4. Види строків позовної давності:

• загальний строк встановлений тривалістю у три роки незалежно від того, хто подає позов: громадянин (фізична особа), юридична особа чи держава. Загальний строк є правилом та застосовується, якщо для даного виду вимог не передбачено спеціального строку позовної давності.

• спеціальні строки позовної давності встановлені законодавчими актами для окремих видів вимог. Вони можуть бути скороченими або більш тривалими порівняно із загальною позовною давністю, тобто, вони є винятками.

Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1. про стягнення неустойки, штрафу або пені;

2. про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3. у зв'язку з недоліками проданого товару;

4. про розірвання договору дарування;

5. у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти;

6. про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;

7. про оскарження дій виконавця заповіту.

Крім того, в окремих зобов’язаннях позовна давність в один рік застосовується:

• до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві за договором найму, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення цієї речі;

• до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду.

Позовна давність триватиме протягом п'яти років

• на вимогу про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, якщо він був учинений під впливом насильства чи обману. У цьому разі перебіг позовної давності починається від дня припинення насильства, під впливом якого був учинений правочин.

Позовну давність у 10 років

• встановлено до вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, що обчислюється від дня, коли почалося його виконання.

Скорочення позовної давності за угодою сторін не допускається,

а суд застосовує її лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

5. Початок перебігу позовної давності

Перебіг загальної або спеціальної позовної давності починається:

• як, правило, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

• як виняток:

1. за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

2. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги кредитора, останній може вимагати виконання, а боржник має право виконати зобов'язання у будь-який час. Якщо кредитор вимагає виконання зобов'язання, боржник зобов'язаний зробити це в семиденний строк за умови, що із закону, договору або змісту зобов'язання не випливає обов'язок негайного виконання, або якщо інший пільговий строк не передбачений законом чи договором. Початок перебігу строку позовної давності у подібних випадках має бути приурочений або до дня пред'явлення кредитором вимоги про виконання зобов'язання, якщо обов'язок негайного виконання випливає із закону або договору чи змісту зобов'язання, чи до моменту закінчення семиденного або іншого пільгового строку, протягом якого боржник не виконав свого обов'язку за витребуванням кредитора.

3. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

4. У разі порушення права чи охоронюваного законом інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. у разі пред'явлення вимог, що випливають з перевезень і пред'являються до перевізників, полягає у тому, що право на позов виникає з дня одержання від названих організацій відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для відповіді.