121. Проаналізуйте структуру та засоби внутрішньоорганізаційних комунікацій

Структура:

1 рівень – комунікації «зверху донизу»: від керівництва до підлеглих. Частину цих комунікацій відносять до так званої патрональної комунікації. Патрональна комунікація – це зв’язки з громадськістю, які здійснюються першим керівником організації чи установи.

2 рівень – комунікації «знизу доверху»: від підлеглих до керівника. Працівники підприємства стають суб’єктами комунікації, а керівники – об’єктами. Потік повідомлень знизу до гори вкрай необхідний, якщо керівництво хоче бути впевненим, що його вказівки досягають мети. Засобом такого зв’язку є не лише дослідження думок та пропозицій працівників, але й самі керівники нижньої ланки, які безпосередньо спілкуються з підлеглими.

3 рівень – однопорядкові комунікації, що здійснюються між керівниками різних структурних підрозділів підприємств або між працівниками, зайнятими на ньому, часто називають горизонтальними.

Наявність різних рівнів комунікації, різноспрямованість потоків інформації ускладнює структуру внутрішніх комунікацій, зумовлену взаємодією різноманітних суб’єктів та об’єктів комунікації.

Основні засоби комунікацій з персоналом:

- усні вербальні комунікації: відбуваються під час безпосереднього контакту працівників підприємства між собою, а також із керівниками різного рівня, представниками профспілок. Види: збори та конференції працівників організації; наради з окремими групами працівників; бесіди та групові дискусії; особисті зустрічі та бесіди керівників з окремими працівниками.

- письмові вербальні комунікації: види – дошка оголошень; довідники компаній; періодичні публікації (листівки новин, які поширюються лише серед персоналу; газети/журнали компанії; бюлетені)

- мішані комунікації: в останні роки отримав розвиток такий засіб внутрішньоорганізаційних комунікацій, як управлінські (електронні) табло. Вони можуть мати текстовий вигляд (тобто бути вербальними) або графічний (діаграми, графіки, таблиці), тобто передавати інформацію невербальними засобами.

- подієві комунікації: внутрішні події – події, що відбуваються на підприємстві і спрямовані на внутрішню громадськість. До них належать: внутрішні збори персоналу; щорічні конгреси; участь у спільних акціях зі ЗМІ; конференції; прийоми; конкурси тощо.

- технічно-опосередковані внутрішні комунікації: телефонна розмова, виступ на ратіо, ТБ керівника.

122. Проаналізуйте основні цілі та завдання служб паблік рилейшнз на підприємствах, у виробничих та фінансових структурах

Щодо визначення головних цілей комунікацій з громадськістю установ та організацій комерційного характеру існують різні думки. Дехто вважає, що головна мета будь-якої комерційної установи під час здійснення комунікацій з громадськістю – забезпечення економічного успіху, отримання максимального прибутку. Здається, такий підхід дуже вузько й однобоко трактує цілі організації. Будь-яка фірма чи компанія не може існувати ізольовано від інтересів та потреб суспільства, саме тому, плануючи ПР-діяльність, організація повинна виходити зі спільних інтересів установи та суспільства.

ПР повинні допомогти корпораціям та суспільству засвоїти два залізних закони – соціальної відповідальності та кооперації, оскільки недотримання їх призводить до економічного занепаду та втрати влади. Корпорації повинні так будувати свої відносини з громадськістю, щоб досягти:

- довіри до корпорації та її менеджменту;

- привабливості корпорації для людей з точки зору їхніх потреб та інтересів;

- глибшого розуміння громадськістю економічного життя корпорації, включаючи доходи, продуктивність, ціни тощо;

- готовності з боку бізнесу брати участь у вирішенні проблем суспільства та допомагати його прогресивному розвитку”.

Виходячи з такого розуміння головних цілей комунікацій з громадськістю комерційних установ та організацій, можна сформулювати перелік основних завдань, які вирішують відповідні служби зв’язків з громадськістю у своїй щоденній діяльності.

Загальні завдання служб ПР комерційних установ:

- встановлення контактів з різними верствами громадськості, включеними в “орбіту” діяльності підприємства чи організації (“своєю громадськістю”);

- забезпечення взаєморозуміння та співробітництва між ними та відповідною установою;

- створення позитивного іміджу фірми та її продуктів чи послуг;

- забезпечення успішного просування товарів та послуг компанії.

Здійснення фінансових комунікацій потребує дотримання декількох основних принципів, без яких важко налагодити довготривалі відносини з інвесторами.

Принцип послідовності передбачає безперервність у побудові відносин з інвесторами. Не можна вирішувати фінансових проблем методом кавалерійського наскоку, повинен бути підготовлений ґрунт взаєморозуміння, який дозволить і в критичних ситуаціях знайти розуміння з боку інвесторів.

Принципи активного просування успіху. Про власну фінансову стійкість та позитивні зміни необхідно активно і своєчасно інформувати інвесторів. Результати, самі про себе не говорять. Інформація про них повинна бути максимально повною, включаючи і динаміку цін власних акцій, і конкурентну позицію компанії, і ринкову репутацію. Ініціатива контактів повинна завжди виходити з компанії і випереджати ініціативу з боку інвесторів. Компанія потребує сприятливого ставлення з боку інвесторів, тому повинна приділяти їм знаки уваги.

Принцип постійної, цілеспрямованої і кваліфікованої діяльності. Відомо, що сучасна торгівля акціями стала безперервним процесом, що набуває загальносвітового масштабу. Тому для створення стійкої позиції на ринку компанії необхідно використовувати активні механізми для формування іміджу, передбачення критичних ситуацій та виграшу в конкурентній боротьбі за найбільш вигідні інвестиції. З метою активної фінансової участі на ринку фірми і компанії, як правило, розробляють програму відносин з інвесторами.