Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Цив пр ч.1 Шаповалова.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
1.31 Mб
Скачать
  • Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:

  • законом. Вони стають обов'язковими для суб'єктів правовідносин або внаслідок того, що закон забороняє їх скорочення за угодою сторін (зокрема строки позовної давності), або тому, що сторони не використали надану їм можливість визначити строк на свій розсуд (наприклад, зменшити гарантійний строк, передбачений стандартом). (н: строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом). Строки, встановлені законом, можна вважати вираженням державної волі шляхом їх прийняття вищими органами державної влади.

  • адміністративним актом (наприклад, державним замовленням);

  • правочином (договором); ці строки мають вольовий характер суб’єктів цивільних правовідносин. При укладенні договору суб’єкти визначають часові межі його виконання, причому визначається як момент його укладення, так і період, протягом котрого він діятиме.

  • рішенням суду (наприклад, за рішенням суду дається відстрочення виселення наймача із житлової площі на три місяці).

    • Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:

  • імперативні, що не підлягають зміні за угодою сторін (н: не допускається скорочення позовної давності),

  • диспозитивні, що визначаються за угодою сторін.

    • Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:

  • у регулятивних правовідносинах це строки здійснення суб'єктивних прав та виконання обов'язків. Закінчення цих строків, як правило, не тягне за собою автоматичного припинення цього права та обов'язку у випадку прострочення. Виняток: присікальні (преклюзивні) строки, що повинні прямо випливати зі змісту відповідної норми закону або умов укладеної угоди, н: у довіреності.

  • у охоронювальних правовідносинах це строки захисту цивільних прав. До них належать:

  1. Гарантійні строки, які є дійсними протягом певних зобов'язань якості продукції, робіт та послуг.

  2. Строки оперативного захисту – коли порушене суб'єктивне право може захищатися особистими односторонніми діями уповноваженої особи без звернення до компетентного юрисдикційного органу, н: одностороннє зупинення зустрічного виконання.

  3. Претензійні строки – коли особа, право якої порушене, звертається з претензією до зобов'язаної особи про добровільне задоволення вимог уповноваженого: про визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення права, передачу речі, відшкодування збитків тощо. Претензія підлягає розгляду у місячний строк, який обчислюється з дня її одержання відповідачем.

  4. Строки позовної давності.

  5. Процесуальні строки.

  • Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:

  • Строки, що не діють. В абсолютних цивільних правовідносинах діє принцип безстроковості суб'єктивних прав, що належать уповноваженій особі. Право власності не обмежене для власника будь-яким строком. Особисті немайнові права, не пов'язані з майновими, невіддільні від особи їх носія, безстрокові й довічні.

  • Строки, що діють. У відносних цивільних правовідносинах суб'єктивні права можуть припинятися, тобто строки діють, застосовуються.