- •Тема 1. Предмет, завдання та структура військової психології
- •1.1.4. Розвиток і сучасний стан вітчизняної загальної психології
- •3. Література до курсу
- •2.1.4. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •2.3. Розвиток особистості у військовій діяльності
- •3.1. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
- •3.2. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна у навчально-виховному процесі
- •3.3. Розвиток здібностей у військовослужбовців у ході військово-професійної діяльності
- •4.1. Пізнавальні процеси особистості
- •4.1.1. Відчуття
- •4.1.2. Сприймання
- •4.1.3. Увага
- •4.1.4. Пам'ять і запам'ятовування
- •4.1.5. Мислення
- •4.2. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
- •Тема 5 психічні стани військовослужбовців та їхні вияви у військовій діяльності
- •5.2. Основні напрями роботи командира щодо формування та підтримання позитивного психічного стану
- •5.3. Сутність паніки та причини її виникнення
- •6.1. Основні компоненти психічних утворень
- •6.2. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
- •Тема 7 методика вивчення психічних якостей військовослужбовців
- •7.1. Методологія та методика психологічного дослідження
- •7.2. Методи психологічного дослідження
- •7.2.2.2. Експеримент
- •7.2.2.3. Методика реалізації психолого-педагогічного експерименту
- •7.2.2.5. Процедура опитування
- •7.2.2.6. Біографічний метод
- •7.2.2.7. Тестування
- •7.2.2.8. Проективні методи
- •7.2.2.9. Вивчення продуктів діяльності
- •7.2.2.10. Математичні методи
- •Тема 8 соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи
- •8.1. Поняття малої групи і колективу
- •8.2. Розвиток малої соціальної групи як колективу та її основні характеристики
- •8.3. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
- •Тема 9 методи дослідження малих соціальних груп
- •9.1. Соціометрична методика
- •9.1.1. Лідер і лідерство
- •9.1.3. Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)
- •9.1.4. Непараметрична соціометрія
- •9.2. Гомеостатичний метод
- •9.3. Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за м.Н. Корнєвим, а.Б. Коваленко)
- •9.4. Вимірювання авторитету
- •9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Тема 10
- •10.1. Сутність, функції та структура спілкування 10.1.1. Поняття спілкування
- •10.1.2. Спілкування і комунікація
- •10.1.3. Структура спілкування
- •10.2. Спілкування та діяльність
- •10.3. Основні характеристики спілкування
- •10.4. Педагогічне спілкування
- •10.5. Бар'єри спілкування
- •Тема 11 структура спілкування
- •11.1. Комунікативний бік спілкування та його характеристика
- •11.2. Характер впливу інформації
- •11.3. Взаємодія як інтерактивний бік спілкування 11.3.1. Поняття взаємодії
- •11.3.2. Різновиди взаємодії
- •11.4. Соціальна перцепція
- •11.5. Оптимізація спілкування у військовому середовищі
- •11.5.1. Розвиток павичок спілкування в діяльності військового керівника
- •11.5.2. Методи формування культури спілкування
- •11.5.3. Тренінг соціальної перцепції
- •Тема 12 психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах
- •Питання 1. Конфлікти та причини їх виникнення у військових підрозділах
- •1.1. Класифікація міжособистісних конфліктів
- •1.2. Причини міжособистісних конфліктів
- •1.3. Динаміка конфлікту
- •Тема 13 психологічне забезпечення: історія та сучасність
- •1. Психологічне забезпечення: вітчизняний та іноземний досвід
- •2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контр терористичних операцій
- •Питання 1.1. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
- •Питання 1.2. Органи психологічного забезпечення в арміях сучасних розвинених країн
- •Питання 2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •2.1. Психологічна війна
- •Питання 2.2. Психологічні операції
- •Питання 2.3. Органи психологічних операцій в армії сша
- •Питання 3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
- •Тема 14 психологічна підготовка особового складу до бойових дій
- •1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •Питання 2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •Питання 3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 3.1. Вербальні методи
- •Питання 3.3. Методи емоційно-вольової саморегуляції
- •Тема 15 психологічна робота в бойовій обстановці
- •Питання 1. Зміст психологічної роботи в бойовій обстановці
- •Питання 2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
- •Питання 3. Досвід діагностики і корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (іноземний досвід)
- •Питання 4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
- •Тема 16 психологічна робота у військовому підрозділі (частині) в мирний час
- •Питання 1. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
- •Питання 3. Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи
- •Питання 4. Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
- •Питання 5. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
- •Питання 5.1. Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості
- •16.6.1. Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження
- •1. Емоції мотивів діяльності
- •11. Емоції, що зумовлені метою діяльності
- •111. Емоції, що зумовлені засобами діяльності
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців, її діагностика і профілактика
- •Питання 1. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки в психологічній науці
- •Питання 1.2. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки у вітчизняній психологічній науці
- •Питаня 2. Природа суїцидальної поведінки та її детермінанти
- •Питання 2.2. Головні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.3. Індивідуально-психічні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.4. Мотивація суїцидальної поведінки військовослужбовців
- •Питання 2.6. Значення психалгії в генезі суїциду
- •Питання 2.7. Міжособистісні конфлікти як одна з передумов формування соціальної дезадаптації особистості воїна
- •Питання 3. Психологічна характеристика військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки
- •1) Самосвідомість:
- •2) Емоційно-вольова сфера:
- •Питання 4. Методики діагностування військовослужбовців, схильних до суїциду
- •Питання 4.1. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
- •Питання 4.2. Психодіагностичні та психофізіологічні методики діагностики суїцидальної поведінки
- •Питання 4.3. Методика визначення суїцидального ризику
- •I. Дані анамнезу:
- •II. Актуальна конфліктна ситуація:
- •Питання 4.4. Методика візуального визначення суїцидальних виявів
- •Питання 5. Профілактика суїцидальної поведінки у військовому середовищі
- •Тема 18. Психологічна характеристика військової дисципліни
- •Питання 1. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
- •Питання 2. Система роботи командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни
- •Питання 3. Методика аналізу та підбиття підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
- •Питання 3.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
- •Питання 3.3. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з проблем зміцнення військової дисципліни
- •Питання 5.2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
- •Тема 1. Предмет, завдання та структура
- •Тема 2. Психологія особистості
- •Тема 8. Соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи 200
- •Тема 9. Методи дослідження
- •Тема 10. Психологія спілкування
- •Тема 11. Структура спілкування 278
- •Тема 12. Психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах 302
- •Тема 13. Психологічне забезпечення:
- •Психологічне забезпечення збройного конфлікту
- •Тема 14. Психологічна підготовка
- •Тема 15. Психологічна робота в бойовій обстановці 399
- •Тема 16. Психологічна робота
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців,
- •Тема 18. Психологічна характеристика
- •18.5.1. Психологічний аналіз поняття «порушення
- •Навчальне видання Василь Васильович Ягупов
Питання 5. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
Основні методи психологічної роботи щодо вивчення особистості військовослужбовця і різноманітних соціально-психологічних явищ у малих соціальних групах військового середовища були розкритті у темах 7 і 9 цього підручника. їх творче застосування забезпечує психолога необхідною інформацією для організації і здійснення виховної роботи. Увагу слід акцентувати на необхідності всебічного вивчення особистості воїна і психології малої соціальної групи.
Військовослужбовець як особистість пізнається перш за все через дослідження його психічних процесів (пізнавальних, емоційних, вольових), психічних станів (задоволення або незадоволення тощо), психічних властивостей (спрямованість, характер, здібності і темперамент), психічних утворень (знання, навички, вміння), настанов, життєвих орієнтирів і цінностей, мотивів і мотивацій, результатів його діяльності, ставлення до виконання службових обов'язків тощо. Увагу слід звертати на вивчення психічних властивостей особистості воїна, які посідають провідне місце у його психіці, визначають індивідуальність особистості, її духовний світ, особливості поведінки, спілкування і діяльність.
Питання 5.1. Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості
Зважаючи на екстремальний характер бойової діяльності особового складу, слід наголосити на необхідності вивчення такої риси характеру особистості воїна, як нервово-психічна нестійкість.
Під НПН розуміють схильність воїна до зривів нервової системи при значних фізичних, психічних та інших навантаженнях. Поняття «НПН» поєднує патологічні та перед патологічні особливості особистості, що знижують можливості адаптації людини до ускладнених, стресових умов існування та діяльності. Найчастіше вона спостерігається при акцентуаціях характеру, пограничних станах, легких ступенях розумового відхилення, алкоголізмі, наркоманії та певних психічних захворюваннях. У її походженні головну роль відіграють біологічна неповноцінність нервової системи разом з несприятливими психічними і соціальними умовами. У полку має існувати чітка методика роботи щодо виявлення осіб з НПН.
З прибуттям у частину молодого поповнення психолог провадить інструктивно-методичне заняття з посадовими особами пункту прийому поповнення, командирами підрозділів, заступниками командирів з виховної роботи. На цьому занятті він у доступній формі розповідає про сутність і ознаки вияву НПН у спілкуванні, поведінці, діяльності, зовнішньому вигляді військовослужбовця, а також акцентує, на що звергнути увагу при вивченні документів і в процесі бесіди з молодими воїнами. Визначається порядок роботи, форма і зміст документу, що готується командирами підрозділів та їх заступниками з виховної роботи, про осіб, які підлягають розширеному психологічному обстеженню.
У результаті вивчення документів можуть бути отримані такі непрямі ознаки НПН молодого воїна:
психічні захворювання батьків та близьких родичів;
перенесені травми та інфекційні хвороби головного мозку;
спостереження в психоневрологічному диспансері;
енурез;
відсутність одного з батьків;
наявність відстрочки від призову за станом здоров'я;
труднощі в ученні та опануванні певного фаху:
складнощі у стосунках з товаришами;
низька громадська активність;
вузькість та невідповідність віку особистих інтересів і захоплень;
дражливість і нестійкість настрою;
раннє зловживання алкоголем, куріння, вживання наркотиків та ін.
За наявності кількох цих ознак воїн заслуговує ретельнішої уваги та спостереження. За наявності 3-5 ознак він заноситься в списки для більш поглибленого обстеження психологом частини.
Спостереження за поведінкою молодих воїнів має бути спрямоване па виявлення осіб, схильних до замкненості, сором'язливих, нерішучих, боязких, плаксивих, конфліктних, порушників розпорядку дня, розв’язних у поведінці.
Заслуговує на увагу також Інформація щодо осіб з недоліками артикуляції (недорікуватість, шепелявість), що погано володіють мовою, зі спонтанними рухами, тремтінням кінцівок. За наявності навіть однієї з перерахованих ознак, що стійко виявляться в процесі спостереження, особливо в осіб, які за результатами вивчення документів вже мають ознаки НПН, воїн заноситься до списку осіб, що підлягають поглибленому дослідженню психологом частини. За епізодичного вияву тієї чи іншої ознаки цей воїн у разі подальшого вивчення потребує особливої уваги.
З метою отримання конкретних даних про особливості поведінки молодого поповнення до спостереження можна залучати і сержантський склад, попередньо проінструктувавши його.
Зібравши та проаналізувавши всю інформацію, слід переходити до завершального етапу дослідження — до індивідуальної співбесіди.
У процесі бесіди уточнюються отримані дані, аналізуються якості особистості, які неможливо було оцінити за допомогою спостереження або документів. Особлива увага звертається на осіб, у яких на етапі вивчення документів виявлені опосередковані ознаки НПН, а також мають місце епізодичні її вияви у поведінці.
Визначаючи приблизний план бесіди, необхідно передбачити для обговорення такі проблеми, як умови виховання та розвитку, ставлення до алкоголю і наркотиків, стан здоров'я, ставлення до оточення та осіб протилежної статі тощо. Під час цієї бесіди у співрозмовника слід назмагатися отримати відповіді на такі запитання:
Чи не спостерігалося у нього сноходу (нічниці)?
Чи є або був енурез?
Чи є труднощі у зосередженні уваги на певній проблемі?
Як розвинута пам'ять?
Чи не переслідують нав'язливі думки?
Чи не виявляється плаксивість?
Чи не спостерігається порушення сну?
Чи не часто забуває про дії, які він скоїв?
Чи не спостерігається панування безпідставного поганого або піднесеного настрою?
Чи не спостерігаються безпідставно часті зміни настрою?
Чи не спостерігається у військовослужбовця підвищена тривожність (особистісна або ситуативна)?
Чи не спостерігаються у нього нетерпимість, метушливість, роздратованість, втомлюваність, сонливість, непосидючість, запальність без причин?
Позитивні відповіді на ці питання свідчать про те, що у цього військовослужбовця є певні ознаки НПН. Ознаками НПН та умовами, які сприяють її розвитку, слід також вважати:
виховання в неповній родині (погані взаємини батьків, наявність у них судимості, психічних захворювань, надто строге або вільне виховання, зловживання членами родини алкоголем);
ранній алкогольний досвід військовослужбовця;
випадки вживання наркотиків або наркотичних препаратів;
конфлікти у школі, родині;
наявність нервово-психічних захворювань;
ранній сексуальний досвід.
За результатами здійсненої роботи командири підрозділів та їхні заступники з виховної роботи складають список військовослужбовців, що потребують поглибленого психологічного дослідження. Психолог провадить анкетування прибулого поповнення за допомогою анкети «Прогноз». Воїни, що потребують поглибленого психологічного дослідження, вивчаються за допомогою особистісного обіжника «НПН-А», а також інших психологічних тестів. Конкретний їх підбір визначається рівнем професійної підготовленості психолога.
Результатом вивчення прибулого поповнення має бути виокремлення військовослужбовців з НПН за такими ознаками:
— з явними ознаками НПН (ця група потребує медичного освідчення на предмет придатності до військової служби);
Табл. 16-2. Основні форми вияву НПН та її характерні ознаки
Основні форми виявів НПН |
Характерні ознаки НПН |
порушення професійної діяльності |
нестійкість, несформованість професійних інтересів, низька ефективність діяльності, порушення правил експлуатації техніки, допущения випадків аварій та травматизму; |
порушення функціональних та соціальних норм поведінки |
порушення або недотримання вимог функціональних обов'язків, схильність до невиконання розпоряджень керівництва, рання алкоголізація, сексуальні відхилення, випадки суїцидальних дій, крадіжки; |
порушення правил і норм міжособистісних взаємин |
ізольованість, замкненість у групі, грубість, егоїзм, зневажливе ставлення до значимих для груші цілей, підвищена навіюваність, образливість, підвищена вразливість; |
недостатня соціальна зрілість |
обмеженість бажань, потреб, захоплень, інтересів, невідповідність інтересів та схильностей віку людини, невміння та нездатність контролювати власні почуття та емоції, алкоголізація, наркоманія: |
передхворобливі та хворобливі ознаки |
млявість, знижена активність, виснаженість, роздратованість, уповільнений темп дій. загальмованість мислення, нав'язливі дії та думки |
— з помірними ознаками НПН (обмежують їх використання за окремими спеціальностями або в окремих ситуаціях. З ними необхідно провадити індивідуальні психопрофілактичні, корекційнІ. виховні та організаційні заходи).
В осіб з НПН навіть незначна невідповідність між вимогами, що висуває військова діяльність, і можливостями особистості може призводити до значних відхилень у поведінці та військово-професійній діяльності.
Адже за здійснення психологічної роботи, й особливо у процесі професійно-психологічного відбору (ППВ), варто приділяти значну увагу призовникам, котрі мають вияви НПН, характеристика яких подається у табл.16-2.
Після цього з військовослужбовцями, які мають ознаки НПН, необхідно організувати профілактичну роботу, основними напрямами якої є:
уважне і чуйне ставлення до підлеглих, повага їхніх почуттів, думок, суджень, недопущення щодо них різких образливих висловлювань, несправедливості;
створення у військових підрозділах здорового морально - психологічного клімату;
створення умов для нормального побуту, задоволення духовних і матеріальних потреб військовослужбовців, боротьба з такими антисоціальними явищами, як пияцтво, наркоманія і токсикоманія;
звільнення (часткове, повне, кількаразове) таких військовослужбовців від екстремальних видів військової діяльності та переведення у підрозділи господарчого обслуговування;
особисте здійснення з ними психокорекцїйної і психореабі- літаційної роботи, допомога їм у визначенні життєвого смислу і позитивних життєвих орієнтирів заступником командира виховної роботи, психологом і медичним працівником.
Так само слід уважно і ретельно досліджувати й інші психічні якості особистості військовослужбовця, для чого можна запропонувати таку послідовність їх психологічного вивчення (табл. 16-3).
Отже, вивчення особистості воїна психологом та іншими посадовими особами складається з таких послідовних етапів діяльності:
ППВ воїнів;
вивчення молодого поповнення па етапі його адаптації до військового середовища;
поглиблене вивчення особистості воїна;
подальше вивчення особистості воїна.
Етапи |
Завдання, що вирішуються |
Суб 'єк- ти |
Місце
|
Періодичність і час |
Індивідуальна психодіагностика |
||||
І) професій - но-психо- логічний відбір (ППВ) |
визначення рівня про- фесійної придатності призовника до вій- ськової служби |
група ППВ призов- ної комі- сії |
вій- сько- вий ко- міса- ріат |
під час призову на військову службу |
2) первинне вивчення
|
отримання первинної інформації про осо- бистість воїна; вияв- лення осіб з низьким рівнем НПН |
посадові особи військо- вої час- тини, психо- лог |
пункт прийо- му мо- лодого попов- нення |
після прибуття особового складу до частини протягом місяця |
3) поглиб-ленне вивчення |
всебічне вивчення особистості воїна, з'ясування її індиві- дуально-психічних особливостей, визначення основних напрямів подальшої з ним роботи |
психо- лог, ме- дик |
кабінет психо- логіч- ного кон- сульту- вання |
під час самостійного звернення воїна до психолога; при виявленні у воїна низького рівня НПН; при направленні посадовими особами воїна до психолога |
4) наступне вивчення |
визначення рівня пси- хологічної готовності воїна до військово- професійної діяльно- сті: підбір кандидатів на конкретні посади та спеціальності; оцін- ка відповідності воїна посаді, яку він займає |
коман- дири, офіцери органів виховної роботи, ПСИ- ХОЛОГ |
у під- розділі, на за- няттях, на вах- ті та і н. |
у процесі повсякденної, бойової, навчально-бойової та інших видах діяльності протягом всієї військової служби |
В результаті вивчення особистості воїна у військовому підрозділі складається Картка соціально-психічних якостей особистості воїна:
Питання 5.2. Картка соціально-психічних якостей особистості воїна (Додаток)
*************
Так само творчо слід ставитися до вивчення соціально-психологічних явищ у військовому підрозділі, що організується і провадиться заступником командира з виховної роботи (психологом) разом з іншими офіцерами. Воно включає первинне і наступне поглиблене вивчення (табл. 16-4).
Вивчення соціально-психологічних процесів у сформованих підрозділах провадиться через 4-6 тижнів після їх комплектування. Динаміка процесів оцінюється за результатами повторного дослідження, а також на підставі постійного вивчення, яке здійснюється офіцерами підрозділу. Отримані результати доповідаються командирові підрозділу та частини у вигляді доповіді-довідки.
Психологічне дослідження військового підрозділу поряд з параметричним описом підрозділу (функціональне призначення, композиція, соціально-демографічні характеристики, рівень професійної підготовки, досвід бойової і навчально-бойової діяльності) включає:
— оцінку групових соціально-психологічних процесів, характер спілкування, з'ясування внутрішньоколективної поведінки окремих членів колективу; — оцінку динаміки розвитку колективу;
— оцінку групових позитивних і деструктивних соціально-психологічних явищ тощо.
Найзагальнішим комплексним показником згуртованості військового підрозділу є позитивний морально-психічний стан особового складу, його психологічна готовність до військово-професійної діяльності, потенційна спроможність ефективно розв'язувати конкретні завдання
Табл. 16-4. Етапи соціально-психологічного дослідження колективу військового підрозділу та його зміст
Етапи |
Завдання, що розв 'язуються |
Суб 'єк-ти |
Місце |
Періодичність і час |
[)первинне дослідження |
— оцінка сумісності і задоволеності воїнів; |
психолог |
підрозділ |
через 4-6 тижнів після комплектування |
2) наступне поглиб-лене дослідження |
— оцінка сумісності, згуртованості воїнів, характеру міжособистісних взаємин; — оцінка рівня психологічної готовності підрозділу до виконання бойових. навчально-бойових та інших завдань; — прогнозування розвитку соціально-психологічних процесів у підрозділі та обгрунтування пропозицій щодо управління ними |
ПСИХОЛОГ спільно з командирами підрозділів та їхніми заступниками 3 виховної роботи |
підрозділ |
2-3 рази в період навчання, а також за вказівкою командира частини, на прохання командирів підрозділів та їхніх заступників |
бойової, навчально-бойової і службової діяльності та інших повсякденних проблем життєдіяльності військового підрозділу.
Під час дослідження соціально-психологічних явищ військового підрозділу психолог, як правило, зосереджує основну увагу на:
—співвідношенні офіційної та неофіційної структур міжособистісного спілкування воїнів;
—наявності та характеристиці мікрогруп різної спрямованості та виявленні їх лідерів;
—загальній оцінці колективної згуртованості.
Для вивчення соціально-психологічних явищ військового колективу заступник командира підрозділу з виховної роботи (психолог) зазвичай користується методами спостереження, опитування, аналізу результатів групової діяльності, узагальнення незалежних характеристик, соціометрії, референтометрії, шкалою прийнятності та ін.
Питання 6. Завдання і зміст психологічного відбору