144. Нормативно-правові акти інформаційного законодавства: поняття і види

У темі 2 нами встановлено, що основною формою викладу права України, інформаційного зокрема, є нормативно-правові акти. Нормативно-правовий акт діє як елемент зовнішньої форми інформаційного права, елемент галузі інформаційного законодавства.

Нормативно-правовий акт – це юридично-технічна форма встановлення, опублікування і застосування норм права.

Нормативно-правовий акт – рішення компетентних суб’єктів, що приймається в установленому законом порядку, має загальний характер, зовнішній вигляд офіційного документа у письмовій формі, забезпечується державою і породжує юридичні наслідки.

Нормативно-правовий акт інформаційного законодавства – це офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом інформаційного права, тобто встановлює, змінює або припиняє норми інформаційного права.

Усі нормативно-правові акти за юридичною силою поділяються на закони та підзаконні нормативно-правові акти.

Юридична сила – це властивість нормативно-правових актів, яка розкриває їх співвідношення і залежність за формальною обов’язковістю і залежить, а також визначається місцем правотворчого органу в апараті держави.

Основними нормативно-правовими актами є закони.

Закон – це нормативний акт, який приймається вищим представницьким органом держави (для України – Верховною Радою України) або самим народом шляхом референдуму, який регулює найбільш важливі суспільні відносини і має найвищу юридичну силу стосовно інших правових актів. Закон прийнятий шляхом референдуму не може бути відміненим Верховною Радою України, якщо він прийнятий без порушень процедури прийняття.

Закони за юридичною силою поділяються на три великі групи конституційні (основні), звичайні, надзвичайні.

Підзаконні нормативно-правові акти – це акти, прийняті компетентними державними органами чи уповноваженими державою іншими суб’єктами на підставі закону і в порядку його виконання.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

145. Правове забезпечення безпеки інформації

Правове реґулювання суспільних відносин з метою забезпечення безпеки інформації повинно охоплювати усі стадії її існування від створення до ліквідації. Тобто правовими нормами повинно реґулюватися:

• встановлення та виконання правил віднесення інформації до того чи іншого виду (відкрита, з обмеженим доступом);

• встановлення режиму доступу до інформації відповідного виду;

• визначення умов дозволу та встановлення правил зняття інформації з інформаційних мереж, засобів;

• встановлення умов та вимог, яким повинні задовольняти суб’єкти інформаційної діяльності для їх допуску до інформації певного виду;

• визначення процедури допуску суб’єктів до інформації та в контрольовані зони;

• визначення цінності інформації, термінів та умов її зберігання;

• визначення заходів організаційного, технічного захисту інформації в різних системах та мережах (див. питання 4 цієї теми);

• встановлення правил інформаційної діяльності з погляду збереження цілісності, достовірності, конфіденційності інформації впродовж усього циклу її життя;

• встановлення правил та норм безпеки систем і мереж інформації;

• встановлення правил та норм безпеки інформації в надзвичайних умовах (стихійного лиха, аварій, заворушень тощо) та умовах воєнного стану;

• встановлення і дотримання правил вивозу (витоку) інформації за межі України;

• встановлення і дотримання імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю;

• забезпечення права інтелектуальної та матеріальної власності на інформацію;

• встановлення правил використання інформації з комерційною метою;

• встановлення відповідальності за порушення норм інформаційного законодавства тощо.

Інформаційне законодавство саме по собі є правовим механізмом забезпечення безпеки інформації, його правовим забезпеченням. Як зазначалося вище, інформаційне законодавство є комплексним із погляду наявності норм декількох правових інститутів в одному нормативно-правовому акті (НПА). У більшості НПА інформаційного законодавства є хоч одна норма, яка стосується забезпечення безпеки інформації (реґламентується порядок її зберігання, обліку, доставки, захисту, доступу тощо). Тому перелік законодавчих актів, які є правовою базою забезпечення безпеки інформації, буквально повторює перелік нормативних актів, що становлять нормативну базу інформаційного права. Наведемо найбільш характерні нормативно-правові акти цієї галузі, розподіливши їх, як і в попередньому випадку, за блоками:

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++