9.1.3. Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)

Спочатку офіцер чітко формулює завдання й визначає об'єкт дослід­ження. Після цього необхідно визначити соціометричні критерії. Ви­бір цих критеріїв диктується завданням дослідження та випливає з його програми.

Наприклад, якщо потрібно вивчити групову структуру взаємних симпа­тій або взаємодопомоги, то питання формулюються таким чином, щоб їх­ній зміст по змозі повністю відповідав соціальному та моральному змісту цих взаємин і був причетний до конкретної діяльності, де ці взаємини мо­жуть виявитися. Виконавши ці вимоги, ви одержите значущий критерій. Наприклад, якщо ви ставите завдання типу: «Виберіть тих із членів групи, хто є вашим товаришем», то такий критерій не відповідає вказаним вимо­гам, бо є заслабким.

Товариші можуть бути різні. Одних людей ми схильні записати у свої товариші вже тільки тому, що часто до них звертаємося. Інших ми не схиль­ні зараховувати до своїх товаришів навіть тоді, коли просимо в них позику. Тому треба сформулювати критерій якомога конкретніше, на основі якоїсь реальної ситуації. Наприклад, у певному випадку його можна сформулюва­ти так: «Якби ви захотіли організувати у себе зустріч Нового року, то кого б Ви запросили з близьких знайомих та товаришів по службі?» У такому фор­мулюванні роль та значення товарища описані чітко й конкретно. Проте це ще не значить, що такий критерій однаково зацікавить усіх членів групи. Іншим членам групи, може, більш сподобається, скажімо, такий: «Кого з членів Вашої групи Ви бажали б мати своїм сусідом по квартирі?» або «Кого з членів вашої групи Ви б запросили на своє весілля?».

Рекомендується не захаращувати соціометричну картку великою кіль­кістю критеріїв, а вибрати такі, які, по-перше, були б логічно пов'язані між собою і, по-друге, викликали б активний інтерес у більшості до­сліджуваних. Необхідно підібрати такі запитання, зміст яких був би зро­зумілий усім членам соціальної групи. При цьому доцільно враховува­ти соціально-демографічні, професійні, психічні та інші ознаки.

Табл. 9-1. Приклад соціометричної картки

т	Тип	Критерії	Вибори
		а) Кого б Ви хотіли обрати своїм командиром відділення? б) Кого б Ви не хотіли обрати своїм командиром відділення?
		Як Ви гадаєте, хто обере Вас: за пунктом а)? за пунктом б)?

Соціометрична картка складається на завершальному етапі розроб­лення програми дослідження. Від якості її оформлення залежить отри­мання достовірних сирих даних для подальшого опрацювання. У тих випадках, коли провадиться анкетне опитування більшості груп і лю­дей за іменною анкетою (не анонімною, а із зазначенням імені та прі­звища особи, яка її заповнює), соціометричні критерії можуть бути вклю­чені в загальну анкету разом з іншими запитаннями, але їх треба виді­лити в перший її підрозділ. Така форма соціометрії потребує під час відповідей обов'язкового написання в анкеті прізвищ тих, хто відмов­ляється.

Порядок складання соціометричної картки є таким (табл. 9-1):

1. спочатку готують списки членів соціометричних груп. Ко­жен член групи мусить мати свій порядковий номер у спис­ку, це його шифр;

2. далі складається картка із врахуванням величини групи. Під заголовком «Соціометрична картка» надається стисла ін­струкція до заповнення. Тут вказується, що, відповідаючи на запитання, в графу «вибори» необхідно проставляти но­мери тих членів групи за списком, які найповніше відпові­дають вашому ставленню до цих запропонованих критеріїв вибору;

3. при опитуванні з обмеженою кількістю виборів праворуч від кожного критерію у картці слід накреслити стільки вер­тикальних граф, скільки виборів ми пропонуємо в цій групі (при здійсненні опитування без обмежень кількості вибо­рів у соціометричній картці після кожного критерію має бути відділена графа, розміри якої давали б змогу відповідати якомога повніше);

4. у тих випадках, коли дослідникові бажано встановити по­рівняльну цінність переваг, у соціометричну картку можна внести своєрідну шкалу. Для цього у графі виборів указано порядок вибору або переваг відповідною цифрою — вибір у першу чергу, у другу, у третю тощо.

Спрощений варіант соціометричної картки:

	Андріївський Д.І.
1. Луцький С.А.
2. Ніколко М.В.
3. Панченко К.С.

Цю картку заповнив воїн, прізвище якого вказано праворуч і який відповідав на запитання:

1. Кого б Ви хотіли обрати напарником у бойовий екіпаж (вій­ськова діяльність)?

2. Разом з ким Ви бажали б виконати суспільне доручення (гро­мадська діяльність)?

3. У кого з Вашого підрозділу широкий культурний світогляд і з ким ви бажали б організувати години дозвілля (відпочи­нок)?

Підготовка соціометричного опитування. Результативність соціо­метрії більш залежить від відповідної психологічної підготовки опиту­ваних. Тут не має бути місця жодному штучному або адміністративно­му тиску з боку дослідника або зацікавлених осіб. Заповнення соціо­метричної картки — справа добровільна й особиста. У дослідників-по-чатківців часто виникають сумніви щодо успіху опитування тільки тому, що багато осіб відмовляється брати участь в опитуванні. Щоб уникну­ти таких інцидентів, необхідна попередня соціометрична розминка. Вона може бути здійснена двояко. Або у формі індивідуальної бесіди дослід­ника з кожним членом групи, або бесіди з групою в цілому. У будь-якому з цих випадків необхідно коректно, коротко і дохідливо викласти завдання опитування, викласти його наукову важливість та запевнити досліджуваного у повному збереженні таємниці опитування.

При заповненні соціометричних карток кожному учасникові слід надати самостійність. Не має бути, жодних підказок. Найкраще опиту­вати групу фронтально, тобто всіх одночасно, наприклад, у класі або в аудиторії. Дослідник завжди має триматися ввічливо та впевнено. За­повнені соціометричні картки повертаються дослідникові.

Коли картки заповнені й зібрані, починається етап їх обробки. Най­простішим способом кількісної обробки є табличний, графічний та ін-дексологічний.

Соціомитриця. Це табличний спосіб обробки соціометричної ін­формації. Спочатку слід побудувати соціоматрицю № 1 (табл. 9-2).

Дослідник розставляє усі соціометричні картки досліджуваних за ал­фавітом (прізвища, які вказані праворуч). Результати опитування з кож­ної такої картки записуються до матриці (взаємний вибір відзначають хрестиком, який міститься в колі). Для виявлення неформальних мікрогруп і вивчення міжособистісних стосунків заповнюється друга соціо­метрична матриця (табл. 9-3), її будують на основі першої. Порядок її складання такий. Заготовлюють таку саму таблицю, як і для першої мат­риці. З правого верхнього кута проводять діагональ, перетинаючи роз­ташовані на цій лінії клітинки квадрата. З першої матриці вибирають будь-кого, хто має найбільшу кількість взаємних виборів. Його поряд­ковий номер і прізвище записують у перший рядок матриці. Цей само номер заносять у першу клітинку зверху. Так, у нашому прикладі таким є Рудий. Потім з першої матриці вибираютьтих, хто перебуває у взаєм­ному виборі з занесеним у перший рядок.

Його порядковий номер і прізвище заносять у другий рядок. У на­шому випадку — це Шуліка. Цей самий номер записують зверху в дру­гу графу, у відповідній клітинці матриці записують хрестик у колі. Такий вибір з першої матриці продовжується до повного вичерпання взаємних виборів у всіх, кого записують у наступний рядок. Інакше кажучи, коло осіб із взаємним вибором має замкнутися. Тих, які не мають взаємного вибору, записують у кінці матриці. Неформальна мікрогрупа може скла­датися з 2-7 воїнів.

Аналіз соціоматриць з кожного показника дає достатню наочну кар­тину взаємин у підрозділі. Основна перевага соціоматриць — можли­вість зобразити вибори в числовому вигляді, що, у свою чергу, дає змо­гу прорангувати воїнів підрозділу за кількістю отриманих і відданих виборів, визначити порядок впливу в підрозділі. На основі другої соціо-матриці легко побудувати соціограми— карти соціометричних вибо­рів. Графічна мова соціограми відображена на рис. 9-1.

Соціограма — схематичне зображення реакції досліджуваних один на одного при відповіді на соціометричні критерії. Вона дає змогу зро­бити порівняльний аналіз структури взаємин у групі, в просторі, на де­якій площині за допомогою спеціальних знаків.

були виявлені під час опитування. Наприклад, соціограму для воїна Панченка унаочнює рис. 9-3.

Третій варіант соціограми може характери­зувати всі взаємини у підрозділі. Вона може бути довільною або мати назву «мішень». При довільній соціограмі взаємини між воїнами розташовуються довільно. Наприклад, на ос­нові соціоматриці параметричного опитуван­ня (табл. 9-3) можна побудувати таку довіль­ну соціограму (рис. 9-4). Соціограма «мішень» грунтується на трьох концентричних колах, які символізують авторитетність воїна в колективі. Чим більше отрима­но виборів, тим ближче до центру розташовується воїн. Ті воїни, які отримали найбільшу кількість виборів, перебувають у центральному колі, у другому колі перебувають воїни, які отримали середню кількість виборів, у третьому — воїни, які не мають авторитету і перебувають в ізоляції (рис. 9-5).

Аналізуючи соціограму «мішень», дослідник відразу визначає бій­ців, які мають найбільший авторитет у підрозділі, та тих із них, хто перебуває в ізоляції.

Соціометричні індекси. Розрізняють:

• персональні соціометричні індекси (ПСІ) — дають харак­теристики індивідуальних соціально-психічних явищ осо­бистості як члена групи;'

• групові соціометричні індекси (ГСІ) — дають чисельні ха­рактеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі; описують різні аспекти спілкування і взаємин у під­розділі.

Основними ПСІ є індекс соціометричного статусу i -члена та емоцій­ної взаємодії ij -члена. Символи i та j означають одну й ту саму особу, але в різних значеннях: i — якого вибирають, j — він же, хто вибирає, ij — сполучення ролей. Індекс соціометричного статусу /-члена групи визначається за формулою (9-1):

N

C_i = E (R_i⁺ + R_i^-)

i=1

________________ (9.1)

N - 1

де С — соціометричний статус /-члена;

R_i — одержані /-членом вибори (позитивні й негативні);

E — знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів і-го члена;

N — кількість членів групи.

Соціометричний статус — це властивості особистості як елемента соціальної структури, які займають в ній певну просторову позицію. Він характеризує особистий вплив воїна на інших військовослужбовців підрозділу. Заведено говорити про позитивний та негативний статус. Відповідно, можна обчислити індекси окремо для позитивного вибору і негативного. Статус вимірює також потенційну здатність людини ДО Лідерства. Щоб Рис 9.5.. Соціограма «мішень» обчислити соціометричний статус, необхідно скористатися даними соціоматриці 1.

Індекс емоційної експансивностіу'-члена групи визначається за фор­мулою (9-2):

N

Е_j = E (R_j⁺ + R_j^-)

j=1

_____________ (9.2)

N - 1

де Е_j — це емоційна експансивністьу'-члена;

R_j — зробленіу-членом вибори (позитивні й негативні).

З погляду психології цей показник характеризує потребу особистос­ті у спілкуванні, свідчить про її бажання здійснити певний вплив на життєдіяльність підрозділу.

Аналіз взаємних виборів у підрозділі дає офіцерові змогу оцінити психологічну сумісність досліджуваних за формулою (9-3):

N

Ii_j = E (Ri_j⁺⁺ + Ri_j^--)

ij=1

_____________ (9.3)

N - 1

де I _сум — індекс сумісності конкретного військовослужбовця;

Ri_j⁺⁺ — кількість взаємних позитивних виборів;

Ri_j^--— кількість взаємних негативних виборів.

У цьому індексі найбільший статус матимуть воїни з найбільшою кількістю взаємних позитивних виборів і найменшою кількістю взаємних негативних виборів (цей індекс доцільно використовувати під час здійснення непараметричного соціометричного опитування).

З групових соціометричних індексів найважливішими є: індекс емоційної експансивності групи, індекс психологічної взаємності у групі (згуртованість групи) та індекс групової роз'єднаності.

Індекс емоційної експансивності групи розраховується за формулою (9-4):

N N

A_g = E ( E (R_j^{+ -} ))

j=1 i=1

_____________ (9.4)

N

де А_g — експансивність групи;

E — знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів (позитив­них і негативних) усіма членами групи;

N — кількість членів групи.

Індекс емоційної експансивності характеризує середню активність групи у розв'язанні завдання соціометричного опитування. Чим цей індекс вищий, тим вища внутрішньогрупова активність взаємин членів групи.

Індекс психологічної взаємності (згуртованості групи) у групі об­числюється за формулою (9-5):

N N

G_g = E ( E (R_jj⁺ )

ij=1 ij=1

_____________ (9.5)

½ N (N-1)

де G _g — взаємність у групі (або індекс групової єдності чи згуртова­ності);

R_jj⁺⁺ — кількість позитивних взаємних виборів у групі;

N — кількість членів групи.

Чим вищий індекс психологічної взаємності, тим вища згуртованість групи.

Індекс групової роз'єднаності обчислюється за формулою (9-6):

N N

J роз = E ( E (R_jj⁺ )

ij=1 ij=1

_____________ (9.6)

½ N (N-1)

де J роз — індекс групової роз'єднаності;

R_jj^-- — кількість взаємних негативних виборів у групі;

N — кількість членів групи.

Цей індекс доцільно використовувати під час непараметричного со­ціометричного опитування.

Тепер на основі цих двох останніх індексів за непараметричного варіанта соціометрії можна визначити групову згуртованість за форму­лою (9-7):

J згурт. = Gg – J роз (9.7)

де J роз — індекс групової згуртованості.

При множенні формул (9-1Н9-7) на 100 % вони показують питому вагу різних взаємностей (залежно від індексу) у групі щодо теоретично можливих виборів у відсотках. Такі результати дають можливість про­аналізувати відповідні показники в різних підрозділах і зробити в них порівняльний аналіз.