Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Цив пр ч.1 Шаповалова.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
1.31 Mб
Скачать

Тема 13: Правові наслідки недійсності правочину

План

  1. Засади визнання правочину недійсним

  2. Види недійсних правочинів

  3. Загальні наслідки недійсності правочину

  4. Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу

  5. Наслідки правочинів з дефектами волі

  6. Наслідки правочинів з дефектами форми та змісту

1. Засади визнання правочину недійсним

Недійсні правочини – це такі дії фізичних і юридичних осіб, які ззовні нагадують правочин, хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, але за своєю суттю не відповідають вимогам закону, не в змозі викликати правові наслідки, наступу яких бажають сторони, однак можуть викликати наслідки, наступу яких сторони не передбачали і не бажали (наприклад, повернення отриманого майна, виникнення обов'язку відшкодувати збитки, моральну шкоду). Правочин вважається недійсним з моменту його вчинення.

Недійсним може бути визнаний тільки укладений правочин.

Відмову від правочину слід відрізняти від недійсності правочину. Особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього на свій розсуд. Однак, якщо такою відмовою порушено права іншої особи, ці права підлягають судовому захисту. Якщо особи вчинили дво- або багатосторонній правочин, то відмовитися від нього сторони мають право за взаємною згодою, а також у випадках, передбачених законом.

Залежно від порушення вимог щодо дійсності правочину визначаються такі

засади визнання правочину недійсним:

1) дефекти суб'єктного складу (відсутність у сторін правочину дієздатності – у фізичних та правоздатності – у юридичних осіб, а також якщо правочин вчинений у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною);

2) дефекти форми правочину, що стосуються виключно письмової форми правочину (недодержання сторонами простої письмової форми правочину, яка передбачена законом, тягне недійсність правочину лише у випадках, передбачених законом, на відміну від цього недодержання нотаріальної форми правочину спричинює його недійсність);

3) дефекти волі – якщо правочини вчинені без внутрішньої волі на їх вчинення, та внутрішня воля особи сформувалася у правочинах неправильно (наприклад: якщо особа не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними, або діяла під впливом обману, насильства, погрози, або правочин вчинений особою під впливом тяжкої обставини та цій правочин був вкрай невигідним для цієї особи);

4) дефекти змісту правочину (незаконність, аморальність) та порядку укладення, якщо існує невідповідність умов правочину вимогам законодавства, (наприклад: фіктивні, удавані правочини, правочини, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави, суспільства). Наслідком цього правопорушення, за наявності умислу в однієї із сторін, є повернення винною стороною всього одержаного за правочином другій стороні та стягнення одержаного останньою або належного їй на відшкодування виконаного в дохід держави.

2. Види недійсних правочинів

За характером порушення закону при вчиненні правочинів

та правових наслідків, правочини поділяються на:

  1. нікчемні (абсолютно не дійсні)це правочини, недійсність яких встановлена законом (н: правочин, що порушує публічний порядок). У випадках, встановлених законом, нікчемними є правочини, щодо яких недодержана письмова форма, встановлена законом (наприклад: договір банківського вкладу, кредитний договір). Визнання нікчемного правочину недійсним у судовому порядку законом не вимагається.

  2. Оспорювані (недійсні у випадку оспорювання) – це правочини, недійсність яких прямо не випливає із закону, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Зазначений правочин породжує права і обов'язки сторін, однак його дійсність перебуває під загрозою оспорювання його у судовому порядку (наприклад: правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника; правочин, який вчинено під впливом помилки).