Питання 4.3. Методика визначення суїцидального ризику

Виявлені характеристики, властиві суїцидентам, дають змогу скласти карту суїцидального ризику, що призначена для визначення ризику скоєння суїциду і ступеня такого ризику в осіб, що опинилися в кризових життєвих ситуаціях. Ця карта сприяє також виявленню ризику здійснення повторної суїцидальної спроби. Застосування карти правомірне при дослідженні військовослужбовців з гострими афективними реакціями на тлі акцентуацій характеру, а також після визначення ризику суїциду воїнів в умовах життєвої кризи без вираженої характерологічної патології.

Першою чергою вона необхідна для часткової профілактичної роботи з військовослужбовцями, які мають вияви суїцидальної поведінки. Ця карта заповнюється та ведеться на кожного військовослужбовця, який належить до групи суїцидального ризику за результатами соціально-психологічного, психологічного і медичного обстеження військовослужбовців строкової служби.

Карта суїцидального ризику ведеться та зберігається у відділенні виховної роботи частини. За її ведення відповідає заступник командира частини з виховної роботи. Соціально-психологічні і психічні показники заповнюються фахівцями виховної роботи, а медичні показники — медичними працівниками частини. Соціальні показники заповнюються з часу віднесення військовослужбовця до групи суїцидального ризику.

Карта суїцидального ризику

Фактори суїцидального ризику:

I. Дані анамнезу:

1. вік першої суїцидальної спроби — до 20 років;

2. мала місце суїцидальна спроба раніше;

3. суїцидальні спроби у родичів;

4. розлучення або смерть одного з батьків (до 18 років);

5. відсутність теплих стосунків у родині в дитинстві чи юності;

6. повна або часткова бездоглядність у дитинстві;

7. початок статевого життя — 20 років і раніше;

8) провідне місце у системі цінностей належить коханню;

9) професійна сфера діяльності не відіграє важливої ролі в системі цінностей;

10) В анамнезі мало місце розлучення.

II. Актуальна конфліктна ситуація:

11) ситуація невизначеності, очікування;

12. конфлікт у стосунках кохання або у подружніх взаєминах;

13. довготривалий конфлікт;

14. схожий конфлікт уже мав місце раніше;

15. конфлікт, обтяжений неприємностями в інших сферах життя;

16. суб'єктивне почуття неподоланності конфліктної ситуації;

17. почуття образи, жалю до себе;

18. почуття втоми, безсилля;

19. суїцидальні висловлювання, погрози вчинити суїциду.

Ш. Характеристика особистості:

20. емоційна лабільність;

21. імпульсивність;

22. емоційна залежність, необхідність надзвичайно близьких емоційних контактів;

23. довірливість;

24. емоційна в'язкість, ригідність афекту;

25. хворобливе самолюбство;

26. самостійність, відсутність залежності в ухваленні рішень;

27. напруженість потреб (сильно виражене бажання досягти своєї мети, висока інтенсивність цих потреб);

28. наполегливість;

29. рішучість;

30. безкомпромісність;

31. низька здатність до утворення компенсаторних механізмів, витіснення фрустраційних факторів.

«Вагу» фактора суїцидального ризику залежно від його наявності, відображеності і значимості подано у табл. 17-3.

Обчислюємо алгебраїчну суму «ваги» всіх факторів. Якщо отримана величина менша за 8,86 — ризик суїциду незначний. Якщо ця величина коливається в межах від 8,86 до 15,48 — є ризик здійснення суїцидальної спроби. У випадку, коли сума балів перевищує 15,48, імовірність суїциду значна, а у випадку наявності в анамнезі спроби самогубства, ризик її повтору збільшується.

Табл. 17-3. «Вага» фактора суїцидального ризику

Характеристики наявності фактора	Номери факторів
	8; 9; 11-31	5-7	1-4; 10
відсутній	-0.5	-0.5	-0,5
слабо виражений	+0.5	+ 1.0	+ 1.5
наявний	+1,0	+2.0	+3.0
наявність не виявлена	0	0	0

Кількість усіх цих факторів, які мають іидивідуально-особистісний зміст, можна суттєво зменшити і навіть звести нанівець, якщо знати групові фактори суїцидального ризику та їх профілактику. До групових факторів суїцидальної поведінки, які можуть збільшити ймовірність вияву суїцидального ризику у військовому середовищі, належать:

а) соціально-психологічні фактори:

-— відсутність згуртованості у підрозділі;

• нездоровий морально-психологічний клімат у підрозділі;

• негативна морально-психологічна атмосфера у підрозділі;

• негативні традиції колективу;

• міжособистісні конфлікти у підрозділі, у тому числі наявність порушення статутних правил взаємин між військовослужбовцями;

• панування духу кругової поруки і неправдивого колективу у підрозділі;

б) службові фактори:

• екстремальний характер військово-професійної діяльності;

• виконання найрізноманітніших видів військово-професій­ної діяльності;

• обмеженість особистісної свободи воїна та можливості творчого вияву власного «Я»;

• наявність або відсутність службового досвіду;

• низька ефективність бойової, навчально-бойової, службової та інших видів діяльності підрозділу;

в) хронологічні біологічні фактори:

• час року;

• день тижня;

• час доби.