Тема 19. Право приватної власності

План

1. Відмежування права особистої та права приватної власності

2. Право приватної власності фізичних осіб

3. Виникнення приватної власності громадян

4. Приватна власність юридичних осіб

5. Право власності на землю

1. Відмежування права особистої та права приватної власності

У соціалістичному суспільстві власник мав право вчиняти правомочності щодо майна лише в межах, окреслених законом. Фізичні особи мали тільки право особистої власності, яке відрізнялося від приватної тим, що їм заборонялося використовувати своє майно з метою отримання прибутку, нетрудових доходів, а тільки для задоволення власних потреб. З 1990 року був прийнятий ряд законів, які проголошували приватну власність. Зокрема Закон “Про власність” 1992 р. визначив перелік об'єктів права приватної власності: об'єкти особисто-споживчого призначення, об'єкти виробничо-підприємницького призначення, об'єкти інтелектуальної праці. Таким чином, суб'єктом права приватної власності є фізичні та юридичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Законом не обмежується склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, за винятком земельної ділянки.

Право особистої власності громадян за ЦК 1963 р. було можливе тільки на майно, що мало споживчий характер та трудове походження. Право приватної власності за ЦК 2003 р. можливе також і на майно виробничо-підприємницького характеру, яке використовується з метою отримання прибутку.

Право приватної власності в умовах ринкової економіки визначається як вища влада над речами, що належать приватній особі. Це право може бути реалізовано власником у своїх інтересах у відносинах з усіма іншими особами шляхом володіння, користування і розпорядження цими речами своєю владою, а саме особистими діями або через спеціальних уповноважених ним осіб.

2. Право приватної власності фізичних осіб

Право приватної власності громадян в об'єктивному сенсі – це сукупність правових норм, які встановлюють і охороняють належність громадянам приватного майна та забезпечують їх право власності, якщо інше не встановлено законом.

Право приватної власності громадян в суб'єктивному сенсі – це встановлене та гарантоване законом право власника володіти, користуватися і розпоряджатися майном на свій розсуд, якщо інше не передбачене законом.

Перелік видів майна, що не може перебувати у власності

громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій

та юридичних осіб інших держав на території України:

• Зброя, боєприпаси (крім мисливської, пневматичної, спортивної зброї та боєприпасів до неї), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси).

• Вибухові речовини, засоби вибуху, ракетне паливо.

• Бойові отруйні речовини.

• Наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікувальні засоби (за винятком за призначенням лікаря).

• Протиградові установки.

• Державні еталони одиниць фізичних величин.

• Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.

• Електрошокові пристрої тощо.

Перелік видів майна зі спеціальним порядком набуття права власності громадянами:

• вогнепальна мисливська зброя, газові пістолети, револьвери та деякі види пневматичної зброї, пам'ятки історії і культури, радіоактивні речовини тощо.