1023. Apfelmus

      j-n mit faulen Äpfeln (bewer­ten осміяти, освистати, закидати тух­лими яйцями кого-н. _ ,

1024. es konnte kein Apfel zur Erde (fallen) яблуку ніде було впасти; див. тж. N-74, S-1830.

1025. der Apfel schmeckt suß, um den man den Wächter betrügt присл. заборо­нена грушка солодка; див. тж. F-1001, 0-53, S-1529, Т-184.

1026. auch rote Äpfel sind wurmstichig присл. червоне яблучко, та всередині черв’ячок; див. тж. G-839, 874, 1442, Р-553, S-267, 345, 1000.

1027. ein Apfel, der runzelt, fault nicht bald присл. sz скрипливе дерево два віки живе; скрипуче колесо довше ходить; див.- тж. В-279, К-260, L-499.

1028. der Apfel fällt nicht weit vom Stamm присл. яблуко від яблуні неда­леко падає; ^ яка яблунька, такі й яб­лука; див. тж. А-281, 353, 543, 1193, В-275, G-112, К-Ю31, V-9, 371.

1029. ein fauler Apfel macht zehn faule Äpfel присл. від одного гнилого яблука увесь віз згниє; див. тж. Е-127, S-249.

Apfelmus: 1036. wie Apfelmus ge­rührt sein розм. ірон. бути глибоко зво­рушеним.

Tante Lisa will uns mit ihrem Be­such beehren? Ich bin gerührt wie Apfelmus. (W. Friederich)

Apoll: 1037. Brüder in Apoll див. В-1718.

Apostelpferd: 1038. auf dem Apos­telpferd reiten v03M. іти пішки, на бать­ківських.

Apotheker: 1039. beim Apotheker kau­fen розм. переплатити, заплатити утри­дорога.

Apothekerpreise: 1040. das sind ja Apothekerpreise! розм. це ж шалені ціни!

Apparat: 1041. ohne Apparat розм. просто, без церемоній; див. тж.УІ-113.

1042. so ein Apparat! розм. оце так махина! (про великі предмети) Appel = Ар fei: 1043. für einen Appel und ein Ei див. А-1027.

Appell: 1044. Appell machen 1. дати о^3бІР (^3аг0НУ> військової Ґтж \ ^вІйСЬК* Р°^бити ОГЛЯД

{тж. перен.).

Als die Hähne im Dorf krähen und Кятп^їТ _f.^schüchtern über den

rer мЛ*il ^f,i^ngert> ^macht Truppfüh- Nettslbeck Appell. (H. Jobst)

1045. zum Appell blasen військ, сур­мити збір; перен. збирати, скликати.

Man würde bald zum Appell bla­sen, nicht bloß zum Spaß, zu der gewöhnlichen Übung, zu der man jetzt auch die dörfliche Jugend anhielt, die noch nicht im Krieg ge­wesen war. (A. Seghers)

Appetit: 1046. guten Appetit! смач­ного!

1047. j-m vergeht der Appetit розм. хто-н. втрачає всяке бажання, охоту (до чого-н.).

Wenn dir überall alles zu teuer ist, bleiben wir eben zu Hause. Mir ist der Appetit zum Reisen vergangen. (W. Friederich)

1047. Appetit auf etw. (A) haben мати охоту, потяг до чого-н.; бажати чого-н.

«Verzeih», sagte er. «Ich hatte ein wenig Appetit auf deine Stimme». (E. Strittmatter)

1047. einen gesegneten Appetit haten

(тж. sich eines gesegneten Appetits erfreuen) жарт, мати вовчий апетит.

In seinem Alter haben die Jungen, im Gegensatz zu den Mädchen, einen gesegneten Appetit. (W. Friederich)

1047. einen guten Appetit entwik- keln жарт, уминати за обидві щоки; їсти так, що аж за вухами лящить.

1048. j-m den Appetit verderben (або nehmen) відбити бажання, охоту в кого-н. (робити що-н.).

Wie Onkel Paul über seine Ehe­hälfte redet, das könnte einem den Appetit aufs Heiraten verderben (або nehmen). (W. Friederich)

1047. etw. verschlägt (або benimmt) j-m den Appetit що-н. зразу відбиває в кого-н. охоту до чого-н.; що-н. викли­кає в кого-н. раптову відразу.

1048. der Appetit kommt beim Essen присл. апетит з їдою прибуває. Applaus: 1054. Applaus ernten висок. викликати бурхливі оплески, мати ве­ликий успіх; перен. дістати загальне визнания, схвалення.

1055. j-m Applaus spenden висок. аплодувати кому-н.\ виражати своє схвалення кому-н.

April: 1056. April, April! розм. з пер­шим квітня!, обдурили!

Grüne Uniform, blanke Schaftstie­fel, Tschako mit Spiegelei. Oberwacht­meister Gumpel. Leicht, zu raten, nicht wahr? April, April! (H. Jobst)

1057. heute ist doch nicht der erste

Ар ії! розм. сьогодні не перше квітня, но обдуриш.

1057. launisch (або unbeständig) wie der April капризний, мінливий, як по­года в квітні; див. тж. А-1061.

1058. j-n in den April schicken

1. обдурити кого-н. першого квітня;

2. обдурити кого-н., зле пожартувати з кого-н.

Aber das war das Dümmste, was ich tun konnte, denn sie hatten mich in den April geschickt, und ich gehe, wohin ich nicht will. (Th. Mann)

1057. April, April, der weiß nicht, was er will він і сам не знає, чого хоче; £ у нього сім п’ятниць на тиждень. Aprilwetter: 1061. launisch wie Ар- ril.vetter капризний, мінливий, як по­года в квітні; див. тж. А-1058.

1062. ein Gesicht machen wie April­wetter скривитися; не знати, плакати чи сміятися.

Аг: 1063. die Herren von Ar und Halm

хлібороби.

Aranjuez [a'ranxues]: 1064. die schönen Tage in Aranjuez sind nun zu Ende (F. Schiller, «Don Carlos») золоті дні в Аранжуеці минули (про колишнє благополуччя).

Arbeit: 1065. ägyptische Arbeit див. А-428.

1066. ganze Arbeit розм. чиста ро­бота.

1067. die Arbeit brennt j-m auf den Nägeln робота горить в руках у кого-н.

1068. die Arbeit geht j-m leicht von der Hand (тж. die Arbeit geht voran) справа в кого-н. йде гаразд, ладиться.

1069. der Arbeit aus dem Wege gehen ухилятися від роботи.

1070. ganze (або gründliche) Arbeit leisten (або tun, розм. machen) попра­цювати на совість, сумлінно виконати всю роботу.

1071. die Arbeit Arbeit sein lassen розм. фам. не обтяжувати себе робо­тою.

1072. j-m mit etw. Arbeit machen завдати клопоту кому-н. чим-н.

1073. /-dhat die Arbeit nicht erfunden хто-н. не від того, щоб побайдикувати.

«Würdest du ihn empfehlen?»— «Kaum! Er hat die Arbeit nicht er­funden». (W. Frieder ich)

1066. sich an die Arbeit machen (тж. an die Arbeit gehen) ставати до роботи, розпочинати роботу.

Eiskalt' vor Energie, mit harten Sehnen und Muskeln machte er sich

sofort an die Arbeit. (B. Kellermann)

1066. ganz bei der Arbeit sein цілком віддатися роботі, з головою поринути в роботу.

1067. etw. in Arbeit haben працюва­ти над чим-н.

1068. etw. in Arbeit nehmen брати в роботу, починати робити що-н.

1069. j-n in Arbeit nehmen приймати на роботу кого-н.

1070. bei j-m in Arbeit sein (або ste­hen) працювати, бути на службі в кого-н.

1071. j-d steht in Arbeit und Brot

у кого-н. є робота, хто-н. заробляє на життя.

1066. j-m in die Arbeit pfuschen зава­жати кому-н.; s уставляти кому-н. палиці в колеса.

1067. über der Arbeit sterben працю­вати до останнього дня (про небіж­чика).

1068. von seiner Hände Arbeit leben

жити своєю працею.

1066. Arbeit gibt Brot, Faulheit bringt Not (тж. Arbeit bringt Brot, Faulheit Hungersnot; wo Arbeit das Haus bewacht, kann Armut nicht hin­ein) присл. праця людину годує, а лінь марнує; див. тж. F-663, М-692.

1067. erst die Arbeit, dann das Ver­gnügen (тж. erst die Arbeit, dann das Spiel, nach der Reise kommt das Ziel; nach getaner Arbeit ist gut ruhn) присл. справив діло, гуляй сміло; добре діло утіха, коли ділові не поміха; див. тж. G-723.

1068. Arbeit ist kein Hase, läuft nicht in den Wald (тж. die Arbeit ist kein Frosch, sie huppt uns nicht da­von) присл. робота не ведмідь, у ліс не втече.

1069. Arbeit hat bittere Wurzel, aber süße Frucht присл. = гірко заробиш, солодко з’їси; див. тж. В-956, 10Г8.

1070. wie die Arbeit, so der Lohn присл. яка робота, така й плата; див. тж. А-1101, W-157.

1071. Arbeit schlägt Feuer aus dem Stein присл. уперта праця все пере­може; див. тж. В-278, 408, F-664, G-293, S-1303, W-953, Z-157.

1072. Arbeit verkürzt den Tag присл. без роботи день роком стає. arbeiten: 1091. j-m in die Hände arbei­ten грати на руку кому-н.; ^ лити во­ду на чий-н. млин; див. тж. W-199.

...bringe die Wirtschaft durcheinan*

ARBEITER

der und arbeite dem Ausland in die Händel (F. Wolf)

1092. sich (D) in die Hände arbei-

ten робити все собі на користь; див.

^mTö93^-1o94. die Zeit arbeitet für j-n див. Z-120.

1095. sich durch etw. arbeiten про­биватися, прокладати собі шлях крізь що-н.

J1096. gegen j-n arbeiten плести інтри­ги проти кого-н.

1097. sich krank arbeiten надривати­ся на роботі.

1098. sich müde arbeiten втомитися на роботі, напрацюватися.

1099. sich tot (або zu Tode, zuschan­den) arbeiten замучити себе непосиль­ною працею.

Müller ist gestorben. Er hat sich einfach zu Tode gearbeitet. (W. Frie- derich)

1097. wer nicht arbeitet, soll auch nicht essen присл. хто не працює, той не їсть; див. тж. М-75, 556, S-78. Arbeiter: 1101. jeder Arbeiter ist seines Lohnes wert присл. який робіт­ник, така й плата; див. тж. А-1088, W-157.

1102. dem schlechten Arbeiter ist je­des Bei! zu stumpf (тж. schlechter Ar­beiter wird nie gutes Gerät finden; faulem Arbeiter ist jeder Hammer zu schwer) присл. у поганого майстра й пилка тупа.

Arche: 1103. die Arche Noah(s) бібл. Ноїв ковчег; черен. 1. місце, де зби­раються люди різних переконань; 2. ветхий, старий предмет; 3. надійний притулок; 4. сива давнина; див. тж. К-221.

Gustav brach in ein ungläubiges Gelächter aus. Anton zeigte beleidigt ein Stammbuch vor, das bis auf die

^Noah §ⁱⁿg- (£• M. Remarque) 1104. aus der Arche Noah(s) i_p0H. з допотопних часів.

«Deren Taktik im Bewegungskrieg stammt doch aus der Arche Noah» entgegnet der Erich. (F. Wolf)

fiCf*'¹¹*⁰⁵- ^{im ar}8^en (або ІШ Argen) «egen бути в скрутному становищі.

Was das Verkehrsproblem betrifft, so hegt da noch vieles im argen, nicht nur beim Straßenbau. (W. Friederich) ^{eszu ar}S treiben заходити надто тж ^ЄКй_₄=4^теР^еП№а™ ^па™; див.

Stanislaus bangte: Gott im Himmel, treib es nicht zu arg mit mir! (E. Strittmatter)

1107. das ist (denn doch) zu arg!

розм. це вже занадто!

Arg: 1108. kein Arg haben (тж. ohne Arg sein) бути щиросердим, відвертим.

1109. im Argen liegen див. А-1105. Ärger: 1110. seinem Ärger Luft machen (тж. seinen Ärger abreagieren) розм. дати вихід своїй злості.

1111. seinen Ärger an j-m auslassen розм. зігнати свою злість на кому-н.

1112. j-m Ärger bereiten (або machen) завдавати клопоту кому-ншарпати нерви, досаждати кому-н.

Machen Sie mir keinen Ärger, sonst kommen Sie lieber nicht. (H. Beck)

1111. sich (D) Ärger machen псувати собі кров, шарпати собі нерви.

1112. mach keinen Ärger! розм. будь людиною!, не ускладнюй справи!

1113. ich habe meinen lieben Ärger mit dir! розм. біда мені з тобою!; див. тж. А-1128.

1114. nichts als Ärger und Verdruß ha­ben мати самі неприємності.

1115. viel Ärger mit etw. у mit j-m haben мати багато клопоту, прикрощів з чим-н.у ким-н.

1116. schwarz (або grün, gelb und grün) vor Ärger werden розм. почорніти (позеленіти) від злості; див. тж. А-1121.

1117. krank sein vor Ärger захворіти від злості, бути у нестямі від злості; див. тж. А-1122.

ärgern (sich): 1120. j-n krank (або schwarz, zu Tode) ärgern дуже розсер­дити, вивести з себе кого-н.

1121. sich schwarz (або scheckig, grün und gelb, blau) ärgern розм. почорніти (позеленіти, посиніти) від злості; не тямити себе від злості; див. тж. А-1118.

Simone dachte einen Augenblick nach. «Madame hat sich blau geär­gert über mich», gab sie zu. (L. Feucht- wanger)

...und ging daran, diese Antwort so schneidend und höhnisch zu for­mulieren, daß sich die Majestät dar­über grün und blau ärgern sollte, (L. Feuchtwanger)

1121. sich (D) die Gelbsucht (або die Kränke, die Krätze, die Platze, Schwind­sucht) an den Hals ärgern розм. фам. розлютуватися; = рвати й метати; див. тж. А-1119.

1122. Mensch, ärgere dich nicht! 1. прик. не гарячися!; 2. назва популяр­ної у Німеччині настільної гри.

1123. nicht ärgern, nur wundern! прик. спокійно, не втрачай самовла­дання!

Ärgernis: 1125./-mein Ärgernis geben книжн. завдати прикрощів кому-н.

1126. an etw• (D) Ärgernis nehmen книжн. розсердитися через ЩО-Н.у обуритися з приводу чого*н.

1127. /-m ein Ärgernis sein бути тя­гарем для кого-н., завдавати багато клопоту, мороки кому-н.

1128. ein Ärgernis bist du! розм. біда, морока мені з тобою!; див. тж. А-1115.

Gehen Sie raus, Sie Mensch, Sie! Ein Ärgernis sind Siel Keinen Pfen­nig mehr gebe ich... (H. Fallada) Argusaugen: 1129. Argusaugen haben міф. мати очі Аргуса, мати всевидющі очі.

1130. j-n, etw. mit Argusaugen beo­bachten пильно стежити за ким-н._у чим-н.

Unsere Nachbarin weiß alles, was in dieser Straße passiert. Sie beobach­tet alles mit Argusaugen. (W. Frie­der ich)

Ariadnefaden: 1131. den Ariadnefa­den finden міф. знайти нитку Аріадни; перен. знайти вихід із скрутного ста­новища.

Arkadien: 1132. auch ich war in Arka­dien geboren (F. Schiller, «Resignation») і я на світ в Аркадії з’явився (тобто, і я колись був щасливий). arm: 1133. arm wie eine Kirchenmaus див. K-447.

1134. j-n arm essen див. E-777.

1135. sich arm trinken див. T-570. Arm: 1136. der Arm des Gesetzes (або der Justiz, der Gerechtigkeit) (караюча) рука правосуддя.

Der Arm des Gesetzes hat auch die­sen raffinierten Betrüger erreicht. (W- Frieder ich)

1137. der verlängerte Arm перен. знев. знаряддя; пособник.

1138. \rm in Arm рука в руку; Ігліч-о-пл іч.

1139. /-m den Arm drücken утримати кого-н. від необачного вчинку.

Wende sagte leise zu Aehre: «Du mußt sprechen.» «Ich?...» Er wollte auffahren, doch Katrin drückte ihm den Arm. (E. Claudius)

1137. freie Arme haben (тж. die Arme frei haben) мати свободу дій.. \

1138. einen langen Arm haben мати великий вплив, велику владу, великі можливості; див. тж. Н-295.

Der Überfall war gut organisiert* aber unsere Polizei hat einen langen Arm. Sie wird die Täter finden. (W. Friederich)

1137. die Arme sinken lassen опустити руки, втратити надію, занепасти ду* хом.

1138. j-n am steifen Arm verhungern lassen розм. фам. зігнати з світу, зі­гнути в баранячий ріг кого-н.

Den lasse ich am steifen Arm ver­hungern, wenn er mir nicht seine Informationsquelle nennt. (IT. Frie* derich)

1137. j-n auf den Arm nehmen розм. розігрувати, обдурювати кого-н.

Ich bitte Sie, Kollegen, mich nicht auf den Arm nehmen zu wollen. (R. Strahl)

1137. j-m in die Arme sinken (тж.

in j-s Arme sinken) висок, кинутися в обійми кому-н.

1137. j-m in die Arme laufen 1. по­трапити до чиїх-н. рук, попастися в ру­ки до кого-н.

Er sieht sich um, nach einem Aus­weg, aber es gibt keinen Ausweg, er liefe den Kommenden direkt in die Arme. (H. Fallada)

2. несподівано зустрітися з ким-н.у натрапити на кого-н.

«Sie ahnen nicht, was für Sorgen mir Sonja macht!» rief Frau von Ypsilanti aus, als Jacques ihr im Gewimmel des Marktes in die Arme lief. (B. Kellermann)

1137. j-m in den Arm (або in die Arme) fallen припинити чиї-н. дії; перешкодити кому-н.; зупинити ко­го-н.; дати по руках кому-н.

...rief Sternecker und schlug noch einmal 'zu. Als er wieder ausholte, fiel Bertram ihm in den Arm, doch riß sich Sternecker sofort wieder von ihm los. (B. Uhse)

1137. j-n dem Gegner in die Arme treiben штовхнути кого-н. в обійми супротивника*

arme

Mit ihren ungerechten Attacken hat

die Regierungspartei viele Anschlus- sige der Opposition in die Arme ge­trieben. (W. Friederich)

1149 1150. sich j-m in die Arme wer­fen кинутися в обійми кому-н. (напр., легко погодитися стати чиєю-н. дру­жиною; тж. перен.). _в

1151. sich dem Vergnügen in die Arme werfen з головою поринути в розваги.

Als er von zu Hause weggegangen war, hatte er sich erst einmal dem Vergnügen in die Arme geworfen. (W. Friederich)

1151. j-n mit offenen Armen empfan­gen (або aufnehmen) зустрічати кого-н. з розкритими обіймами.

Aber er hatte ja Käthe. Die würde ihn mit offenen Armen aufnehmen. Na schön, wenn Regine es selbst so wollte... (E. Brüning)

1151. mit verschränkten Armen Zuse­hen (або dabeistehen) байдуже диви­тися (на що-н.); склавши руки, ди­витися, як інші працюють.

П54. per Arm gehen розм. іти під руку.

1155. j-m unter die Arme greifen 1. до­помогти кому-н., підтримати кого-н. у скрутному становищі.

Das zwanzigste Jahrhundert hat sich redlich bemüht, den Menschen ein wenig unter die Arme zu greifen. Vom elektrischen Warmwasserspeicher über Kühlautomaten zum Rundfunk... (H. Jobst)

2. розм. ж. pm. підтримувати попід руки кого-н., допомагати кому-н.

1155. die Beine unter die Arme (або unter den Arm) nehmen див. B-458. Arme: 1157. hat der Arme was, so hat er kein Faß присл. ^ єв глеку молоко, та голова не влазить; прийшлась лож­ка до рота, та їсти чортма; див. тж. В-1552, G-1158, М-785.

1158. dem Armen schmeckt jegliches Brot присл. ^ сліпій курці усе пше­ниця.

1159. bekommt der Arme ein Stück Brot, so reißt es ihm der Hund aus der Hand (тж. dem Armen wird immer das

m ^S n^Zuteil; ^^{er Arme} kriegt überall as ab) присл. ^ на бідного Макара сі шишки летять; бідному все fc очі

Н чоо Ап^{ивя тж}' ^А‘¹¹⁷²> F-670,

592. L-471, U-176.

^а^^С*¹ ^^{ег Arms}t^ehat seine Freu-

Р сл. їв найбіднішого свято буває.

Armee: 1161, zur großen Armee ab ge­hen (тж. zur großen Armee abberufen або versammelt werden) заст. евф. умерти, зійти з світу, спочити вічним сном.

Im Lager herrschte große Trauer: der Feldherr Wallenstein war zur großen Armee abberufen worden. (W. Friederich)

Ärmel: 1162. sich (D) die Ärmel hoch­krempeln (або aufkrempeln) розм. бра­тися до роботи, засукавши рукава.

Na, woll’n wir (uns) mal die Ärmel hochkrempeln und das Klavier in den vierten Stock tragen. (W. Frie- de rieh)

1163. etw. aus dem Ärmel (або aus den Ärmeln) schütteln розм. зробити що-н. легко, ураз, без напруження, наче жартуючи; досл. витрусити що-н. з рукава, наче фокусник.

Der Journalist Emil Faktor, der an jenem Abend zugegen gewesen war, sagte zu Lisa und Michael, wie nur so nebenbei aus dem Ärmel geschüttelt: «Gottfried Keller ist ein Genie in Pantoffeln». (L. Frank)

1163. das kann ich doch nicht aus dem Ärmel (або aus den Ärmeln) schütteln! розм. це так легко не робиться; де я тобі візьму?!

Armenkasse: 1165. du kriegst was aus der Armenkasse! розм. дістанеться, пе­репаде тобі на горіхи! * Armeslänge: 1166. sich (D) j-n auf Armeslänge fernhalten тримати кого-н. на певній віддалі.

Armesündermiene: 1167. eine Arme­sündermiene aufsetzen розм. надати об­личчю винуватого виразу.

Unser Mädchen hatte seine Arme­sündermiene aufgesetzt: da wußten wir sofort, daß sie mal wieder was zer­brochen hatte. (H7. Friederich) Armut: 1168. Armut ist keine Schande (тж. Armut schändet nicht; Armut ist kein Laster) присл. бідність — то не ганьба; злиднями очі не колють.

1169. wer Armut ertragen kann, ist reich genug присл. ^ коли є хліба край, то й під вербою рай; див. тж. G-651, R-311.

1170. Armut ist der sechste Sinn присл. = біда всього навчить; див. тж. Н-1631, N-373, W-226.

1171. Armut lehrt Künste (тж. Armut findet alle Wege und Stege) присл. = пішла голота на вигадки; що голі-

ший, то мудріший; див. тж. В-251, N-378.

1169. an der Armut will jeder den Fuß wischen присл. = бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці; на убогого всюди капає; див. тж. А-1159, F-670 Н-592, L-471, ІМ76. Armutszeugnis: 1173. sich (D) ein Armutszeugnis ausstellen розписатися у власному неуцтві (або у власній неспроможності, малодушності тощо); досл. видати самому собі свідоцтво про бідність.

Arrest: 1174. j-n in Arrest setzen

(або розм. stecken) заарештувати, взя­ти під арешт кого-н.

1175. etw. mit Arrest belegen (тж. auf etw. Arrest legen) накласти арешт на що-н.

Arsch: 1176. j-m den Arsch versohlen (тж. j-m den Arsch voll hauen) груб. відлупцювати, відшмагати кого-н.

...Wenn ich euer Vater war, tat ich euch den Arsch versohlen. (H. Jobst)

Art: 1177. Art und Weise спосіб, ма­нера.

Es störte zwar Thomas, daß Weber mit ihm im Zimmer schlief..., und auch die Art und Weise, in der We­ber die letzte Zeit mit ihm sprach. (A. Seghers)

1178. eine Art von... щось подібне до..., щось на зразок...

1179. das ist so seine Art це йому влас­тиво.

1180. ..., daß es (nur so) eine Art hat! розм. тільки держись!

1181. das ist gar keine Art (und Weise)! розм. це вже зовсім погано, це нікуди не годиться.

1182. was ist das für eine Art? що це за поводження?, що це за фокуси?

1183. das ist nicht gerade die feine (або vornehme, englische) Art розм. жарт, це не по-джентльменському.

1184. auf diese Art (und Weise) та­ким чином, у такий спосіб.

1185. auf eigene Art (und Weise) ло-своєму.

1186. auf jede Art (und Weise) no- всякому, на всі лади.

1187. j-n auf gute Art und Weise los- .verden легко збутися, спровадити кого-н.

1188. aus der Art schlagen 1. ви­роджуватися, переводитися; 2. зра­джувати сімейні традиції (напр., що­до вибору професії),

1189. in der Art von ... у манері кого-н.

1190. in einer Art певною мірою, до деякої міри.

1191. in /-s Art schlagen удатися <з кого-н.

1192. nach Art за (чиїм-н) рецеп­том, як заведено (в кого-н.).

1193. Art läßt nicht von Art присл. = яке дерево, такий клин, який бать­ко, такий син; див. тж. А-281, 353,

543. 1034, В-275, G-112, К-1031, V-9, 371.

Artikel: 1194. einen Artikel führen

мати в продажу товар (певного на­йменування).

Arznei: 1195. eine bittere Arznei schlucken перен. проковтнути гірку пілюлю; дістати гіркий урок.

Arzt: 1196. Arzt, hilf dir selber! бібл. лікарю, вилікуй себе самого!

1197. viele Ärzte heilen übel присл. ^ сім баб — сім рад, а дитя безпупе; див. тж. Н-925, 1302, К-754. ärztlich: 1198. sich ärztlich behandeln lassen лікуватися, звертатися до лі­каря.

Asslette: 1199. in guter Assiette sit­zen бути у вигідному, виграшному ста­новищі.

1200. in keiner guten Assiette sein

бути не в найкращому становищі. Asche: 1201. ungebrannte Asche розм. жарт, дрючок; ^ березова каша.

1202. Friede seiner Asche! висок, мир праху йогої, земля пухом йому!

1203. sich (D) Asche aufs Haupt streuen (тж. sein Haupt mit Asche bestreuen) посипати голову попелом (вираз походить з біблійної легенди, де описується, як стародавні євреїв оплакуючи кого-н. у посипали голову попелом; зараз цей вираз означає тер­затися, мучитися); див. тж. S-64.

Soll ich mir Asche aufs Haupt streuen oder mich selbst zerfleischen? Ich habe einen Fehler gemacht, ich gebe ihn zu und stehe dafür ein.

(K• Wurzberger)

1202. wie Phönix aus der Asche stei­gen (або erstehen) див. P-319.

1203. in Sack und Asche gehen див. S-64.

1204. etw. in (Schutt und) Asche le­gen див. S-908.

1205. in Schutt und Asche liegen див, S-909,

aschgraue

1208 i-n mit ungebrannter Asche ku­rieren 'розм. жарт, відлупцювати ко­го-н -s всипати березової каші кому-н.

1209. zu (Staub und) Asche werden обернутися на порох, розсипатися

порохом. . , _А

Alles, was wir von Ägypten, Assy­rien, Griechenland wissen, ist nur ein kleiner Bruchteil dessen, was da zu Asche geworden ist. (№. Polla- tschsk)

Aschgraue: 1210. das geht ins Asch­graue розм. фам. 1. цьому кінця-краю це буде; 2. це вже занадто; див. тж. Р-121.

Aßmann: 1211. das kannst du halten (або machen) wie (der) Pfarrer Aßmann

розм. жарт, роби, як хочеш (вираз походить від прізвища гессенського священика Рассмана, який у своїх діях керувався принципом: «роблю, як хочу», а також від прізвища тю­рінгського священика Ассмана, який, супроводжуючи на полюванні герцога Августа, вбив одного разу біблією зайця, а герцог зауважив при цьому, що Ассман як священик не мав пра­ва полю вати, але оскільки він убив зайця біблією, то може робити з ним що завгодно).

«Soll ich nun zum Schwimmen gehen?»— «Das kannst du halten wie (der) Pfarrer Aß mann». (W. Frie­de rieh)

tiSt: 1212. ein harter Ast im Lebensbau­me поет, життєздатна, практична лю­дина; людина, спроможна переборю­вати життєві труднощі.

...und Knast, das sagte schon der Name, war doch wirklich ein harter Ast irn Lebensbaume. (H. Fallada)

1213. einen Ast durchsägen розм. фам. дуже хропти; див. тж. Н-1430.

Ich kann mit ihm nicht mehr im selben Zimmer schlafen. Er sägt ja einen Ast nach dem anderen durch. (w. Friederich)

1213. einen Ast haben розм. фам мати горб.

1214. sich (D) einen Ast lachen розм.

К-іо^уж^ти₁₀^{від сміху; див}• ^тж•

<Г n⁰⁰J⁸⁽!⁹’ ^F“⁷⁹⁴’ ^L-²⁷. 653. «Viellejcht kommt als nächster

IneK n 7 ^f.^Au, ^schnafte> wenn der

»“ar^,ch

^10,/1 “ ' ™ . . .

sein