Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Цив пр ч.1 Шаповалова.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
1.31 Mб
Скачать

2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні

Цивільно-правове зобов'язання має відносний характер, оскільки учасники цих відносин є визначеними, це не всі оточуючі, як в абсолютних правовідносинах, а відомі конкретні особи. Якщо особа, що спричинила шкоду, є невідомою – то немає й зобов'язання з відшкодування шкоди. Суб’єкти зобов’язань можуть не співпадати з суб’єктами виконання зобов'язання.

Суб’єкти виконання договірного зобов'язання:

  • Сторони зобов'язання: кредитор – правомочна сторона, боржник (дебітор) – зобов’язана сторона. Якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст. 510 ЦК). Як правило, у договорі кредитором вважається сторона, яка вже виконала свої зобов'язання та має вимоги до сторони, яка їх ще не виконала. Як боржник, так і кредитор мають, відповідно, виконати свій обов'язок або прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, оскільки учасники зобов’язань заздалегідь відомі, викликають довіру у належності виконання. Так, виконавець зобов’язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не передбачено договором.

  • Особи, що не є сторонами зобов'язання:

    • Інші особи на стороні боржника або кредитора (співборжники, співкредитори у зобов’язаннях з множинністю осіб).

    • Треті особи – це особи, що не є безпосередньо стороною у зобов’язанні, зобов'язання не створює обов'язку для третіх осіб, але у випадках, встановлених договором, треті особи можуть мати права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 ЦК). Наприклад, у договорі перевезення між сторонами вантажовідправником та перевізником може бути встановлено право третьої особи на отримання вантажу та відповідно обов’язок перевізника передати вантаж третій стороні – вантажоотримувачу.

Заміна кредитора у зобов'язанні

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) універсального правонаступництва (повного переходу прав та обов’язків);

2) сингулярного правонаступництва (переходу окремих прав та обов’язків), зокрема:

  • цесії – передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

  • виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

  • суброгації – виконання обов'язку боржника третьою особою.

  • Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом або договором.

Цесія (заміна кредитора, переадресування виконання) – це уступка кредитором-цедентом своїх прав вимоги за зобов’язанням іншій особі. Для цесії необхідна угода між старим і новим кредитором, тобто між цементом і цесіонарієм, передання документів, які засвідчують право вимоги, причому згоди боржника не потрібно, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак цедент зобов’язаний повідомити боржника про цесію, яка відбулася. Уступка належних кредитору прав може бути здійснена за угодою (уступка вимоги) та на підставі закону (наприклад, уступка прав санатору при банкрутстві боржника). Різновидом цесії є договір факторингу – це придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація таких вимог. Предметом факторингу є фінансування (кредитування) однієї особи іншою у рахунок відступлення останньою грошової вимоги цієї особи до третьої сторони (при цьому вимога може бути тільки грошовою), а також інших дій (наприклад, надання послуг з інкасування дебіторської заборгованості своїх клієнтів). Цесія (заміна кредитора) не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) здійснюється внаслідок договору між боржником, кредитором та поручителем про то, що поручитель виконає обов’язок боржника у разі невиконання його боржником і тоді кредитором щодо первісного боржника стає поручитель.

Суброгація – це виконання обов'язку боржника третьою особою (суброгантом), і тоді третя особа (суброгант) набуває всі права, що належали раніше кредиторові. Суброгант встає на місце кредитора. Наприклад, батько, без згоди дорослого сина, сплачував його борг, потім він набуває права стягнути цей борг з сина.