
- •Передмова
- •Предмет та задачі аналітичної хімії
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •1.1. Електроліти, ступінь електролітичної дисоціації
- •1.2. Водневий показник водних розчинів електролітів (рН)
- •Практична робота складання рівнянь реакцій у молекулярній та іонній формах
- •Приклад
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практична робота обчислення концентрації іонів гідрогену та гідроксид-іонів, рН та рОн у розчинах сильних електролітів
- •Приклади
- •Задачі для самостійної роботи
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •2.1. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги
- •2.2. Рівновага в розчинах слабких електролітів
- •2.3. Рівновага в розчинах солей, що гідролізуються
- •2.4. Буферні системи
- •Практична робота рівновага в розчинах амфотерних електролітів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •3.1. Добуток розчинності
- •3.2. Порядок дробного (вибіркового) осадження
- •3.3. Чинники, що впливають на осадження осадів та їх розчинність
- •Розв’язання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •4.1. Окисно-відновні системи
- •4.2. Окисно-відновний потенціал (редокс-потенціал)
- •4.3. Константа рівноваги редокс-реакції
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
- •5.1. Поняття про комплексні сполуки
- •Класифікація комплексних сполук
- •5.2.Рівноваги в розчинах комплексних сполук. Константи стійкості та нестійкості
- •5.3. Вплив різних чинників на процес комплексоутворення
- •5.4. Способи руйнування та утворення комплексів. Використання комплексних сполук в практиці аналізу
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Задачі для самостійної роботи
- •Основні поняття
- •Дробний аналіз
- •Систематичний аналіз
- •IV. В залежності від способу виконання розрізняють реакції, що виконані:
- •Аналітичні ознаки реакцій
- •Правила роботи і техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Якісний аналіз неорганічних сполук
- •Аналіз катіонів
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Реакції Калій-катіона
- •1. Дія натрій гексанітрокобальтату(ііі) Na3[Co(nо2)6 ] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія натрій гідрогентартрату NaHc4h4o6 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія натрій тетрафенілборату Na[b(c6h5)4] (фармакопейна реакція)
- •4. Реакція забарвлення полум'я (реакція фармакопейна)
- •Реакції Натрій-катіона
- •1. Дія розчину метоксифенілацетатної кислоти c6h5ch(och3)cooh (фармакопейна реакція)
- •2. Дія калій гексагідроксостибату(V) k[Sb(oh)6] (фармакопейна реакція)
- •3. Дія цинктриураніл октаацетату Zn(uo2)3(ch3coo)8.
- •4. Реакція забарвлення полум’я (реакція фармакопейна)
- •Реакції амоній-катіона
- •1. Дія лугів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія магній оксиду MgO (фармакопейна реакція)
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів і аналітичної групи та їх сполук в медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •1. Дія 2 м розчину хлоридної кислоти hCl (дія групового реагенту)
- •Плюмбум(іі) гідроксид має амфотерні властивості і розчиняється в надлишку реагенту:
- •3. Дія розчину калій йодиду кі
- •4. Дія розчину калій хромату k2CrO4
- •Реакція Аргентум(і)-катіона
- •Реакції Плюмбум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду ki
- •Реакції димеркурій(і)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду кі
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів III групи
- •1. Дія 1м розчину сульфатної кислоти h2so4 (дія групового реагенту)
- •2. Дія карбонатів
- •3. Дія хроматів
- •Реакції Барій-катіона
- •1. Дія дихромат-іону
- •2. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Кальцій-катіона
- •1. Дія розчину сульфатної кислоти h2so4
- •2. Дія розчину амоній оксалату (nh4)2c2o4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину гліоксальгідроксіанілу (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •5. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Стронцій-катіона
- •1. Реакція з гіпсовою водою
- •2. Реакція забарвлення полум'я
- •Контрольні запитання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів III аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів IV аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів IV аналітичної групи
- •1. Дія 6м розчину лугу (дія групового реагенту)
- •Реакція Станум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку лугу в присутності розчиненої солі бісмут(ііі) нітрату Ві(no3)3.
- •Реакція Хром(ііі)- катіона
- •1. Дія гідроген пероксиду h2o2 в присутності надлишку лугу
- •Реакції Цинк(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(II) (фармакопейна реакція)
- •2. Дія сульфідів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія дитизону
- •Реакції Алюміній(ііі)-катіона
- •1. Дія алізарину (1,2-діоксіанрахінону)
- •2. Дія розчину натрій ацетату
- •Реакції сполук Арсену
- •1. Дія розчину натрій дигідрогенфосфіту NaH2po2 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •Визначення домішок сполук Арсену(ііі) та Арсену(V) у лікарських засобах.
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів IV аналітичної групи та їх сполук у медицині і фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів V аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів V аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку nh3·h2o (дія групового реагенту)
- •2. Дія рочину лугу NaOh або кон
- •Реакції Магній(іі)-катіона
- •1. Дія розчину натрій гідрогенфосфату Na2hpo4 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину 8-гідроксихіноліну (фармакопейна реакція)
- •Реакція Ферум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(ііі) k3[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •Реакції Ферум(ііі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину тіогліколевої кислоти hsch2cooh (фармакопейна реакція)
- •Реакція Манган(іі)-катіона
- •1. Дія діамоній гексаоксопероксидисульфату (nh4)2s2o8
- •Реакції Бісмут(ііі)-катіона
- •1. Дія свіжоприготованого натрій тетрагідроксостаніту(іі) Na2[Sn(oh)4]
- •2. Гідроліз солей Бісмуту
- •3. Дія розчину тіосечовини (nh2)2cs (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне застосування катіонів V аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота аналіз суміші катіонів V аналітичної групи
- •Лабораторна робота реакції катіонів VI аналітичної групи
- •Загальноаналітичні реакції катіонів VI аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку (дія групового реагенту)
- •Реакції Купрум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку розчину амоніаку nн3·н2о
- •2. Дія розчину натрій тіосульфату Na2s2o3
- •Реакції Кобальт(іі)-катіона
- •1. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs
- •Реакція Нікол(іі)-катіона
- •1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва) (фармакопейна реакція)
- •Реакції Меркурій(іі)-катіона
- •1. Дія розчину лугу (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину калій йодиду кі (фармакопейна реакція)
- •3. Реакція з міддю та іншими металами (фармакопейна реакція)
- •Дія розчину натрій сульфіду Na2s
- •Аналіз аніонів
- •Лабораторна робота реакції аніонів і аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Дія групового реагенту
- •Реакції сульфат-іона
- •Реакції сульфіт - іона
- •1. Дія мінеральної кислоти (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину дийоду і2 (фармакопейна реакція)
- •Реакції тіосульфат-іона
- •1. Дія хлоридної кислоти hCl
- •2. Дія розчину дийоду і2
- •3. Дія аргентум (і) нітрату AgNo3
- •Реакції карбонат- та гідрогенкарбонат- іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •2. Дія магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія фенолфталеїну (реакція фармакопейна)
- •Реакції фосфат- та гідрогенфосфат- іонів
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину магнезіальної суміші (MgCl2, nh4Cl, nh3·h2o)
- •Реакції тетраборат- та метаборат-іонів
- •1. Дія солей Барію
- •2. Реакція забарвлення полум'я (фармакопейна реакція)
- •Реакції хромат- та дихромат-іонів
- •1. Дія розчину солей Барію
- •2. Дія розчину калій йодиду кі
- •Реакція оксалат-іона
- •1. Дія розчину кальцій хлориду СаСl2
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів і аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Реакції хлорид-іона
- •Реакції бромід-іона
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія окисників
- •2.1. Дія хлорної води
- •2.2. Дія калій преманганату
- •Реакції йодид-іона
- •1. Дія окисників (фармакопейна реакція)
- •2. Дія солей Плюмбуму(іі)
- •Реакція сульфід-іона
- •1. Дія мінеральних кислот
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •1. Дія дифеніламіну (фармакопейна реакція)
- •2. Дія Ферум(іі)-катіонів
- •Реакції нітрит-іона
- •1. Дія кислоти
- •2. Реакція з антипірином (фармакопейна реакція)
- •Реакції ацетат-іона
- •1. Реакція естерифікації (фармакопейна реакція)
- •2. Дія ферум(III) хлориду (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів ш аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •3.2 Відкриття аніонів
- •Контрольні завдання
- •Додатки
- •Забарвлення полум'я сполуками деяких елементів
- •Способи виразу вмісту компонентів у розчині
- •Кількісні характеристики процесу гідролізу солей
- •Аніони, які утворюють газоподібні продукти
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
Реакції хромат- та дихромат-іонів
1. Дія розчину солей Барію
Хромат CrO та дихромат Cr2O -іони з розчином барій хлориду ВаСl2 або барій нітрату Ва(NO3)2 утворюють жовтий осад BaCrO4.
BaCl2 + K2CrO4 → BaCrO4↓+ 2KCl
Ba2+ + CrO F BaCrO4↓
Na2Cr2O7 + 2BaCl2 + H2O → 2BaCrO4↓ + 2HCl + 2NaCl
Cr2O + 2Ba2+ + H2O F 2BaCrO4↓ + 2H+
Виконання досліду: до 2-3 крапель розчинів, що містять хромат та дихромат-іони, додати 2-3 краплі розчину барій хлориду ВаС12 або барій нітрату Ва(NO3)2. Спостерігати появу осадів жовтого кольору.
2. Дія розчину калій йодиду кі
Дихромат-іони в кислому середовищі окиснюють йодид-іони до вільного дийоду, який забарвлює хлороформний шар у червоно-фіолетовий колір.
К2Сr2О7 + 6KІ + 7H2SO4 → Cr2(SO4)3 + 3І2 + 4K2SO4 + 7H2O
C
r2O
+ 14H+
+6ē
F
2Cr3+
+ 7H2O
1
2I- –2ē F I2 3
C
r2O
+ 14H+
+ 6I-
→
2Cr3+
+ 7H2O
+ 3I2
Виконання досліду: до 2-3 крапель розчину, що містить дихромат-іони, додати 1-2 краплі розчину сульфатної кислоти H2SO4 і 2-3 краплі розчину калій йодиду КІ. До цієї суміші додати 2-3 краплі хлороформу. Збовтати. Спостерігати зміну забарвлення хлороформного шару у червоно-фіолетовий колір.
Реакція оксалат-іона
1. Дія розчину кальцій хлориду СаСl2
Оксалат C2O -іони з катіонами Кальцію утворюють білий дрібнокристалічний осад СаС2О4, який розчиняється в мінеральних кислотах, але не розчиняється в ацетатній кислоті при нагріванні.
Na2C2O4 + СаСl2 → СаС2О4↓ + 2NaCl
C2O + Са2+ F СaC2O4↓
Виконання досліду: до 2-3 крапель розчину, що містить оксалат-іони, додати 2-3 краплі розчину кальцій хлориду СаСl2. Спостерігати появу осаду білого кольору.
Контрольні питання
Перелічте аніони І групи.
Вкажіть груповий реагент І групи аніонів, умови виконання реакцій.
Напишіть реакції аніонів І групи з груповим реагентом. Вкажіть аналітичний ефект реакцій.
Поясніть, як розпізнати сульфат-іони серед інших іонів І групи.
Вкажіть особливості взаємодії солей слабких кислот (сульфітів, тіосульфатів, карбонатів) з мінеральними кислотами.
Поясніть, чому при взаємодії розчину дийоду з тіосульфат-іонами середовище залишається нейтральним, а – з сульфіт-іонами стає кислим.
Поясніть, чому білий осад аргентум(І) тіосульфату одразу набуває чорного кольору.
Вкажіть, як розпізнати карбонат- та гідрогенкарбонат-іони.
Поясніть, чому полум'я пальника забарвлюється у зелений колір при виконанні характерної реакції на тетраборат-іони.
Напишіть характерні реакції на дихромат- та оксалат-іони. Вкажіть аналітичні ефекти реакцій.
Біологічна роль і практичне використання аніонів і аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
Сульфати. Натрій сульфат Na2SO4 ·10Н2О (глауберова сіль) призначається як проносний засіб, а також при отруєннях лікувальними отрутами (наприклад, розчинними солями Барію і Плюмбуму(ІІ), з якими Na2SO4 дає нерозчинні сполуки BaSO4 та РbSO4), харчовими продуктами. Проносна дія цієї солі пояснюється тим, що натрій сульфат, змінюючи осмотичний тиск у кишках, сповільнює всмоктування води з нього. Крім того, натрій сульфат впливає як сечогінний, жовчогінний засіб.
Магній сульфат MgSO4 застосовується при судорогах різного походження, гіпертонічній хворобі, захворюваннях жовчного міхура і жовчних шляхів, для знеболювання пологів. При призначенні внутрішньо, дає проносний, жовчогінний і сечогінний ефекти.
Кальцій сульфат СаSO4 застосовується для гіпсових пов'язок, при переломах., у зуболікувальній практиці для отримання знімку порожнини рота.
В медицині знаходить застосування барій сульфат BaSO4. Оскільки він не розчиняється ні у воді, ні у розведеній хлоридній кислоті, яка міститься у шлунковому соці, а також сильно поглинає рентгенівські та гамма-промені, його застосовують для рентгенівської діагностики захворювань стравоходу.
Кобальт(ІІ) сульфат СоSO4 позитивно впливає на засвоєння Кальцію та Фосфору. На в'яжучій та припікаючій дії купрум(ІІ) сульфату CuSO4 засновано його використання у вигляді очних крапель при кон’юнктивітах, а також у вигляді олівців для лікування трахоми. Розчин купрум(ІІ) сульфату вживається як засіб для блювання при отруєннях Фосфором і як протиотрута при отруєннях білим фосфором.
Слабкі розчини (0,1-0,25 %) цинк сульфату ZnSO4 пригнічують розмноження мікроорганізмів та, взаємодіючи з тканинними білками, здійснюють в'яжучу та протизапальну дію; їх вживають у вигляді очних крапель в офтальмології. 0,5-1 % розчини мають подразнюючу дію, а при прийомі усередину викликають блювання.
Алюміній сульфат Al2(SO4)3 у дозах 0,001-0,2 мг підвищує активність панкреатичної амілази, а в більш вищих концентраціях (від 1 до 20 мг) – повністю її інактивує. Алюміній сульфат (разом з ацетатом) застосовується для виділення ферментів, бо він не денатурує білкові речовини.
Алюмінійкалій сульфат (галуни) КАl(SO4)2·12Н2О застосовуються у вигляді водних розчинів як в'яжучий, протизапальний та кровозупинюючий засіб (у дерматології, стоматології, офтальмології).
Сульфіти. Натрій сульфіт Na2SO3 знайшов використання як стабілізатор легко окислювальних речовин.
Тіосульфати. Магній тіосульфат MgS2O3 призначається при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, хронічній коронарній недостатності, захворюваннях стравоходу жовчних шляхів. Відрізняється від магній сульфату тим, що майже не дає проносного ефекту.
30 % розчин натрій тіосульфату Na2S2O3 використовується для ін'єкцій, як протизапальний, протиалергійний, протипаразитарний засіб.
Натрій тіосульфат Na2S2O3 застосовується також як протиотрута при отруєннях важкими металами, ціанідною кислотою, галогенами, миш'яком, ртуттю, з якими він утворює нешкідливі або менш токсичні сполуки, які виводяться з організму.
Карбонати. Натрій гідрогенкарбонат NaНСO3 нейтралізує хлоридну кислоту шлункового вмісту, підвищує лужні резерви крові та знімає явища ацидозу. Усередину призначається при гіперацидному гастриті, виразці шлунка та дванадцятипалої кішки. Зовнішньо – для промивання та полоскання слизової оболонки очей, ротової порожнини, а також для інгаляцій, нейтралізації кислот, які попали на слизові оболонки та шкіру.
Магній основний карбонат (біла магнезія) 3MgCO3·Mg(OH)2·3H2O має антацидну, легку проносну дію. Призначають при виразковій хворобі шлунка, дванадцятипалої кишки, гіперацидному гастриті і т.д. Біла магнезія входить до складу зубних порошків. Сполуки Магнію широко використовуються для електрофорезу при лікуванні гіпертонічної хвороби.
Кальцій карбонат СаCO3 осаджений має антацидну та адсорбуючу дію, його призначають усередину при захворюваннях харчового каналу, зовнішньо застосовують у вигляді присипок і для виготовлення зубних порошків.
Фосфати. Ортофосфатна кислота Н3PO4 бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і т.д. В організмі фосфатна кислота та її солі утворюють буферні системи, які регулюють рН у тканинах.
Аденозинтрифосфорна кислота – АТФ застосовується при м'язовій дистрофії, атрофії м'язів, міокардіострофії, стенокардії, легкій формі гіпертонічної хвороби.
Кальцій гліцерофосфат посилює анаболічні процеси, нормалізує функцію нервової системи. Призначається при неврастенії, перевтомі, дистрофії і т.д.
Розчин натрій фосфату Na3PO4 для ін'єкцій, помічений Фосфором (32) (фармакопейний засіб), використовується з лікувальною метою при хронічному лейкозі, для діагностики злоякісних пухлин.
Ортофосфатна кислота, а також її солі входять до складу пломбувальних рідин, які використовуються у стоматологічній практиці.
Борати. Борна кислота – Н3ВO3 це фармакопейний засіб, який володіє слабкими дезінфікуючими властивостями, через це вона використовується в офтальмології, дерматології у вигляді розчинів, очних і вушних крапель.
Натрій борат з алюміній гідроксидом входять до складу стоматологічних паст, які використовуються для зубних протезів.
Натрій тетраборат Na2В4O7 (бура) – використовується як антисептичний засіб для полоскання і примочок.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА
РЕАКЦІЯ АНІОНІВ ІІ АНАЛІТИЧНОЇ ГРУПИ
Мета: Вивчити реакції аніонів ІІ аналітичної групи та умови їх виконання
Загальна характеристика
До складу ІІ групи аніонів входять Cl-, Br-, І-, S2--іони.
Груповим реагентом ІІ групи аніонів є розчин аргентум (І) нітрат AgNO3, підкислений 2 М розчином нітратної кислоти НNO3.
У водних розчинах аніони ІІ групи безбарвні.
Дія групового реагенту
Аргентум(І) нітрат AgNO3, підкислений нітратною кислотою осаджує з розчинів осади солей Аргентуму(І) з аніонами Cl-, Br-, І-, S2-.
NaCl + AgNO3 → AgCl↓ + NaNO3
Cl- + Ag+ F AgCl↓
білий осад
KBr + AgNO3 → AgBr↓ + КNO3
Br- + Ag+ F AgBr↓
блідо-жовтий осад
KI + AgNO3 → AgI↓ + КNO3
I- + Ag+ F AgI↓
жовтий осад
Na2S + 2AgNO3 → Ag2S↓ + 2NaNO3
S2- + 2Ag+ F Ag2S↓
чорний осад
Виконання досліду: в пробірки налити по 2-3 краплі розчинів солей аніонів ІІ групи і до кожної додати 1-2 краплі розчину аргентум(І) нітрату AgNO3, підкисленого 2М розчином нітратної кислоти НNO3. Спостерігати появу та осадів.