4. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав

Об’єктами цивільних прав можуть виступати нематеріальні блага, зокрема результати творчої діяльності осіб: авторів творів літератури, науки, мистецтва, відкриттів, винаходів, промислових зразків, корисних моделей, інших об’єктів права промислової власності, суб’єктів суміжних прав.

Інформація як об’єкт цивільних прав є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб’єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється відповідним законодавством.

Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних прав – це блага, що позбавлені майнового змісту, які нерозривно пов’язані із суб’єктом цивільного права, а відносини, що складаються у зв’язку з використанням особистих немайнових благ, є об’єктом цивільно-правового регулювання, тобто особисті немайнові відносини регулюються в нормальному, непорушеному стані. У межах цивільного законодавства надається правова охорона немайновим благам особи, визначеним як об’єкти цивільних прав. Відповідно до Конституції України життя і здоров’я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Особистими немайновими благами фізичної особи є життя і здоров’я; честь, гідність і ділова репутація; ім’я; вільний розвиток своєї особистості; свобода та особиста недоторканність; недоторканність житла; таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; сім’я; недоторканність особистого і сімейного життя; таємниця свого особистого життя; вільний вибір роду занять; свобода пересування, вільний вибір місця проживання; інформація; свобода об’єднань; авторство; безпечне для життя і здоров’я довкілля; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, що охороняються законом.

5. Майновий комплекс підприємства як об’єкт правовідносин

Майно юридичної особи призначено для забезпечення її господарської діяльності, виробництва, використання, та відображається в її балансі або враховується в інших передбачених законом формах обліку майна. Майно юридичної особи має бути ідентифіковано та відокремлено від майна її засновників, учасників та від майна інших суб’єктів. Цілісні майнові комплекси – це, як правило, підприємство або інші господарські об’єкти, із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земляною ділянкою, на який розміщений об’єкт.

Підприємство як цілісний майновий комплекс, є особливим об’єктом цивільних прав та одночасно і суб’єктом цивільних прав і обов’язків, який є самостійним учасником цивільного обороту. Підприємство, виступаючи в цивільному обороті як юридична особа, має право від свого імені здійснювати всі види правочинів щодо належного йому майна. Водночас підприємство або його частини, що використовуються у підприємницької діяльності, розглядаються як специфічне майно, можуть бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Підприємство як об’єкт цивільних прав включає до свого складу:

• нерухомість (земельні ділянки, будівлі, споруди);

• рухоме майно (устаткування, інвентар, сировину, продукцію);

• зобов’язальні права вимоги (право вимагати оплату за виконану роботу, вимагати відвантаження оплаченого товару тощо);

• борги (обов’язки повернути кредит, виконати оплачену роботу тощо);

• деякі виключні права (торговельну марку або інше позначення тощо).

За умовами договору у склад підприємства як об'єкт прав можна також включити гудвіл – це репутація підприємства, його ділові зв’язки, становище на ринку, що мають вартісну оцінку.

Підприємство, як єдиний майновий комплекс, включає різні види майна, об’єднані спільним призначенням, що використовуються для підприємницької діяльності. Підприємство може бути відчужено повністю або частково, однак вчинення правочинів з підприємством не тягне припинення його функціонування за призначенням, кожна частина діє як окреме підприємство та навпаки, при злитті окремі частини діють як одне підприємство, що функціонує. Однак підприємство, як єдиний майновий комплекс, визнається законом нерухомістю, а значить, усі правочини з цим об’єктом повинні бути як з нерухомістю. Не має значення, якщо окремі частини або все підприємство здатні до переміщення, наприклад, автотранспортне підприємство, головне, що все майно у комплексі застосовується для підприємницької діяльності. Підприємство, як об’єкт розглядається, наприклад, при реорганізації, тоді здійснюється універсальне правонаступництво, тобто всі права та обов’язки суб’єкта (суб’єктів) переходять до одного або кількох суб’єктів пропорційно переданому майну (рухомому та нерухомому).