5.2. Захист опікуваних від зловживань опікунів, піклувальників

Із метою захисту опікуваних від зловживань опікунів установлено заборону щодо правочинів, які не може вчиняти опікун. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Крім того, опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою (ст. 68 ЦК).

Для захисту осіб, які потребують піклування, від зловживань піклувальників встановлено заборону щодо правочинів, на вчинення яких піклувальник не може давати згоду. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або в безоплатне користування на підставі договору позички.

Контроль за діяльністю опікунів і піклувальників здійснюється органами опіки та піклування із залученням громадськості шляхом планових відвідувань тих осіб, які перебувають під опікою (піклуванням). Опікуни як представники підопічних здійснюють відповідні права самостійно, але деякі юридичні дії, що мають важливе значення, головним чином, це стосується майнових відносин, беруться органами опіки й піклування під особливий контроль.

Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

• відмовитися від майнових прав підопічного;

• видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;

• укладати договори, що підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

• укладати договори щодо іншого цінного майна.

Піклувальник, у свою чергу, має право дати згоду на вчинення вищезазначених правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування.

5.3. Управління майном підопічних

Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного, погашає за рахунок його майна борги, здійснює управління майном особи, над якою встановлено опіку. Опікун зобов'язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.

Опіка може бути встановлена над майном фізичної особи:

• місцезнаходження якої невідоме;

• визнаною безвісно відсутньою;

• над якою встановлена опіка або піклування, якщо її майно знаходиться в іншій місцевості.

Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен ураховувати її бажання.

Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного тощо. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, що потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном, або передати його за договором в управління іншій особі.

Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до обсягу їх неповної цивільної дієздатності (за винятком тих правочинів, які підопічні можуть здійснювати самостійно).

Опікун та піклувальник можуть виконувати свої обов'язки відплатно. Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір та порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Якщо в особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном установлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна. Опіка над майном установлюється також в інших випадках, установлених законом.