- •Тема 1. Предмет, завдання та структура військової психології
- •1.1.4. Розвиток і сучасний стан вітчизняної загальної психології
- •3. Література до курсу
- •2.1.4. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •2.3. Розвиток особистості у військовій діяльності
- •3.1. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
- •3.2. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна у навчально-виховному процесі
- •3.3. Розвиток здібностей у військовослужбовців у ході військово-професійної діяльності
- •4.1. Пізнавальні процеси особистості
- •4.1.1. Відчуття
- •4.1.2. Сприймання
- •4.1.3. Увага
- •4.1.4. Пам'ять і запам'ятовування
- •4.1.5. Мислення
- •4.2. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
- •Тема 5 психічні стани військовослужбовців та їхні вияви у військовій діяльності
- •5.2. Основні напрями роботи командира щодо формування та підтримання позитивного психічного стану
- •5.3. Сутність паніки та причини її виникнення
- •6.1. Основні компоненти психічних утворень
- •6.2. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
- •Тема 7 методика вивчення психічних якостей військовослужбовців
- •7.1. Методологія та методика психологічного дослідження
- •7.2. Методи психологічного дослідження
- •7.2.2.2. Експеримент
- •7.2.2.3. Методика реалізації психолого-педагогічного експерименту
- •7.2.2.5. Процедура опитування
- •7.2.2.6. Біографічний метод
- •7.2.2.7. Тестування
- •7.2.2.8. Проективні методи
- •7.2.2.9. Вивчення продуктів діяльності
- •7.2.2.10. Математичні методи
- •Тема 8 соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи
- •8.1. Поняття малої групи і колективу
- •8.2. Розвиток малої соціальної групи як колективу та її основні характеристики
- •8.3. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
- •Тема 9 методи дослідження малих соціальних груп
- •9.1. Соціометрична методика
- •9.1.1. Лідер і лідерство
- •9.1.3. Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)
- •9.1.4. Непараметрична соціометрія
- •9.2. Гомеостатичний метод
- •9.3. Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за м.Н. Корнєвим, а.Б. Коваленко)
- •9.4. Вимірювання авторитету
- •9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Тема 10
- •10.1. Сутність, функції та структура спілкування 10.1.1. Поняття спілкування
- •10.1.2. Спілкування і комунікація
- •10.1.3. Структура спілкування
- •10.2. Спілкування та діяльність
- •10.3. Основні характеристики спілкування
- •10.4. Педагогічне спілкування
- •10.5. Бар'єри спілкування
- •Тема 11 структура спілкування
- •11.1. Комунікативний бік спілкування та його характеристика
- •11.2. Характер впливу інформації
- •11.3. Взаємодія як інтерактивний бік спілкування 11.3.1. Поняття взаємодії
- •11.3.2. Різновиди взаємодії
- •11.4. Соціальна перцепція
- •11.5. Оптимізація спілкування у військовому середовищі
- •11.5.1. Розвиток павичок спілкування в діяльності військового керівника
- •11.5.2. Методи формування культури спілкування
- •11.5.3. Тренінг соціальної перцепції
- •Тема 12 психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах
- •Питання 1. Конфлікти та причини їх виникнення у військових підрозділах
- •1.1. Класифікація міжособистісних конфліктів
- •1.2. Причини міжособистісних конфліктів
- •1.3. Динаміка конфлікту
- •Тема 13 психологічне забезпечення: історія та сучасність
- •1. Психологічне забезпечення: вітчизняний та іноземний досвід
- •2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контр терористичних операцій
- •Питання 1.1. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
- •Питання 1.2. Органи психологічного забезпечення в арміях сучасних розвинених країн
- •Питання 2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •2.1. Психологічна війна
- •Питання 2.2. Психологічні операції
- •Питання 2.3. Органи психологічних операцій в армії сша
- •Питання 3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
- •Тема 14 психологічна підготовка особового складу до бойових дій
- •1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •Питання 2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •Питання 3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 3.1. Вербальні методи
- •Питання 3.3. Методи емоційно-вольової саморегуляції
- •Тема 15 психологічна робота в бойовій обстановці
- •Питання 1. Зміст психологічної роботи в бойовій обстановці
- •Питання 2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
- •Питання 3. Досвід діагностики і корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (іноземний досвід)
- •Питання 4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
- •Тема 16 психологічна робота у військовому підрозділі (частині) в мирний час
- •Питання 1. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
- •Питання 3. Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи
- •Питання 4. Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
- •Питання 5. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
- •Питання 5.1. Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості
- •16.6.1. Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження
- •1. Емоції мотивів діяльності
- •11. Емоції, що зумовлені метою діяльності
- •111. Емоції, що зумовлені засобами діяльності
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців, її діагностика і профілактика
- •Питання 1. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки в психологічній науці
- •Питання 1.2. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки у вітчизняній психологічній науці
- •Питаня 2. Природа суїцидальної поведінки та її детермінанти
- •Питання 2.2. Головні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.3. Індивідуально-психічні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.4. Мотивація суїцидальної поведінки військовослужбовців
- •Питання 2.6. Значення психалгії в генезі суїциду
- •Питання 2.7. Міжособистісні конфлікти як одна з передумов формування соціальної дезадаптації особистості воїна
- •Питання 3. Психологічна характеристика військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки
- •1) Самосвідомість:
- •2) Емоційно-вольова сфера:
- •Питання 4. Методики діагностування військовослужбовців, схильних до суїциду
- •Питання 4.1. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
- •Питання 4.2. Психодіагностичні та психофізіологічні методики діагностики суїцидальної поведінки
- •Питання 4.3. Методика визначення суїцидального ризику
- •I. Дані анамнезу:
- •II. Актуальна конфліктна ситуація:
- •Питання 4.4. Методика візуального визначення суїцидальних виявів
- •Питання 5. Профілактика суїцидальної поведінки у військовому середовищі
- •Тема 18. Психологічна характеристика військової дисципліни
- •Питання 1. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
- •Питання 2. Система роботи командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни
- •Питання 3. Методика аналізу та підбиття підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
- •Питання 3.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
- •Питання 3.3. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з проблем зміцнення військової дисципліни
- •Питання 5.2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
- •Тема 1. Предмет, завдання та структура
- •Тема 2. Психологія особистості
- •Тема 8. Соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи 200
- •Тема 9. Методи дослідження
- •Тема 10. Психологія спілкування
- •Тема 11. Структура спілкування 278
- •Тема 12. Психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах 302
- •Тема 13. Психологічне забезпечення:
- •Психологічне забезпечення збройного конфлікту
- •Тема 14. Психологічна підготовка
- •Тема 15. Психологічна робота в бойовій обстановці 399
- •Тема 16. Психологічна робота
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців,
- •Тема 18. Психологічна характеристика
- •18.5.1. Психологічний аналіз поняття «порушення
- •Навчальне видання Василь Васильович Ягупов
5.3. Сутність паніки та причини її виникнення
У військовій психології під панікою розуміють певний емоційний стан (емоційне потрясіння, збентеження, жах тощо, які виникають у масі воїнів або в окремого воїна), різновид поведінки натовпу внаслідок дефіциту або надлишку інформації. Сам термін «паніка» походить від імені грецького бога Папа, покровителя пастухів, пасовищ і стад, який викликав своїм гнівом «шаленство» останніх, що під його впливом кидалися у вогонь або у прірву. Безпосереднім приводом до паніки стає певна ситуація, шокувальний стимул, що перериває звичні форми поведінки. Ця ситуація може бути реальною або уявною.
Щоб виникла паніка, ситуація має бути дуже інтенсивною або зовсім невідомою — тобто такою, щоб притягнути до себе увагу. Перша реакція на такий стимул — потрясіння і сприйняття ситуації як кризової. У такій ситуації індивід вдається до неврівноважених і поквапливих спроб інтерпретувати подію в межах власного досвіду або пригадує аналогічні ситуації з досвіду інших.
Відчуття гостроти, необхідності швидкого прийняття рішення заважає логічному осмисленню кризової ситуації і викликає страх. Якщо перший страх не придушено, реакція загострюється. Переляк одних позначається на інших, що підсилює загальну паніку. Отже, паніка виникає і виявляється як індивідуально-психічне явище у формі страху, а в критичній бойовій обстановці — відразу у формі панічного жаху і як масового, групово-психічного. При цьому індивідуальний страх первинний, він є передумовою, грунтом для групового потрясіння та паніки. У свою чергу, панічний стан пригнічує, діє на більш стійких членів підрозділу. Таку ситуацію описує Л .М. Толстой у романі «Війна і мир», аналізуючи виникнення паніки в битві під Аустерліцем [118].
Паніка належить до таких явищ, які важко вивчити, тому складно охарактеризувати природу цього явища. Це пов'язано з тим, що її не можна безпосередньо фіксувати, оскільки: по-перше, на війні дії ворога ніколи завчасно невідомі і, як наслідок, невідомий час виникнення паніки; по-друге, у ситуації паніки складно залишатися спостерігачем (її грізна сила полягає в тому, що будь-яка людина, потрапивши за бойових обставин у ситуацію паніки, так чи інакше піддається їй).
Під час паніки починають одночасно діяти кілька соціально-психологічних механізмів впливу на поведінку людини. Спрацьовують механізми комунікативного, перцептивного та інтерактивного впливів. Ситуація паніки завжди супроводжується зараженням і навіюванням. Вона може виникати як у малих військових підрозділах, так і у великих військових з'єднаннях і об'єднаннях.
Наприклад, український психолог Валентин Моляко, розглядаючи психологічні наслідки чорнобильської катастрофи, указує на такі умови виникнення будь-якої паніки:
наявність шокувального стимулу;
дефіцит інформації про подію (особливо інформації достовірної) і, водночас, надлишок неперевіреної інформації з неофіційних джерел.
Люди, які були охоплені панікою, виявляли такі особливості поведінки:
неадекватну оцінку ситуації (перебільшення небезпеки), прагнення врятуватися втечею;
посилену метушливість, хаотизм поведінки або, навпаки, її загальмованість;
погіршення дисципліни, працездатності;
пошук заспокійливих засобів (наприклад, алкоголю);
прагнення одержати інформацію.
Реагування воїнів на різні бойові ситуації, якщо вони психологічно непідготовлені, може закінчуватися панікою. Тому дуже важливою є відповідь на запитання: як запобігти й покласти край паніці, якщо вона розпочалася?
1. Слід добре знати сутність, причини виникнення та посилення паніки, їх можна об'єднати у три групи:
фізіологічні;
психічні;
соціально-психологічні.
До фізіологічних причин належать явища, які спричинюють виникнення умов, що фізично ослаблюють воїнів. Це, зокрема, втома, депресія, тривале безсоння, психічне потрясіння внаслідок тривалого перебування в небезпечній ситуації, гнітючого чекання супротивника тощо. Кожна з цих причин серйозно ослаблює емоційно-вольову сферу військовослужбовця, його здатність швидко і правильно оцінювати бойову ситуацію.
До психічних причин належать такі психічні явища, як раптовість, сильне здивування, невпевненість, почуття ізоляції, усвідомлення безсилля перед безпекою, недостатнє знання військової справи, незадовільне володіння зброєю і бойовою технікою, неспроможність вміло діяти на полі бою, незнання супротивника (його тактики дій та характеристик бойової техніки) тощо.
До соціально-психологічних причин належать:
відсутність згуртованості військового підрозділу;
втрата довіри воїнів до командирів;
дефіцит або надлишок інформації, що посилює напруження;
бездіяльність;
відсутність організованості та порядку, втрата управління в бою;
наявність негативних тенденцій у морально-психологічному кліматі та психології військового колективу тощо.
Це також спричинює зменшення можливостей раціонально та правильно оцінити бойову ситуацію.
2. Ще в мирний час необхідно провадити цілеспрямовану психологічну підготовку особового складу щодо подолання труднощів сучасної війни та ефективних дій на полі бою. Характер труднощів, що долає воїн в умовах сучасного бою, зміст конкретної військової спеціальності та коло службових обов'язків у бою мають визначити зміст цієї підготовки.
Психологічна підготовка — це цілеспрямована наукова підготовка психіки військовослужбовців до стійкої практичної діяльності у складі підрозділу на полі бою в умовах сучасної війни. Вона має формувати психічну стійкість і психологічну готовність особового складу до діяльності в екстремальних умовах сучасного швидкоплинного бою.
Один із головних попереджувальних прийомів — це організація ефективного управління підрозділом в бою з одночасним формуванням у особового складу довіри до командирів. Не менш важливі для запобігання паніці такі фактори: знання воїнами своїх функціональних обов'язків, обставин, причин бойової ситуації, можливість одержання достовірної інформації про них; знання супротивника, його дій і тактики; вміння управляти своєю поведінкою в екстремальних ситуаціях тощо.
Коли паніка виникла, покласти їй край може лише рішуча й інтенсивна дія командирів, яка виведе воїнів із ситуації шоку або потрясіння. При цьому слід мати на увазі, що панічна маса за психічним станом і діями воїнів неоднорідна.
Досліджуючи різні випадки, які мали місце в мирних і воєнних умовах, психологи дійшли висновку, що в натовпі, охопленому панікою, є три різнорідні групи людей. До першої, найменшої, належать ті, які перебувають у стані вкрай тяжкого афекту. Для них характерна втрата орієнтації, несвідоме прагнення до втечі. Другу групу складають воїни, які не втратили здатності орієнтуватися, але ситуацію сприймають поверхнево. У разі рішучих та наполегливих дій командирів вони здатні підкорятися наказу й виконувати цілеспрямовані дії. Третя група — це ті, самовладання яких не похитнулось і які здатні діяти цілеспрямовано і свідомо.
Загальні заходи щодо попередження та припинення паніки в бою такі:
усунення впливу причин паніки;
ізоляція джерела паніки;
недопущення передумов виникнення паніки.
5. У підрозділах, де воїни пережили паніку, необхідно вести цілеспрямовану роботу з ліквідації її наслідків. Вона має розпочинатися відразу ж після інциденту, оскільки паніка є своєрідною кризою в психології військового колективу, що залишає нездоровий слід, ослаблює психічну стійкість підрозділу в наступних бойових діях. У зв'язку з цим такий підрозділ доцільно використовувати лише після відповідної «оздоровчої роботи», яку провадять За такими напрямами:
виявлення осіб, які показали психічну нестійкість і усунення їх з підрозділу;
часткове або повне переформування підрозділу;
влиття в підрозділ нового поповнення;
допомога особовому складу щодо усвідомлення випадку паніки та подолання її наслідків;
цілеспрямована виховна робота з оздоровленням морально-психологічної атмосфери у підрозділі;
змістовна бойова підготовка тощо.
Тести та завдання для самоконтролю
5-1. Автоконтрольний блок.
Психічний стан — це особистістю ситуації в
психічної діяльності, що виражається в
поведінки та переживання на певному .
ілрол\і>І<!<у часу
відображення
ди на л\іці
5-2. Зробіть психологічний аналіз основних показників психічного стану:
а) цілісність;
б) ситуативність;
в) сталість у часі;
г) єдність поведінки та переживання;
д) зв'язок з індивідуально-психічними особливостями й психічними процесами.
5-3. Який із нижчєперелічених показників класифікації психічних станів є«зайвим»?
а) діяльність — стани, які поліпшують / погіршують діяльність;
б) взаємини та спілкування — стани, які поліпшують / погіршують взаємини та спілкування;
в) особистість (характер, система ставлення до дійсності): стани, зумовлені позитивним/негативним ставленням до дійсності;
г) біологічні структури особистості — позитивні й негативні психофізіологічні стани;
д) емоційні компоненти характеру — позитивний та негативний емоційний стан;
е) вольові риси характеру — позитивний та неґативний вольовий стан;
є) інтелектуальні риси характеру— позитивний та неґативний інтелектуальний стан;
ж) пізнавальні риси особистості — стани, які поліпшують / погіршують стан розумової діяльності.
5-4. Яка з нижчєперелічених функцій психічних станів є «зайвою» ?
а) організація психічних процесів;
б) врівноваження людини із зовнішнім середовищем;
в) реґуляція всіх психічних функцій людини;
г) забезпечення пізнавальної діяльності людини?
5-5. Зробіть психологічний аналіз нижчєперелічених особливостей поведінки людей, охоплених панікою:
а) неадекватна оцінка ситуації (перебільшення небезпеки), прагнення врятуватися втечею;
б) посилена метушливість, сумбурність поведінки або, навпаки, її загальмованість;
в) погіршення дисципліни, працездатності;
г) пошук заспокійливих засобів (наприклад, алкоголю);
д) прагнення одержати інформацію.
Тема 6
ПСИХІЧНІ УТВОРЕННЯ
Однією з основних підструктур особистості воїна та виявів індивідуально-психічних особливостей її внутрішнього світу є психічні утворення. Слід наголосити, що провідні психологи К.К. Платонов, О.І. Щербаков вважають цю підструктуру особистості важливою її характеристикою. Наприклад, у К.К. Платонова вона має назву досвід особистості, який формується у процесі навчання через звички [87]. Основними компонентами досвіду особистості він вважає знання, навички, звички та вміння. Цю підструктуру особистості деякі психологи називають індивідуальною підготовленістю, або культурою.
Високий рівень оволодіння воїном цими компонентами визначається у військовій психології та педагогіці як військова майстерність. Зазвичай в основі військово-професійних рис воїна лежать конкретні, всебічні та глибокі знання, міцні та стійкі навички й уміння. Відповідно формування певної суми військово-професійних знань, навичок і вмінь становить мету й зміст навчально-виховного процесу і, врешті-решт, сенс і кінцевий результат бойової підготовки особового складу.
О.І. Щербаков визначає цю підструктуру особистості як систему стимуляції, основними складовими якої поряд із темпераментом, ставленням до інших людей і до діяльності є знання, навички та вміння [90].