- •Тема 1. Поняття цивільного права
- •1. Публічне та приватне право як складові системи права
- •Приватне право має такі характерні риси:
- •Публічне право відрізняється такими характерними рисами:
- •2. Методи системи права
- •2. Багатоаспектне поняття цивільного права
- •3. Функції цивільного права
- •Основні функції:
- •4. Предмет цивільного права
- •Характерними ознаками предмета цивільного права, тобто, цивільних правовідносин, є:
- •5. Метод цивільного права
- •Ознаки методу цивільного права:
- •6. Принципи цивільного права
- •7. Система цивільного права
- •Тема 2. Цивільне законодавство
- •1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •2. Види актів цивільного законодавства
- •3. Дія цивільного законодавства
- •4. Застосування цивільного законодавства
- •5. Судова практика
- •Тема 3. Цивільні правовідносини. Юридичні факти
- •1. Поняття цивільних правовідносин
- •Їх ознаки:
- •2. Елементи (структура) цивільних правовідносин
- •3. Види цивільно-правових відносин
- •У залежності від цілеспрямованості:
- •У залежності від кола зобов'язаних осіб і ступеню їх конкретизації:
- •Види юридичних фактів:
- •Юридичні акти поділяються на:
- •Тема 4: Здійснення й захист цивільних прав
- •1. Здійснення цивільних прав
- •Способи здійснення цивільних прав бувають:
- •Виконання цивільних обов’язків
- •Особа може відмовитися від свого майнового права:
- •Межі здійснення суб’єктивного права:
- •Принципи щодо здійснення особами суб'єктивних прав і обов'язків:
- •Зловживання правом може бути як:
- •2. Захист цивільних прав
- •Підстави для захисту кожної особи свого цивільного права:
- •3. Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •Класифікація способів захисту цивільних прав та інтересів в залежності від результату, на який розраховано їх застосування:
- •4. Форми захисту:
- •Види неюрисдикційних форм захисту:
- •Ознаки самозахисту:
- •Закон не визначає форми самозахисту, але допускає його здійснення у таких формах:
- •Тема 5. Правоздатність та дієздатність фізичної особи
- •1. Правоздатність фізичної особи
- •2. Дієздатність фізичної особи
- •Елементи змісту дієздатності фізичної особи:
- •Розрізняють такі різновиди дієздатності:
- •3. Обмежена цивільна дієздатність фізичної особи
- •4. Недієздатність фізичної особи
- •5. Опіка та піклування
- •5.1. Установлення та припинення опіки та піклування
- •Опіка встановлюється над:
- •Піклування встановлюється над:
- •Права й обов'язки піклувальників:
- •5.2. Захист опікуваних від зловживань опікунів, піклувальників
- •5.3. Управління майном підопічних
- •5.4. Помічник фізичної особи
- •Тема 6: Місце перебування та цивільний стан фізичної особи
- •1. Місце проживання фізичної особи
- •2. Безвісна відсутність
- •3. Оголошення фізичної особи померлою
- •4. Акти цивільного стану
- •Тема 7. Особисті немайнові права
- •1. Поняття особистого немайнового права
- •Ознаки даних прав:
- •2. Види особистих немайнових прав
- •3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Право на власне життя – це:
- •4. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Право на честь, гідність та ділову репутацію
- •Право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації та мірні зібрання.
- •5. Охорона та захист особистих немайнових прав
- •Спеціальні способи захисту особистих немайнових прав:
- •Тема 8. Юридичні особи
- •1. Розвиток вчення про юридичні особи
- •2. Ознаки юридичної особи
- •3. Правосуб'єктність юридичної особи
- •4. Створення юридичної особи
- •Юридична особа може бути створена шляхом:
- •У залежності від порядку легалізації юридичні особи реєструються:
- •5. Порядок припинення юридичної особи
- •Способи припинення:
- •Ліквідація та реорганізація можлива:
- •Тема 9. Види юридичних осіб
- •1. Класифікація юридичних осіб
- •2. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •3. Правовий статус філії, представництва, дочірнього підприємства
- •4. Підприємницькі товариства
- •5. Непідприємницькі (неприбуткові) юридичні особи
- •Тема 10. Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •1. Суб’єкти публічного права як учасники цивільних правовідносин
- •2. Держава як учасник цивільних правовідносин Держава як учасник цивільних правовідносин має такі особливості:
- •3. Територіальна громада як учасник цивільно-правових відносин
- •Подібні ознаки держави і територіальної громади:
- •4. Український народ як учасник цивільно-правових відносин
- •Тема 11. Об'єкти цивільних прав
- •Речі, тварини, майно як об'єкти цивільних прав
- •1. Поняття об'єктів цивільних прав та правового режиму
- •2. Речі, тварини як об'єкти цивільних прав
- •У залежності від здатності речей зберігати при подрібненні
- •3. Майно, майнові права як об’єкти цивільних прав
- •3. Гроші, валютні цінності та цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •4. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав
- •5. Майновий комплекс підприємства як об’єкт правовідносин
- •Тема 12. Правочини
- •1. Поняття та тлумачення правочину. Відмежування правочину від схожих категорій
- •Правочин відрізняється:
- •2. Форма правочину
- •3. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •4. Умови дійсності правочинів
- •Тема 13: Правові наслідки недійсності правочину
- •Наслідки правочинів з дефектами форми та змісту
- •1. Засади визнання правочину недійсним
- •2. Види недійсних правочинів
- •3. Загальні наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •4. Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу
- •5. Наслідки правочинів з дефектами волі
- •6. Наслідки правочинів з дефектами форми та змісту
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 14. Представництво і довіреність
- •1. Представництво
- •2. Склад правовідносин представництва (суб’єкти, предмет, зміст) Суб’єкти представництва:
- •Представник зобов’язаний:
- •3. Повноваження представника
- •Повноваження представника ґрунтуються:
- •Представник не може вчиняти такі правочини:
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •В залежності від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •6. Перевищення, обмеження повноважень при представництві
- •7. Відмежування представництва від інших зобов’язань
- •Тема 15. Строки та терміни. Позовна давність у цивільному праві
- •Порядок обчислення строків
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від способу їх встановлення:
- •Залежно від обставин, що породжують юридичні наслідки:
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Порядок обчислення строків
- •3. Позовна давність та її поширення на цивільні правовідносини
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •4. Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •6. Зупинення, переривання строків позовної давності Перебіг позовної давності зупиняється у разі:
- •Переривання позовної давності допускається:
- •Тема 16. Право власності та інші речові права
- •1. Поняття речових прав
- •2. Зміст відносин власності
- •3. Об'єктивне та суб'єктивне розуміння права власності
- •4. Зміст суб'єктивного права власності
- •5. Здійснення та обмеження права власності
- •Права власника:
- •Обмеження (обтяження) прав власника:
- •Види обмежень прав власника за підставами виникнення:
- •Тема 17. Виникнення та припинення права власності
- •1. Виникнення права власності. Первинні способи
- •Первинні способи виникнення права власності:
- •2. Похідні засоби виникнення права власності
- •3. Припинення права власності
- •Залежать від волі власника:
- •Не залежать від волі власника:
- •Тема 18. Право спільної власності
- •1. Поняття і види права спільної власності
- •Ознаки права спільної власності:
- •Структура правовідносин власності:
- •В залежності від визначеності частки майно може належати особам:
- •2. Право спільної часткової власності
- •3. Володіння, користування спільною частковою власністю та відповідальність учасника
- •4. Вихід співвласника з відносин спільної часткової власності
- •5. Право спільної сумісної власності
- •Тема 19. Право приватної власності
- •1. Відмежування права особистої та права приватної власності
- •2. Право приватної власності фізичних осіб
- •Перелік видів майна, що не може перебувати у власності
- •3. Виникнення приватної власності громадян
- •4. Приватна власність юридичних осіб
- •Право власності юридичної особи
- •5. Право власності на землю
- •Тема 20. Захист права власності
- •1. Поняття та групи захисту права власності
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності можуть бути:
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності, звичайно, поділяють на групи:
- •2. Речово-правові засоби захисту права власності
- •Розрахунки при поверненні речі з чужого незаконного володіння (ст. 390 цк):
- •3. Характеристика окремої групи заходів захисту права власності
- •Тема 21. Обмежені речові права
- •1. Поняття обмежених речових прав та їх ознаки
- •2. Види обмежених речових прав:
- •2.5. Інші обмежені речові права
- •Тема 22. Загальна характеристика права інтелектуальної власності
- •Здійснення права інтелектуальної власності
- •1. Поняття творчої діяльності, інтелектуальної власності та їх об’єктів
- •Загальні цивільно-правові риси інтелектуальних відносин:
- •Спеціальні ознаки цих відносин:
- •2. Право інтелектуальної власності як підгалузь цивільного права
- •Спільне у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю,
- •Відмінності у цивільно-правовому регулюванню відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Мета правового регулювання відносин інтелектуальної власності:
- •3. Зміст права інтелектуальної власності
- •4. Здійснення права інтелектуальної власності
- •5. Захист права інтелектуальної власності Види захисту:
- •У разі порушення права інтелектуальної власності суд може постановити рішення про:
- •Тема 23. Правові інститути права інтелектуальної власності
- •1. Авторське право
- •Об'єктами авторського права є твори, а саме:
- •Особисті немайнові права, що належать автору твору:
- •Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
- •2. Суміжні права
- •3. Патентне право
- •4. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •Тема 24. Положення про зобов'язання
- •1. Поняття зобов'язального права
- •Норми зобов'язального права:
- •2. Поняття зобов'язань
- •Зміст зобов'язань:
- •3. Суб'єкти зобов'язань
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Предмети зобов'язання та види зобов’язань залежно від предмета
- •Види зобов’язань залежно від визначеності предмета:
- •5. Класифікація зобов'язань:
- •6. Співвідношення зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 25. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття, принципи та функції договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов’язковість, обмеження.
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •У залежності від об’єкту договору:
- •4. Зміст договору
- •Тема 26. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 27. Виконання та припинення зобов'язання
- •1. Поняття і принципи виконання зобов'язання
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •Суб’єкти виконання договірного зобов'язання:
- •Заміна кредитора у зобов'язанні
- •Заміна боржника
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Строк (термін), місце та спосіб виконання зобов'язання
- •Місце виконання зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 28. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •3. Поняття та предмет застави
- •Предметом застави не може бути:
- •4. Види застави залежно від передачі майна
- •5. Завдаток, притримання
- •6. Неустойка
- •7. Порука. Гарантія
- •Тема 29. Правові наслідки порушення зобов'язань. Умови майнової відповідальності
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •Ознаками цивільно-правової відповідальності є:
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав та правові наслідки порушення зобов'язання
- •3. Співвідношення категорій: правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання
- •4. Умови цивільно-правової відповідальності
- •5. Підстави звільнення від відповідальності
- •Тема 30. Характеристика окремих видів та форм (мір) майнової відповідальності
- •1. Види цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань
- •2. Форми (міри) цивільно-правової відповідальності
- •3. Відповідальність у грошових зобов’язаннях
- •4. Відповідальність при простроченні виконання умов договору
5. Судова практика
Судова практика закріплюється в окремих рішеннях із цивільних справ, не має обов'язкового значення для судів країни. Рішення з конкретних справ зобов’язують лише учасників спорі, і в разі набрання ними законної сили є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ст. 14 ЦПКУ). Вивчення судової практики необхідно для з'ясування змісту цивільно-правових законів та їх правильного застосування. Судову практику законодавець враховує у процесі вдосконалення чинного законодавства.
Роз'яснення Верховного Суду України та Вищого господарського Суду України мають рекомендаційний характер для судів та учасників правовідносин, що застосовують законодавство, з якого дано роз'яснення. Це є форми тлумачення чинного законодавства, що застосовуються судами. ЦК надає судам можливість при розгляді цивільних справ ураховувати звичаї ділового обороту та норми моралі. Рішення Конституційного Суду є обов'язковими, остаточними й не можуть бути оскаржені. (ст. 150 Конституції).
Тема 3. Цивільні правовідносини. Юридичні факти
План
Поняття цивільних правовідносин
Елементи (структура) цивільних правовідносин
Види цивільно-правових відносин
Підстави виникнення цивільних правовідносин
1. Поняття цивільних правовідносин
Цивільні правовідносини – це суспільні відносини, що врегульовані нормами права, учасники яких є носіями суб'єктивних цивільних прав і юридичних обов'язків.
Їх ознаки:
Об’єкт правового зв’язку – це майнові (відносини власності й товарно-грошові) і особисті немайнові відносини, урегульовані нормами цивільного права;
Суб’єктний склад – учасники характеризуються майновою відокремленістю і юридичною рівністю;
юридичні факти, на підставі яких виникають, змінюються й припиняються суб'єктивні права та суб'єктивні обов'язки учасників цивільного права, відрізняються від юридичних фактів в інших галузях права, це не тільки підстави, передбачені актами цивільного законодавства, але й дії, які породжують цивільні права та обов’язки.
Компенсаторність захисту порушених прав; ці відносини формалізовані, захищаються нормами цивільного права й забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу; їх захист здійснюється переважно через позовну форму в судах.
Диспозитивний характер правового регулювання цих відносин, як правило, сторони у договорі мають свободу, можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК).
2. Елементи (структура) цивільних правовідносин
Цивільне правове відношення складається з 3-х обов'язкових елементів:
1) суб'єктів, 2) об'єкта, 3) змісту (суті).
Суб’єкти цивільного права або правовідносин – це юридично рівні, майново самостійні учасники цивільних відносин, які мають право вільно виявляти свою волю. Це такі учасники цивільних відносин, як фізичні особи, юридичні особи та інші особливі суб’єкти цивільного права (ст. 2 ЦК). Суб'єкти цивільних правовідносин мають цивільні права та обов'язки.
Кредитор – це учасник, що має права, є активним суб'єктом або суб'єктом права.
Боржник або дебітор – це учасник, на якого покладені обов'язки, називається пасивним суб'єктом або суб'єктом обов'язку. Як правило, суб'єкт в одному правовідношенні має права та обов'язки одночасно, виступає і як зобов’язана, і як уповноважена особа.
Фізична особа – це людина, учасник цивільних відносин, незалежно від громадянства та інших ознак (статі, віку, національності, фізичних можливостей тощо). Фізичними особами є громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які користуються рівними особистими немайновими та майновими правами.
Юридичні особи – це організації з характерними юридичними ознаками.
Якщо фізичні та юридичні особи відносяться до осіб приватного права, то існують інші особливі суб’єкти цивільного права, що відносяться до юридичних осіб публічного права, це держава Україна, Автономна Республіка Крим, адміністративно-територіальні утворення (громади), іноземні держави та міжнародні урядові та неурядові організації. Юридичні особи публічного права здебільшого виступають пасивними учасниками.
Об'єкти цивільних правовідносин – це матеріальні або нематеріальні блага, усе те, із приводу чого у суб’єктів правовідносин виникли суб'єктивні права та юридичні обов'язки внаслідок настання юридичних фактів (дій та подій). До об'єктів відносять: речі, результати виконання роботи або надання послуги, результати духовної та інтелектуальної творчості, особисті немайнові блага тощо.
Зміст цивільних правовідносин становлять суб'єктивне право й суб'єктивний обов'язок. Структура змісту може бути простою – одне право та один обов’язок, або складною – учасники правовідносин мають декілька прав та обов’язків.
Суб'єктивне цивільне право – це індивідуальне право, яке належить конкретній особі, це можливості відповідного суб'єкта, свобода його поведінки, яка характеризується єдністю 3-х елементів:
право на власні дії – право на свободу поведінки вповноваженої особи, якщо це право не обмежено законом або договором;
право на чужі дії – право вимагати виконання обов'язків іншими особами;
право на захист – можливість вимагати застосування засобів державного примусу.
Суб’єктивні цивільні права особи є абсолютними, окрім випадків заборони або зобов’язань, установлених договором, або актами цивільного законодавства, або моральними засадами суспільства. Будь-яка поведінка особи є правомірною, тобто допустимою з точки зору закону, якщо відсутні обмеження, заборони, визначені договором або актами законодавства.
Суб’єктивне цивільне право конкретного суб’єкта треба відмежовувати від об’єктивного права, як сукупності правових норм, які існують незалежно від дій конкретного суб’єкта, як об’єктивний факт. Межі можливої поведінки суб’єкта виникають, здебільшого, на основі норм об’єктивного права. Суб’єктивне цивільне право виникає у конкретного суб’єкта внаслідок юридичних фактів (дій та подій).
Суб’єктивне цивільне право треба відрізняти від правоздатності, оскільки правоздатність не містить у собі можливість вимагати певної поведінки від інших. Цивільна правоздатність – це не «право на право» і не міра дозволеного суб’єкту права поведінки, а суспільно-юридична особливість суб’єкта. Однак існування в особи суб’єктивного права неможливе без правоздатності в особи.
Суб'єктивний цивільний обов'язок – це міра необхідної поведінки зобов'язаної особи, зазначена законом або договором, для задоволення інтересів уповноваженої особи.
Ця міра поведінки складається з складових – необхідностей:
обов'язку діяти активно (як правило);
обов'язку дотримуватися певних вимог;
обов'язку звітувати, нести відповідальність.
Суб’єктивне цивільне право однієї особи забезпечується покладеним на будь-кого юридичним обов’язком. Суб'єктивні права та обов'язки пов'язані між собою та із правом в об'єктивному розумінні, тобто нормами права, у яких вони передбачені. Як правило, немає прав без обов’язків та обов’язків без прав.