Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Цив пр ч.1 Шаповалова.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
1.31 Mб
Скачать

3. Види цивільно-правових відносин

У залежності від економічного змісту:

  • особисті немайнові правовідносини не мають економічного змісту, їх не можна оцінювати грошима або іншими матеріальними благами, об’єкти цих відносин не можуть переходити до інших учасників.

  • майнові правовідносини, об’єктом яких є майно, матеріальні блага, що мають товарно-матеріальну форму, вартість, одночасно є об’єктом економічних відносин. Майнові відносини опосередковують статику суспільних зв’язків (наприклад, правовідносини власності), та динаміку суспільних зв’язків (наприклад, зобов’язання, за якими об’єкти переміщуються до інших суб’єктів).

У залежності від цілеспрямованості:

  • регулятивні – через які регулюють нормальні, правомірні, економічні (майнові) відносини та особисті немайнові.

  • охоронні – через які усуваються наслідки правопорушень, поновлюється нормальне правове й економічне або особисте становище.

У залежності від кола зобов'язаних осіб і ступеню їх конкретизації:

  • абсолютні – це правовідносини, у яких суб'єкти, що мають суб'єктивні права, реалізують їх за рахунок власної діяльності (господарської, творчої тощо), тобто абсолютно повні права, і при цьому абсолютно всі оточуючи особи не мають права йому перешкоджати (правовідношення власності, із приводу духовних благ), за винятком випадків, передбачених законом.

  • загально регулятивні – це відносини, що відображають зв'язок кожного з кожним, виникають між усіма особами, стосуються суспільства (право на здорове навколишнє середовище).

  • відносні – це зобов'язальні правовідносини, в яких зобов'язання виникає відносно конкретної, наперед відомої особи (боржника).

У залежності від структури змісту:

    • прості – мають своїм змістом одне право та один обов'язок;

    • складні – декілька прав та обов'язків.

У залежності від характеру поведінки зобов’язаної особи:

  • активні – на зобов'язану сторону покладено обов'язок активної поведінки;

  • пасивні – на зобов'язану сторону покладено обов'язок утриматися від порушення суб'єктивного права вповноваженої сторони.

У залежності від об'єкту правовідносин:

  • речові – їх об'єктом є майно, уповноважений суб'єкт може здійснювати свої суб'єктивні права самостійно;

  • зобов'язальні – об'єктом є дії, уповноважений суб'єкт потребує сприяння зобов'язаної особи.

4. Підстави виникнення цивільних правовідносин

Юридичні факти – це конкретні обставини реальної дійсності, з якими норми цивільного законодавства пов'язують настання правових наслідків та є підставою виникнення, зміни, припинення або іншої трансформації цивільних правовідносин (прав та обов'язків) – це правочини, створення результатів інтелектуальної діяльності, завдання шкоди, акти цивільного законодавства (наприклад: представництво за законом), адміністративні акти (наприклад: надання ордеру на квартиру), інші юридичні факти (наприклад: оголошення конкурсу, рятування, ведення чужих справ без доручення). Від юридичних фактів слід відрізняти юридичні умови, тобто обставини настання правових наслідків (наприклад: повна дієздатність наступає з 18 років – це умова, 18 років настало – це факт).