36. Охарактеризуйте систему інформації оон.

Система інформації Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

Бібліотеки. Основна бібліотека ЮНЕСКО знаходиться в штаб-квартирі організації в Парижі. Бібліотека в Парижі містить всі публікації ЮНЕСКО, публікації декількох інших організацій, велику кількість друкованих матеріалів по сферах компетенції ЮНЕСКО: освіта, наука, культура, соціологічні та гуманітарні науки, комунікація та інформація.

Бібліотека забезпечує всі види бібліотечних послуг: довідкова інформаційна служба, пошук через Internet та по електронним базах даних ЮНЕСКО, обмін матеріалами з іншими бібліотеками, замовлення матеріалів для різних проектів.

Архіви. Центральний архівний фонд ЮНЕСКО також знаходиться в будівлі штаб-квартири організації в Парижі. Архівну службу було започатковано в 1947 році. Сьогодні вона діє як місце збереження архівних матеріалів організації, відділу управління інформацією, що надходить з Секретаріату, а також як довідкова служба. Таким чином, метою діяльності архівної служби ЮНЕСКО є документація історії та діяльності ЮНЕСКО, а також допомога Секретаріату у збереженні та управлінні інформацією.

Документаційні центри. Майже кожен із структурних відділів ЮНЕСК має свій інформаційний документаційний центр. Кожен з цих центрів має свою складну структуру і широке коло обов’язків.

Бази даних. Загалом ЮНЕСКО видає та обслуговує бібліографічних, довідкових і фактографічних баз даних у сферах своєї компетенції: освіта, природничі науки, культура, соціальні і гуманітарні науки, комунікація, інформація та інформатика.

Мультимедійні ресурси. Цей розділ включає різноманітні електронні публікації. Великим і популярним ресурсом ЮНЕСКО є Освітня мультимедійна бібліотека, яка включає річні каталоги відеоматеріалів, річні каталоги документів ЮНЕСКО, різноманітні статистичні і порівняльні дані ЮНЕСКО у галузі освіти та велику добірку законодавчих актів в галузі освіти в електронному вигляді.

37. Охарактеризуйте пріоритетні напрямки політики єс щодо формування європейського інформаційного суспільства.

Інформаційна політика ЄС виходить з доктрини європейського інформаційного суспільства, проголошеної 1994 року. Основна ідея – зміна традиційних підходів та оцінок міжнародного співробітництва і світової конкуренції: від геополітики, яка визначає міжнародне становище країни за географічними ознаками, природними ресурсами, кліматичними умовами, політико-економічними чинниками, до технополітики (інформатики), яка визначає місце кожної держави у світовій ієрархії залежно від впровадження нових наукових досягнень та високих технологій в усі сфери життєдіяльності суспільства.

Напрямки і стратегії інфополітики ЄС втілені у програмах і проектах Організації, стратегічних наукових дослідженнях, таких, як: Розвиток технологічних досліджень, Інформаційні технології і ринкова політика, Європейська стратегічна програма промислового розвитку і впровадження технологій та інші.

Реалізація програм і проектів ЄС, спрямованих на становлення інформаційного суспільства в Європі, здійснюється за підтримки ЄС та європейських країн на найвищому рівні.

До провідних ідей інфополітики ЄС відносить становлення такого інформаційного суспільства, яке забезпечить соціально-економічне зростання регіону за рахунок реалізації 1 млн. нових робочих місць (щорічно) в інформаційній індустрії.

До пріоритетів інфополітики ЄС відносять низку пілотних проектів, головною метою яких є підтримка міжнародних домовленостей про загальні принципи використання, доступу та взаємодії інформаційних мереж; співробітництво країн Великої Сімки для становлення глобального інформаційного суспільства; створення глобального ринку нових продуктів і послуг, створення робочих місць для роботи з інформаційним ресурсом і загальна інформаційна освіта європейської спільноти.