- •Передмова
- •Предмет та задачі аналітичної хімії
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •1.1. Електроліти, ступінь електролітичної дисоціації
- •1.2. Водневий показник водних розчинів електролітів (рН)
- •Практична робота складання рівнянь реакцій у молекулярній та іонній формах
- •Приклад
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практична робота обчислення концентрації іонів гідрогену та гідроксид-іонів, рН та рОн у розчинах сильних електролітів
- •Приклади
- •Задачі для самостійної роботи
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •2.1. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги
- •2.2. Рівновага в розчинах слабких електролітів
- •2.3. Рівновага в розчинах солей, що гідролізуються
- •2.4. Буферні системи
- •Практична робота рівновага в розчинах амфотерних електролітів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •3.1. Добуток розчинності
- •3.2. Порядок дробного (вибіркового) осадження
- •3.3. Чинники, що впливають на осадження осадів та їх розчинність
- •Розв’язання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •4.1. Окисно-відновні системи
- •4.2. Окисно-відновний потенціал (редокс-потенціал)
- •4.3. Константа рівноваги редокс-реакції
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
- •5.1. Поняття про комплексні сполуки
- •Класифікація комплексних сполук
- •5.2.Рівноваги в розчинах комплексних сполук. Константи стійкості та нестійкості
- •5.3. Вплив різних чинників на процес комплексоутворення
- •5.4. Способи руйнування та утворення комплексів. Використання комплексних сполук в практиці аналізу
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Задачі для самостійної роботи
- •Основні поняття
- •Дробний аналіз
- •Систематичний аналіз
- •IV. В залежності від способу виконання розрізняють реакції, що виконані:
- •Аналітичні ознаки реакцій
- •Правила роботи і техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Якісний аналіз неорганічних сполук
- •Аналіз катіонів
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Реакції Калій-катіона
- •1. Дія натрій гексанітрокобальтату(ііі) Na3[Co(nо2)6 ] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія натрій гідрогентартрату NaHc4h4o6 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія натрій тетрафенілборату Na[b(c6h5)4] (фармакопейна реакція)
- •4. Реакція забарвлення полум'я (реакція фармакопейна)
- •Реакції Натрій-катіона
- •1. Дія розчину метоксифенілацетатної кислоти c6h5ch(och3)cooh (фармакопейна реакція)
- •2. Дія калій гексагідроксостибату(V) k[Sb(oh)6] (фармакопейна реакція)
- •3. Дія цинктриураніл октаацетату Zn(uo2)3(ch3coo)8.
- •4. Реакція забарвлення полум’я (реакція фармакопейна)
- •Реакції амоній-катіона
- •1. Дія лугів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія магній оксиду MgO (фармакопейна реакція)
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів і аналітичної групи та їх сполук в медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •1. Дія 2 м розчину хлоридної кислоти hCl (дія групового реагенту)
- •Плюмбум(іі) гідроксид має амфотерні властивості і розчиняється в надлишку реагенту:
- •3. Дія розчину калій йодиду кі
- •4. Дія розчину калій хромату k2CrO4
- •Реакція Аргентум(і)-катіона
- •Реакції Плюмбум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду ki
- •Реакції димеркурій(і)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду кі
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів III групи
- •1. Дія 1м розчину сульфатної кислоти h2so4 (дія групового реагенту)
- •2. Дія карбонатів
- •3. Дія хроматів
- •Реакції Барій-катіона
- •1. Дія дихромат-іону
- •2. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Кальцій-катіона
- •1. Дія розчину сульфатної кислоти h2so4
- •2. Дія розчину амоній оксалату (nh4)2c2o4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину гліоксальгідроксіанілу (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •5. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Стронцій-катіона
- •1. Реакція з гіпсовою водою
- •2. Реакція забарвлення полум'я
- •Контрольні запитання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів III аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів IV аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів IV аналітичної групи
- •1. Дія 6м розчину лугу (дія групового реагенту)
- •Реакція Станум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку лугу в присутності розчиненої солі бісмут(ііі) нітрату Ві(no3)3.
- •Реакція Хром(ііі)- катіона
- •1. Дія гідроген пероксиду h2o2 в присутності надлишку лугу
- •Реакції Цинк(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(II) (фармакопейна реакція)
- •2. Дія сульфідів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія дитизону
- •Реакції Алюміній(ііі)-катіона
- •1. Дія алізарину (1,2-діоксіанрахінону)
- •2. Дія розчину натрій ацетату
- •Реакції сполук Арсену
- •1. Дія розчину натрій дигідрогенфосфіту NaH2po2 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •Визначення домішок сполук Арсену(ііі) та Арсену(V) у лікарських засобах.
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів IV аналітичної групи та їх сполук у медицині і фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів V аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів V аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку nh3·h2o (дія групового реагенту)
- •2. Дія рочину лугу NaOh або кон
- •Реакції Магній(іі)-катіона
- •1. Дія розчину натрій гідрогенфосфату Na2hpo4 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину 8-гідроксихіноліну (фармакопейна реакція)
- •Реакція Ферум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(ііі) k3[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •Реакції Ферум(ііі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину тіогліколевої кислоти hsch2cooh (фармакопейна реакція)
- •Реакція Манган(іі)-катіона
- •1. Дія діамоній гексаоксопероксидисульфату (nh4)2s2o8
- •Реакції Бісмут(ііі)-катіона
- •1. Дія свіжоприготованого натрій тетрагідроксостаніту(іі) Na2[Sn(oh)4]
- •2. Гідроліз солей Бісмуту
- •3. Дія розчину тіосечовини (nh2)2cs (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне застосування катіонів V аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота аналіз суміші катіонів V аналітичної групи
- •Лабораторна робота реакції катіонів VI аналітичної групи
- •Загальноаналітичні реакції катіонів VI аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку (дія групового реагенту)
- •Реакції Купрум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку розчину амоніаку nн3·н2о
- •2. Дія розчину натрій тіосульфату Na2s2o3
- •Реакції Кобальт(іі)-катіона
- •1. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs
- •Реакція Нікол(іі)-катіона
- •1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва) (фармакопейна реакція)
- •Реакції Меркурій(іі)-катіона
- •1. Дія розчину лугу (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину калій йодиду кі (фармакопейна реакція)
- •3. Реакція з міддю та іншими металами (фармакопейна реакція)
- •Дія розчину натрій сульфіду Na2s
- •Аналіз аніонів
- •Лабораторна робота реакції аніонів і аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Дія групового реагенту
- •Реакції сульфат-іона
- •Реакції сульфіт - іона
- •1. Дія мінеральної кислоти (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину дийоду і2 (фармакопейна реакція)
- •Реакції тіосульфат-іона
- •1. Дія хлоридної кислоти hCl
- •2. Дія розчину дийоду і2
- •3. Дія аргентум (і) нітрату AgNo3
- •Реакції карбонат- та гідрогенкарбонат- іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •2. Дія магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія фенолфталеїну (реакція фармакопейна)
- •Реакції фосфат- та гідрогенфосфат- іонів
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину магнезіальної суміші (MgCl2, nh4Cl, nh3·h2o)
- •Реакції тетраборат- та метаборат-іонів
- •1. Дія солей Барію
- •2. Реакція забарвлення полум'я (фармакопейна реакція)
- •Реакції хромат- та дихромат-іонів
- •1. Дія розчину солей Барію
- •2. Дія розчину калій йодиду кі
- •Реакція оксалат-іона
- •1. Дія розчину кальцій хлориду СаСl2
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів і аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Реакції хлорид-іона
- •Реакції бромід-іона
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія окисників
- •2.1. Дія хлорної води
- •2.2. Дія калій преманганату
- •Реакції йодид-іона
- •1. Дія окисників (фармакопейна реакція)
- •2. Дія солей Плюмбуму(іі)
- •Реакція сульфід-іона
- •1. Дія мінеральних кислот
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •1. Дія дифеніламіну (фармакопейна реакція)
- •2. Дія Ферум(іі)-катіонів
- •Реакції нітрит-іона
- •1. Дія кислоти
- •2. Реакція з антипірином (фармакопейна реакція)
- •Реакції ацетат-іона
- •1. Реакція естерифікації (фармакопейна реакція)
- •2. Дія ферум(III) хлориду (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів ш аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •3.2 Відкриття аніонів
- •Контрольні завдання
- •Додатки
- •Забарвлення полум'я сполуками деяких елементів
- •Способи виразу вмісту компонентів у розчині
- •Кількісні характеристики процесу гідролізу солей
- •Аніони, які утворюють газоподібні продукти
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
3.2. Порядок дробного (вибіркового) осадження
За значеннями добутку розчинності та молярної розчинності можна здійснювати вибіркове осадження різних іонів, що використовується в якісному аналізі.
Наприклад, при додаванні сульфат-іонів до розчину, що містить катіони Ca2+, Sr2+, Ba2+ можливі реакції:
Ca2+ + SO42– → CaSO4↓ K = 2,5·10-5
Sr2+ + SO42– → SrSO4↓ K = 3,2·10-7
Ba2+ + SO42– → BaSO4↓ K = 1,1·10-10
Порівнюючи значення K подібних бінарних електролітів, можна відмітити, що першим буде випадати BaSO4, потім SrSO4, потім CaSO4. Порядок розчинення суміші цих осадів буде оборотним. Таким чином можна порівнювати подібні електроліти.
Якщо електроліти не подібні, то порівнювати треба не добуток розчинності, а значення молярної розчинності цих осадів.
Наприклад: визначити послідовність осадження хромат- та сульфат-іонів при додаванні розчину, що містить Pb2+
SO42– + Pb2+ F PbSO4↓ K = 1,6·10-8
S =
CrO42– + Pb2+ F PbCrO4↓ K = 1,8·10-14
S =
Виходячи з значень розчинності, в першу чергу осаджуються хромат-іони, а потім сульфат-іони.
3.3. Чинники, що впливають на осадження осадів та їх розчинність
а) Розчинність малорозчинної сполуки в присутності однойменних іонів
Якщо в систему, в якій має місце гетерогенна рівновага, додати однойменний іон, то у відповідності з принципом Ле Шательє рівновага зміститься в бік оборотної реакції.
Так, якщо в систему
BaSO4(т) F Ba2+ + SO42–
ввести розчин Na2SO4, то сумарна кількість аніонів збільшиться.
Згідно з правилом добутку розчинності при збільшенні концентрації одного з іонів (SO42–), що входять до складу осаду, концентрація інших іонів (Ba2+) буде зменшуватись, оскільки значення K0S = const. Катіони Ba2+ будіть зв'язуватись з надлишком SO42–. Це призведе до збільшення маси осаду та зменшенню його розчинності.
Таким чином, введення в розчин однойменних іонів збільшує повноту осадження іонів, що входять до складу малорозчинного електроліту.
Будь-який іон можна вважати практично осадженим, якщо його концентрація в розчині стає менш ніж 10-6 моль/дм3.
б) Розчинність малорозчинної сполуки в присутності стороннього електроліту
При додаванні в гетерогенну систему стороннього (індиферентного) електроліту відбувається збільшення розчинності малорозчинних електролітів за рахунок "сольового ефекту".
Наприклад, розчинність S(AgCl) = 1,33·10-5 моль/дм3. Якщо додати в розчин 0,1 М розчин KNO3, то розчинність осаду збільшиться у 1,35 рази.
в) Вплив природи розчинника
Розчинність речовин залежить і від природи розчинника. Так, введення в розчин неводного розчинника (наприклад, етанол) зазвичай знижує розчинність неорганічних речовин. Це використовують в якісному аналізі. Наприклад: осадження CaSO4 в присутності етанолу при дії групового реагенту на катіони ІІІ групи.
г) Вплив температури
Оскільки для більшості речовин процес розчинення є ендотермічним, то підвищення температури сприятиме розчиненню осадів.
д) Вплив рН середовища
В тому випадку, якщо осаджувана речовина має кислотно-основні властивості значну роль на процес осадження має рН середовища. Так, наприклад, малорозчинні у воді гідроксиди або карбонати деяких металів при зниженні рН (під дією кислот) розчиняються. Фактично відбувається не фізичне явище розчинення осадів, їх хімічна взаємодія з кислотою. Такі ж результати дають реакції комплексоутворення.
Зазвичай, реакції осадження проводять за умов, які здатні забезпечити найповніше осадження сполуки стехіометричного складу, яке б містило мінімальну кількість домішок.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
ОБЧИСЛЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ДОБУТКУ РОЗЧИННОСТІ ЗА
РОЗЧИННІСТЮ МАЛОРОЗЧИННИХ ЕЛЕКТРОЛІТІВ. ОБЧИСЛЕННЯ РОЗЧИННОСТІ ЗА ВЕЛИЧИНОЮ K0S ДЛЯ БІНАРНИХ СПОЛУК
Мета: Навчитися виконувати розрахунки, пов'язані з рівновагою у насиченому розчині.
Приклади
Приклад 1. Визначити добуток розчинності барій сульфату, якщо його розчинність 2,3·10-3 г/дм3 розчину.
Д ано:
S (BaSO4) = 2,3·10-3 г/дм3
K0S-?
Розв’язання
BaSO4 – малорозчинний електроліт, у насиченому розчині якого відбувається оборотний процес:
BaSO4 F Ba2+ + SO42–
Запишемо математичний вираз K0S для цього електроліту: K0S = [Ba2+]·[SO42–]
Визначимо молярну концентрацію іонів:
K0S = (9,9·10-6)2 = 9,7·10-11
Приклад 2.Визначити розчинність кальцій сульфату (в моль/дм3) у його насиченому розчині.
Д ано:
CaSO4 (нас.розчин)
S , моль/дм3-?