- •Тема 1. Предмет, завдання та структура військової психології
- •1.1.4. Розвиток і сучасний стан вітчизняної загальної психології
- •3. Література до курсу
- •2.1.4. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •2.3. Розвиток особистості у військовій діяльності
- •3.1. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
- •3.2. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна у навчально-виховному процесі
- •3.3. Розвиток здібностей у військовослужбовців у ході військово-професійної діяльності
- •4.1. Пізнавальні процеси особистості
- •4.1.1. Відчуття
- •4.1.2. Сприймання
- •4.1.3. Увага
- •4.1.4. Пам'ять і запам'ятовування
- •4.1.5. Мислення
- •4.2. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
- •Тема 5 психічні стани військовослужбовців та їхні вияви у військовій діяльності
- •5.2. Основні напрями роботи командира щодо формування та підтримання позитивного психічного стану
- •5.3. Сутність паніки та причини її виникнення
- •6.1. Основні компоненти психічних утворень
- •6.2. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
- •Тема 7 методика вивчення психічних якостей військовослужбовців
- •7.1. Методологія та методика психологічного дослідження
- •7.2. Методи психологічного дослідження
- •7.2.2.2. Експеримент
- •7.2.2.3. Методика реалізації психолого-педагогічного експерименту
- •7.2.2.5. Процедура опитування
- •7.2.2.6. Біографічний метод
- •7.2.2.7. Тестування
- •7.2.2.8. Проективні методи
- •7.2.2.9. Вивчення продуктів діяльності
- •7.2.2.10. Математичні методи
- •Тема 8 соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи
- •8.1. Поняття малої групи і колективу
- •8.2. Розвиток малої соціальної групи як колективу та її основні характеристики
- •8.3. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
- •Тема 9 методи дослідження малих соціальних груп
- •9.1. Соціометрична методика
- •9.1.1. Лідер і лідерство
- •9.1.3. Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)
- •9.1.4. Непараметрична соціометрія
- •9.2. Гомеостатичний метод
- •9.3. Шкала прийнятності як метод вивчення взаємин (за м.Н. Корнєвим, а.Б. Коваленко)
- •9.4. Вимірювання авторитету
- •9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Тема 10
- •10.1. Сутність, функції та структура спілкування 10.1.1. Поняття спілкування
- •10.1.2. Спілкування і комунікація
- •10.1.3. Структура спілкування
- •10.2. Спілкування та діяльність
- •10.3. Основні характеристики спілкування
- •10.4. Педагогічне спілкування
- •10.5. Бар'єри спілкування
- •Тема 11 структура спілкування
- •11.1. Комунікативний бік спілкування та його характеристика
- •11.2. Характер впливу інформації
- •11.3. Взаємодія як інтерактивний бік спілкування 11.3.1. Поняття взаємодії
- •11.3.2. Різновиди взаємодії
- •11.4. Соціальна перцепція
- •11.5. Оптимізація спілкування у військовому середовищі
- •11.5.1. Розвиток павичок спілкування в діяльності військового керівника
- •11.5.2. Методи формування культури спілкування
- •11.5.3. Тренінг соціальної перцепції
- •Тема 12 психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах
- •Питання 1. Конфлікти та причини їх виникнення у військових підрозділах
- •1.1. Класифікація міжособистісних конфліктів
- •1.2. Причини міжособистісних конфліктів
- •1.3. Динаміка конфлікту
- •Тема 13 психологічне забезпечення: історія та сучасність
- •1. Психологічне забезпечення: вітчизняний та іноземний досвід
- •2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контр терористичних операцій
- •Питання 1.1. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
- •Питання 1.2. Органи психологічного забезпечення в арміях сучасних розвинених країн
- •Питання 2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення
- •2.1. Психологічна війна
- •Питання 2.2. Психологічні операції
- •Питання 2.3. Органи психологічних операцій в армії сша
- •Питання 3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
- •Тема 14 психологічна підготовка особового складу до бойових дій
- •1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •Питання 2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •Питання 3. Методи психологічної підготовки
- •Питання 3.1. Вербальні методи
- •Питання 3.3. Методи емоційно-вольової саморегуляції
- •Тема 15 психологічна робота в бойовій обстановці
- •Питання 1. Зміст психологічної роботи в бойовій обстановці
- •Питання 2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
- •Питання 3. Досвід діагностики і корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (іноземний досвід)
- •Питання 4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
- •Тема 16 психологічна робота у військовому підрозділі (частині) в мирний час
- •Питання 1. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
- •Питання 3. Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації і здійсненні психологічної роботи
- •Питання 4. Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
- •Питання 5. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
- •Питання 5.1. Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості
- •16.6.1. Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження
- •1. Емоції мотивів діяльності
- •11. Емоції, що зумовлені метою діяльності
- •111. Емоції, що зумовлені засобами діяльності
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців, її діагностика і профілактика
- •Питання 1. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки в психологічній науці
- •Питання 1.2. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки у вітчизняній психологічній науці
- •Питаня 2. Природа суїцидальної поведінки та її детермінанти
- •Питання 2.2. Головні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.3. Індивідуально-психічні причини виникнення суїцидів
- •Питання 2.4. Мотивація суїцидальної поведінки військовослужбовців
- •Питання 2.6. Значення психалгії в генезі суїциду
- •Питання 2.7. Міжособистісні конфлікти як одна з передумов формування соціальної дезадаптації особистості воїна
- •Питання 3. Психологічна характеристика військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки
- •1) Самосвідомість:
- •2) Емоційно-вольова сфера:
- •Питання 4. Методики діагностування військовослужбовців, схильних до суїциду
- •Питання 4.1. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
- •Питання 4.2. Психодіагностичні та психофізіологічні методики діагностики суїцидальної поведінки
- •Питання 4.3. Методика визначення суїцидального ризику
- •I. Дані анамнезу:
- •II. Актуальна конфліктна ситуація:
- •Питання 4.4. Методика візуального визначення суїцидальних виявів
- •Питання 5. Профілактика суїцидальної поведінки у військовому середовищі
- •Тема 18. Психологічна характеристика військової дисципліни
- •Питання 1. Психолого-педагогічний зміст військової дисципліни
- •Питання 2. Система роботи командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни
- •Питання 3. Методика аналізу та підбиття підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
- •Питання 3.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
- •Питання 3.3. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з проблем зміцнення військової дисципліни
- •Питання 5.2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
- •Тема 1. Предмет, завдання та структура
- •Тема 2. Психологія особистості
- •Тема 8. Соціально-психологічна характеристика малої соціальної групи 200
- •Тема 9. Методи дослідження
- •Тема 10. Психологія спілкування
- •Тема 11. Структура спілкування 278
- •Тема 12. Психологічні умови попередження та залагодження конфліктів у військових підрозділах 302
- •Тема 13. Психологічне забезпечення:
- •Психологічне забезпечення збройного конфлікту
- •Тема 14. Психологічна підготовка
- •Тема 15. Психологічна робота в бойовій обстановці 399
- •Тема 16. Психологічна робота
- •Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців,
- •Тема 18. Психологічна характеристика
- •18.5.1. Психологічний аналіз поняття «порушення
- •Навчальне видання Василь Васильович Ягупов
Тема 17. Суїцидальна поведінка військовослужбовців, її діагностика і профілактика
Питання:
1. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки в психологічній науці
1.1. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки у західній психологічній науці
1.2. Проблема суїциду і суїцидальної поведінки у вітчизняній психологічній науці
2. Природа суїцидальної поведінки та її детермінанти
2.1. Загальна характеристика суїцидальної поведінки
2.2. Головні причини виникнення суїцидів
2.3. Індивідуально-психічні причини виникнення суїцидів
2.4. Мотивація суїцидальної поведінки військовослужбовців
2.5. Психологія самотності та суїцид
2.6. Значення психології в генезі суїциду
2.7. Міжособистісні конфлікти як одна з передумов формування соціальної дезадаптації особистості воїна
3. Психологічна характеристика військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки
4. Методики діагностування військовослужбовців схильних до суїциду
4.1. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
4.2 Психодіагностичні та психофізіологічні методики діагностики суїцидальної поведінки
4.3. Методика вивчення суїцидального ризику
4.4. Методика візуального визначення суїцидальних виявів
5. Профілактика суїцидальної поведінки у військовому середовищі
*******************
Друга половина XX ст. характеризується різким збільшенням кількості самогубств. Ця тенденція особливо виразна в економічно розвинених країнах. За даними Світової організації охорони здоров'я, у віковій групі від 15 до 44 років самогубство виявилося другою із основних причин смерті в Японії, третьою — в Німеччині, Данії, Швейцарії, четвертого — в Канаді, Австралії, США. Щороку у світі кінчають життя самогубством близько 500 тис. осіб [53].
Самогубство (суїцид) — це одна з форм відхиленої поведінки, яка має найрізноманітніші аспекти (наприклад, філософський, моральний, медичний, правовий та психологічний).
Сьогодні суїцид і парасуїцид в Україні є серйозною проблемою. Протягом багатьох років ця проблема не обговорювалася. Статистика суїциду стала відкрито публікуватися лише останніми роками. Причому офіційна статистика давала лише мінімальну інформацію про людей, які чинили замах на своє життя. Повідомляється тільки стать, вік, місцепроживання, спосіб здійснення самогубства. Інформація про соціальний та професійний статус суїцидентів, сімейний стан, працевлаштованість, місце роботи, етнічну належність була відсутньою. Залишалися нез'ясованими мотиви й мотивація самогубств, стан здоров'я і матеріальний стан людей, які зважилися на такий крок.
Україна є державою з високим рівнем суїцидальної активності. За останні 10 років рівень самогубств у нашій країні зріс майже вдвічі (з 19,0 на 100 тис. населення у 1988 р. до 29,58 у 2000 р.) [83]. Серед регіонів України тільки в її західних областях кількість самогубств не перевищує 20,0 на 100 тис. населення. Він істотно вищий (30,0-44,4) в розвинутих промислових районах і областях, які більшою мірою потерпіли від наслідків Чорнобильської катастрофи і характеризуються більшою гостротою різних екологічних та соціально-економічних проблем. Високий рівень суїцидальної активності в наш час спостерігається серед сільського населення країни. Сільські жителі в 1,52 рази частіше позбавляють себе життя, ніж міські, що пов'язано Із різким підвищенням рівня алкоголізації сільського населення, зниженням життєвого рівня [83].
За останні роки різко збільшилася кількість самогубств серед дітей 5-14 років (у наш час це 0,5 % самогубств серед усіх вікових груп). В 1999 р. в Україні було зафіксовано 7 самогубств дітей у віці від 10 до 14 років. У віковій групі 15-24 роки в нашій країні в 1999 р. рівень самогубств становив 7,8 % (188 випадків). При цьому у дітей часто зустрічається тривала та ретельна підготовка самогубства. Дівчата втричі частіше здійснюють суїцидальні спроби, ніж юнаки [83].
Найпоширенішими методами самогубства є повішення, отруєння, падіння з висоти та кидання під транспорт. Для жінок більш характерне медикаментозне отруєння (ненаркотичні анальгетики, антидепресанти, барбітурати). Використання небезпечніших для життя способів самогубства більш характерне для старших вікових груп І свідчить про серйозність суїцидальиих намірів. Останнім часом для здійснення суїцидальних дій частіше використовують вогнепальну зброю.
Ситуація, що стосується замахів на самогубство, ще більш не визначена. Вважається, що кількість парасуїцидів у 7-10 разів перевищує число завершених суїцидів. Співвідношення між замахами на своє життя і самогубствами в різних містах і областях України неоднакове. В 1998 р. в Києві зареєстровано 423 (16,0 на 100 тис. населення) самогубств і 1803 (68,0 на 100 тис. населення) суїцидальних спроб.
Нажаль, випадки суїциду мають місце і в Збройних силах України. Так у військах ГТПО за 1996-1998 pp. покінчили своє життя самогубством 17 військовослужбовців [20].
На думку більшості вчених-психологів, цифри, що ілюструють суїцидальну активність населення, насправді вищі за офіційні. Суїциденти та їхні родичі часто приховують факти суїцидальних спроб, а ряд самогубств часом зумисно, а часом помилково реєструються як нещасний випадок або вбивство.
Виходячи з вищенаведених фактів, можна зазначити, що ця проблема є однією з найактуальніших для нашого суспільства і зокрема для Збройних сил України. Тому для військової психології вкрай актуальними є такі проблеми, що стосуються суїциду:
психологічна характеристика суїциду;
динаміка суїцидальної поведінки військовослужбовця;
детермінанти суїцидальної поведінки особистості військовослужбовця;
індивідуально-психічні вияви особистості військовослужбовця, схильного до суїцидальної поведінки, та обґрунтування методики їх дослідження;
конфлікти, які можуть бути основою суїцидальної поведінки особистості військовослужбовця;
цілі, принципи і провідні методи дослідження індивідуально-психічних виявів особистості військовослужбовця, що можуть призвести до суїцидальних спроб;
обґрунтування оптимальної методики діагностування виявів особистості військовослужбовця, які можуть призвести до суїцидальної поведінки;
профілактика суїцидальної поведінки військовослужбовців у військовому середовищі.