- •Тема 1. Предмет, завдання та структура військової психології
- •1.1.4. Розвиток і сучасний стан вітчизняної загальної психології
- •3. Література до курсу
- •2.1.4. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •2.3. Розвиток особистості у військовій діяльності
- •3.1. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
- •3.2. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна у навчально-виховному процесі
- •3.3. Розвиток здібностей у військовослужбовців у ході військово-професійної діяльності
- •4.1. Пізнавальні процеси особистості
- •4.1.1. Відчуття
- •4.1.2. Сприймання
- •4.1.3. Увага
- •4.1.4. Пам'ять і запам'ятовування
- •4.1.5. Мислення
- •4.2. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
- •Тема 5 психічні стани військовослужбовців та їхні вияви у військовій діяльності
- •5.2. Основні напрями роботи командира щодо формування та підтримання позитивного психічного стану
- •5.3. Сутність паніки та причини її виникнення
- •6.1. Основні компоненти психічних утворень
- •6.2. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
- •Тема 7 методика вивчення психічних якостей військовослужбовців
- •7.1. Методологія та методика психологічного дослідження
- •7.2. Методи психологічного дослідження
- •7.2.2.2. Експеримент
- •7.2.2.3. Методика реалізації психолого-педагогічного експерименту
- •7.2.2.5. Процедура опитування
- •7.2.2.6. Біографічний метод
- •7.2.2.7. Тестування
- •7.2.2.8. Проективні методи
- •7.2.2.9. Вивчення продуктів діяльності
- •7.2.2.10. Математичні методи
- •Тема 8 соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи
- •8.1. Поняття малої групи і колективу
- •8.2. Розвиток малої соціальної групи як колективу та її основні характеристики
- •8.3. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
- •Тема 9 методи дослідження малих соціальних груп
- •9.1. Соціометрична методика
- •9.1.1. Лідер і лідерство
- •9.1.3. Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)
- •9.1.4. Непараметрична соціометрія
- •9.2. Гомеостатичний метод
- •9.3. Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за м.Н. Корнєвим, а.Б. Коваленко)
- •9.4. Вимірювання авторитету
- •9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Тема 10
- •10.1. Сутність, функції та структура спілкування 10.1.1. Поняття спілкування
- •10.1.2. Спілкування і комунікація
- •10.1.3. Структура спілкування
- •10.2. Спілкування та діяльність
- •10.3. Основні характеристики спілкування
- •10.4. Педагогічне спілкування
- •10.5. Бар'єри спілкування
- •Тема 11 структура спілкування
- •11.1. Комунікативний бік спілкування та його характеристика
- •11.2. Характер впливу інформації
- •11.3. Взаємодія як інтерактивний бік спілкування 11.3.1. Поняття взаємодії
- •11.3.2. Різновиди взаємодії
- •11.4. Соціальна перцепція
- •11.5. Оптимізація спілкування у військовому середовищі
- •11.5.1. Розвиток павичок спілкування в діяльності військового керівника
- •11.5.2. Методи формування культури спілкування
- •11.5.3. Тренінг соціальної перцепції
- •Тема 12 психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах
- •Питання 1. Конфлікти та причини їх виникнення у військових підрозділах
- •1.1. Класифікація міжособистісних конфліктів
- •1.2. Причини міжособистісних конфліктів
- •1.3. Динаміка конфлікту
- •Тема 13 психологічне забезпечення: історія та сучасність
- •1. Психологічне забезпечення: вітчизняний та іноземний досвід
- •2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контр терористичних операцій
- •Питання 1.1. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
- •Питання 1.2. Органи психологічного забезпечення в арміях сучасних розвинених країн
- •Питання 2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •2.1. Психологічна війна
- •Питання 2.2. Психологічні операції
- •Питання 2.3. Органи психологічних операцій в армії сша
- •Питання 3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
- •Тема 14 психологічна підготовка особового складу до бойових дій
- •1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •Питання 2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •Питання 3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 3.1. Вербальні методи
- •Питання 3.3. Методи емоційно-вольової саморегуляції
- •Тема 15 психологічна робота в бойовій обстановці
- •Питання 1. Зміст психологічної роботи в бойовій обстановці
- •Питання 2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
- •Питання 3. Досвід діагностики і корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (іноземний досвід)
- •Питання 4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
- •Тема 16 психологічна робота у військовому підрозділі (частині) в мирний час
- •Питання 1. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
- •Питання 3. Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи
- •Питання 4. Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
- •Питання 5. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
- •Питання 5.1. Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості
- •16.6.1. Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження
- •1. Емоції мотивів діяльності
- •11. Емоції, що зумовлені метою діяльності
- •111. Емоції, що зумовлені засобами діяльності
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців, її діагностика і профілактика
- •Питання 1. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки в психологічній науці
- •Питання 1.2. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки у вітчизняній психологічній науці
- •Питаня 2. Природа суїцидальної поведінки та її детермінанти
- •Питання 2.2. Головні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.3. Індивідуально-психічні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.4. Мотивація суїцидальної поведінки військовослужбовців
- •Питання 2.6. Значення психалгії в генезі суїциду
- •Питання 2.7. Міжособистісні конфлікти як одна з передумов формування соціальної дезадаптації особистості воїна
- •Питання 3. Психологічна характеристика військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки
- •1) Самосвідомість:
- •2) Емоційно-вольова сфера:
- •Питання 4. Методики діагностування військовослужбовців, схильних до суїциду
- •Питання 4.1. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
- •Питання 4.2. Психодіагностичні та психофізіологічні методики діагностики суїцидальної поведінки
- •Питання 4.3. Методика визначення суїцидального ризику
- •I. Дані анамнезу:
- •II. Актуальна конфліктна ситуація:
- •Питання 4.4. Методика візуального визначення суїцидальних виявів
- •Питання 5. Профілактика суїцидальної поведінки у військовому середовищі
- •Тема 18. Психологічна характеристика військової дисципліни
- •Питання 1. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
- •Питання 2. Система роботи командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни
- •Питання 3. Методика аналізу та підбиття підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
- •Питання 3.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
- •Питання 3.3. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з проблем зміцнення військової дисципліни
- •Питання 5.2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
- •Тема 1. Предмет, завдання та структура
- •Тема 2. Психологія особистості
- •Тема 8. Соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи 200
- •Тема 9. Методи дослідження
- •Тема 10. Психологія спілкування
- •Тема 11. Структура спілкування 278
- •Тема 12. Психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах 302
- •Тема 13. Психологічне забезпечення:
- •Психологічне забезпечення збройного конфлікту
- •Тема 14. Психологічна підготовка
- •Тема 15. Психологічна робота в бойовій обстановці 399
- •Тема 16. Психологічна робота
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців,
- •Тема 18. Психологічна характеристика
- •18.5.1. Психологічний аналіз поняття «порушення
- •Навчальне видання Василь Васильович Ягупов
Питання 4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
Ефективність дій особового складу в бойовій обстановці, характер отримання ним бойових психічних травм, надання йому оперативної психологічної допомоги та здійснення психологічних реабілітаційних робіт суттєво залежать від надійності методики прогнозування і розрахунку бойових психічних втрат. Для її здійснення у бойовій обстановці необхідно визначитися з ключовими поняттями, до яких належать:
*психічні захворювання у воєнний час,
*психогенії,
*бойові психічні травми,
*санітарні та тимчасові психічні втрати,
*бойовий шок,
*прогнозування психогенних втрат.
Психічні захворювання у воєнний час — це розлади психічної діяльності військовослужбовців, у виникненні та перебігу яких провідне значення мають стрес-фактори (психогенний фактор) бойової обстановки.
Психогенії—психічні захворювання, виникнення і перебіг яких обумовлені, по-перше, впливом стрес-факторів бойової обстановки та, по-друге, психічною травмою, що виникають унаслідок дій цих факторів.
Бойові психічні втрати —це втрати особового складу, пов'язані з втратою боєздатності (повної або часткової) внаслідок психічної травми (розладу), викликаної Стрес-факторами бойової обстановки, що травмують психіку.
Бойові психічні травми (психічні розлади) — це порушення психічної діяльності воїна під впливом факторів зовнішнього середовища (частикова втрата зору, пам'яті, слуху; неадекватне сприйняття і реакції; емоційний шок тощо).
Санітарні психологічні втрати — не повна втрата воїнами боєздатності внаслідок впливу на них факторів, що травмують психіку, відновлення якої потребує госпіталізації та лікування.
Тимчасові психологічні втрати — це короткочасна (від декількох хвилин до однієї доби) втрата воїнами боєздатності внаслідок впливу на них факторів, що травмують психіку, відновлення якої досягається наданням психологічної допомоги та здійсненням заходів психологічної реабілітації без госпіталізації та лікування.
Бойовий шок— проста емоційна реакція, яка виникає через декілька годин або тижнів після бойових дій середньої інтенсивності.
Прогнозування психогенних втрат — це процес аналізу боєздатності особового складу в сучасних моделях бойових дій.
Нами використовується методика прогнозування бойових психогенних втрат Олега Блінова, яку він розробив у межах дисертаційного дослідження на кафедрі соціальної та військової психології в Київському військовому гуманітарному інституті [10, с 9-15].
Прогнозування бойових психогенних втрат рекомендується здійснювати на двох рівнях: батальйон — полк, бригада і дивізія — корпус. На першому рівні застосовуються експрес-мєтоди оцінювання, на другому — відповідне комп'ютерне програмне забезпечення з метою поглибленого аналізу прогнозу.
Прогнозування психогенних втрат можна розділити на два напрями.
Перший напрям відображає фіксовані значення втрат у результаті бойової психічної травми. Безумовно, більшість військовослужбовців будуть підпадати під певний ступінь впливу стрес-факторів бойових дій, які травмують психіку.
Психогенні втрати особового складу, що братимуть участь у бойових діях, уже в перші дні становитимуть не менше 7-15 % у загальній структурі санітарних втрат з їх наступним збільшенням у міру зростання інтенсивності та тривалості бойових дій. При цьому 70-80 % цих втрат складуть особи з короткочасними та незначно вираженими психічними розладами.
Табл. 15-1. Розрахунок можливих бойових психогенних втрат (в умовах оборони без застосування ЗМУ)
Бойові втрати,% загиблих |
Кадрові чистини |
Частини, що формуються |
||||||||
день проведения активных бойових дій |
||||||||||
1-3 |
3-7 |
7-14 |
1 4-21 |
21-28 |
1-3 |
3-7 |
7-14 |
14-21 |
21-28 |
|
15 |
7.5 |
5 |
3 |
2 |
0.5 |
15 |
10 |
7 |
4 |
2 |
5-7 |
10 |
7.5 |
5 |
3 |
1 |
20 |
15 |
10 |
7 |
3 |
7-15 |
15 |
10 |
7.5 |
5 |
1.5 |
30 |
25 |
20 |
10 |
5 |
15-20 |
20 |
15 |
12 |
7.5 |
3 |
40 |
30 |
25 |
20 |
15 |
20-30 |
30 |
25 |
20 |
15 |
10 |
60 |
50 |
40 |
30 |
20 |
30-50 |
40 |
35 |
30 |
25 |
20 |
80 |
70 |
60 |
50 |
40 |
50-70 |
50 |
45 |
40 |
35 |
30 |
100 |
90 |
80 |
70 |
60 |
Розрахунок психогенних втрат провадиться на базі математичних обчислень із врахуванням загальної чисельності особового складу підрозділів.
Другий напрям передбачає прогнозування на основі врахування відповідних умов бойової діяльності й може бути поданий трьома видами: табличним, змішаним та інтегративним. Табличне прогнозування можна провадити за допомогою таблиці (табл. 15-1). Наприклад, кадрові частини за перші три доби бою можуть понести втрати вбитими до 15-20 %, психогенні втрати складуть до 20 % особового складу.
Розрахунок змішаного виду складається із визначення показників за таблицею (табл. 15-2) та подальшого їх використання при здійсненні розрахунків за формулою (15-1):
Pps = V1 + V2 + V3 / 3 * K (15-1)
де Рps — загальні психогенні втрати, у %;
V — психогенні втрати за видом бою і місцевості;
К — коефіцієнт; при розрахунках береться найбільший з
використовуваних.
Інтегративний підхід поєднує в собі початкову детермінованість важливих чинників, визначення їх числового значення і здійснення відповідних розрахунків.
З позитивного боку зарекомендувала себе в умовах армійської практики (командно-штабні навчання Київського військового гуманітарного Інституту взимку 1996 p., навесні 1997 р. в Академії Збройних сил України) експрес-діагностика психогенних втрат в рамках змішаного підходу. Відповідно до методики спочатку провадиться детермінація чинників, а в подальшому — розрахунок психогенних втрат за таблицею. Прогнозування психогенних втрат здійснюється на основі врахування ступеня впливу таких факторів.
Вплив бойової обстановки — це вид і характер бойових дій, їх інтенсивність, бойова техніка і зброя, що застосовується, та ін.
Вплив супротивника — його вогнева потужність, характер ведення психологічних операцій та ін.
Стан супротивника — його бойова майстерність, адаптованість, фізична і психічна стомленість, морально-психологічний стан, бойовий досвід, боєздатність, захищеність, довіра до командування та ін.
Стан своїх військ — бойова майстерність, адаптованість, фізична і психічна стомленість, морально-психологічний
стан, бойовий досвід, боєздатність, захищеність, довіра до командування та ін.
Стан населення — ставлення населення до військ, його морально-психічний стан, національно-бойові традиції тощо.
Умови місцевості, погода, час доби, пора року.
Значний інтерес становлять методики оцінки та прогнозування бойових психогенних втрат воїнів після ядерного удару. Запропоновані методики зроблені на основі вивчення наслідків бомбардування американцями японських міст Хіросіма і Нагасакі, стихійних лих, схожих за своїм впливом на людину з ядерним ударом.
Методика І. Рівень потрясіння військовослужбовців визначається виходячи з нормального розподілу (у % від тих, хто залишився живий). Вважається, то у 20 % воїнів виникають слабкі психічні реакції, вони зберігають боєздатність. Для 60 % військовослужбовців необхідно буде близько 2 год. на відновлення боєздатності; 10 % втрачають боєздатність на період до 2 діб; 10 % втрачають боєздатність на період більше 2 діб, частину і них потрібно госпіталізувати.
Тести та завдання для самоконтролю
15-1. Автоконтрольний блок.
Психологічна робота виступає як частина морально-психологічного бойових дій і на формування, підтримання і моральних, психічних, психофізіологічних, фізичних і військовослужбовців, які необхідні для ефективного ними бойових завдань.
складова
забезпечення
спрямована
відновлення
якостей
станів
виконання
15-2. Яке з нижченаведених визначень не належить до психологічної корекції?
а) психологічна корекція в бойовій обстановці передбачає виявлення, оцінку і зміну психологічних умов дій, які здійснюються в цей момент;
б) психологічна корекція полягає в прогнозуванні психологічного змісту майбутньої бойової діяльності, передбаченні його психологічних наслідків і закладанні оптимальних психологічних умов її здійснення.
15-3. Яка з нижчеперелічених груп не належить до активних методів соціально-психологічного тренінгу?
Бойові психічні травми — це психічні , порушений, які ведуть до часткової або повної бойової військовослужбовців у результаті впливу бойової обстановки, що психіку військовослужбовця, та умов військової служби під час бойових дій, а також після їх закінчення.
розлади
захворювання
втрати
здатність
факторів
травмують
ведення
15-4. Яке з нижченаведених положень не належить до психологічної допомоги?
а) психічне;
б) психологічне;
в) організаційне;
г) медичне;
д) правильної відповіді немає;
е) всі відповіді правильні.
15-5. Зробіть психологічне обґрунтування основних принципів психологічної допомоги у подоланні відстрочених реакцій на травматичний стрес (за Р Скерфілд):
встановлення довірливих взаємин між пацієнтом і психотерапевтом;
ознайомлення пацієнта з необхідною інформацією про процес подолання посттравматичного стресу;
контроль за станом пацієнта;
редукція підвищеного напруження;
повертання до повторних переживань, що мають відношення до психічної травми;
інтеграція травматичного досвіду.
схильність у цивільному житті до девіантної поведінки (джерело небезпеки — шкідливі для життя та здоров'я звички, набуті в допризовний період);
слабка розвиненість у юнаків позитивної мотивації на збереження та забезпечення особистого життя (джерело небезпеки — неправильне уявлення про цінності життя та здоров'я в юнацькому віці).
З цього видно, що попередження та усунення суїцидальних дій серед військовослужбовців є складною соціально-психологічною проблемою, тому вона не має простого та швидкого вирішення. У цьому мають бути задіяні всі соціальні верстви суспільства, визначені та затверджені соціальні програми, залучені необхідні кошти на їх виконання.
Таким чином, профілактична робота щодо суїциду у військовій частині за своїм змістом і організацією має об'єднувати заходи соціального, психологічного, медичного, правового і педагогічного характеру, бути безперервною, послідовною і системною та проводитися за участю всіх посадових осіб військової частини.