
- •Передмова
- •Предмет та задачі аналітичної хімії
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •1.1. Електроліти, ступінь електролітичної дисоціації
- •1.2. Водневий показник водних розчинів електролітів (рН)
- •Практична робота складання рівнянь реакцій у молекулярній та іонній формах
- •Приклад
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практична робота обчислення концентрації іонів гідрогену та гідроксид-іонів, рН та рОн у розчинах сильних електролітів
- •Приклади
- •Задачі для самостійної роботи
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •2.1. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги
- •2.2. Рівновага в розчинах слабких електролітів
- •2.3. Рівновага в розчинах солей, що гідролізуються
- •2.4. Буферні системи
- •Практична робота рівновага в розчинах амфотерних електролітів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •3.1. Добуток розчинності
- •3.2. Порядок дробного (вибіркового) осадження
- •3.3. Чинники, що впливають на осадження осадів та їх розчинність
- •Розв’язання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •4.1. Окисно-відновні системи
- •4.2. Окисно-відновний потенціал (редокс-потенціал)
- •4.3. Константа рівноваги редокс-реакції
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
- •5.1. Поняття про комплексні сполуки
- •Класифікація комплексних сполук
- •5.2.Рівноваги в розчинах комплексних сполук. Константи стійкості та нестійкості
- •5.3. Вплив різних чинників на процес комплексоутворення
- •5.4. Способи руйнування та утворення комплексів. Використання комплексних сполук в практиці аналізу
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Задачі для самостійної роботи
- •Основні поняття
- •Дробний аналіз
- •Систематичний аналіз
- •IV. В залежності від способу виконання розрізняють реакції, що виконані:
- •Аналітичні ознаки реакцій
- •Правила роботи і техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Якісний аналіз неорганічних сполук
- •Аналіз катіонів
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Реакції Калій-катіона
- •1. Дія натрій гексанітрокобальтату(ііі) Na3[Co(nо2)6 ] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія натрій гідрогентартрату NaHc4h4o6 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія натрій тетрафенілборату Na[b(c6h5)4] (фармакопейна реакція)
- •4. Реакція забарвлення полум'я (реакція фармакопейна)
- •Реакції Натрій-катіона
- •1. Дія розчину метоксифенілацетатної кислоти c6h5ch(och3)cooh (фармакопейна реакція)
- •2. Дія калій гексагідроксостибату(V) k[Sb(oh)6] (фармакопейна реакція)
- •3. Дія цинктриураніл октаацетату Zn(uo2)3(ch3coo)8.
- •4. Реакція забарвлення полум’я (реакція фармакопейна)
- •Реакції амоній-катіона
- •1. Дія лугів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія магній оксиду MgO (фармакопейна реакція)
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів і аналітичної групи та їх сполук в медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •1. Дія 2 м розчину хлоридної кислоти hCl (дія групового реагенту)
- •Плюмбум(іі) гідроксид має амфотерні властивості і розчиняється в надлишку реагенту:
- •3. Дія розчину калій йодиду кі
- •4. Дія розчину калій хромату k2CrO4
- •Реакція Аргентум(і)-катіона
- •Реакції Плюмбум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду ki
- •Реакції димеркурій(і)-катіона
- •1. Дія розчину калій йодиду кі
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів III групи
- •1. Дія 1м розчину сульфатної кислоти h2so4 (дія групового реагенту)
- •2. Дія карбонатів
- •3. Дія хроматів
- •Реакції Барій-катіона
- •1. Дія дихромат-іону
- •2. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Кальцій-катіона
- •1. Дія розчину сульфатної кислоти h2so4
- •2. Дія розчину амоній оксалату (nh4)2c2o4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину гліоксальгідроксіанілу (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •5. Реакція забарвлення полум’я (фармакопейна реакція)
- •Реакції Стронцій-катіона
- •1. Реакція з гіпсовою водою
- •2. Реакція забарвлення полум'я
- •Контрольні запитання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів III аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів IV аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів IV аналітичної групи
- •1. Дія 6м розчину лугу (дія групового реагенту)
- •Реакція Станум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку лугу в присутності розчиненої солі бісмут(ііі) нітрату Ві(no3)3.
- •Реакція Хром(ііі)- катіона
- •1. Дія гідроген пероксиду h2o2 в присутності надлишку лугу
- •Реакції Цинк(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(II) (фармакопейна реакція)
- •2. Дія сульфідів (фармакопейна реакція)
- •3. Дія дитизону
- •Реакції Алюміній(ііі)-катіона
- •1. Дія алізарину (1,2-діоксіанрахінону)
- •2. Дія розчину натрій ацетату
- •Реакції сполук Арсену
- •1. Дія розчину натрій дигідрогенфосфіту NaH2po2 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •Визначення домішок сполук Арсену(ііі) та Арсену(V) у лікарських засобах.
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне використання катіонів IV аналітичної групи та їх сполук у медицині і фармації
- •Лабораторна робота реакції катіонів V аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Загальноаналітичні реакції катіонів V аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку nh3·h2o (дія групового реагенту)
- •2. Дія рочину лугу NaOh або кон
- •Реакції Магній(іі)-катіона
- •1. Дія розчину натрій гідрогенфосфату Na2hpo4 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину 8-гідроксихіноліну (фармакопейна реакція)
- •Реакція Ферум(іі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(ііі) k3[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •Реакції Ферум(ііі)-катіона
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату(іі) k4[Fe(cn)6] (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs (фармакопейна реакція)
- •3. Дія розчину тіогліколевої кислоти hsch2cooh (фармакопейна реакція)
- •Реакція Манган(іі)-катіона
- •1. Дія діамоній гексаоксопероксидисульфату (nh4)2s2o8
- •Реакції Бісмут(ііі)-катіона
- •1. Дія свіжоприготованого натрій тетрагідроксостаніту(іі) Na2[Sn(oh)4]
- •2. Гідроліз солей Бісмуту
- •3. Дія розчину тіосечовини (nh2)2cs (фармакопейна реакція)
- •4. Дія розчину натрій сульфіду Na2s (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль та практичне застосування катіонів V аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Лабораторна робота аналіз суміші катіонів V аналітичної групи
- •Лабораторна робота реакції катіонів VI аналітичної групи
- •Загальноаналітичні реакції катіонів VI аналітичної групи
- •1. Дія розчину амоніаку (дія групового реагенту)
- •Реакції Купрум(іі)-катіона
- •1. Дія надлишку розчину амоніаку nн3·н2о
- •2. Дія розчину натрій тіосульфату Na2s2o3
- •Реакції Кобальт(іі)-катіона
- •1. Дія розчину амоній тіоціанату nh4ncs
- •Реакція Нікол(іі)-катіона
- •1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва) (фармакопейна реакція)
- •Реакції Меркурій(іі)-катіона
- •1. Дія розчину лугу (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину калій йодиду кі (фармакопейна реакція)
- •3. Реакція з міддю та іншими металами (фармакопейна реакція)
- •Дія розчину натрій сульфіду Na2s
- •Аналіз аніонів
- •Лабораторна робота реакції аніонів і аналітичної групи
- •Загальна характеристика
- •Дія групового реагенту
- •Реакції сульфат-іона
- •Реакції сульфіт - іона
- •1. Дія мінеральної кислоти (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину дийоду і2 (фармакопейна реакція)
- •Реакції тіосульфат-іона
- •1. Дія хлоридної кислоти hCl
- •2. Дія розчину дийоду і2
- •3. Дія аргентум (і) нітрату AgNo3
- •Реакції карбонат- та гідрогенкарбонат- іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •2. Дія магній сульфату MgSo4 (фармакопейна реакція)
- •3. Дія фенолфталеїну (реакція фармакопейна)
- •Реакції фосфат- та гідрогенфосфат- іонів
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія розчину магнезіальної суміші (MgCl2, nh4Cl, nh3·h2o)
- •Реакції тетраборат- та метаборат-іонів
- •1. Дія солей Барію
- •2. Реакція забарвлення полум'я (фармакопейна реакція)
- •Реакції хромат- та дихромат-іонів
- •1. Дія розчину солей Барію
- •2. Дія розчину калій йодиду кі
- •Реакція оксалат-іона
- •1. Дія розчину кальцій хлориду СаСl2
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів і аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •Реакції хлорид-іона
- •Реакції бромід-іона
- •1. Дія аргентум(і) нітрату AgNo3 (фармакопейна реакція)
- •2. Дія окисників
- •2.1. Дія хлорної води
- •2.2. Дія калій преманганату
- •Реакції йодид-іона
- •1. Дія окисників (фармакопейна реакція)
- •2. Дія солей Плюмбуму(іі)
- •Реакція сульфід-іона
- •1. Дія мінеральних кислот
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів II аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •1. Дія дифеніламіну (фармакопейна реакція)
- •2. Дія Ферум(іі)-катіонів
- •Реакції нітрит-іона
- •1. Дія кислоти
- •2. Реакція з антипірином (фармакопейна реакція)
- •Реакції ацетат-іона
- •1. Реакція естерифікації (фармакопейна реакція)
- •2. Дія ферум(III) хлориду (фармакопейна реакція)
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і практичне використання аніонів ш аналітичної групи та їх сполук у медицині та фармації
- •3.2 Відкриття аніонів
- •Контрольні завдання
- •Додатки
- •Забарвлення полум'я сполуками деяких елементів
- •Способи виразу вмісту компонентів у розчині
- •Кількісні характеристики процесу гідролізу солей
- •Аніони, які утворюють газоподібні продукти
- •Глава 1. Деякі положення теорії електролітичної дисоціації
- •Глава 2. Кислотно-основна рівновага
- •Глава 3. Рівновага в гетерогенних системах
- •Глава 4. Рівновага в окисно-відновних системах
- •Глава 5. Рівновага комплексоутворення
Розв'язання
Заряд іона Кобальту 2+, а заряд 4-х іонів одноосновної тіоціанатної кислоти дорівнює 4-.
+2 -1
[Co(NCS)4] x
+2
+ -4 = - 2
Алгебраїчна сума зарядів буде: +2+ (-4) = -2
Це і буде заряд комплексного іона: [Co(NCS)4]2-
Приклад 3. Визначити заряд комплексоутворювача в комплексному іоні [Аg(S2О3)]-.
Розв'язання
Позначимо
заряд комплексоутворювача, іона
Аргентума, через X,
іон S2O
має заряд 2-.
Х 2-
[Аg(S2О3) ]-
Тобто Х + (-2) = - 1; Х = +1
Це і буде заряд комплекоутворювача: Ag+.
Задачі для самостійної роботи
Написати рівняння реакцій утворення вказаної комплексної сполуки. Записати рівняння первинної та вторинної дисоціації комплексної сполуки. Записати вираз сумарної константи нестійкості:
1. калій гексаціаноферату(ІII);
гексаамінокупрума(ІІ) сульфату;
амоній тетратіоціанатокобальту(ІІ);
гексааміноплатина(ІV) хлориду;
тетраамінокупрумa(II) хлориду.
2. Визначити заряд комплексного іона:
[Fе2+(СN)6]х.
[Fе3+(СN6)]х.
[Рt4+(NН3)6]x.
[Pt4+(NH3)2Cl2]х
[Ag(NH3)2]x.
[AgCl2]х.
[AgS2O3]х.
[Cd2+(CN)4]х.
3. Визначити заряд комплексоутворювача в комплексній сполуці:
H2[PtCl6].
[Ni(NH3)6 ](OH)2.
H2[HgJ4].
K3[Co(NО2)6].
[Ni(NH3 )4](OH)2.
[Ag(NH3)2]Cl.
K4[Fe(CN)6].
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
З
Розділ
ІІ.
ЯКІСНОГО АНАЛІЗУ
Основні поняття
Аналіз речовини – отримання дослідним шляхом даних щодо хімічного складу речовин будь-якими можливими методами: хімічними, фізичними, фізико-хімічними.
Аналітична реакція – хімічне перетворення дослідної речовини під дією аналітичного реагенту з утворенням продуктів з вираженим аналітичним ефектом.
Аналітичні ознаки – такі властивості дослідної речовини або продуктів її перетворення, які дають підставу говорити про їх наявність – колір, запах, утворення або розчинення осаду, кристали певної форми , колір полум'я горілки тощо.
Граничне розбавлення – величина оборотна мінімальній концентрації.
Груповий реагент – речовина, яка дозволяє відкрити іони певної аналітичної групи.
Метод аналізу – це визначення принципів, які лежать в основі аналізу речовин.
Методика аналізу – детальний опис операцій, умов проведення аналізу, які забезпечують регламентовані характеристики результатів аналізу.
Мінімальна (гранична) концентрація – це найменша концентрація іонів або речовини, яку можна відкрити в невеликій порції дослідного розчину (об'єм – 0,01 -0,03 мл) за допомогою даної реакції.
Мінімум відкриття – найменша маса речовини (мкг), яка може бути визначена за допомогою даної реакції за певних умов у мінімальному об'ємі розчину.
Реагент – речовина, реакцією з якою можна відкрити досліджувану речовину або іон.
Селективна (виборча) аналітична реакція –реакція, яка дає аналітичний ефект у присутності обмеженого числа іонів.
Специфічна аналітична реакція – реакція, яка дозволяє визначати дану речовину в присутності інших речовин або іонів.
Чутливість реакції – найменша кількість речовини, яку можна відкрити за допомогою даної реакції.
Класифікація методів якісного аналізу
Методи якісного аналізу можна класифікувати за різними ознаками.
І. В залежності від складу досліджуваної системи
Аналіз
неорганічних
речовин -
визначення
катіонів
та аніонів
молекулярний
–
аналіз
окремих хімічних сполук
органічних
речовин
елементний
аналіз
– відкриття та визначення окремих
елементів
функціональний
аналіз
– аналіз функціональних груп
ІІ. В залежності від маси досліджуваної речовини
Згідно з рекомендаціями Міжнародної спілки з чистої та прикладної хімії (IUPAC) розрізняють макро-, мікро-, напівмікро- та субмікроаналіз (таблиця 3).
Таблиця 3.
Класифікація методів аналізу за величиною наважки
Метод аналізу |
Маса наважки, г |
Об’єм, см3 |
Спосіб виконання |
Макроаналіз |
1-10 |
10-100 |
виконують у звичайних пробірках, хімічних стаканах, колбах. Осад відокремлюють фільтруванням через паперові фільтри. |
Напівмікроаналіз |
0,05-0,5 |
1-10 |
виконують за допомогою крапельниць. Відділення твердої і рідкої фаз проводять за допомогою центрифуги. |
Мікроаналіз |
10-3 – 10-6 |
10-1-10-4 |
виконують краплинним або мікрокристалоскопічним методами. У мікрокристалоскопічному методі про наявності досліджуваних іонів судять по кольору і формі кристалів, їх спостерігають під мікроскопом. |
ІІІ. В залежності від використання реагенту певного типу (специфічного або групового) розрізняють: