. einen Dreck von etw. verstehen розм. нічого не розуміти; ^ не тя­мити ні бельмеса.

561. sich aus dem Dreck herausarbei­ten (тж. aus dem Dreck herauskommen, heraussein) розм. 1. вибитися із злид­нів; 2. виплутатися з брудної історії.

Shirley nickte, nicht besonders überzeugt, zaghaft nur. Eventuell war das ein Weg, aus dem Dreck her- auszukommen. (Wochenpost)

Sonst hatte der Wilhelm recht gehabt: sie waren wohl aus dem Dreck; der Hof war wohl wieder beisammen. (A. Seghers)

559. f-n aus dem Dreck ziehen (або fischen) (тж. j-m aus dem Dreck hel­fen) витягти кого-н. із скрутного ста­новища.

Rita hatte noch nie erlebt, was es heißt, so einen großen Betrieb aus dem Dreck ziehen. (Chr. Wolf)

Die Frau scheint tatsächlich eine scharmante, sehr vernünftige — fischt ihn sofort aus dem Dreck, aber biß­chen dalli! (U. Becher)

559. f-n durch den Dreck ziehen (тж. f-n in den Dreck ziehen або treten; j-n mit Dreck bewerfen або besudeln) розм. фам. змішати з гряззю, втопта­ти в болото кого-н.

• Es ehrt die Kollegen, daß sie an dem Ruf ihres Betriebes so hängen, daß sie am liebsten auch einen Adler bestellt hätten, um den lästigen Hirsch aus dem Gerichtssaal zu heben, der nur gekommen war, ihr Etablisse­ment in den Dreck zu ziehen. (Wo­chenpost )

559. etw. für einen Dreck verkaufen розм. груб, продавати за безцінь що-н.

560. in den Dreck fallen розм. вкрай зубожіти; опинитися в нужденному становищі.

561. im Dreck hängen (або sitzen, stecken, drinsitzen) розм. фам. біду­вати, не мати й гроша за душею.

Warum hat man ihn auch zuerst herübergeholt? Ich häng hier im Dreck drin und könnte drüben soviel nützen. (E. Claudius)

559. eiw in den Dreck ziehen (або treten) розм. злісно перекручувати, переінакшувати що-н.

560. mit Dreck und Speck розм. не розбираючи, що до чого.

Hans hatte solchen Hunger, daß er die Kartoffeln mit Dreck und Speck aß. (W. Friederich)

559. kümmere dich um deinen eigenen Dreck! розм. фам. не втручайся в чужі справи!; ^ не сунь свого носа до чу­жого проса!

560. sich um jeden Dreck kümmern розм. фам. лізти у всякі дрібниці, займатися > всякими дрібницями.

561. wer Dreck angreift, besudelt sich (тж. wer Dreck anfaßt, wird selber dreckig) присл. = лихий чоловік ^ як хвороба: усе запакостить; у болото влізти легко, а назад — хоч волом тягни.

562. klein, hurtig und keck stößt den Großen in Dreck присл. хоч мале та завзяте; див. тж. В-1743, 1796* D-513, G-1117, 1206, Н-689, К-566 L-501, N-451.

dreckig: 580. dreckig und speckig (тж. speckig und dreckig) розм. фам. дуже брудний.

581. es geht j-m dreckig розм. чиї-н. справи погані, кому-н. не щастить.

Es ist, weil es ihnen dreckig geht. Wenn es einem dreckig geht, wird alles schwer. (H. Fallada)

Dreh: 582. etw. ist j-s Dreh розм. фам. по чому-н. знати чий-н. хист, чию-н. вправність.

583. einer Sache (D) den (richtigen) Dreh geben розм. фам. вміло організу­вати що-н.

584. den (richtigen) Dreh herausbe­kommen (або rauskriegen, wegbekom­men, finden) (тж. auf або hinter den Dreh kommen) розм. фам. знайти від­повідний спосіб (як зробити що-н.); зрозуміти, що треба робити.

Ein, zwei, drei Jahre lang den Markt beobachten. Vielleicht kriegen sie unsern Dreh raus. (U. Becher)

583. den (richtigen) Dreh (he)rausha- ben (або weghaben) див. H-857.

584. nicht den (richtigen) Dreh krie­gen розм. фам. не мати сил (зробити що-н.).

«Hat er sich nun entschuldigt?»— «Er wollte schon, aber er hat einfach nicht den richtigen Dreh gekriegt». (W. Friederich)

583. den ganzen Dreh kennen розм. знати всі таємниці, весь підспідок справи.

584. im .richtigen Dreh sein розм. поринути в яку-н. справу, в яке-н. заняття.

Drehe: 589. in der Drehe (тж. um die Drehe herum) розм. фам. 1. десь близь­ко, приблизно, орієнтовно.

Das muß siebenundvierzig oder achtundvierzig gewesen sein, na, so um die Drehe herum. (H.-G. LietzJ

2. поблизу. ,

drehen: 590. etw. drehen und wenden перекручувати, перетлумачувати що

591. da hat doch einer (або jemand) , _n gedreht! (тою. da muß doch jemand Hran gedreht haben 1) розм. жарт. їтось тут (уже) доклав рук.

592. wie man es auch dreht und wen­det .• *^{яК там не К}РУ^ТИ» ^{3 якого} боку не

ДОДИВИСЬ...

591. daran ist nichts zu drehen und zu deuteln як там не крути, а це факт. drehen, sich: 594. (bei) j-m dreht sich alles розм. у кого-н. паморочиться _в голові, голова йде обертом.

Freilich hat’s sein müssen. Reg mich nicht auf! Es dreht sich mir alles, Hirnzittern hab ich. (E. Stritt- matter)

595. sich drehen und wenden хитру­вати, викручуватися; див. тж. А-7.

596. es dreht sich darum, daß... йдеть­ся про те, що...

597. alles dreht sich um j-n розм. хто-н. перебуває в центрі уваги, при­вертає загальну увагу.

drehend: 598. mir ist (або ich bin) ganz drehend мене нудить. Drehwurm: 599. j-d hat den Drehwurm розм. фам. 1. кого-н. нудить; 2. у ко­го-н. вітер у голові; ^ у кого-н. сім п'ятниць на тиждень.

«Du hast *n Drehwurm», erregte sich Martin,... «eben wolltest du zu Krupp. Wetterhahn!» (H. March- wiiza)

600. j-d kriegt den Drehwurm розм. фам. кого-н. починає нудити. drei: 601. für drei (essen, arbeiten) розм. (їсти, працювати) за трьох.

Peter ist jetzt im Flegelalter, wo man für drei essen kann. (W. Frie­der ich)

602. drei gerade sein lassen див. vi"664.

603. ehe man (або ich) bis drei zäh­en konnte розм. враз, і оком не змиг-

^див.' ^тж• ^Е‘¹⁹⁹-

о04. nicht bis drei zählen können див. Z-19.

ein^* ^^ГЄ* machen ein Kollegium (або _Tn.^{en п}рисл. троє — це вже рада, ^^{утворюють} кворум, d грі і** ^Was wissen, erfahren bald

ярнсж ä що знає кум, знає див ^{Ва Ж1н}*^а» ^{а вж}е від неї і все село; drl) °-⁴⁰⁰' М-765. hälfrfu®07. ein dreieckiges Ver- Dreiof ^ліЯ^.^овний трикутник, остання ⁰⁸*._M^der letzte Dreier розм. ^тання копійка, останній гріш, , Г

'609. seinen Dreier dazu geben розм. докинути і своє слово.

610. nicht für einen Dreier розм_г ані­трохи, ні на гріш, ні на копійку; див. тж. D-292, F-556, Н-28, 34, 36, 424, J-71.

Der Anton wird das nie begreijeji, der hat nie für einen Dreier Ver­stand. (W. Frieder ich)

610. keinen Dreier kriegen für ßiw. розм. не виручити ні копійки, ні гро- ша за що-н.

611. auf jeden Dreier sehen розм. ра­хувати кожну копійку; див. тж. G-1395, Р-222.

...aber Gott sei Dank brauche ich ja nicht auf jeden Dreier zu seien, (Th. Mann)

610. keinen Dreier wert sein розм. не бути вартим щербатої копійки; див. тж. D-295, 560, Е-120, G-1392, Н-799, Р-221, Т-90.

611. er läßt sich für einen Dreier ein Loch durch die Nase bohren (або einen Ring durch die Nase ziehen) npuK. ^ він за шматок ковбаси чортові ду­шу продасть.

612. der eine ist einen Dreier wert, der andere drei Pfennige присл. s обоє рябоє; див. тж. В-1721, 1795, D-223, Е-204, G-1077, S-499,1448, 2309, Т-635. Dreterllcht: 616. es geht j-m ein Drei­erlicht auf у кого-н. прояснилося в го­лові.

dreikantig: 617. j-n dreikantig hin­auswerfen вигнати кого-н. (з примі­щення).

dreist: 618. (dumm,) dreist und gottes­fürcht ig розм. фам. безцеремонно, на­хабно, без усякого сорому. dreizehn: 619. für j-n schlägt es drei­zehn розм. 3 KUM-H. ПОКІНЧЄНО.

620. nun (або jetzt) schlägt’s (aber) dreizehn! розм. фам. це вже занадто!, далі нікуди!, дійшли до краю!

«Nun schlägt es aber dreizehn», sprach der Mann. «Sollte ich Schweine in meinem Garten haben; das wäre doch unerhört!» (H. Fallada) Dreizehn: 621. die böse Dreizehn розм. чортова дюжина.

Dresche: 622. (eine) Dresche bekommen (або beziehen, kriegen) розм. дістати прочухана; див. тж. В-1814, 1824, D-274, 307, 731 (2), Е-192, F-326, J-9, II.

Fast hätte die Emmi für diese Ant­wort Dresche bezogen, da ruft die Wanda; «Mädels 1»,(7ч Wolf)

Dreß: 623. in vollem Dreß розм. у свят­ковому вбранні; див. тж. F-796, G-9, 775, Р-50.

driti: 624. ganz drin sein in etw. розм. поринути, заглибитися (в яку-н. ро­боту ).

625. da (або es) ist noch alles drin розм. фам. усе буде гаразд; усе пере- иелеться.

626. etw. ist nicht drin розм. фам. 1. про що-н. не було домовленості; 2. що-н. нереально; ^ цей номер не пройде.

627. ist denn so was drin! розм. та що ж це таке І (вигук прикрого здиву­вання, невдоволення).

Dringlichkeit: 628. die Dringlichkeit еілег Sache (ö) beantragen оголосити Ьку-н. справу терміновою. drinstehen: 629. da stehe ich nicht so drin розм. я не~в курсі цієї справи. dritte: 630. j-d ist die (або der) dritte von links розм. хто-н. такий самий, йк і всі, звичайна людина; див. тж. D-780, L-712.

631. etw. ist j-s drittes Wort див. W-846.

632. jedes dritte Wort ist eine Lüge bei i-m див. W-845.

633. an einem dritten Ort див. 0-217.

634. etw. von dritter Seite erfahren Que. S-1207.

Dritte: 635. der Dritte im Bunde друг, доброзичливець (двох друзів₉ закоха­них тощо).

636. der' lachende Dritte третій, що сміється (третя особа, що має виго­ду від боротьби двох супротивників).

• Wenn bei uns einer «hott» sagt,

macht der andere «hü»! Der lachen-

• de Dritte ist die Sippschaft da oben.

4. (H. Jobst)

' 637. es' ist noch ein Drittes zu erwägen треба Зважити ще на одну обставину.

638. hier gibt es kein Drittes або..., або...., третього не існує.

63Ö. es ist nicht für einen Dritten bestimmt це між нами (кажучи), це не для сторонніх.

drohen: 640. es droht auch der Schwa­che присл. ^ лякає мишка кицьку, та сама з нори не вилазить.

641. wer droht, macht dich nicht tot присл. хто погрожує, той не вб’є; див. тж. D-642, 643.

Drohen: 642. vom Drohen stirbt nie­mand присл. s хто погрожує, той не вб'є?, дцв* тж_ч D-641, 643.

Droher: 643. nicht alle Droher fechten

Присл.' ХТО погрожує, ' ТОЙ не вб’р» див. тж: D-641, 642. Drohnendasein: 644. ein Drohnen­dasein führen жити як трутень, як дар*, моїд.

Er läßt seine Frau arbeiten und führt selbst ein Drohnendasein. Friederich) drüber: 645. alles geht drüber und drunter усе йде шкереберть, догори ногами; див. тж. D-747.

Dort hatte sie Otto erwartet, aber sein Urlaub war plötzlich gesperrt. Alles war drüber und drunter gegan­gen. (A. Seghers)

Druck: 646. hinter etw. (A) Druck machen розм. натискати, щоб приско­рити що-н.

647. einen Druck auf j-n ausüben (тж. j-n unter Druck setzen) натискати на кого-н._у примушувати, силувати ко­го -н.

Es ist unstatthaft, daß Sie auf diese üble Weise Frau Upenhof unter Druck zu setzen versuchen. (W* Stein­berg)

647. im Druck sein (або sitzen) (тж. sich im Druck befinden) розм. 1. бути в скрутному становищі; 2. бути дуже зайнятим, не мати перепочинку.

648. mit etw. in Druck kommen розм. опинитися в скрутному становищі з чим-н. (напр., із строками виконання якої-н. роботи).

649. unter dem Druck der Verhält­nisse скоряючись обставинам.

650. etw. unter Druck tun виконува­ти що-н. з примусу; працювати з-під палки.

651. Druck erzeugt Gegendruck присл. будь-яка дія викликає протидію. drucken: 653. wie gedruckt lügen розм. брехати, як по писаному; = бре­хати і оком не моргнути; див. тж- В-78, D-323, L-788.

Der Gerichtshof hat ihnen so lange zugehört..., und... ist zu der Über­zeugung gelangt, daß beide wie ge­druckt lügen. (B. Brecht) drücken: 654. es drückt j*n wo розм. що-н. пригнічує, непокоїть, турбує кого-н. ,

Man tadelte Krügers Arbeitsstil» denn er ließ zu jeder Tages- und Nacht­zeit Besucher vor. «Wer zu mir kommt, den drückt's doch wo!» war ,, Krügers Antwort, (E. Stritt matt er)

655. wo druck Ts ? розм. у чому спра­ва?, W° трапилося?, що (тебе) турбує? ’«Wo drückt’s denn, König Vugel- vogel?»— «Ich weiß nicht recht...» (U. Becher) drückend: 656. (der Saal, das Theater usw.) ist drückend voll (зал, театр то­що) переповнений.

Drücker: 657. am Drücker sitzen

(або sein) розм. орудувати всіма спра­вами, верховодити; ^ тримати віжки в руках; див. тж. F-22, Н-308, 692,

712. К-726.

658. eiw. auf den letzten Drücker tun розм. робити що-н. в останню хвили­ну, похапцем.

Druckerschwärze: 659. Götter der Druckerschwärze ірон. впливові крити­ки (газетярі).

660. j-m Druckerschwärze nachweinen ірон. оплакувати кого-н. (у пресі). Druckposten: 661. einen Druckpos­ten haben розм. мати тепле місце. Druckpunkt: 662. Druckpunkt neh­men розм. фам. ухилятися (від ро­боти).

Kat gibt mir gute Ratschläge, wie ich versuchen soll, Druckpunkt zu nehmen. (E. M. Remarque) drum: 663. sich drum und dran machen розм. займатися різними справами. Vielleicht hatte Pedro recht, und es war besser, sich tausend Abende mit allem drum und dran zu machen. E. Klein)

64. alles, was drum und dran Ist

(або hängt) усі привхідні обставини, усе інше.

Drum: 665. das ganze (або alles) Drum und Drari^yce інше.

666. mit allem Drum und Dran 1.

з усіма атрибутами; з усім належним. Sie hat ja aucl^ ein rotes Kreuz am Armei. Grund genug, die Unter­suchung mit allem Drum und Dran voller Interesse zu begutachten. (H. Jobst)

²* з усіма іншими витратами; 3. ³ Уст майном.

666. ohne viel Drum und Dran розм. галасу; див. тж. K-480.

rumherum: 668. drumherum reden P аи. говорити манівцями, натяками. V ^ПІС^ ^einfach ja zu dem

Vorschlag, sondern redete drumherum. (G. de Bruyn)

див.^П D-^r645⁶⁹* ^{drunter und drüber} gehen

du: 670. auf du und du stehen (або sein)

1. mit j-m бути на ти з ким-н.

Sie standen seit Kindestagen auf du und du. (Th. Mann)

2. mit eiw. бути на ти з чим-н., добре знати що^н.

671. wie du mir, so ich dir присл. як ви нам, так і ми вам; див. тж. F-816, 823, G-911, 1521, Н-171, W-101. Du: 672. j-m das Du bieten запропону­вати кому-н. перейти на ти. Dudelsack: 673. es ist ein alter Dudel­sack розм. стара пісня на новий лад. Duell: 674. ein Duell ausfechten (або auskämpfen) битися на дуелі.

675. ein Duell bestehen вийти пере­можцем на дуелі. dufte: 676. so eine dufte Nudel (або Nummer)! берл. фам. оце так фрукт!, ну й тип!

Dukaten: 677. wenn es auch Dukaten vom Himmel regnete... (тж. wenn auch die Dukaten vom Himmel regnen wur­den...) якби навіть пішов золотий дощ...

dumm: 678. j-m wird dumm розм. кого-н. нудить; у кого-н. паморочить- ся в голові.

679. etw. wird j-m zu dumm розм. кому-н. набридло що-н., хто-н. не може терпіти чого-н.

680. j-m dumm kommen грубіянити кому-н., поводитися по-хамському з ким-н.

Sei schön gegrüßt, Genossin. Wenn dir die Männer dumm kommen, bin ich da. (E. Strittmatter)

679. j-n dumm machen wollen розм. хотіти обдурити кого-н.

680. sich dumm (an)stellen розм. при­кидатися дурним, придурюватися.

Ich stellte mich also dumm, in diesem Fall viel dümmer als ich war, und antwortete: «Da bin ich aber neugierig». (P. Busch)

Vertrauensselig waren sie, dumm haben sie sich angestellt... (0. Got- sche)

679. j-n für dumm verkaufen розм. фам. обдурювати, ошукувати кого-н.

Das Gericht lachte. Nur der Ges­tapooffizier lachte nicht. Er kniff die Augen zusammen. «Wollen uns hier wohl für dumm verkaufen, was?» (E. Weinert)

679. j-n für dumm nehmen (або hal­ten) вважати дурнем кого-н.; див. тж. N-I35.

Man sollte ihn, Koroscheck, nur

nicht für dumm nehmen. (B. Keller­mann)

679. dumm d(a)ran sein див. D-142.

680. du bist schön dumm, wenn... розм. фам. ти будеш дурнем, якщо...; тш погано зробиш, якщо...

681. dumm, dreist und gottesfürchtig дйе. D-618.

682. sich dumm und dämlich essen розм. несхв. насищати свою утробу.

683. sich dumm und dämlich suchen розм. несхв. попошукати.

684. sich dumm und dämlich fragen розм. несхв. без кінця запитувати.

685. sich dumm und dußlig reden розм. фам. вибитися з сил (умовляю- чи кого-н.).

686. er ist so dumm, daß er blockt (ітж. er ist dümmer, als es die Poli­zei erlaubt; er ist bodenlos dumm) розм. дурний, аж світиться; див. тж. D-702, N-133.

687. dumm geboren, nichts hinzuge­lernt und die Hälfte vergessen прик. дурним народився, нічого не навчив­ся, ще й половину забув; дурнем був, дурнем і залишився.

Dumme: 694. einen Dummen finden розм. 1. an j-m обдурити, ошукати кого-н.; 2. знайти дурня (який ви­конав би чужу роботу).

695. der Dumme sein (тж. den Dum­men machen або spielen) розм. лиша­тися в дурнях; пошитися в дурні.

696. hinterher sind alle Dummen schlau розм. якби той розум спереду, що тепер ззаду; див. тж. В-1364, G-276, Н-927, N-23, 26, S-1583, Т-153.

697. die Dummen werden nicht alle присл. дурням нема переводу; див. тж. N-144.

698. der Dumme hat’s Glück присл. дурням щастить; див. тж. В-257, D-707, 778, G-1152, N-147, S-366, U-160, V-255.

Dummenfang: 699. auf Dummenfang ausgehen розм. дурнів шукати; див. тж. В-259, G-1019.

Dummheit: 700. kapitale Dummheit розм. дурість, якої світ не бачив.

701. eine Dummheit machen (або be­gehen) наробити, накоїти дурниць.

702. j-d brüllt (або stinkt) vor Dumm­heit (тж. j-d ist mit Dummheit geschla­gen) розм. хто-н. дурний як пень; хто-н. дурний', аж світиться; див. тщ. І D-692, N-133.

703. Dummheit und Stolz wachsen auf einem Holz присл. дурість і пиха не­розлучні.

Dummkopf: 704. für dßti Dummkopf gibt es keine Gesetze присл. дурням з_а. кон не писаний; див. тж. N-152.

705. ein dienstfertiger Dummkopf fet gefährlicher als ein Feind присл. по­служливий дурень небезпечніший за ворога; див. тж. В-1231, F-922 Т-405.

Dummsdorf: 706. j-d ist nicht von (або aus) Dummsdorf розм. хто-н. не дурний.

Das schadet nichts. Aber sie wer­den mich nicht schnappen, verstehst du. Ich bin nicht vom Dummsdorf. (B. Pludra)

Dümmste: 707. der Dümmste hat’s meiste Glück присл. дурням щастить; див. тж. В-257, D-698, 778, G-1152, N-147, S-366, U-160, V-255. Dumpfheit: 708. j-d ist mit Dumpfheit geschlagen розм. на кого-н. найшло запаморочення.

Dünger: 709. zu viel Dünger düngt nicht wohl присл. ^ доброго потрошку. dunkel: 710. etw. vor j-m dunkel ma­chen розм. приховувати що-н. від кого-н.

Amerika landet schwer in Bordeaux. Das will man vor uns Schlachtopfern dunkel machen. (H. Marchwitza) 711. es ist mir dunkel розм. я не ро­зумію цього.

Dunkel: 712. darüber liegt (ein unheim­liches) Dunkel це повите темрявою (не­відомості).

713. das Dunket lüften (або erhellen) підняти завісу, пролити світло (на що-н.).

714. ins Dunkel treten висок, від­ступити на задній план; зійти зі сцени.

. ...in Frankreich hat nichts Be­stand, und die großen Männer treten schnell wieder ins Dunkel; sie erschei­nen nur, um zu verschwinden, (t • Heine) _n>rM

713. etw. in Dunkel hüllen тримати в таємниці, старанно приховува що-н. _и Dunkle: 716. aus dem Dunkeln розм.

потай, нишком, нишком-тишком.

Alles in ihr empörte sich £^e&^erL _in_ sen gefahrlosen Krieg aus dem kein. Sie wollte tätig sein, Jss etwas getan werden, von de™ eine Wirkung sah. (H. Falladaj

717. im Dunkeln liegen залишатися невідомим; не виявляти себе.

Und wie es entstanden war, das lag letzten Endes auch noch im Dun­keln. (F. Wolf)

717. j-n im Dunkeln lassen не сказа­ти кому-н. нічого певного.

'719. sich im Dunkeln halten (тж. im Dunkeln bleiben) триматися в тіні, залишатися за кулісами, діяти ниш­ком.

720. im Dunkeln tappen розм. йти навмання, навпомацки, блукати в тем­ряві, діяти наздогад; див. тж. F-567.

721. im Dunkeln ist gut munkeln присл. £ уночі всі коти сірі, а корови бурі; ніч-мати все покриє; див. тж. К-258.

dünken: 722. sich etwas Großes (або Besseres) dünken задаЕатися, бути високої думки про себе. dann: 723. sich dünn(e) machen розм. жарт, знітитися, зщулитися.

Ich fühle mich von all diesen alten Damen erdrückt. Wie dünn ich mich machen muß. (P. Busch)

724. sich (D) elw. dünn machen розм. украсти що-н.

725. etw. ist dünn gesät розм. чого-н. не рясно, мало; що-н. рідко трапляє­ться.

Die bonapartistischen Volksre­präsentanten waren zu dünn gesät, um eine selbständige parlamentari­sche Partei bilden zu können. (K. Marx)

724. durch dick und dünn gehen див. D-330.

725. wo es dünn ist, da reißt’s присл. Де тонко, там і рветься; де благе, там ¹ Дереться.

Dunst: 728. blauer Dunst обман,

ІЛЮЗІЇ.

«Deine Theorie,» sagte der Inspek- °C ^Schließ 1 ich leise und setzte sich müde wieder hin, «ist nichts als blauer Dunst.» (W. Steinberg)

_бр_ЄХН_Я^{CS a}^^{eS ns}* P^03M• Ц^е все

habe°' ^кЄІПЄП <^blassen) ^Dunst von etw. Von " р°зм. фам. не мати жодного 44R ^пр0 див. тж. А-2,

w‘¹¹⁹’ ^s-⁴⁴⁰*

Wenn es nun eine Szene betraf,

^man zufällig wie «präpariert»

Dun?! J^{1 hatte man} «keinen ^üunst» und saß drin. (H. Mann)

731. Dunst kriegen 1. військ, попасти під сильний обстріл; 2. розм. дістати нагінки, прочухана; див. тж. В-18І4,

1824. D-274, 307, 622, Е-192, F-32e, J-9, 11.

731. j-m blauen Dunst vormadtcti

розм. морочити голову, замилювати

очі, напускати туману кому-н.; див. тж. В-1619, S-149, 321, V-441, Х-І.

Überhaupt hat dieser Taubenhaus der Stadt blauen Dunst vorgemacht.., (B. Kellermann)

731. auf blauen Dunst hin розм. у по­гоні за ілюзією.

732. in Dunst und Rauch aufgehen розвіятися як дим, піти прахом.

733. im Dunst(e) sein розм. бути на­підпитку.

Dur: 736. der eine singt Dur, der andere Moll прик. ^ хто в ліс, а хто по дрова; хто до лісу, а хто до біса. **

durch: 737. durch und durch розм. на­скрізь, зовсім, цілком.

Das sei eine durch und durch un­sachliche Bemerkung.* (H. Otto)

Sie konnte sogar mit ihren weit­sichtigen alten Augen sehen, wie das Kind dabei rot wurde. Es war ihr selbst durch und durch gegangen. (A. Seghers)

738. durch sein розм. 1. пройти, проминути.

Wenn der Wächter durch ist, so­fort anfangen, jede Minute ist kost­bar. Henschel, kapiert? (H. Jobst)

2. утекти, забратися; 3. бути в без­пеці; подолати труднощі.

Ich setzte mich neben das Bett. «Pat», sagte ich, «bald bist du wie­der durch.»— Sie bewegte den Mund. «Morgen schon...» ’ (E. M. Remarque)

4. перемогти, вийти переможцем; скласти іспит.

Er war schnell gefahren, hatte sich die Jacke, die Weste aufgerissen, und seine Beinlinge waren breit und gespreizt von den blechernen Hosen­klammern. «Bienkopp, du bist durch!» (E. Strittmatter)

738. bei j-m drunter (або unten) durch sein (або durchsein) втратити чию-н. прихильність, не існувати більше для кого-н., бути в немилості у кого-н. durchbllcken: 740. etw. durchblik- ken lassen розм. дати зрозуміти що-н.₉ натякнути на що-н. durchbrechen: 741. nach oben durch- brechen розм. вибиватися в люди; Іти вгору.

Michael war sozusagen über Nacht nach oben durchgebrochen. (L. Frank) durchbr ernten: 742. durchgebrannt sein розм. втекти, п’ятами накивати. Als Thomas das letztemal durchge­brannt war, hatte ihn Kowalczik in seiner Schmiede aufgenommen. (Л. Seghers)

Durchbruch: 743. etw. zum Durch­bruch bringen (тж. einer Sache zum Durchbruch verhelfen) проводити в жит­тя що-н., домагатися здійснення чо- го-н.; прокладати шлях чому-н.

744. zum Durchbruch kommen вияв­лятися, ставати помітним. durchdrehen: 745. ganz (або völlig) durchgedreht sein розм. 1. бути зовсім знесиленим, виснаженим; 2. зовсім втратити голову.

746. da dreht j-d durch розм. чиї-н. нерви не витримують.

Das ist ein Unsinn, solchen Spinner neun Stunden aufs Büro zu setzen, da dreht er noch ganz durch. (H. Fal- lada)

durcheinander: 747. alles geht durch­einander розм. усе йде шкереберть; див. тж. D-645.

«Hier geht alles durcheinander», sagte er, «in Ihrem Geschrei ist bei­nahe mehr Ordnung als in Ihren Über­legungen». (H. Kant)

748. durcheinander sein розм. бути збитим з пантелику; бути збенте­женим.

Mir scheint, Jugendfreund, daß du ein wenig durcheinander bist. (R. Strahl)

748. durcheinander reden (або rufen) говорити (або кричати) разом, зава­жаючи одне одному.

Durcheinander: 750. ein wirres (або krauses, heilloses, tolles) Durcheinander розм. безладдя, плутанина, хаос.

Wir wurden umzingelt, wir schlu­gen uns aber zum Bahnhof durch. Die Gleise waren vollgestopft. Ein heilloses Durcheinander... (A. Se­ghers)

durchgehen: 751. j-m etw. durchgehen lassen попускати, дозволяти кому-н. що-н.

752. j-m nichts durchgehen lassen не

попускати, не дозволяти нічого ко- му-н.

durchkommen: 753. glücklich durch­kommen щасливо відбутися.

754. bei einer Prüfung durchkommen

скласти Іспит.

754. damit werden Sie nicht durchkom-

men це вам не допоможе; це вас не врятує.

Durchschnitt; 756. j-d erreicht gerade den Durchschnitt (тж. j-d ist nur Durch­schnitt) xmo-H. має посередні здіб­ності, хто-н. не знімає зірок з неба.

757. im Durchschnitt у середньому пересічно. ¹

758. über (або unter) dem Durch­schnitt вище (або нижче) середнього. durchsehen: 759. ich sehe darin nicht durch це мені незрозуміло. durchsein: 760. bei j-m drunter (або unten) durchsein див. D-739. Durchstecherei: 761. Durchstecherei­en treiben (або begehen, verüben) розм. займатися махінаціями. durchwälzen: 762. ein dickes Buch durchwälzen розм. осилити товсту книжку.

durchzucken: 763. es durchzuckte j-n розм. хто-н. раптом зрозумів, збагнув. Durchzug: 764. auf dem Durchzug sein робити переліт (про птахів). Durst; 765. Durst bekommen відчути спрагу.

766. Durst haben хотіти пити.

767. den Durst löschen (або stillen) вгамувати спрагу.

768. j-m Durst machen викликати спрагу в кого-н.

769. einen (або eins, ein Glas) über den Durst trinken розм. 1. вихилити чарку; 2. перепити, перебрати, хиль­нути зайвого; див. тж. F-625, G-1036, 1041, К-80.

Ich habe ja nichts gegen eine Fla­sche über den Durst, aber wie der sich vollaufen läßt, ist nun doch ein bißchen zuviel. (P. Addams)

770. vor Durst vergehen знемагати від спраги.

771. Durst ist der beste Kellner (тж.

Durst macht aus Wasser Wein) = го­лодному все до смаку; див. тж. В-249, Н-1629, N-380.

durstig: 772. eine durstige Seele sein

1. розм. бути випивакою; 2. весь час хотіти пити.

Dusche: 773. j-m eine kalte Dusche ge­ben (або verabreichen) розм. протвере­зити кого-н. у вилити відро холодної води на кого-н.

774. eine kalte Dusche bekommen розм. остудити свій запал.

775. etw. wirkt auf j-n wie eine kalte Dusche розм_% що-н. діє «а кого-н. пр

• тверезливо, як холодний душ.

Solcherart Rede wirkte als kalte Dusche auf mich« Senkpurs Manier, alles in großem Zusammenhang zu sehn, regte mich an. (K.-H. Jakobs) pasel: 776. j-d hat Dusel (або einen Dusel, einen großen, mächtigen, un­heimlichen Dusel) розм. кому-H. дуже пощастило.

Was für einen Dusel solch ein Idiot wie der Enno doch hattel Was die Weiber an dem nur sehen? (H. Fal- lada)

Düsenjäger: 777. alter Mann (або alte Frau) ist doch kein Düsenjäger! розм. жарт, не гарячкуй(те)!; не по­спішайте), адже в мене нема крил; див. тж. D-783.

Dussel: 778. der Dussel schläft mit dem Kopf auf seinem Glück присл. оду­рень за щастям біжить, а воно в нього під ногами лежить; дурням щастя; див. ж. В-257, D-698, 707, G-1152, N-147, S-366, U-160, V-255.

Dutzend: 779. ein kleines Dutzend кілька, декілька.

Hat sie nicht süße Zwillinge? Ja, davon möchte man wohl ein kleines Dutzend haben. (W. Friederich)