Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Цив пр ч.1 Шаповалова.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
1.31 Mб
Скачать

3. Правосуб'єктність юридичної особи

Правосуб'єктність – це здатність особи бути суб'єктом цивільного права, існування у нього правоздатності та дієздатності.

Цивілістика розрізняє загальну (універсальну) та спеціальну правоздатність.

Загальна правоздатність – це можливість для суб'єкта права мати будь-які цивільні права та обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів не ліцензованої діяльності.

Приватні комерційні організації не можуть мати загальну правоздатність, якщо:

  1. засновники встановили будь-які статутні обмеження відповідно до мети створення юридичної особи;

  2. обмеження правоздатності можуть бути встановлені законом для окремих видів юридичних осіб;

  3. в силу специфіки деякі права можуть належати тільки людям (наприклад, бути спадкоємцем);

  4. здійснення деяких видів діяльності потребує отримання від держави спеціальних дозволів (ліцензій).

Цивільна правоздатність юридичної особи – це її здатність мати цивільні права та обов'язки, яка виникає при її створенні з моменту державної реєстрації та припиняється з моменту виключення з єдиного державного реєстру юридичних осіб. Ця правоздатність є універсальною, оскільки юридична особа здатна мати такі ж цивільні права і обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Цивільна дієздатність юридичної особи – це її здатність набувати власними діями цивільні права і приймати на себе цивільні обов'язки. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють в інтересах юридичної особи відповідно до закону та установчих документів. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється законами та установчими документами. Кожен учасник повного товариства має право діяти від імені товариства. Орган юридичної особи може бути одноособовий (директор), так і колегіальний (голова правління, правління). Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичної особі. (ст. 92 ЦК).

4. Створення юридичної особи

Юридична особа вважається створеною після державної реєстрації у порядку, встановленому законом. Підставою створення є волевиявлення учасників (засновників), які розробляють установчі документи у письмовій формі та підписують їх, якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

У розпорядчому порядку створюються унітарні юридичні особи, що мають одного засновника, їх волевиявлення є одностороннім (юридичні особи публічного права, що є у державній або комунальній власності, та юридичні особи приватного права з одним засновником – ТОВ, АТ).

У договірному порядку створюються корпоративні юридичні особи (господарські товариства тощо). Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Статут – це локальний акт, що має значення у відносинах з третіми особами, засновницький договір – це договір між засновниками про сумісну діяльність. Так, повні і командитні товариства створюються і діють на підставі засновницького договору, а товариство з обмеженою відповідальністю - на підставі статуту. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа несе відповідальність за зобов'язаннями учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі подальшого схвалення їхніх дій відповідними органами юридичної особи.

Переважним способом створення юридичних осіб приватного права є відокремлення майна у статутний фонд організації, причому об'єднання майна може бути як разом з об'єднанням осіб, так і без цього.

Товариства створюються шляхом виділення майна разом з об'єднанням осіб, які беруть участь в управлінні. Товариства можуть бути створені як підприємницькі для отримання та розподілу прибутку (наприклад, акціонерні товариства), так і не підприємницькі, для задоволення соціальних або особистих потреб (наприклад, кредитне товариство).

Установи створюються шляхом виділення майна без об'єднання осіб та його засновники не можуть брати участі в управлінні установою.