- •Передмова
- •Предмет та задачі аналітичної хімії
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •1.1. Електроліти, ступінь електролітичної дисоціації
- •1.2. Водневий показник водних розчинів електролітів (рН)
- •Практична робота складання рівнянь реакцій у молекулярній та іонній формах
- •Приклад
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практична робота обчислення концентрації іонів гідрогену та гідроксид-іонів, рН та рОн у розчинах сильних електролітів
- •Приклади
- •Задачі для самостійної роботи
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •2.1. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги
- •2.2. Рівновага в розчинах слабких електролітів
- •2.3. Рівновага в розчинах солей, що гідролізуються
- •2.4. Буферні системи
- •Практична робота рівновага в розчинах амфотерних електролітів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •3.1. Добуток розчинності
- •3.2. Порядок дробного (вибіркового) осадження
- •3.3. Чинники, що впливають на осадження осадів та їх розчинність
- •Розв’язання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •4.1. Окисно-відновні системи
- •4.2. Окисно-відновний потенціал (редокс-потенціал)
- •4.3. Константа рівноваги редокс-реакції
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
- •5.1. Поняття про комплексні сполуки
- •Класифікація комплексних сполук
- •5.2.Рівноваги в розчинах комплексних сполук. Константи стійкості та нестійкості
- •5.3. Вплив різних чинників на процес комплексоутворення
- •5.4. Способи руйнування та утворення комплексів. Використання комплексних сполук в практиці аналізу
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Задачі для самостійної роботи
- •Основні поняття
- •Дробний аналіз
- •Систематичний аналіз
- •IV. В залежності від способу виконання розрізняють реакції, що виконані:
- •Аналітичні ознаки реакцій
- •Правила роботи і техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Якісний аналіз неорганічних сполук
- •Аналіз катіонів
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Реакції Калій-катіона
- •1. Дія натрій гексанітрокобальтату(ііі) Na3[Co(nо2)6 ] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія натрій гідрогентартрату NaHc4h4o6 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія натрій тетрафенілборату Na[b(c6h5)4] (фармакопейна реакція)
- •4. Реакція забарвлення полум'я (реакція фармакопейна)
- •Реакції Натрій-катіона
- •1. Дія розчину метоксифенілацетатної кислоти c6h5ch(och3)cooh (фармакопейна реакція)
- •2. Дія калій гексагідроксостибату(V) k[Sb(oh)6] (фармакопейна реакція)
- •3. Дія цинктриураніл октаацетату Zn(uo2)3(ch3coo)8.
- •4. Реакція забарвлення полум’я (реакція фармакопейна)
- •Реакції амоній-катіона
- •1. Дія лугів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія магній оксиду MgO (фармакопейна реакція)
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів і аналітичної групи та їх сполук в медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •1. Дія 2 м розчину хлоридної кислоти hCl (дія групового реагенту)
- •Плюмбум(іі) гідроксид має амфотерні властивості і розчиняється в надлишку реагенту:
- •3. Дія розчину калій йодиду кі
- •4. Дія розчину калій хромату k2CrO4
- •Реакція Аргентум(і)-катіона
- •Реакції Плюмбум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду ki
- •Реакції димеркурій(і)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду кі
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів III групи
- •1. Дія 1м розчину сульфатної кислоти h2so4 (дія групового реагенту)
- •2. Дія карбонатів
- •3. Дія хроматів
- •Реакції Барій-катіона
- •1. Дія дихромат-іону
- •2. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Кальцій-катіона
- •1. Дія розчину сульфатної кислоти h2so4
- •2. Дія розчину амоній оксалату (nh4)2c2o4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину гліоксальгідроксіанілу (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •5. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Стронцій-катіона
- •1. Реакція з гіпсовою водою
- •2. Реакція забарвлення полум'я
- •Контрольні запитання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів III аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів IV аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів IV аналітичної групи
- •1. Дія 6м розчину лугу (дія групового реагенту)
- •Реакція Станум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку лугу в присутності розчиненої солі бісмут(ііі) нітрату Ві(no3)3.
- •Реакція Хром(ііі)- катіона
- •1. Дія гідроген пероксиду h2o2 в присутності надлишку лугу
- •Реакції Цинк(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(II) (фармакопейна реакція)
- •2. Дія сульфідів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія дитизону
- •Реакції Алюміній(ііі)-катіона
- •1. Дія алізарину (1,2-діоксіанрахінону)
- •2. Дія розчину натрій ацетату
- •Реакції сполук Арсену
- •1. Дія розчину натрій дигідрогенфосфіту NaH2po2 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •Визначення домішок сполук Арсену(ііі) та Арсену(V) у лікарських засобах.
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів IV аналітичної групи та їх сполук у медицині і фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів V аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів V аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку nh3·h2o (дія групового реагенту)
- •2. Дія рочину лугу NaOh або кон
- •Реакції Магній(іі)-катіона
- •1. Дія розчину натрій гідрогенфосфату Na2hpo4 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину 8-гідроксихіноліну (фармакопейна реакція)
- •Реакція Ферум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(ііі) k3[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •Реакції Ферум(ііі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину тіогліколевої кислоти hsch2cooh (фармакопейна реакція)
- •Реакція Манган(іі)-катіона
- •1. Дія діамоній гексаоксопероксидисульфату (nh4)2s2o8
- •Реакції Бісмут(ііі)-катіона
- •1. Дія свіжоприготованого натрій тетрагідроксостаніту(іі) Na2[Sn(oh)4]
- •2. Гідроліз солей Бісмуту
- •3. Дія розчину тіосечовини (nh2)2cs (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне застосування катіонів V аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота аналіз суміші катіонів V аналітичної групи
- •Лабораторна робота реакції катіонів VI аналітичної групи
- •Загальноаналітичні реакції катіонів VI аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку (дія групового реагенту)
- •Реакції Купрум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку розчину амоніаку nн3·н2о
- •2. Дія розчину натрій тіосульфату Na2s2o3
- •Реакції Кобальт(іі)-катіона
- •1. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs
- •Реакція Нікол(іі)-катіона
- •1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва) (фармакопейна реакція)
- •Реакції Меркурій(іі)-катіона
- •1. Дія розчину лугу (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину калій йодиду кі (фармакопейна реакція)
- •3. Реакція з міддю та іншими металами (фармакопейна реакція)
- •Дія розчину натрій сульфіду Na2s
- •Аналіз аніонів
- •Лабораторна робота реакції аніонів і аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Дія групового реагенту
- •Реакції сульфат-іона
- •Реакції сульфіт - іона
- •1. Дія мінеральної кислоти (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину дийоду і2 (фармакопейна реакція)
- •Реакції тіосульфат-іона
- •1. Дія хлоридної кислоти hCl
- •2. Дія розчину дийоду і2
- •3. Дія аргентум (і) нітрату AgNo3
- •Реакції карбонат- та гідрогенкарбонат- іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •2. Дія магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія фенолфталеїну (реакція фармакопейна)
- •Реакції фосфат- та гідрогенфосфат- іонів
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину магнезіальної суміші (MgCl2, nh4Cl, nh3·h2o)
- •Реакції тетраборат- та метаборат-іонів
- •1. Дія солей Барію
- •2. Реакція забарвлення полум'я (фармакопейна реакція)
- •Реакції хромат- та дихромат-іонів
- •1. Дія розчину солей Барію
- •2. Дія розчину калій йодиду кі
- •Реакція оксалат-іона
- •1. Дія розчину кальцій хлориду СаСl2
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів і аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Реакції хлорид-іона
- •Реакції бромід-іона
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія окисників
- •2.1. Дія хлорної води
- •2.2. Дія калій преманганату
- •Реакції йодид-іона
- •1. Дія окисників (фармакопейна реакція)
- •2. Дія солей Плюмбуму(іі)
- •Реакція сульфід-іона
- •1. Дія мінеральних кислот
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •1. Дія дифеніламіну (фармакопейна реакція)
- •2. Дія Ферум(іі)-катіонів
- •Реакції нітрит-іона
- •1. Дія кислоти
- •2. Реакція з антипірином (фармакопейна реакція)
- •Реакції ацетат-іона
- •1. Реакція естерифікації (фармакопейна реакція)
- •2. Дія ферум(III) хлориду (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів ш аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •3.2 Відкриття аніонів
- •Контрольні завдання
- •Додатки
- •Забарвлення полум'я сполуками деяких елементів
- •Способи виразу вмісту компонентів у розчині
- •Кількісні характеристики процесу гідролізу солей
- •Аніони, які утворюють газоподібні продукти
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
2.4. Буферні системи
Б уферні системи (або буферні розчини) – це розчини, які здатні зберігати приблизно незмінне значення рН при додаванні невеликої кількості сильних кислот або лугів
Буферні розчини можуть містити або індивідуальну речовину або суміш речовин (слабка основа та її сіль сильної кислоти; слабка кислота та її сіль сильної основи) (Табл.1.)
Принцип дії буферних розчинів полягає в тому, що окремі компоненти суміші зв'язують іони H+ або OH- при додаванні до цих розчинів кислот або основ, утворюючи при цьому слабкий електроліт.
Таблиця 1.
Приклади буферних розчинів та значення їх рН при 25°С
Буферний розчин |
кислотний |
рН |
лужний |
рН |
Індивідуальна речовина |
KHC4H4O6 калій гідрогентартрат, насичений розчин |
3,57 |
Na2B4O7·10H2O |
9,18 |
Суміш речовин |
Ацетатний CH3COOH + CH3COONa (ссолі = са=0,1 моль/дм3) |
4,75 |
Амоніачний NH3·H2O + NH4Cl (ссолі = сb=1 моль/дм3) |
9,25 |
Фосфатний KH2PO4+Na2HPO4 (с = 0,025 моль/дм3) |
6,86 |
Карбонатний NaHCO3+Na2CO3 (С = 0,025 моль/дм3) |
10,012 |
Наприклад:
а) кислотний буферний розчин
Ацетатний буферний розчин: 0,1 М розчин CH3COOH + 0,1 М розчин CH3COONa забезпечує сталість значення рН за рахунок зміщення рівноваг:
CH3COOH + ОH- ↔ CH3COO- + H2О
CH3COO- + H+ ↔ CH3COOH
Виведення формули для розрахунку рН кислотного буферного розчину:
Ацетатна кислота, слабкий електроліт, дисоціює за рівнянням:
CH3COOH ↔ CH3COO- + H+.
Вираз для константи рівноваги процесу дисоціації
Звідси концентрація [H+]:
В розчині присутній також сильний електроліт натрій ацетат CH3COONa, який практично повністю дисоційований на іони:
CH3COONa → CH3COO- + Na+.
Концентрація кожного іона дорівнює концентрації солі:
[CH3COO- ] = [Na+] = ссолі.
Наявність значної кількості ацетат-іонів веде до зміщення рівноваги дисоціації кислоти в бік існування недисоційованих молекул оцтової кислоти, тому можна вважати, що рівноважна концентрація кислоти дорівнює її вихідній концентрації: [CH3COOН]=са. В такому випадку можна записати:
де : Ка-константа дисоціації кислоти;
са – концентрація кислоти;
ссолі – концентрація солі.
Логарифмуємо це рівняння та змінюємо знак на протилежний:
або
Це рівняння для визначення рН кислотного буферного розчину носить назву рівняння Гендерсона-Хассельбаха.
а) основний буферний розчин
Амоніачний буферний розчин: 1 моль/дм3 NH3 ·H2O + 1 моль/дм3 NH4Cl забезпечує сталість значення рН за рахунок зміщення рівноваг:
NH4+ + ОH- ↔ NH3·H2O
NH3 + H+ ↔ NH4+
Формула для розрахунку рОН основного буферного розчину виводиться аналогічно попередньому випадку:
де : Кb – константа дисоціації основи;
сb – концентрація основи;
ссолі – концентрація солі.
Оскільки рН = 14-рОН, тоді
Це рівняння для визначення рН основного буферного розчину.
Буферні розчини використовуються в практиці якісного та кількісного аналізу в тому випадку, коли необхідно підтримати стале значення рН середовища. Так, наприклад, при комплексонометричному визначенні катіонів деяких металів, використовують амоніачний буферний розчин.
Ацетатний буферний розчин використовують при якісному аналізі для відокремлення Ba2+ від іонів Ca2+ та Sr2+ за допомогою дихромат-іонів Cr2O72–.
Буферні системи мають велике медико-біологічне значення. Вони регулюють життєдіяльність організмів, де необхідне постійне значення рН: кров, лімфа. Наприклад, рН крові людини підтримується буферною системою на рівні 7,4.
Найважливішу роль в людському організмі мають: білкова, гемоглобінова, гідрокарбонатна, фосфатна буферні системи. В крові вирішальну роль відіграє гідрогенкарбонатний буферний розчин, а в тканинах – фосфатний.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
РОЗРАХУНОК КОНСТАНТ ДИСОЦІАЦІЇ ТА СТУПЕНЯ ДИСОЦІАЦІЇ СЛАБКИХ ЕЛЕКТРОЛІТІВ. РОЗРАХУНОК рН БУФЕРНИХ РОЗЧИНІВ
Мета роботи: Навчитися розраховувати константи, ступені електролітичної дисоціації слабких електролітів та рН буферних розчинів.
Приклади
Приклад 1. Напишіть рівняння дисоціації ацетатної кислоти та математичний вираз константи дисоціації цієї кислоти. Знайдіть у довіднику, чому дорівнює константа дисоціації ацетатної кислоти.
Розв’язання
Ацетатна кислота – слабкий електроліт, у розчині дисоціює на іони:
СH3COOH ↔ СH3COO- + Н+
Процес електролітичної дисоціації – зворотний, тому для нього можна використати закон діючих мас:
За довідником знайдемо значення константи дисоціації ацетатної кислоти:
Ка = 1,86·10-5
Приклад 2. Визначте константу дисоціації нітритної кислоти, якщо концентрація кислоти дорівнює 0,1 моль/дм3; ступінь дисоціації 6,6%.
Д ано:
с(HNO2) = 0,1 моль/дм3 = 1·10-1моль/дм3
α = 6,6% ; α= 0,066 = 6,6·10-2
Ка – ?
Розв’язання
Згідно закону В.Оствальда для бінарних електролітів ступінь дисоціації дорівнює:
Визначимо константу дисоціації нітритної кислоти:
Ка = (6,6·10-2)2·10-1 = 4,36 ·10-4
Приклад 3. Визначте ступінь дисоціації амоніаку в розчині, якщо концентрація його 0,05 моль/дм3.
Дано:
с (NН3·Н2О) = 0,05 моль/дм3 = 5·10-2 моль/дм3
α – ?
Розв’язання:
За довідником знайдемо значення константи дисоціації розчину амоніаку:
За законом В.Оствальда для бінарних електролітів:
Визначимо ступінь дисоціації розчину амоніаку:
Приклад 4. Розрахуйте рН форміатного буферного розчину, який містить у 1 дм3 розчину 0,3 моль кожного з компонентів
Розв'язання:
Форміатний буферний розчин має склад : НСООН + НСООNa , тобто відноситься до кислотних буферних систем.
Запишемо формулу для розрахунку рН:
З довідника виписуємо значення рКа(НСООН) = 3,75.
Підставляємо значення:
Завдання для самостійної роботи
Напишіть рівняння дисоціації та математичний вираз константи дисоціації наданої речовини. Знайдіть у довіднику, чому дорівнює константа її дисоціації за кожним ступенем:
1. форміатна кислота;
2. сульфідна кислота;
3. магній гідроксид;
4. алюміній гідроксид;
5. борна кислота.
Визначте константу дисоціації, якщо надані її концентрація (с, моль/дм3) та ступінь дисоціації (α,%):
№ |
речовина |
с, моль/дм3 |
α,% |
1 |
ацетатна кислота |
0,2 |
0,95 |
2 |
форміатна кислота |
0,001 |
3,68 |
3 |
ціанідна кислота |
0,1 |
0,007 |
4 |
гіпохлоритна кислота |
0,2 |
0,053 |
5 |
нітритна кислота |
0,1 |
6,6 |
Визначте ступінь дисоціації речовини, якщо її концентрація в розчині с моль/дм3:
№ |
речовина |
с, моль/дм3 |
1 |
нітритна кислота |
0,001 |
2 |
гіпохлоритна кислота |
0,5 |
3 |
ацетатна кислота |
0,02 |
4 |
амоніак |
0,008 |
5 |
форміатна кислота |
0,025 |
Визначте рН буферного розчину, якщо в 1 дм3 містяться n моль компонентів суміші. Указати тип буферного розчину (кислотний чи основний)
№ |
Буферний розчин |
Компоненти суміші та їх вміст в 1 дм3 розчину, n моль |
|
1 |
карбонатний |
0,5 моль NaHCO3 |
0,03 моль Na2CO3 |
2 |
фосфатний |
0,1 моль NaH2PO4 |
0,005 мольNa2HPO4 |
3 |
бензоатний |
0,25 моль C6H5COOH |
0,25 моль C6H5COONa |
4 |
амоніачний |
0,15 моль NH3·H2O |
0,2 моль NH4Cl |
5 |
ацетатний |
0,2 моль CH3COOH |
0,25 моль CH3COONa |