- •Тема 1. Поняття цивільного права
- •1. Публічне та приватне право як складові системи права
- •Приватне право має такі характерні риси:
- •Публічне право відрізняється такими характерними рисами:
- •2. Методи системи права
- •2. Багатоаспектне поняття цивільного права
- •3. Функції цивільного права
- •Основні функції:
- •4. Предмет цивільного права
- •Характерними ознаками предмета цивільного права, тобто, цивільних правовідносин, є:
- •5. Метод цивільного права
- •Ознаки методу цивільного права:
- •6. Принципи цивільного права
- •7. Система цивільного права
- •Тема 2. Цивільне законодавство
- •1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •2. Види актів цивільного законодавства
- •3. Дія цивільного законодавства
- •4. Застосування цивільного законодавства
- •5. Судова практика
- •Тема 3. Цивільні правовідносини. Юридичні факти
- •1. Поняття цивільних правовідносин
- •Їх ознаки:
- •2. Елементи (структура) цивільних правовідносин
- •3. Види цивільно-правових відносин
- •У залежності від цілеспрямованості:
- •У залежності від кола зобов'язаних осіб і ступеню їх конкретизації:
- •Види юридичних фактів:
- •Юридичні акти поділяються на:
- •Тема 4: Здійснення й захист цивільних прав
- •1. Здійснення цивільних прав
- •Способи здійснення цивільних прав бувають:
- •Виконання цивільних обов’язків
- •Особа може відмовитися від свого майнового права:
- •Межі здійснення суб’єктивного права:
- •Принципи щодо здійснення особами суб'єктивних прав і обов'язків:
- •Зловживання правом може бути як:
- •2. Захист цивільних прав
- •Підстави для захисту кожної особи свого цивільного права:
- •3. Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •Класифікація способів захисту цивільних прав та інтересів в залежності від результату, на який розраховано їх застосування:
- •4. Форми захисту:
- •Види неюрисдикційних форм захисту:
- •Ознаки самозахисту:
- •Закон не визначає форми самозахисту, але допускає його здійснення у таких формах:
- •Тема 5. Правоздатність та дієздатність фізичної особи
- •1. Правоздатність фізичної особи
- •2. Дієздатність фізичної особи
- •Елементи змісту дієздатності фізичної особи:
- •Розрізняють такі різновиди дієздатності:
- •3. Обмежена цивільна дієздатність фізичної особи
- •4. Недієздатність фізичної особи
- •5. Опіка та піклування
- •5.1. Установлення та припинення опіки та піклування
- •Опіка встановлюється над:
- •Піклування встановлюється над:
- •Права й обов'язки піклувальників:
- •5.2. Захист опікуваних від зловживань опікунів, піклувальників
- •5.3. Управління майном підопічних
- •5.4. Помічник фізичної особи
- •Тема 6: Місце перебування та цивільний стан фізичної особи
- •1. Місце проживання фізичної особи
- •2. Безвісна відсутність
- •3. Оголошення фізичної особи померлою
- •4. Акти цивільного стану
- •Тема 7. Особисті немайнові права
- •1. Поняття особистого немайнового права
- •Ознаки даних прав:
- •2. Види особистих немайнових прав
- •3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Право на власне життя – це:
- •4. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Право на честь, гідність та ділову репутацію
- •Право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації та мірні зібрання.
- •5. Охорона та захист особистих немайнових прав
- •Спеціальні способи захисту особистих немайнових прав:
- •Тема 8. Юридичні особи
- •1. Розвиток вчення про юридичні особи
- •2. Ознаки юридичної особи
- •3. Правосуб'єктність юридичної особи
- •4. Створення юридичної особи
- •Юридична особа може бути створена шляхом:
- •У залежності від порядку легалізації юридичні особи реєструються:
- •5. Порядок припинення юридичної особи
- •Способи припинення:
- •Ліквідація та реорганізація можлива:
- •Тема 9. Види юридичних осіб
- •1. Класифікація юридичних осіб
- •2. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •3. Правовий статус філії, представництва, дочірнього підприємства
- •4. Підприємницькі товариства
- •5. Непідприємницькі (неприбуткові) юридичні особи
- •Тема 10. Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •1. Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •2. Держава як учасник цивільних правовідносин Держава як учасник цивільних правовідносин має такі особливості:
- •3. Територіальна громада як учасник цивільно-правових відносин
- •Подібні ознаки держави і територіальної громади:
- •4. Український народ як учасник цивільно-правових відносин
- •Тема 11. Об'єкти цивільних прав
- •Речі, тварини, майно як об'єкти цивільних прав
- •1. Поняття об'єктів цивільних прав та правового режиму
- •2. Речі, тварини як об'єкти цивільних прав
- •У залежності від здатності речей зберігати при подрібненні
- •3. Майно, майнові права як об’єкти цивільних прав
- •3. Гроші, валютні цінності та цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •4. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав
- •5. Майновий комплекс підприємства як об’єкт правовідносин
- •Тема 12. Правочини
- •1. Поняття та тлумачення правочину. Відмежування правочину від схожих категорій
- •Правочин відрізняється:
- •2. Форма правочину
- •3. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •4. Умови дійсності правочинів
- •Тема 13: Правові наслідки недійсності правочину
- •Наслідки правочинів з дефектами форми та змісту
- •1. Засади визнання правочину недійсним
- •2. Види недійсних правочинів
- •3. Загальні наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •4. Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу
- •5. Наслідки правочинів з дефектами волі
- •6. Наслідки правочинів з дефектами форми та змісту
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 14. Представництво і довіреність
- •1. Представництво
- •2. Склад правовідносин представництва (суб’єкти, предмет, зміст) Суб’єкти представництва:
- •Представник зобов’язаний:
- •3. Повноваження представника
- •Повноваження представника ґрунтуються:
- •Представник не може вчиняти такі правочини:
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •В залежності від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •6. Перевищення, обмеження повноважень при представництві
- •7. Відмежування представництва від інших зобов’язань
- •Тема 15. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •Порядок обчислення строків
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від способу їх встановлення:
- •Залежно від обставин, що породжують юридичні наслідки:
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Порядок обчислення строків
- •3. Позовна давність та її поширення на цивільні правовідносини
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •4. Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •6. Зупинення, переривання строків позовної давності Перебіг позовної давності зупиняється у разі:
- •Переривання позовної давності допускається:
- •Тема 16. Право власності та інші речові права
- •1. Поняття речових прав
- •2. Зміст відносин власності
- •3. Об'єктивне та суб'єктивне розуміння права власності
- •4. Зміст суб'єктивного права власності
- •5. Здійснення та обмеження права власності
- •Права власника:
- •Обмеження (обтяження) прав власника:
- •Види обмежень прав власника за підставами виникнення:
- •Тема 17. Виникнення та припинення права власності
- •1. Виникнення права власності. Первинні способи
- •Первинні способи виникнення права власності:
- •2. Похідні засоби виникнення права власності
- •3. Припинення права власності
- •Залежать від волі власника:
- •Не залежать від волі власника:
- •Тема 18. Право спільної власності
- •1. Поняття і види права спільної власності
- •Ознаки права спільної власності:
- •Структура правовідносин власності:
- •В залежності від визначеності частки майно може належати особам:
- •2. Право спільної часткової власності
- •3. Володіння, користування спільною частковою власністю та відповідальність учасника
- •4. Вихід співвласника з відносин спільної часткової власності
- •5. Право спільної сумісної власності
- •Тема 19. Право приватної власності
- •1. Відмежування права особистої та права приватної власності
- •2. Право приватної власності фізичних осіб
- •Перелік видів майна, що не може перебувати у власності
- •3. Виникнення приватної власності громадян
- •4. Приватна власність юридичних осіб
- •Право власності юридичної особи
- •5. Право власності на землю
- •Тема 20. Захист права власності
- •1. Поняття та групи захисту права власності
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності можуть бути:
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності, звичайно, поділяють на групи:
- •2. Речово-правові засоби захисту права власності
- •Розрахунки при поверненні речі з чужого незаконного володіння (ст. 390 цк):
- •3. Характеристика окремої групи заходів захисту права власності
- •Тема 21. Обмежені речові права
- •1. Поняття обмежених речових прав та їх ознаки
- •2. Види обмежених речових прав:
- •2.5. Інші обмежені речові права
- •Тема 22. Загальна характеристика права інтелектуальної власності
- •Здійснення права інтелектуальної власності
- •1. Поняття творчої діяльності, інтелектуальної власності та їх об’єктів
- •Загальні цивільно-правові риси інтелектуальних відносин:
- •Спеціальні ознаки цих відносин:
- •2. Право інтелектуальної власності як підгалузь цивільного права
- •Спільне у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю,
- •Відмінності у цивільно-правовому регулюванню відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Мета правового регулювання відносин інтелектуальної власності:
- •3. Зміст права інтелектуальної власності
- •4. Здійснення права інтелектуальної власності
- •5. Захист права інтелектуальної власності Види захисту:
- •У разі порушення права інтелектуальної власності суд може постановити рішення про:
- •Тема 23. Правові інститути права інтелектуальної власності
- •1. Авторське право
- •Об'єктами авторського права є твори, а саме:
- •Особисті немайнові права, що належать автору твору:
- •Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
- •2. Суміжні права
- •3. Патентне право
- •4. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •Тема 24. Положення про зобов'язання
- •1. Поняття зобов'язального права
- •Норми зобов'язального права:
- •2. Поняття зобов'язань
- •Зміст зобов'язань:
- •3. Суб'єкти зобов'язань
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Предмети зобов'язання та види зобов’язань залежно від предмета
- •Види зобов’язань залежно від визначеності предмета:
- •5. Класифікація зобов'язань:
- •6. Співвідношення зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 25. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття, принципи та функції договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов’язковість, обмеження.
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •У залежності від об’єкту договору:
- •4. Зміст договору
- •Тема 26. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 27. Виконання та припинення зобов'язання
- •1. Поняття і принципи виконання зобов'язання
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •Суб’єкти виконання договірного зобов'язання:
- •Заміна кредитора у зобов'язанні
- •Заміна боржника
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Строк (термін), місце та спосіб виконання зобов'язання
- •Місце виконання зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 28. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •3. Поняття та предмет застави
- •Предметом застави не може бути:
- •4. Види застави залежно від передачі майна
- •5. Завдаток, притримання
- •6. Неустойка
- •7. Порука. Гарантія
- •Тема 29. Правові наслідки порушення зобов'язань. Умови майнової відповідальності
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •Ознаками цивільно-правової відповідальності є:
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав та правові наслідки порушення зобов'язання
- •3. Співвідношення категорій: правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання
- •4. Умови цивільно-правової відповідальності
- •5. Підстави звільнення від відповідальності
- •Тема 30. Характеристика окремих видів та форм (мір) майнової відповідальності
- •1. Види цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань
- •2. Форми (міри) цивільно-правової відповідальності
- •3. Відповідальність у грошових зобов’язаннях
- •4. Відповідальність при простроченні виконання умов договору
Тема 10. Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
План
Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
Держава як учасник цивільних правовідносин
Територіальна громада як учасник цивільно-правових відносин
Український народ як учасник цивільно-правових відносин
1. Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
До юридичних осіб публічного права відносяться такі учасники цивільних відносин як держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права. У першу чергу усі суб’єкти цивільного права розглядаються як власники, які є рівними перед законом (ст. 318 ЦК), здійснюють свою волю незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК). Саме так регулює цивільне законодавство майнові відносини з особливими суб’єктами, називаючи їх суб’єктами публічного права, причому інше правове регулювання, не пов’язане із здійсненням повноважень власника, виноситься за межі Цивільного кодексу.
Однак держава та інші суб’єкти публічного права, приймаючи участь у цивільно-правових відносинах, зобов’язані діяти (за винятком окремих випадків) на принципах приватного права в організаційно-правових формах, адекватних цим відносинам. При цьому як суб’єкт цивільного права держава діє або у формі загальнодержавної казни, що представляється компетентними органами державної влади, або у формі створюваних нею юридичних осіб публічного права – державних підприємств та установ. Відносини цих юридичних осіб з органами, що їх створили, регулюються нормами публічного права. Якщо для юридичних осіб публічного права держава передає майно у відповідне обмежене речове право, фактично залишаючись власником даного майна, то у випадку створення юридичних осіб приватного права держава передає це майно у власність створюваній юридичній особі, претендуючи виключно на корпоративне управління діяльністю даної юридичної особи.
Цивільна правосуб’єктність цих суб’єктів є цільовою, на деякі правочини за їх участю є обмеження (наприклад, дарування), а з деяким майном, вилученим з цивільного обігу, навпаки, вони можуть здійснювати правочини (наприклад, зі зброєю), має особливості їх участь у цивільному обігові (державне замовлення, державні потреби). Хоч держава й визнається самостійним суб’єктом цивільного права, його участь у цивільному обігові можливо тільки опосередковано через органи державної влади. Тому орган державної влади або орган місцевого самоврядування, виступаючи у цивільному обігові від імені держави або територіальної громади, сам є суб’єктом цивільного права, оскільки на це вповноважений владою для здійснення майнових інтересів.
2. Держава як учасник цивільних правовідносин Держава як учасник цивільних правовідносин має такі особливості:
це владний суб'єкт публічних відносин (відносин субординації);
це носій влади, що наділений суверенітетом на всій її території;
рівність держави у цивільних відносинах з іншими учасниками цих відносин;
правоздатність держави має цільовий характер, що є наслідком виконання нею функції носія публічної влади, яку вона здійснює в інтересах усього суспільства.
Суб'єктом права державної власності є держава, створена українським народом (ст. 14 Конституції). За ст. 326 ЦК об'єктом права державної власності є майно, в тому числі грошові кошти, що належить державі Україна. Винятком з цього майна є виключна власність українського народу. У власності держави може знаходитись будь-яке майно, зокрема, вилучене з обігу або обмежене в обігу. Деякі способи набуття майна у власність можуть використовуватися тільки державою (стягнення податків, конфіскація). Як політичний суверен, держава шляхом видання законодавчих актів сама встановлює рамки своїх прав власника та межи їх здійснення.
Органи державної влади не є суб'єктами права власності, оскільки діють не від власного імені, а виконують функції управління від імені та в інтересах держави. Верховна Рада України є одним з органів управління державною власністю та має такі повноваження щодо управління нею:
затверджує державний бюджет України і здійснює контроль за його виконанням (ст. 85 п. 4 Конституції України), тобто вступає в адміністративно-правові відносини, зв'язані зі здійсненням права державної власності;
затверджує рішення про надання допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, одержанні Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснює контроль за їх використанням (ст. 58 п. 14 Конституції України).
Президент України як глава держави має такі повноваження щодо управління державною власністю:
виступає від його імені, володіє правосуб’єктністю, у т.ч. цивільної (ст. 102 Конституції);
є законним представником держави щодо управління державним майном;
представляє державу в міжнародних відносинах, укладає міжнародні договори України (ст. 106 п. 3 Конституції України), у тому числі і цивільно-правові.
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади (ст. 116 п. 5, 8 Конституції України) має такі повноваження щодо управління державною власністю:
здійснює право управління об'єктами державної власності;
організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України. Для укладення міжнародних економічних договорів Прем'єр-міністр України, міністри України повинні мати доручення, видане Президентом України.
Фонд державного майна України й інші уповноважені органи, у тому числі державні підприємства і державні установи також здійснюють право управління державною власністю (ст. 33, 37, 39 Закону України «Про власність»).
Майно держави знаходиться у закріпленому стані за певними суб’єктами за правом господарського відання та оперативного управління або в незакріпленому стані (казна). У державних юридичних особах управління майном здійснюється ні державою, ні органами державної або виконавчої влади безпосередньо, а керівниками, які призначаються органами виконавчої влади, однак їх повноваження щодо управління державним майном є обмеженими та підконтрольними.
Автономна Республіка Крим є самостійним учасником цивільно-правових відносин, діє на рівних правах з іншими учасниками. Право власності АР Крим є відокремленою від державної або комунальної власності. Народ АР Крим здійснює право володіння і користування об'єктами власності АР Крим через форми безпосередньої демократії (місцеві референдуми, вибори тощо). Управління майном АР Крим здійснюється відповідно представницькими та виконавчими органами республіки Крим. Правовий режим майна АРК тяжіє до комунальної власності, однак у АРК більший обсяг правоздатності, у тому числі цивільно-правової.