Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Цив пр ч.1 Шаповалова.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
1.31 Mб
Скачать

Тема 20. Захист права власності

План

1. Поняття та групи захисту права власності

2. Речово-правові засоби захисту права власності:

2.1. Віндикаційний позов

2.2. Негаторний позов

2.3. Позов про визнання права власності

2.4. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)

3. Характеристика окремої групи заходів захисту права власності

1. Поняття та групи захисту права власності

Захист права власності та інших речових прав – це комплекс правових заходів, спрямованих на забезпечення реалізації і відновлення порушеного суб'єктивного права власності

Держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності (ст. 13 Конституції України, ст. 386 ЦК України). Чільне місце серед інших заходів, які регулюються нормами кримінального, адміністративного, державного і інших галузей законодавства, належить цивільно-правовим засобам захисту права власності, оскільки що вони покликані відновити порушене право власності, а також відшкодувати збитки власникові.

Об'єкти захисту – права і законні інтереси учасників відносин.

Суб'єкти захисту:

  • власники майна;

  • особи, у яких із зверненням до суду лише виникне право власності (позов про визнання права власності);

  • невласники, які володіють майном на підставі договору з власником (орендарі, зберігачі, заставоотримувачі тощо);

  • особи, які мають інші речові права на чуже майно.

Цивільно-правові засоби захисту права власності можуть бути:

  • публічні (судові і адміністративні) – ті що здійснюються шляхом звернення до суду або органів державної, місцевої адміністрації.

  • приватні (самозахист, захист відповідно до умов договору) – ті, що здійснюються власниками своїми силами без звернення до суду та інші державні органи.

Цивільно-правові засоби захисту права власності, звичайно, поділяють на групи:

1) Речово-правові засоби захисту права власності спрямовані безпосередньо на захист права власності як абсолютного суб'єктивного права, забезпечення реалізації правомочностей власника відносно речі, що йому належать. До них відносяться: позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), позов власника про усунення перешкод, що заважають нормальному здійсненню права власності (негаторний позов), позов про визнання права власності.

2) Зобов'язально-правові засоби захисту права власності застосовуються у випадках, коли власник пов'язаний з порушником зобов'язальними відносинами, встановленими законом або договором. Це, наприклад, позови про повернення речей, наданих у користування за договором, позови по відшкодуванню заподіяної майнової шкоди; позови про виконання договору; позови про повернення необґрунтовано отриманого за рахунок власника майна тощо.

3) інші заходи захисту (заходи захисту прав власників від втручання державних органів, позови про визнання правочину недійсним та ін.)

2. Речово-правові засоби захисту права власності

2.1. Віндикаційний позов – це позов власника про витребування його індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Індивідуально-визначена річ є юридично незамінною і тому загибель її призводить до втрати власником права на віндикаційний позов. У цьому випадку він має право вимагати відшкодування збитків, заподіяних загибеллю цієї речі.

Позивач: 1) власник, 2) титульний власник, який володіє на законній підставі, якому власник передав майно за своєю волею (орендар, зберігач тощо).

Відповідач - незаконний набувач, фактичний володілець майна, який володіє ним без правових підстав.

Предмет позову – індивідуально - визначене майно, що вибуло з володіння власника, оскільки власник може витребувати від набувача саме свою, а не таку само річ.

Умови задоволення віндикаційного позову:

  • від незаконного недобросовісного набувача річ вилучається у всіх випадках (ст. 387 ЦК), можна витребувати як гроші, так і всі види цінних паперів.

  • від незаконного добросовісного набувача річ вилучається залежно від платності її набуття (ст. 388 ЦК):

  • при безвідплатному набуванні майна від особи, яка не мала право його відчужувати, власник має право витребувати майно у всіх випадках,

  • при платному набуванні власник може витребувати таке майно при умові, що воно вибуло з його володіння або з володіння особи, якій воно було доручено власником, не за їхньою волею (викрадено, втрачено і т.п., якщо був відсутній договір на оренду, зберігання тощо).

Умови відхилення віндикаційного позову:

  • якщо набувач заволодів цім майном на законній правовій підставі, а потім порушив зобов'язання повернення майна (власник може пред'явити позов про порушення зобов'язання);

  • якщо предметом позову є речі з родовими ознаками, оскільки не можна доказати, що це саме своя, а не така само річ.

  • якщо майно знаходиться у добросовісного набувача та:

  • він набув це майно за оплатним договором та майно вибуло з володіння власника за своєю волею (передано в оренду, на зберігання тощо);

  • він набув це майно у порядку, встановленому для виконання судових рішень;

  • предметом позову є гроші, цінні папери на пред'явника (ст. 389 ЦК). Іменні цінні папери можна витребувати від добросовісного незаконного володільця, внаслідок їхньої індивідуалізації.

Таким чином, право власника на витребування своєї речі з чужого незаконного володіння обмежується в інтересах добросовісного відплатного набувача.