- •Тема 1. Предмет, завдання та структура військової психології
- •1.1.4. Розвиток і сучасний стан вітчизняної загальної психології
- •3. Література до курсу
- •2.1.4. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •2.3. Розвиток особистості у військовій діяльності
- •3.1. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
- •3.2. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна у навчально-виховному процесі
- •3.3. Розвиток здібностей у військовослужбовців у ході військово-професійної діяльності
- •4.1. Пізнавальні процеси особистості
- •4.1.1. Відчуття
- •4.1.2. Сприймання
- •4.1.3. Увага
- •4.1.4. Пам'ять і запам'ятовування
- •4.1.5. Мислення
- •4.2. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
- •Тема 5 психічні стани військовослужбовців та їхні вияви у військовій діяльності
- •5.2. Основні напрями роботи командира щодо формування та підтримання позитивного психічного стану
- •5.3. Сутність паніки та причини її виникнення
- •6.1. Основні компоненти психічних утворень
- •6.2. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
- •Тема 7 методика вивчення психічних якостей військовослужбовців
- •7.1. Методологія та методика психологічного дослідження
- •7.2. Методи психологічного дослідження
- •7.2.2.2. Експеримент
- •7.2.2.3. Методика реалізації психолого-педагогічного експерименту
- •7.2.2.5. Процедура опитування
- •7.2.2.6. Біографічний метод
- •7.2.2.7. Тестування
- •7.2.2.8. Проективні методи
- •7.2.2.9. Вивчення продуктів діяльності
- •7.2.2.10. Математичні методи
- •Тема 8 соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи
- •8.1. Поняття малої групи і колективу
- •8.2. Розвиток малої соціальної групи як колективу та її основні характеристики
- •8.3. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
- •Тема 9 методи дослідження малих соціальних груп
- •9.1. Соціометрична методика
- •9.1.1. Лідер і лідерство
- •9.1.3. Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)
- •9.1.4. Непараметрична соціометрія
- •9.2. Гомеостатичний метод
- •9.3. Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за м.Н. Корнєвим, а.Б. Коваленко)
- •9.4. Вимірювання авторитету
- •9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Тема 10
- •10.1. Сутність, функції та структура спілкування 10.1.1. Поняття спілкування
- •10.1.2. Спілкування і комунікація
- •10.1.3. Структура спілкування
- •10.2. Спілкування та діяльність
- •10.3. Основні характеристики спілкування
- •10.4. Педагогічне спілкування
- •10.5. Бар'єри спілкування
- •Тема 11 структура спілкування
- •11.1. Комунікативний бік спілкування та його характеристика
- •11.2. Характер впливу інформації
- •11.3. Взаємодія як інтерактивний бік спілкування 11.3.1. Поняття взаємодії
- •11.3.2. Різновиди взаємодії
- •11.4. Соціальна перцепція
- •11.5. Оптимізація спілкування у військовому середовищі
- •11.5.1. Розвиток павичок спілкування в діяльності військового керівника
- •11.5.2. Методи формування культури спілкування
- •11.5.3. Тренінг соціальної перцепції
- •Тема 12 психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах
- •Питання 1. Конфлікти та причини їх виникнення у військових підрозділах
- •1.1. Класифікація міжособистісних конфліктів
- •1.2. Причини міжособистісних конфліктів
- •1.3. Динаміка конфлікту
- •Тема 13 психологічне забезпечення: історія та сучасність
- •1. Психологічне забезпечення: вітчизняний та іноземний досвід
- •2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контр терористичних операцій
- •Питання 1.1. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
- •Питання 1.2. Органи психологічного забезпечення в арміях сучасних розвинених країн
- •Питання 2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •2.1. Психологічна війна
- •Питання 2.2. Психологічні операції
- •Питання 2.3. Органи психологічних операцій в армії сша
- •Питання 3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
- •Тема 14 психологічна підготовка особового складу до бойових дій
- •1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •Питання 2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •Питання 3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 3.1. Вербальні методи
- •Питання 3.3. Методи емоційно-вольової саморегуляції
- •Тема 15 психологічна робота в бойовій обстановці
- •Питання 1. Зміст психологічної роботи в бойовій обстановці
- •Питання 2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
- •Питання 3. Досвід діагностики і корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (іноземний досвід)
- •Питання 4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
- •Тема 16 психологічна робота у військовому підрозділі (частині) в мирний час
- •Питання 1. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
- •Питання 3. Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи
- •Питання 4. Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
- •Питання 5. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
- •Питання 5.1. Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості
- •16.6.1. Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження
- •1. Емоції мотивів діяльності
- •11. Емоції, що зумовлені метою діяльності
- •111. Емоції, що зумовлені засобами діяльності
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців, її діагностика і профілактика
- •Питання 1. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки в психологічній науці
- •Питання 1.2. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки у вітчизняній психологічній науці
- •Питаня 2. Природа суїцидальної поведінки та її детермінанти
- •Питання 2.2. Головні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.3. Індивідуально-психічні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.4. Мотивація суїцидальної поведінки військовослужбовців
- •Питання 2.6. Значення психалгії в генезі суїциду
- •Питання 2.7. Міжособистісні конфлікти як одна з передумов формування соціальної дезадаптації особистості воїна
- •Питання 3. Психологічна характеристика військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки
- •1) Самосвідомість:
- •2) Емоційно-вольова сфера:
- •Питання 4. Методики діагностування військовослужбовців, схильних до суїциду
- •Питання 4.1. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
- •Питання 4.2. Психодіагностичні та психофізіологічні методики діагностики суїцидальної поведінки
- •Питання 4.3. Методика визначення суїцидального ризику
- •I. Дані анамнезу:
- •II. Актуальна конфліктна ситуація:
- •Питання 4.4. Методика візуального визначення суїцидальних виявів
- •Питання 5. Профілактика суїцидальної поведінки у військовому середовищі
- •Тема 18. Психологічна характеристика військової дисципліни
- •Питання 1. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
- •Питання 2. Система роботи командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни
- •Питання 3. Методика аналізу та підбиття підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
- •Питання 3.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
- •Питання 3.3. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з проблем зміцнення військової дисципліни
- •Питання 5.2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
- •Тема 1. Предмет, завдання та структура
- •Тема 2. Психологія особистості
- •Тема 8. Соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи 200
- •Тема 9. Методи дослідження
- •Тема 10. Психологія спілкування
- •Тема 11. Структура спілкування 278
- •Тема 12. Психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах 302
- •Тема 13. Психологічне забезпечення:
- •Психологічне забезпечення збройного конфлікту
- •Тема 14. Психологічна підготовка
- •Тема 15. Психологічна робота в бойовій обстановці 399
- •Тема 16. Психологічна робота
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців,
- •Тема 18. Психологічна характеристика
- •18.5.1. Психологічний аналіз поняття «порушення
- •Навчальне видання Василь Васильович Ягупов
Питання 2.7. Міжособистісні конфлікти як одна з передумов формування соціальної дезадаптації особистості воїна
В основі будь-яких суїцидальних виявів лежить соціальна дезадаптація військовослужбовця. Міжособистісні конфлікти є однією з умов її формування. Конфлікт є ґрунтом, на якому може виникнути суїцид.
Міжособистісні конфлікти — це особлива форма внутрішньо групової взаємодії, за якої стикаються інтереси, потреби або цілі товаришів по службі конкретного воїна.
Глибинні конфлікти впливають на систему спілкування в цілому, незворотньо перебудовуючи її. вносячи в неї негативні зміни або зовсім руйнуючи її до повного розриву між воїнами. Відповідно чим змістовнішим було спілкування, орієнтоване на взаєморозуміння, співпереживання, прагнення до саморозкриття, тим складнішим і хворобливішим буде перебіг глибинних конфліктів, тим відчутніший для них розрив відношень.
До числа глибинних конфліктів відносять, наприклад, конфлікт, який можна охарактеризувати як психічну залежність одного воїна від іншого.
Залежна поведінка виражається у звиканні одного військовослужбовця до іншого, яке межує і «хворобливою» прив'язаністю до нього. Взаємини такого типу можуть набирати еротичного забарвлення, хоча об'єктом прив’язаності може бути не обов'язково сексуальний партнер. Механізм залежності нагадує наркотичну залежність: якщо наркоман перестане вживати наркотик, то настає стан абстиненції. Щось схоже на це відбувається й у випадку психічної залежності одного воїна від іншого: процес відвикання відбувається нестерпно боляче і не завжди успішно. Така залежність може відчуватися як надзвичайно приємний стан, але може й обтяжувати, бути непосильним тягарем, «знекровлювати» воїна. Ці відчуття можуть співіснувати або безперервно змінювати одне одного. Психічну залежність Іноді описують як симбіотичну, маючи на увазі двосторонню залежність між товаришами по службі, які, будучи тягарем один для одного, все одно не можуть розійтися.
В суїцидологічному аспекті найбільший інтерес являє одностороння залежність, за якої залежна поведінка сформувалася лише в одного з двох взаємодій них воїнів; у такому випадку при загрозі розриву стосунків з об'єктом прив'язаності можна говорити про появу суїцидального ризику.
Наслідки конфлікту можуть бути різними. Система стосунків, що склалися в результаті конфлікту, може зовсім не змінитися, змінитися більшою або меншою мірою, а то й зруйнуватися. Щодо впливу конфлікту на особистість того чи іншого воїна, то вона може вийти із конфлікту, навіть у випадку поразки, зовсім без жодних негативних наслідків, але може й отримати серйозну психічну травму. Це першою чергою залежить від характерологічних особливостей воїна. Згубні наслідки конфлікту в основному виявляються у тих воїнів, які важко переносять будь-яке психічне напруження і необхідність участі у конфлікті викликає у них стан стресу.
Негативний вплив конфлікту визначається, крім того, наявністю в системі цінностей воїна уразливих, «болючих» місць. Він може залишити поза увагою тяжкі сварки і відверті образи на свій рахунок, але водночас може неадекватно відреагувати на невинні, здавалося б, слова або дії інших (товаришів по службі, родичів, командирів).
І нарешті, вплив конфлікту на воїна залежить від того, як він трактує події, що відбуваються, тобто від його інтерпретації і оцінки конфлікту. Один і той самий військовослужбовець в максимально схожих умовах може поводити себе зовсім по-різному: в одній ситуації він здійснює суїцид, в іншій, тотожній, ситуації зовсім не виявляє негативних реакцій. Справа в тому, що ситуація здається тотожною лише з точки зору стороннього спостерігача, воїн же бачить і оцінює ці ситуації в річищі особистісних життєвих цінностей зовсім по-різному. Різне сприйняття цієї ситуації обумовлює і різні його поведінкові реакції.
Для розуміння зв'язку між конфліктом і суїцидом важливим є поняття соціально-психологічної дезадаптації: конфлікт впливає на дезадаптацію, яка може стати передумовою виникнення суїциду. Конфлікт може привести воїна до різних ступенів соціально-психологічної дезадаптації: від легких форм, які можна охарактеризувати як психічний дискомфорт, викликаний утрудненням спілкування, до більш серйозних форм, за яких особистість переживає інтенсивний внутрішній конфлікт. Найважчий ступінь дезадаптації пов'язаний з повним розривом соціальних зв'язків військовослужбовця, його соціальною ізоляцією, що викликає у нього почуття непотрібності і безперспективності свого існування. Відповідно, він знаходить «вирішення» проблеми своєї дезадаптації у суїцидальній поведінці.
Таким чином, суїцидогенез є, насамперед, виявом дезадаптації воїна у військовому середовищі. І в цьому значенні.аутоаґресивні дії виконують функцію афективної розрядки, що певною мірою видозмінює суїцидогенний конфлікт. Незалежно від мотиваційної основи (справжнє бажання померти, уникнення тяжкого стану, привернення до себе уваги, маніпулювання ситуацією) аутоаґресивний акт виконує індивідуальне завдання з розв'язання психотравмувальної ситуації через «самоусунення» воїна від неї.