- •Передмова
- •Предмет та задачі аналітичної хімії
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •1.1. Електроліти, ступінь електролітичної дисоціації
- •1.2. Водневий показник водних розчинів електролітів (рН)
- •Практична робота складання рівнянь реакцій у молекулярній та іонній формах
- •Приклад
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практична робота обчислення концентрації іонів гідрогену та гідроксид-іонів, рН та рОн у розчинах сильних електролітів
- •Приклади
- •Задачі для самостійної роботи
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •2.1. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги
- •2.2. Рівновага в розчинах слабких електролітів
- •2.3. Рівновага в розчинах солей, що гідролізуються
- •2.4. Буферні системи
- •Практична робота рівновага в розчинах амфотерних електролітів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •3.1. Добуток розчинності
- •3.2. Порядок дробного (вибіркового) осадження
- •3.3. Чинники, що впливають на осадження осадів та їх розчинність
- •Розв’язання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •4.1. Окисно-відновні системи
- •4.2. Окисно-відновний потенціал (редокс-потенціал)
- •4.3. Константа рівноваги редокс-реакції
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
- •5.1. Поняття про комплексні сполуки
- •Класифікація комплексних сполук
- •5.2.Рівноваги в розчинах комплексних сполук. Константи стійкості та нестійкості
- •5.3. Вплив різних чинників на процес комплексоутворення
- •5.4. Способи руйнування та утворення комплексів. Використання комплексних сполук в практиці аналізу
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Задачі для самостійної роботи
- •Основні поняття
- •Дробний аналіз
- •Систематичний аналіз
- •IV. В залежності від способу виконання розрізняють реакції, що виконані:
- •Аналітичні ознаки реакцій
- •Правила роботи і техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Якісний аналіз неорганічних сполук
- •Аналіз катіонів
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Реакції Калій-катіона
- •1. Дія натрій гексанітрокобальтату(ііі) Na3[Co(nо2)6 ] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія натрій гідрогентартрату NaHc4h4o6 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія натрій тетрафенілборату Na[b(c6h5)4] (фармакопейна реакція)
- •4. Реакція забарвлення полум'я (реакція фармакопейна)
- •Реакції Натрій-катіона
- •1. Дія розчину метоксифенілацетатної кислоти c6h5ch(och3)cooh (фармакопейна реакція)
- •2. Дія калій гексагідроксостибату(V) k[Sb(oh)6] (фармакопейна реакція)
- •3. Дія цинктриураніл октаацетату Zn(uo2)3(ch3coo)8.
- •4. Реакція забарвлення полум’я (реакція фармакопейна)
- •Реакції амоній-катіона
- •1. Дія лугів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія магній оксиду MgO (фармакопейна реакція)
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів і аналітичної групи та їх сполук в медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •1. Дія 2 м розчину хлоридної кислоти hCl (дія групового реагенту)
- •Плюмбум(іі) гідроксид має амфотерні властивості і розчиняється в надлишку реагенту:
- •3. Дія розчину калій йодиду кі
- •4. Дія розчину калій хромату k2CrO4
- •Реакція Аргентум(і)-катіона
- •Реакції Плюмбум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду ki
- •Реакції димеркурій(і)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду кі
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів III групи
- •1. Дія 1м розчину сульфатної кислоти h2so4 (дія групового реагенту)
- •2. Дія карбонатів
- •3. Дія хроматів
- •Реакції Барій-катіона
- •1. Дія дихромат-іону
- •2. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Кальцій-катіона
- •1. Дія розчину сульфатної кислоти h2so4
- •2. Дія розчину амоній оксалату (nh4)2c2o4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину гліоксальгідроксіанілу (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •5. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Стронцій-катіона
- •1. Реакція з гіпсовою водою
- •2. Реакція забарвлення полум'я
- •Контрольні запитання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів III аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів IV аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів IV аналітичної групи
- •1. Дія 6м розчину лугу (дія групового реагенту)
- •Реакція Станум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку лугу в присутності розчиненої солі бісмут(ііі) нітрату Ві(no3)3.
- •Реакція Хром(ііі)- катіона
- •1. Дія гідроген пероксиду h2o2 в присутності надлишку лугу
- •Реакції Цинк(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(II) (фармакопейна реакція)
- •2. Дія сульфідів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія дитизону
- •Реакції Алюміній(ііі)-катіона
- •1. Дія алізарину (1,2-діоксіанрахінону)
- •2. Дія розчину натрій ацетату
- •Реакції сполук Арсену
- •1. Дія розчину натрій дигідрогенфосфіту NaH2po2 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •Визначення домішок сполук Арсену(ііі) та Арсену(V) у лікарських засобах.
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів IV аналітичної групи та їх сполук у медицині і фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів V аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів V аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку nh3·h2o (дія групового реагенту)
- •2. Дія рочину лугу NaOh або кон
- •Реакції Магній(іі)-катіона
- •1. Дія розчину натрій гідрогенфосфату Na2hpo4 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину 8-гідроксихіноліну (фармакопейна реакція)
- •Реакція Ферум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(ііі) k3[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •Реакції Ферум(ііі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину тіогліколевої кислоти hsch2cooh (фармакопейна реакція)
- •Реакція Манган(іі)-катіона
- •1. Дія діамоній гексаоксопероксидисульфату (nh4)2s2o8
- •Реакції Бісмут(ііі)-катіона
- •1. Дія свіжоприготованого натрій тетрагідроксостаніту(іі) Na2[Sn(oh)4]
- •2. Гідроліз солей Бісмуту
- •3. Дія розчину тіосечовини (nh2)2cs (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне застосування катіонів V аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота аналіз суміші катіонів V аналітичної групи
- •Лабораторна робота реакції катіонів VI аналітичної групи
- •Загальноаналітичні реакції катіонів VI аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку (дія групового реагенту)
- •Реакції Купрум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку розчину амоніаку nн3·н2о
- •2. Дія розчину натрій тіосульфату Na2s2o3
- •Реакції Кобальт(іі)-катіона
- •1. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs
- •Реакція Нікол(іі)-катіона
- •1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва) (фармакопейна реакція)
- •Реакції Меркурій(іі)-катіона
- •1. Дія розчину лугу (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину калій йодиду кі (фармакопейна реакція)
- •3. Реакція з міддю та іншими металами (фармакопейна реакція)
- •Дія розчину натрій сульфіду Na2s
- •Аналіз аніонів
- •Лабораторна робота реакції аніонів і аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Дія групового реагенту
- •Реакції сульфат-іона
- •Реакції сульфіт - іона
- •1. Дія мінеральної кислоти (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину дийоду і2 (фармакопейна реакція)
- •Реакції тіосульфат-іона
- •1. Дія хлоридної кислоти hCl
- •2. Дія розчину дийоду і2
- •3. Дія аргентум (і) нітрату AgNo3
- •Реакції карбонат- та гідрогенкарбонат- іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •2. Дія магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія фенолфталеїну (реакція фармакопейна)
- •Реакції фосфат- та гідрогенфосфат- іонів
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину магнезіальної суміші (MgCl2, nh4Cl, nh3·h2o)
- •Реакції тетраборат- та метаборат-іонів
- •1. Дія солей Барію
- •2. Реакція забарвлення полум'я (фармакопейна реакція)
- •Реакції хромат- та дихромат-іонів
- •1. Дія розчину солей Барію
- •2. Дія розчину калій йодиду кі
- •Реакція оксалат-іона
- •1. Дія розчину кальцій хлориду СаСl2
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів і аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Реакції хлорид-іона
- •Реакції бромід-іона
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія окисників
- •2.1. Дія хлорної води
- •2.2. Дія калій преманганату
- •Реакції йодид-іона
- •1. Дія окисників (фармакопейна реакція)
- •2. Дія солей Плюмбуму(іі)
- •Реакція сульфід-іона
- •1. Дія мінеральних кислот
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •1. Дія дифеніламіну (фармакопейна реакція)
- •2. Дія Ферум(іі)-катіонів
- •Реакції нітрит-іона
- •1. Дія кислоти
- •2. Реакція з антипірином (фармакопейна реакція)
- •Реакції ацетат-іона
- •1. Реакція естерифікації (фармакопейна реакція)
- •2. Дія ферум(III) хлориду (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів ш аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •3.2 Відкриття аніонів
- •Контрольні завдання
- •Додатки
- •Забарвлення полум'я сполуками деяких елементів
- •Способи виразу вмісту компонентів у розчині
- •Кількісні характеристики процесу гідролізу солей
- •Аніони, які утворюють газоподібні продукти
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
4. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
Іони Са2+ з розчином K4[Fe(CN)6] у присутності амоній хлориду NH4Cl утворюють білий кристалічний осад амонійкальцій гексаціаноферату(ІІ) (NH4)2Ca[Fe(CN)6].
CaCl2 + 2NH4Cl + K4[Fe(CN)6] → (NH4)2Ca[Fe(CN)6]↓ + 4KCl
Ca2+ + 2NH4+ + [Fe(CN)6]4- F (NH4)2Ca[Fe(CN)6]↓
Осад (NH4)2Ca[Fe(CN)6] розчиняється в сильних кислотах але не розчиняється у розчині ацетатної кислоти.
Виконання досліду: до 2-3 крапель розчину солі Кальцію додати 2-3 краплі розчину ацетатної кислоти, 2-3 краплі розчину калій гексаціаноферату(ІІ) K4[Fe(CN)6] та декілька кристалів амоній хлориду NH4Cl. Спостерігати появу кристалічного осаду білого кольору.
5. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
Солі Кальцію забарвлюють безбарвне полум'я пальника в оранжево-червоний колір.
Виконання досліду: очищеною і розжареною ніхромовою дротинкою захопити сіль Кальцію і внести у безбарвну частину полум’я пальника. Спостерігати зміну забарвлення полум’я в оранжево-червоний колір.
Реакції Стронцій-катіона
1. Реакція з гіпсовою водою
В насиченому розчині гіпсу CaSO4 ·2H2O концентрація іонів SO42– достатня для випадіння осаду SrSO4.
Sr2+ + SO42– F SrSO4↓
Але внаслідок утворення пересиченного розчину, осад з’являється не одразу. Появу осаду прискорюють нагріванням розчину. Дану реакцію використовують для відкриття Sr2+ - іонів, але тільки після відокремлення Ba2+ - іонів, оскільки
(BaSO4) = 1,1·10-10 < (SrSO4) = 3,2·10-7
Виконання досліду: до 2-3 крапель розчину солі Стронцію додати 3-4 краплі гіпсової води (насиченого розчину кальцій сульфату) Розчин підігріти. Спостерігати появу білої каламуті.
2. Реакція забарвлення полум'я
Солі Стронцію забарвлюють безбарвне полум'я пальника у криваво-червоний колір.
Виконання досліду: очищеною і розжареною ніхромовою дротинкою захопити сіль Стронцію і внести у безбарвну частину полум’я пальника. Спостерігати зміну забарвлення полум’я в червоний колір.
Контрольні запитання
Назвіть груповий реагент III аналітичної групи. Вкажіть умови осадження катіонів цієї групи.
Покажіть, в якій послідовності будуть осаджуватися сульфати катіонів III аналітичної групи при дії групового реагенту. Відповідь обґрунтуйте.
Покажіть, як збільшити повноту осадження CaSO4 при дії групового реагенту.
4. Запишіть реакції, за допомогою яких виявляють у розчині іони Ва2+; Sr2+;Са2+.
5. Укажіть, в які кольори забарвлюють полум'я катіони ІІІ аналітичної групи.
Біологічна роль та практичне використання катіонів III аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
Кальцій міститься в кожній клітині тіла людини, його загальна масова частка в організмі складає 1,4%. Добова потреба організму у Кальції 0,8-0,9 г. В організм Кальцій потрапляє, в основному, з харчовими продуктами (молоко, овочі, злаки). Концентрація іонів Кальцію в організмі регулюється гормонами паращитовидних залоз. Кальцій є головним компонентом кісткової тканини і зубів, куди він входить у вигляді солей СаСO3 та Са3(РО4)2. Кількість кальцію в кістках знаходиться в залежності від наявності солей фосфатної кислоти. Від кількості Кальцію в скелеті залежить його твердість, ріст і мінералізація кістки.
Іони Кальцію беруть участь у передачі нервових імпульсів, скороченні м'язів, регулюванні роботи серця, згортанні крові. Іони Кальцію впливають на кислотно-лужну рівновагу, функцію ендокринних залоз, мають протизапальну та десинсибілізуючу дію. Іони Кальцію знаходяться в біологічному антагонізмі з іонами Калію, Натрію і Магнію.
В сучасній фармації нараховується близько двадцяти лікарських препаратів, які містять катіон Кальцію. Аніони цих сполук складають залишки органічних і неорганічних кислот.
Найбільш широке використання має кальцій хлорид CaCl2, який зменшує проникливість судин, має протиалергійну і протизапальну дію. Його застосовують при алергійних захворюваннях (кропив'янка), променевій хворобі, ревматизмі, кровотечах, переломах кісток, шкірних захворюваннях, а також при отруєннях солями Магнію, щавлевою кислотою, свинцем, ртуттю, фосгеном.
Кальцій карбонат осаджений (крейда осаджена) СаСО3 має антацидну й адсорбуючу дію. Його призначають усередину при захворюваннях харчового каналу, зовнішньо застосовують у вигляді присипок і для виготовлення зубних порошків.
Кальцій сульфат (палений гіпс) CaSO4 ·H2O застосовується для гіпсових пов'язок, при переломах, в зуболікувальній практиці, щоб отримати зліпки порожнини рота.
Кальцій гідроксид Ca(ОН)2 входить до складу цементу «Кальцемін» і пасти «Кальцемін-паста», які використовуються в стоматологічній практиці.
Розчинні у воді сполуки Кальцію вживаються в медицині для електрофорезу.
Стронцій концентрується головним чином у кістках, частково замінює Кальцій. Його загальна масова частка складає 1·10-3 %. Він грає важливу роль в утворенні та міцності зубної емалі, а також бере участь у процесах кісткоутворення. При введенні до організму радіоактивного Стронцію вдалось встановити, що він накопичується там, де йде інтенсивний остеогенез. При лейкозах вміст Стронцію в плазмі крові зменшується, а в еритроцитах збільшується. Визначення кількості Стронцію в плазмі та еритроцитах використовується для діагностики і прогнозування захворювань лейкозом.
Барій концентрується у визначних відділах очей, наприклад, у сітківці ока його близько 1,5%, однак значення його залишається доки незрозумілим. Загальна масова частка Барію в організмі складає 1·10-5%. При лейкозах вміст Барію в плазмі крові та еритроцитах збільшується. Через це кількісне визначення Барію може бути діагностичним тестом і прогнозом при лікуванні лейкозів.
У медицині знаходить застосування барій сульфат ВаSО4. Оскільки він не розчиняється ні у воді, ні у розведеній соляній кислоті, яка міститься в шлунковому соку, а також сильно поглинає рентгенівські та гамма-проміні, його застосовують для рентгенівської діагностики захворювань харчового каналу.
При отруєнні солями Барію усередину дають розчинні солі сульфатної кислоти (Na2SO4, MgSО4) для утворення важкорозчинного барій сульфату. Хімічно чистий барій сульфат вживається при лікуванні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.
Барій гідроксид Ва(ОН)2 як каталізатор входить до складу цементу і паст які використовуються в стоматологічній практиці.