9.3. Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за м.Н. Корнєвим, а.Б. Коваленко)

У цій методиці, яка близька до непараметричного соціометричного опитування, кожному воїну підрозділу пропонується прорангувати ін­ших, позначаючи у спеціальній картці (табл. 9-5) прийнятність для себе брати участь в одному з різновидів військової діяльності: бойове нав­чання, відбування вартової служби, спортивні ігри та ін. Відповідь має починатися так: «Цього воїна я ...

1. залишив би в першу чергу;

2. теж бажав би залишити;

3. міг залишити, міг не залишити (однаково);

4. скоріше не залишив би;

5. ні в якому разі не залишив би».

Табл. 9-5. Оцінюг: Мовчан

№	Кого оцінює	Оцінки
		1	2	3	4	5
1	Сніжко	Х(+2)
2	Юрчснко		Х( + 1)
3	Шумськнй			Х(0)
4	Валюх				Х(-І)
22	Коломігць
23	Івко					Х(-2)

Для кількісної обробки даних варіанти відповідей можна виразити в балах: +2, +1,0, -1,-2. У цьому випадку наведені дані матимуть вигляд табл. 9-6.

Ця методика дає офіцерові можливості виявити таки показники:

1. Статус військовослужбовця у підрозділі, який визначається коефіцієнтом прийнятності його товаришами по службі (9-8):

A підр. = Е підр. (9.8)

2 (n – 1)

де Е підр — сума виборів по вертикалі;

N — кількість членів групи.

2. Ставлення воїна до кожного члена і підрозділу загалом визначається коефіцієнтом прийнятності підрозділу воїном (9-9):

A інд. = Е інд. (9.9)

2 (n – 1)

де

Е інд. — сума виборів по горизонталі;

N — кількість членів групи.

Табл. 9-6. Матриця шкали прийнятності

Кого Хто		1	2	3	4		21	22	23	ЕЕ	A інд. = Е інд. 2 (n – 1)
1	Мовчан		+2	+ 1	0				_2
2	Сніжко	+2			+1			0
3	Юрченко	+ 1			+2		0		-1
4	Шумський			+2			-1
21	Ссргіснко	+2						+ 1	0
22	Колом ісць		+ 1		_2				-1
23	Івко	0			+2			-1
І
'V* 20,-1)

3. Згуртованість підрозділу, міра його єднання, які визначаються різницею сум взаємних позитивних і взаємних негативних виборів, поділеною на п(п - 1). Згуртованість (3. ) тим вища, чим ближчий цей коефіцієнт (КЗ) до +1 (9-10):

КЗ підр. = Еr (+) – Еr (-) / n (n-1) (9-10)

де Еr (+) — сума взаємних позитивних виборів; Еr (-) — сума взаємних негативних виборів; n — кількість членів підрозділу.

4. Соціальна експансивність (характеризує динаміку соціального життя підрозділу), який визначається арифметичною сумою взаємних позитивних і негативних виборів, поділеною на п(п - 1) (9-11):

Е підр. = Еr (+) – Еr (-) / n (n-1) (9-11)

де Еr (+) — сума взаємних позитивних виборів; Еr (-) — сума взаємних негативних виборів; n — кількість членів підрозділу.

5. Для порівняння характеристики різних підрозділів за мірою внутрішньо-групової прийнятності вираховується коефіцієнт внутрішньо-групової прийнятності (КВП) (9-12):

А = [Er1 (+) + E r2 (+)] + [Er1 (-) + E r2 (-)]

де Er1 (+) — сума взаємних позитивних виборів у першому підрозділі;

E r2 (+)— сума взаємних позитивних виборів у другому підрозділі;

E r (-)— сума взаємних негативних виборів у першому підрозділі;

E r (-)] — сума взаємних негативних виборів у другому підрозділі.

Цей показник коливається від +1 — найвищого ступеня прийнятно­сті (коли кожен член підрозділу вибирає всіх прийнятних із найвищою оцінкою) до -1 — найвищого ступеня неприйнятності.

Коефіцієнт згуртованості (КЗ) має бути тим більший, чим тіснішої взаємодії всіх без винятку членів підрозділу потребує характер спіль­ної діяльності.

Показник потреби в тісному спілкуванні визначається за максималь­ною кількістю взаємних позитивних виборів. Чим менший підрозділ, тим більшої згуртованості можна очікувати. У підрозділі, який нарахо­вує 30-35 воїнів, за відсутності взаємних негативних виборів (а отже, і конфліктних пар) задовільним можна вважати коефіцієнт згуртованос­ті, який дорівнює 0,20-0,25.

КЗ і КВП характеризують внутрішню соціально-психологічну атмо­сферу в підрозділі, його СПК. Існує пряма залежність між згуртованіс­тю, високою взаємною прийнятністю та ефективністю бойової діяль­ності.

Коефіцієнт соціальної експансивності (£_|1ир) є доповненням до кое­фіцієнта групової прийнятності (А). Так, за середніх і низьких показни­ків А великий коефіцієнт свідчитиме про напруженість у внутріш-ньогрупових взаєминах і потребуватиме аналізу якісного змісту особ­ливостей особистих стосунків кожного з кожним.