- •Передмова
- •Предмет та задачі аналітичної хімії
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •1.1. Електроліти, ступінь електролітичної дисоціації
- •1.2. Водневий показник водних розчинів електролітів (рН)
- •Практична робота складання рівнянь реакцій у молекулярній та іонній формах
- •Приклад
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практична робота обчислення концентрації іонів гідрогену та гідроксид-іонів, рН та рОн у розчинах сильних електролітів
- •Приклади
- •Задачі для самостійної роботи
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •2.1. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги
- •2.2. Рівновага в розчинах слабких електролітів
- •2.3. Рівновага в розчинах солей, що гідролізуються
- •2.4. Буферні системи
- •Практична робота рівновага в розчинах амфотерних електролітів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •3.1. Добуток розчинності
- •3.2. Порядок дробного (вибіркового) осадження
- •3.3. Чинники, що впливають на осадження осадів та їх розчинність
- •Розв’язання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •4.1. Окисно-відновні системи
- •4.2. Окисно-відновний потенціал (редокс-потенціал)
- •4.3. Константа рівноваги редокс-реакції
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
- •5.1. Поняття про комплексні сполуки
- •Класифікація комплексних сполук
- •5.2.Рівноваги в розчинах комплексних сполук. Константи стійкості та нестійкості
- •5.3. Вплив різних чинників на процес комплексоутворення
- •5.4. Способи руйнування та утворення комплексів. Використання комплексних сполук в практиці аналізу
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Задачі для самостійної роботи
- •Основні поняття
- •Дробний аналіз
- •Систематичний аналіз
- •IV. В залежності від способу виконання розрізняють реакції, що виконані:
- •Аналітичні ознаки реакцій
- •Правила роботи і техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Якісний аналіз неорганічних сполук
- •Аналіз катіонів
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Реакції Калій-катіона
- •1. Дія натрій гексанітрокобальтату(ііі) Na3[Co(nо2)6 ] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія натрій гідрогентартрату NaHc4h4o6 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія натрій тетрафенілборату Na[b(c6h5)4] (фармакопейна реакція)
- •4. Реакція забарвлення полум'я (реакція фармакопейна)
- •Реакції Натрій-катіона
- •1. Дія розчину метоксифенілацетатної кислоти c6h5ch(och3)cooh (фармакопейна реакція)
- •2. Дія калій гексагідроксостибату(V) k[Sb(oh)6] (фармакопейна реакція)
- •3. Дія цинктриураніл октаацетату Zn(uo2)3(ch3coo)8.
- •4. Реакція забарвлення полум’я (реакція фармакопейна)
- •Реакції амоній-катіона
- •1. Дія лугів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія магній оксиду MgO (фармакопейна реакція)
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів і аналітичної групи та їх сполук в медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •1. Дія 2 м розчину хлоридної кислоти hCl (дія групового реагенту)
- •Плюмбум(іі) гідроксид має амфотерні властивості і розчиняється в надлишку реагенту:
- •3. Дія розчину калій йодиду кі
- •4. Дія розчину калій хромату k2CrO4
- •Реакція Аргентум(і)-катіона
- •Реакції Плюмбум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду ki
- •Реакції димеркурій(і)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду кі
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів III групи
- •1. Дія 1м розчину сульфатної кислоти h2so4 (дія групового реагенту)
- •2. Дія карбонатів
- •3. Дія хроматів
- •Реакції Барій-катіона
- •1. Дія дихромат-іону
- •2. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Кальцій-катіона
- •1. Дія розчину сульфатної кислоти h2so4
- •2. Дія розчину амоній оксалату (nh4)2c2o4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину гліоксальгідроксіанілу (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •5. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Стронцій-катіона
- •1. Реакція з гіпсовою водою
- •2. Реакція забарвлення полум'я
- •Контрольні запитання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів III аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів IV аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів IV аналітичної групи
- •1. Дія 6м розчину лугу (дія групового реагенту)
- •Реакція Станум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку лугу в присутності розчиненої солі бісмут(ііі) нітрату Ві(no3)3.
- •Реакція Хром(ііі)- катіона
- •1. Дія гідроген пероксиду h2o2 в присутності надлишку лугу
- •Реакції Цинк(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(II) (фармакопейна реакція)
- •2. Дія сульфідів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія дитизону
- •Реакції Алюміній(ііі)-катіона
- •1. Дія алізарину (1,2-діоксіанрахінону)
- •2. Дія розчину натрій ацетату
- •Реакції сполук Арсену
- •1. Дія розчину натрій дигідрогенфосфіту NaH2po2 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •Визначення домішок сполук Арсену(ііі) та Арсену(V) у лікарських засобах.
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів IV аналітичної групи та їх сполук у медицині і фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів V аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів V аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку nh3·h2o (дія групового реагенту)
- •2. Дія рочину лугу NaOh або кон
- •Реакції Магній(іі)-катіона
- •1. Дія розчину натрій гідрогенфосфату Na2hpo4 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину 8-гідроксихіноліну (фармакопейна реакція)
- •Реакція Ферум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(ііі) k3[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •Реакції Ферум(ііі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину тіогліколевої кислоти hsch2cooh (фармакопейна реакція)
- •Реакція Манган(іі)-катіона
- •1. Дія діамоній гексаоксопероксидисульфату (nh4)2s2o8
- •Реакції Бісмут(ііі)-катіона
- •1. Дія свіжоприготованого натрій тетрагідроксостаніту(іі) Na2[Sn(oh)4]
- •2. Гідроліз солей Бісмуту
- •3. Дія розчину тіосечовини (nh2)2cs (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне застосування катіонів V аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота аналіз суміші катіонів V аналітичної групи
- •Лабораторна робота реакції катіонів VI аналітичної групи
- •Загальноаналітичні реакції катіонів VI аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку (дія групового реагенту)
- •Реакції Купрум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку розчину амоніаку nн3·н2о
- •2. Дія розчину натрій тіосульфату Na2s2o3
- •Реакції Кобальт(іі)-катіона
- •1. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs
- •Реакція Нікол(іі)-катіона
- •1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва) (фармакопейна реакція)
- •Реакції Меркурій(іі)-катіона
- •1. Дія розчину лугу (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину калій йодиду кі (фармакопейна реакція)
- •3. Реакція з міддю та іншими металами (фармакопейна реакція)
- •Дія розчину натрій сульфіду Na2s
- •Аналіз аніонів
- •Лабораторна робота реакції аніонів і аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Дія групового реагенту
- •Реакції сульфат-іона
- •Реакції сульфіт - іона
- •1. Дія мінеральної кислоти (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину дийоду і2 (фармакопейна реакція)
- •Реакції тіосульфат-іона
- •1. Дія хлоридної кислоти hCl
- •2. Дія розчину дийоду і2
- •3. Дія аргентум (і) нітрату AgNo3
- •Реакції карбонат- та гідрогенкарбонат- іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •2. Дія магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія фенолфталеїну (реакція фармакопейна)
- •Реакції фосфат- та гідрогенфосфат- іонів
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину магнезіальної суміші (MgCl2, nh4Cl, nh3·h2o)
- •Реакції тетраборат- та метаборат-іонів
- •1. Дія солей Барію
- •2. Реакція забарвлення полум'я (фармакопейна реакція)
- •Реакції хромат- та дихромат-іонів
- •1. Дія розчину солей Барію
- •2. Дія розчину калій йодиду кі
- •Реакція оксалат-іона
- •1. Дія розчину кальцій хлориду СаСl2
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів і аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Реакції хлорид-іона
- •Реакції бромід-іона
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія окисників
- •2.1. Дія хлорної води
- •2.2. Дія калій преманганату
- •Реакції йодид-іона
- •1. Дія окисників (фармакопейна реакція)
- •2. Дія солей Плюмбуму(іі)
- •Реакція сульфід-іона
- •1. Дія мінеральних кислот
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •1. Дія дифеніламіну (фармакопейна реакція)
- •2. Дія Ферум(іі)-катіонів
- •Реакції нітрит-іона
- •1. Дія кислоти
- •2. Реакція з антипірином (фармакопейна реакція)
- •Реакції ацетат-іона
- •1. Реакція естерифікації (фармакопейна реакція)
- •2. Дія ферум(III) хлориду (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів ш аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •3.2 Відкриття аніонів
- •Контрольні завдання
- •Додатки
- •Забарвлення полум'я сполуками деяких елементів
- •Способи виразу вмісту компонентів у розчині
- •Кількісні характеристики процесу гідролізу солей
- •Аніони, які утворюють газоподібні продукти
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
Контрольні питання
1. Назвіть катіони, які відносяться до IV аналітичної групи.
2. Поясніть, чому гідроксиди катіонів IV аналітичної групи мають амфотерні властивості. Запишіть рівняння реакцій.
3. Запишіть реакції катіону Zn2+.
4. Запишіть реакцію катіону Сr3+. Вкажіть, яке середовище утворюється при виконанні цієї реакції на катіон Сr3+. Назвіть окисник і відновник в реакції.
5. Запишіть реакції катіону Sn2+. Вкажіть середовище відкриття Sn2+.
6. Перелічте лікарські препарати, до складу яких входять катіони Zn2+ та А13+.
Біологічна роль та практичне використання катіонів IV аналітичної групи та їх сполук у медицині і фармації
Цинк відноситься до групи незамінних мікроелементів. Загальна масова частка його в організмі людини складає 1·10-3 %. Більш за все Цинку в сітківці ока, передміхуровій залозі, молочних залозах, а також багаті на Цинк печінка та м'язи. Добова потреба організму в Цинку складає 10-15 мг. Цинк впливає на процеси розмноження. При дефіциті Цинку тварини втрачають можливість до відтворювання, а додавання його солі в їжу сприяє підвищенню кількості та якості потомства.
Цинк позитивно впливає на ріст і розвиток, що свідчить про його участь в білковому обміні. Іони Цинку беруть участь у жировому обміні, наприклад, введення їх до організму зменшує вміст жиру у внутрішніх органах. Цинк є складовою частиною інсуліну і позитивно впливає на його секрецію. Цинк впливає на мінеральний обмін: при додаванні його в їжу збільшується виділення Фосфору з організму і зменшується виділення кальцію.
Цинк є незамінним металокомпонентом більш, ніж у 40 ферментних систем. Наприклад, Цинк бере участь у дихальній діяльності, точніше, в переносі електронів. Встановлено, що при інфекційному гепатиті кількість Цинку в плазмі крові знижується, а при видужуванні – приходить до норми. Через це рівень Цинку в плазмі крові є індикатором при оцінці відновлення працездатності.
Встановлено, що з віком вміст Цинку в тканинах серця, печінки та інших важливих органах різко зменшується, знижуючи їх активність. Прийом мінімальних доз препаратів Цинку стимулює роботу залоз внутрішньої секреції й поліпшує обмінні процеси в організмі.
Із сполук Цинку в медицині застосовується цинк сульфат ZnSO4. Розчини (0,1- 0,25%) цинк сульфату пригнічують розмноження мікроорганізмів та, взаємодіючи з тканинними білками, створюють в'яжучу та протизапальну дії; їх вживають у вигляді очних крапель в офтальмології; 0,5-1% розчини створюють подразнюючу дію, а при прийомі усередину викликають блювання.
Цинк хлорид ZnCl2 вживається як в'яжучий, припікаючий та антисептичний засіб при виразках, свищах і т.п. Цинк оксид ZnO застосовується в дерматології у вигляді мазей, присипок як в'яжучий «підсушуючий», протимікробний засіб.
Цинк сульфат ZnSO4 зневоднений (одноводний) входить до складу цементів, «Дентин», «Дентин-паста», які вживаються в стоматології як тимчасовий пломбувальний матеріал.
Слід відмітити, що у великих концентраціях сполуки Цинку є отрутою! При першій допомозі при отруєнні солями Цинку рекомендується викликати блювання.
Алюміній відноситься до незамінних для живого організму мікроелементів. Загальна масова частка його в організмі людини складає 1·10-5%. В основному, Алюміній концентрується у сироватці крові, легенях, печінці, нирках, він входить також до структури оболонок нервових клітин головного мозку людини. Добова потреба організму в Алюмінії складає 49 мг. Біологічна роль Алюмінію вивчена мало.
Іони Алюмінію і препарати Алюмінію мають в'яжучий, протизапальний, кровозупинюючий та протимікробний засіб. Алюміній сульфат Al2(SO4)3 (разом з ацетоном) застосовується для виділення ферментів, бо він не денатурує білкові речовини. Крім того, алюміній сульфат використовується для очищення води, оскільки в результаті гідролізу цієї солі утворюються основні солі алюмінію, які випадають в осад, захоплюючи різні зважені у воді частинки.
Алюмінієва фольга застосовується в медицині для лікування і захисту раневих, опікових і виразкових поверхонь, оскільки алюміній сприяє також нормалізації окислювально-відновних процесів.
Алюміній гідроксид Al(OH)3 – фармакопейний препарат, застосовується в дерматології зовнішньо у вигляді присипок, мазей, паст як адсорбуючий та обволікаючий засіб.
Алюміній калій сульфат (галуни) KАl(SO4)2·12Н2О застосовується у вигляді водних розчинів як в'яжучий, протизапальний та кровоспинний засіб (в дерматології, стоматології, офтальмології). Кровоспинні олівці (галуни - 20%, алюміній сульфату – 78%, кальцій оксиду – 2%) застосовуються як в'яжучі та кровоспинні засоби при дрібних порізах, саднах.
Алюмосилікати (К2О·Al2O3·6SiO2) входять до складу силікатного цементу «Силіцин-2», який застосовується як пломбувальний матеріал. Каолін (Al2O3·2SiO2·2H2O або H4Al2Si2O9) також широко застосовується в стоматологічній практиці. Він входить до складу цементів «Дентин», «Дентин-паста», які використовуються як тимчасовий пломбувальний матеріал.
Хром. Загальна масова частка хрому в організмі людини складає 1·10-5 %, добова потреба організму в ньому – 5-10 мг. Хром відіграє важливу біологічну роль в організмі людини. Біологічна активність Хрому як d-елементу пояснюється, головним чином, його здібністю створювати комплексні сполуки. Хром позитивно сприяє на процеси кровотворення, а також на ферментні системи. Так, він є складовою частиною травного ферменту трипсину. Хром бере участь у стабілізації структури нуклеїнових кислот, у процесах обміну глюкози. Встановлено, що виключення Хрому з харчового раціону тварин викликає у них порушення засвоєння глюкози – концентрація її в крові та сечі збільшується (симптом цукрового діабету), причому вміст інсуліну в крові залишається нормальним. Додавання хрому до їжі тварин швидко знижувало концентрацію глюкози в крові.
Хром(III) оксид Cr2O3 входить до складу пасти, яка використовується в ортопедичній практиці.
Радіоактивний нуклід хрому 51Сr використовується в хімії для вивчення розчинності речовин, в біохімії – для вивчення нуклідного обміну та в медицині – для внутришньотканинної терапії. Розчинні сполуки Хрому отруйні і при введенні усередину викликають отруєння.
Станум. Загальна масова частка Стануму в організмі людини складає 1·10-4 %. Біологічна роль вивчена мало. Добова потреба організму в Стануму дорівнює 3-5-17 мг. В організмі олово знаходиться у вигляді іонів Sn2+, які можуть утворювати комплексні сполуки з сірковмісними біолігандами, амінокислотами, оксикислотами і т.д. Олово може потрапляти до організму людини з консервованими продуктами. Неорганічні сполуки Стануму менш токсичні, ніж органічні.
Станум в кількості 28% входить до складу порошку (сплав срібла, міді та олова), який застосовується в стоматології для одержання «Амальгами срібної» (АС-2), яка використовується для одержання металевих пломб.
Арсен. Масова частка Арсену в організмі людини складає 1·10-6 %. Він накопичується в печінці, нирках, селезінці, легенях, у волоссі, кістках та затримується в них на роки. Однак, максимальна концентрація Арсену спостерігається у мозковій тканині та м'язах. Арсен належить до дуже важливих мікроелементів, які беруть участь у біохімічних процесах живого організму. Він позитивно впливає на процеси кровотворення, концентрується в еритроцитах і бере участь у синтезі гемоглобіну. Протианемічний ефект Арсену визначається безпосередньо впливом його на кістковий мозок. Крім того, Арсен бере участь у окисно-відновних процесах, а також у процесах нуклеїнового обміну. Але у великих дозах Арсен і його солі – дуже сильна отрута. Встановлена пригноблююча дія миш'яку на активність біологічних каталізаторів – ферментів.
У медицині знаходить використання арсен (III) оксид As2O3, миш'яковистий ангідрид As2O5, білий миш'як (фармакопейний препарат). При місцевому застосуванні білий миш'як некротизує патологічно змінені тканини, в зв'язку з чим застосовується у дерматології, у стоматологічній практиці у вигляді паст. При введенні As2O5 всередину відбуваєтся стимуляція процесів кровотворення, нормалізується функція нервової системи і поліпшуються трофічні процеси у шкірних покровах. Вживається при анеміях, неврастеніях, виснаженні.
Натрій арсенат кристалічний Na3AsO4 та 1% розчин натрій арсенату для ін'єкцій є фармакопейними препаратами. У невеликих дозах вони підвищують анаболічні процеси, поліпшують трофіку шкіри, у великих кількостях пригнічують лейкопоез. Застосовуються при неврозах, анемії, виснаженні, у великих дозах – при лейкозі. Дія розчину калій арсеніту K3AsO3 (фармакопейний препарат) аналогічна дії розчину натрій арсеніту Na3AsO3. Його призначають при лікуванні лейкозів.