9.1.4. Непараметрична соціометрія

Особливості здійснення непараметричної соціометрїї полягають у тому, що вона дає змогу вибирати будь-яку кількість осіб. Визначається конкретний критерій для опитування. Бажано, щоб він був формально­го характеру (для виконання певного спільного завдання). Кожному бій­цеві пропонується подумки проаналізувати здібності та компетентність кожного воїна підрозділу і позначити своє ставлення до нього відповід­ним знаком (наприклад, «+» — позитивний вибір для сумісного вико­нання завдання, «-» — негативний вибір, «0» — не визначився або не знаю).

Спочатку офіцер заготовляє алфавітні списки членів підрозділу від­повідно до чисельності досліджуваних. Праворуч від прізвища виділя­ється одна колонка, в якій досліджуваний проставляє свій вибір. Потім на основі цих відповідей офіцер вибудовує соціоматрицю непарамет­ричного опитування (табл. 9-4).

Основна перевага цього методу полягає в тому, що офіцер має мож­ливість визначити, вивчити та проаналізувати взаємини між усіма вої­нами підрозділу.

У результаті соціометричного опитування офіцер отримує багато корисної інформації про неформальні стосунки між військовослужбов­цями підрозділу, на основі якої він може дійти відповідних висновків для подальшої роботи з ними. Наприклад, можна чітко з'ясувати статус кожного члена підрозділу. Ті воїни, які отримали найбільшу кількість позитивних виборів, є лідерами цього підрозділу, й навпаки, ті воїни, які не отримали жодного взаємного вибору або отримали найбільшу кількість негативних виборів, є «ізольованими».

Численні дослідження психолога Я.Л. Коломийського виявили, що в групах із чисельністю до 30 осіб у найпопулярніші лідери потрапля­ють не більше 3-4 осіб, до «ізольованих» —до 5 осіб [32]. За наявності у підрозділі «ізольованих» воїнів офіцерові необхідно з'ясувати причи­ни такого ставлення до них і допомогти їм змінити власну поведінку у системі міжособистісних стосунків. У противному разі такі воїни мо­жуть скоїти різні порушення військової дисципліни, шукати інші спо­соби задоволення потреб спілкування, вибрати девіантний стиль пове­дінки.

У такий самий спосіб слід проаналізувати й інші персональні соціо­метричні індекси. За аналізу групових соціометричних індексів особ­ливу увагу офіцер звертає на норівняльний аналіз цих індексів у різних відділеннях, екіпажах, взводах. Бажано, щоб такий аналіз був викона­ний для військовослужбовців різного періоду служби.

Після цього офіцер починає аналізувати склад неформальних мікро-груп у підрозділі, їхніх лідерів і характер діяльності та планує свою

роботу з ними. З негативної спрямованості таких мікрогруп необхідно з'ясувати причини цього становища і вжити психологічно обгрунтова­них заходів для виховного впливу на них.

Таким чином, у результаті соціометричного опитування офіцер ви­значає:

• неформальну структуру свого підрозділу та морально-пси­хологічну атмосферу в ньому;

• ступінь згуртованості підрозділу;

• виділяє неформальні угруповання і характер їхньої діяль­ності;

• оцінює ступінь авторитетності кожного воїна;

• виявляє воїнів, які вносять у морально-психологічну атмо­сферу підрозділу елементи недоброзичливості, чвар, ворож­нечі тощо.