- •Передмова
- •Предмет та задачі аналітичної хімії
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •1.1. Електроліти, ступінь електролітичної дисоціації
- •1.2. Водневий показник водних розчинів електролітів (рН)
- •Практична робота складання рівнянь реакцій у молекулярній та іонній формах
- •Приклад
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практична робота обчислення концентрації іонів гідрогену та гідроксид-іонів, рН та рОн у розчинах сильних електролітів
- •Приклади
- •Задачі для самостійної роботи
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •2.1. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги
- •2.2. Рівновага в розчинах слабких електролітів
- •2.3. Рівновага в розчинах солей, що гідролізуються
- •2.4. Буферні системи
- •Практична робота рівновага в розчинах амфотерних електролітів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •3.1. Добуток розчинності
- •3.2. Порядок дробного (вибіркового) осадження
- •3.3. Чинники, що впливають на осадження осадів та їх розчинність
- •Розв’язання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •4.1. Окисно-відновні системи
- •4.2. Окисно-відновний потенціал (редокс-потенціал)
- •4.3. Константа рівноваги редокс-реакції
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
- •5.1. Поняття про комплексні сполуки
- •Класифікація комплексних сполук
- •5.2.Рівноваги в розчинах комплексних сполук. Константи стійкості та нестійкості
- •5.3. Вплив різних чинників на процес комплексоутворення
- •5.4. Способи руйнування та утворення комплексів. Використання комплексних сполук в практиці аналізу
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Задачі для самостійної роботи
- •Основні поняття
- •Дробний аналіз
- •Систематичний аналіз
- •IV. В залежності від способу виконання розрізняють реакції, що виконані:
- •Аналітичні ознаки реакцій
- •Правила роботи і техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Якісний аналіз неорганічних сполук
- •Аналіз катіонів
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Реакції Калій-катіона
- •1. Дія натрій гексанітрокобальтату(ііі) Na3[Co(nо2)6 ] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія натрій гідрогентартрату NaHc4h4o6 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія натрій тетрафенілборату Na[b(c6h5)4] (фармакопейна реакція)
- •4. Реакція забарвлення полум'я (реакція фармакопейна)
- •Реакції Натрій-катіона
- •1. Дія розчину метоксифенілацетатної кислоти c6h5ch(och3)cooh (фармакопейна реакція)
- •2. Дія калій гексагідроксостибату(V) k[Sb(oh)6] (фармакопейна реакція)
- •3. Дія цинктриураніл октаацетату Zn(uo2)3(ch3coo)8.
- •4. Реакція забарвлення полум’я (реакція фармакопейна)
- •Реакції амоній-катіона
- •1. Дія лугів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія магній оксиду MgO (фармакопейна реакція)
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів і аналітичної групи та їх сполук в медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •1. Дія 2 м розчину хлоридної кислоти hCl (дія групового реагенту)
- •Плюмбум(іі) гідроксид має амфотерні властивості і розчиняється в надлишку реагенту:
- •3. Дія розчину калій йодиду кі
- •4. Дія розчину калій хромату k2CrO4
- •Реакція Аргентум(і)-катіона
- •Реакції Плюмбум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду ki
- •Реакції димеркурій(і)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду кі
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів III групи
- •1. Дія 1м розчину сульфатної кислоти h2so4 (дія групового реагенту)
- •2. Дія карбонатів
- •3. Дія хроматів
- •Реакції Барій-катіона
- •1. Дія дихромат-іону
- •2. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Кальцій-катіона
- •1. Дія розчину сульфатної кислоти h2so4
- •2. Дія розчину амоній оксалату (nh4)2c2o4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину гліоксальгідроксіанілу (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •5. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Стронцій-катіона
- •1. Реакція з гіпсовою водою
- •2. Реакція забарвлення полум'я
- •Контрольні запитання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів III аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів IV аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів IV аналітичної групи
- •1. Дія 6м розчину лугу (дія групового реагенту)
- •Реакція Станум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку лугу в присутності розчиненої солі бісмут(ііі) нітрату Ві(no3)3.
- •Реакція Хром(ііі)- катіона
- •1. Дія гідроген пероксиду h2o2 в присутності надлишку лугу
- •Реакції Цинк(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(II) (фармакопейна реакція)
- •2. Дія сульфідів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія дитизону
- •Реакції Алюміній(ііі)-катіона
- •1. Дія алізарину (1,2-діоксіанрахінону)
- •2. Дія розчину натрій ацетату
- •Реакції сполук Арсену
- •1. Дія розчину натрій дигідрогенфосфіту NaH2po2 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •Визначення домішок сполук Арсену(ііі) та Арсену(V) у лікарських засобах.
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів IV аналітичної групи та їх сполук у медицині і фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів V аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів V аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку nh3·h2o (дія групового реагенту)
- •2. Дія рочину лугу NaOh або кон
- •Реакції Магній(іі)-катіона
- •1. Дія розчину натрій гідрогенфосфату Na2hpo4 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину 8-гідроксихіноліну (фармакопейна реакція)
- •Реакція Ферум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(ііі) k3[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •Реакції Ферум(ііі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину тіогліколевої кислоти hsch2cooh (фармакопейна реакція)
- •Реакція Манган(іі)-катіона
- •1. Дія діамоній гексаоксопероксидисульфату (nh4)2s2o8
- •Реакції Бісмут(ііі)-катіона
- •1. Дія свіжоприготованого натрій тетрагідроксостаніту(іі) Na2[Sn(oh)4]
- •2. Гідроліз солей Бісмуту
- •3. Дія розчину тіосечовини (nh2)2cs (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне застосування катіонів V аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота аналіз суміші катіонів V аналітичної групи
- •Лабораторна робота реакції катіонів VI аналітичної групи
- •Загальноаналітичні реакції катіонів VI аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку (дія групового реагенту)
- •Реакції Купрум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку розчину амоніаку nн3·н2о
- •2. Дія розчину натрій тіосульфату Na2s2o3
- •Реакції Кобальт(іі)-катіона
- •1. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs
- •Реакція Нікол(іі)-катіона
- •1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва) (фармакопейна реакція)
- •Реакції Меркурій(іі)-катіона
- •1. Дія розчину лугу (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину калій йодиду кі (фармакопейна реакція)
- •3. Реакція з міддю та іншими металами (фармакопейна реакція)
- •Дія розчину натрій сульфіду Na2s
- •Аналіз аніонів
- •Лабораторна робота реакції аніонів і аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Дія групового реагенту
- •Реакції сульфат-іона
- •Реакції сульфіт - іона
- •1. Дія мінеральної кислоти (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину дийоду і2 (фармакопейна реакція)
- •Реакції тіосульфат-іона
- •1. Дія хлоридної кислоти hCl
- •2. Дія розчину дийоду і2
- •3. Дія аргентум (і) нітрату AgNo3
- •Реакції карбонат- та гідрогенкарбонат- іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •2. Дія магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія фенолфталеїну (реакція фармакопейна)
- •Реакції фосфат- та гідрогенфосфат- іонів
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину магнезіальної суміші (MgCl2, nh4Cl, nh3·h2o)
- •Реакції тетраборат- та метаборат-іонів
- •1. Дія солей Барію
- •2. Реакція забарвлення полум'я (фармакопейна реакція)
- •Реакції хромат- та дихромат-іонів
- •1. Дія розчину солей Барію
- •2. Дія розчину калій йодиду кі
- •Реакція оксалат-іона
- •1. Дія розчину кальцій хлориду СаСl2
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів і аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Реакції хлорид-іона
- •Реакції бромід-іона
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія окисників
- •2.1. Дія хлорної води
- •2.2. Дія калій преманганату
- •Реакції йодид-іона
- •1. Дія окисників (фармакопейна реакція)
- •2. Дія солей Плюмбуму(іі)
- •Реакція сульфід-іона
- •1. Дія мінеральних кислот
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •1. Дія дифеніламіну (фармакопейна реакція)
- •2. Дія Ферум(іі)-катіонів
- •Реакції нітрит-іона
- •1. Дія кислоти
- •2. Реакція з антипірином (фармакопейна реакція)
- •Реакції ацетат-іона
- •1. Реакція естерифікації (фармакопейна реакція)
- •2. Дія ферум(III) хлориду (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів ш аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •3.2 Відкриття аніонів
- •Контрольні завдання
- •Додатки
- •Забарвлення полум'я сполуками деяких елементів
- •Способи виразу вмісту компонентів у розчині
- •Кількісні характеристики процесу гідролізу солей
- •Аніони, які утворюють газоподібні продукти
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
3. Дія магній оксиду MgO (фармакопейна реакція)
До дослідного розчину додають магній оксид, який реагує з водою з утворюванням магній гідроксиду:
MgO + H2O → Mg(OH)2 → Mg2+ + 2OH-
Mg(OH)2 виділяє амоніак із солей так само, як луги, але не розкладає леткі основи. Крізь розчин продувають повітря, і газ NH3, що виділяється, поглинають розчином хлоридної кислоти. При цьому утворюються іони амонію:
NH3↑ + HCl → NH4Cl
NH3↑ + H+ F NH4+
Для доведення присутності іонів амонію, до розчину, що поглинає амоніак, додають розчин Na3[Co(NО2)6]. Утворюється жовтий осад (NH4)2Na[Co(NО2)6].
2NH4+ + Na+ +[Co(NО2)6]3- F (NH4)2Na[Co(NО2)6]↓
Виконання досліду: до 2-3 см3 досліджуваного розчину додати 0,2 г магній оксиду MgO. Крізь розчин попустити струмінь повітря. Газ, що виділився, спрямувати в пробірку з сумішшю 1 см3 0,1 М розчину хлоридної кислоти HCl та 1-2 крапель розчину індикатору метилового червоного. Спостерігати зміну забарвлення розчину. Додати у розчин 2-3 краплі свіжоприготованого розчину Na3[Co(NО2)6]. Спостерігати появу жовтого осаду.
Контрольні питання
Укажіть катіони І аналітичної групи.
Вкажіть, чому катіони І аналітичної групи не мають групового реагенту.
Вкажіть умови виявлення іонів Калію з натрій гідрогентартратом.
Вкажіть умови виявлення іонів Калію з реактивом натрій гексанітрокобальтатом(ІІІ).
Вкажіть умови виявлення іонів Натрію з розчином калій гексагідростибату(V).
Поясніть, чому реакцію катіонів амонію з реактивом Несслера потрібно проводити тільки в лужному середовищі.
Поясніть, чому виявлення іонів амонію дією лугу є специфічною реакцією.
Біологічна роль та практичне використання катіонів і аналітичної групи та їх сполук в медицині та фармації
Натрій є основним позаклітинним іоном. Він знаходиться в плазмі крові, лімфі, травних соках. Загальна масова частка Натрію в організмі людини складає 0,25%. Добова потреба організму людини в натрії дорівнює 4-7 г. Натрій грає в організмі людини важливу біологічну роль. Іон Натрію бере участь в забезпеченні осмотичного тиску в клітинах (осмотичний тиск на 60% зумовлений солями натрію), підтримує кислотно-основну рівновагу (рН) в організмі. При змінюванні кількості іонів Натрію в організмі відбуваються порушення функцій нервової, серцево-судинної системи, гладких та скелетних м'язів. Натрій впливає на роботу ферментів і бере участь в регуляції водного обміну.
Багато сполук Натрію знаходять використання в медицині та фармації. Натрій хлорид NaCl у вигляді ізотонічного (0,9%) розчину призначається внутрішньовенно, підшкірно, ректально при отруєннях, токсичній диспепсії, холері, сильному блюванні, великих кровозбитках, тощо; зовнішньо – для промивання ран слизової оболонки очей, носа. Розчин цієї солі призначається внутрішньовенно при легеневих, шлункових та інших внутрішніх кровотечах, його застосовують для промивання шлунка, при отруєнні аргентум(І) нітратом. Зовнішньо його застосовують у вигляді компресів та примочок для лікування гнійних ран. Натрій бромід NaBr та калій бромід KBr використовують як засіб, який впливає на нервову систему, регулює її діяльність.
Натрій сульфат Na2SO4 (глауберова сіль) призначається як проносне, при отруєннях лікувальними засобами (розчинними солями Барію та Плюмбуму, з якими Na2SO4 дає нерозчинні сполуки BaSО4, PbSО4), харчовими продуктами.
Натрій гідрогенкарбонат NaHCO3 нейтралізує кислотність шлункового вмісту, підвищує лужні резерви крові та знімає явища ацидозу. Усередину призначається при гіперацидному гастриті, виразці шлунка та дванадцятипалої кишки. Зовнішньо – для промивання та полоскання слизової оболонки очей, ротової порожнини, для інгаляцій, нейтралізації кислот, які попали на слизові оболонки та шкіру.
Натрій гідроксид NaOH у вигляді 10% водного розчину входить до складу силаміну, який використовується в ортопедичній практиці. Радіоактивний нуклід натрію 24Na знайшов широке використання у клінічній практиці. Наприклад, за допомогою міченого Натрію вивчається швидкість кровотоку, він використовується для лікування деяких форм лейкемії.
Натрій тетраборат Na2B4O7·10Н2О – використовують зовнішньо як протимікробний та протизапальний засіб.
Калій входить до складу органів і тканин організму. Його топографія: печінка, нирки, серце, мозок, кров. Загальна масова частка калію в організмі складає 0,22%. Калій є основним внутрішньоклітинним іоном.
Внутрішньоклітинна концентрація іонів Калію значно вища, ніж іонів Натрію. Це пов'язано з тим, що мембрани клітин більш проникливі для іонів Калію. В організмі постійно існує певне співвідношення іонів Калію і Натрію. Завдяки цьому співвідношенню підтримується нормальний ритм м'язової роботи (м'язи серця). Іони Калію разом з іонами Натрію створюють систему, яка забезпечує ізотонічність клітин і навколишнього середовища. Іони Калію беруть участь у синтезі білків, вуглеводів, входять до складу деяких ферментів та впливають на їх активність.
Солі Калію швидко всмоктуються при введенні усередину та швидко виводяться з організму нирками. Вони не можуть бути замінені в організмі людини ніякими іншими солями.
Амоній. В організмі Нітроген знаходиться в ступені окиснення -3, входячи до складу самих різноманітних сполук: амінокислот, амідокислот, вітамінів (первинні аміни), поліпептидів (вторинні аміни).
Амоній хлорид NH4Cl використовується як сечогінний засіб при набряках, зумовлених серцево-судинною недостатністю, для посилення дії ртутних сечогінних препаратів. Амоній хлорид використовують як відхаркуючий засіб.
Широко використовується в медичній практиці нашатирний спирт медичний (9,5-10,5% амоніаку). При прийманні усередину або при вдиханні парів нашатирний спирт подразнює рецептори верхніх дихальних шляхів. Використовується при непритомності, зовнішньо – в хірургії для миття рук як мийний та дезинфікуючий засіб.