9.4. Вимірювання авторитету

У роботі з особовим складом офіцерові треба знати індивідуально-психічні особливості своїх підлеглих, для того щоб їх ефективно вико­ристовувати у військово-педагогічному процесі. При визначенні нефор­мальних лідерів підрозділу і призначенні воїнів на відповідні посади офіцерові допомагає також його знання рівня авторитетності воїнів у підрозділі. З цією метою він може провадити відповідне опитування. Пропонує воїнам відповісти на запитання, які дають йому змогу вияви­ти неформальних лідерів підрозділу.

Методика здійснення опитування. Офіцер-дослідник готує карт­ки для опитування кожного воїна, де одразу може міститися зміст питан­ня і коротка інструкція: «Напишіть на картках під цифрою 1 прізвище члена підрозділу, якого Ви вибрали б у першу чергу, під цифрою 2 — кого б Ви вибрали, якби не було першого, під цифрою 3 — кого б Ви вибрали, якби не було першого і другого» (табл. 9-7).

Табл. 9-7. Опнтувальна картка

	Прізвище воїна: Мовчан
3 ким би Ви поїхали у тривале відрядження?	1 місце	2 місце	3 місце
	Позвонюк	Сергієнко	Василенко

У графу 3 по вертикалі записанЬ дані з картки для опитування Мовча-на (аналогічно заповнюються графи 4-23). При заповненні матриці за кожний 1-й вибір (1-ше місце) нараховано 1 бал, за 2-ге — 0,77 бала, за 3-тє — 0,65 бала.

Після того як усі вибори будуть занесені до таблиці, треба підраху­вати по горизонталі алгебраїчну суму всіх одержаних балів кожним вої­ном підрозділу. Ця сума виборів визначає авторитетність цього воїна у підрозділі.

Можна також провадити порівняльний аналіз отриманих результатів у різних підрозділах (у нашому випадку в трьох відділеннях цього взво­ду), відповідним чином можна проаналізувати авторитетність формаль­них (сержантів, активістів) і неформальних лідерів. Як видно з матриці, заступник командира взводу сержант Мовчан має авторитет у взводі, але недостатній. Рядовий Повзнюк має значно вищий авторитет, ніж він. Командири 1 -го і 2-го відділень сержанти Сніжко і Голуб мають автори­тет серед особового складу, командир 3-го відділення Баштовий такого практично не має, а його підлеглі Повзнюк, Василенко і Сергієнко мають у взводі високий авторитет.

Офіцер-дослідник має проаналізувати результати опитування, дійти відповідних висновків щодо підлеглих, а якщо цс необхідно — здій­снити організаційні зміни у підрозділі та внести певні корективи у стиль своєї роботи.

9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик

Цей метод можна застосувати для поглибленого вивчення стосунків у підрозділах (екіпаж, відділення, взвод, інколи в роті). Показниками є оцінні думки досліджуваних про рівень розвитку у певного військово­службовця двох важливих специфічних професійно значущих якостей:

а) ставлення до виконання своїх функціональних обов'язків;

б) ініціативність у наданні допомоги за спільної роботи у скла- ді екіпажу, відділення, взводу.

Дослідник зможе отримати таку інформацію в ході індивідуальних бесід із кожним воїном підрозділу або за допомогою фронтального опи­тування всіх членів підрозділу. При цьому за п'ятибальною системою кожен опитуваний оцінює самого себе і своїх товаришів по службі. Ці оцінки опитувані проставляють у картці (табл. 9-9).

Табл. 9-9. Опнтувальна картка

	Порядковий номер за списком підрозділу членів колективу, що взаємодіють між собою, та їхні прізвища
	1	2	3	4	5	6	7		22	23
Особнстісна якість	Мовчан	Сніжко	Юрченко	Шумськпп	Ііалюх	иванов	Швець		Коломиец	Ивко
Ставлення до виконання обов'язків	4	4	3	3	2	3	3	3	3	4
Ініціативність у паданні допомоги	4	3	2	2	3	2	2	2	2	2

Для діагностики ставлення до службових обов'язків використову­ються такі ознаки:

• службові обов'язки виконує завжди добросовісно та якіс­но — 5;

• службові обов'язки виконує добре (найчастіше прагне бути корисним для товаришів по службі) — 4;

• службові обов'язки виконує задовільно (не завжди виконує добросовісно і вимагає систематичного контролю) — 3;

• службові обов'язки виконує незадовільно (вимагає стало­го контролю зі сторони командування) — 2;

• взагалі не має бажання виконувати свої службові обов'яз­ки —_: 1.

Для діагностики ініціативності в наданні допомоги можна викорис­товувати такі показники:

• завжди приходить на допомогу з власної ініціативи — 5;

• інколи приходить на допомогу з власної ініціативи, інколи на прохання — 4;

• надає необмежену допомогу, але тільки на прохання — 3;

• надасть допомогу в обмеженому обсязі на прохання — 2;

• схильний уникати надання допомоги — 1.

Обробка результатів. Для узагальнення ділових якостей і особис­того ставлення до надання допомоги своїм товаришам по службі запов­нюються відповідні матриці № 1 (ставлення до виконання службових обов'язків) і № 2 (ініціативність у наданні допомоги товаришам по служ­бі) (табл. 9-10 і 9-11).

По вертикалі записуються за номерами прізвища всіх членів підроз­ділу, який досліджується; по горизонталі — тільки їхній номер.

Матриця заповнюється послідовним перенесенням даних з індиві­дуальних карток. У перший горизонтальний рядок записуються оцінки, які отримав опитуваний Мовчан від своїх товаришів по службі та його власна оцінка про себе. Другий горизонтальний рядок створюється пе­ренесенням оцінних думок про Сніжка. Аналогічно заповнюються всі інші горизонтальні рядки.

Після того як усі оцінки будуть занесені до матриці, треба підраху­вати по вертикалі алгебраїчну суму всіх одержаних кожним воїном да­ного підрозділу виборів (суми виборів), що характеризуватиме узагаль­нену думку цієї групи воїнів, окрім самооцінки. Дослідникові треба мати на увазі той факт, що групова оцінка звичайно достатньо докладна, оскільки в підрозділі добре знають індивідуальні особливості один од­ного і таким чином відбувається взасмодоиовнепия індивідуальних ду­мок про кожного воїна.

Відтак групові оцінки порівнюються з самооцінкою (вони розташову­ються у маірпці,ііо діагоналі) і виносяться персональні висновки про

правильність самооцінки, об'єктивність оцінки особистісних якостей у товаришів по службі та статус конкретного воїна у підрозділі. Напри­клад, у нашому випадку ми отримали матрицю № 1 (див. табл. 9-10). Таким самим чином оформлюється матриця № 2 (див. табл. 9-11).

У наведеному прикладі в Коломійця до Бондаренка, Мовчана, Баш­тового, Ґудзя, Пархомеика, Москаленка, Шумського завищені вимоги, тому з метою попередження виникнення конфліктних ситуацій між ними треба вжити заходів виховного впливу до кожного з них. У Панченка, Яценка, Бондаренка, Гриненка, Василенка, Сергієнка, Івка занижена са­мооцінка, у зв'язку з цим необхідно їм допомагати зайняти принципову позицію стосовно себе.

Дуже суттєво, що за допомогою матриць можна проаналізувати ха­рактер взаємних стосунків у парах воїнів. При цьому потрібно зістав­ляти оцінки і дані. Так, Мовчан і Сніжко дають один одному, порівняно з груповою оцінкою, різко знижені оцінки — це, відповідно, свідчить про напруженість стосунків між ними.

Офіцер також має можливість порівнювати ділові риси кожного вій­ськовослужбовця з його особистісними якостями (у нашому випадку — це ініціативність у наданні допомоги товаришам по службі).

Таким чином, на підставі даних аналізу доходять висновків про ста­тус кожного члена підрозділу на основі групової оцінки; відповідність самооцінки воїна груповій оцінці; наявність напруженості між воїна­ми; відповідність формальних і неформальних лідерів реальності; на­явність членів підрозділу, до яких група ставиться критично або яких не сприймає; необхідність формулювання конкретних заходів щодо від­повідного впливу на кожного військовослужбовця підрозділу. Деякі ва­ріанти таких впливів наведено у відповідній графі матриці.

Для вивчення соціально-психологічних явищ військового колективу слід використовувати також ті методи, які було подано у темі 7.

Щоб досягти успіху, в організації цих досліджень необхідно додер­жуватися основних правил їх здійснення: системності; об'єктивності; всебічності; добровільності; забезпечення анонімності результатів до­слідження тощо.

Тести та завдання для самоконтролю

9-1. Яке з нижчезазначєних положень не використовується в соціометричному опитуванні?

а) діагностика міжособистісних і міжгрупових стосунків з метою їх зміни, поліпшення та вдосконалення;

б) вивчення типології соціальної поведінки воїнів в умовах групової діяльності;

в) оцінки соціально-психологічної сумісності членів військового підрозділу;

г) визначення статусу членів певного колективу;

д) вивчення неформальних. стосунків і структур у військовому підрозділі;

е) правильної відповіді немає; є) усі відповіді правильні.

9-2. Зробіть порівняльний методичний аналіз параметричного і непараметричного соціометричного опитування.

9-3. Розкрийте методику параметричного і непараметричного соціометричного опитування.

9-4. Зробіть соціометричне опитування у власному відділенні та проаналізуйте його результати з товаришами по службі.

9-5. Виберіть тест з вивчення певної психічної якості особистос­ті, що має безпосередній вплив на життєдіяльність військового ко­лективу та розробіть з товаришами по службі методику його здій­снення.

9-6. Розробіть анкету щодо вивчення суспільної думки особового складу підрозділу та обґрунтуйте методику її здійснення.