2. Дайте визначення поняття «право», охарактеризуйте суб»єкти правовідносин та норми права, їх ознаки, структуру, класифікацію

ПРАВО – це система морально обумовлених норм, встановлених або сан­кціонованих державою, які виражають волю домінуючої частини суспільства, тобто державну волю (117). Право виступає регулятором суспільних відносин і, на випадок можливого невиконання його норм (їх порушення), забезпечене при­мусовою силою держави. По суті це визначення є визначенням об’єктивного права. Суб’єктивне ж право є сукупністю можливостей особи, що виникають у зв’язку з наявністю норм об’єктивного права.

СУБ’ЄКТИ ПРАВОВІДНОСИН – правоздатні та дієздатні фізичні та юридичні особи, тобто такі, що здатні бути носіями прав і обов’язків, здійснювати їх від свого імені і нести юридичну відповідальність за свої дії.

ОСОБА – це людина, яка знаходиться в певних суспільних відносинах з суспільством та державою, на території якої вона існує.

ОСОБА ФІЗИЧНА – (в праві) – термін, який використовується для по­значення людини як учасника правових відносин.

ОСОБА ЮРИДИЧНА – (в праві) – організація, яка по закону є суб’єктом (носієм) громадянських прав та обов’язків, володіє особистим майном, мо­же від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права та нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському або тре­тейському суді.

ДЕРЖАВА – особливий суб’єкт правовідносин.

ПРАВОВА (ЮРИДИЧНА) НОРМА – це загальнообов’язкове правило поведінки особи, яка має владний загальний характер, встановлюється або санкціону­ється державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується її організаційною, виховною та примусовою діяльністю.Ознаки норм права:

- норми права мають владний характер, тобто містять принципи поведін­ки встановлені (санкціоновані) державою у вигляді прав та обов’яз­ків;

- норма права адресована на персоніфіковане коло осіб;

- норма права діє в часі безперервно;

- норма права встановлюється або санкціонується державою і забезпе­чується її виховною, організаційною та примусовою діяльністю;

- норми права формально визначені (сформульовані по правилам грама­тики і формальної логіки і викладені в нормативно-правових актах).

Юридична норма складається з гіпотези, диспозиції та санкції.

ГІПОТЕЗА – це частина норми права, в якій зазначаються об­ставини, з настанням яких можна або необхідно здійснити її диспозицію.ДИСПОЗИЦІЯ – це частина норми права, в якій виражаються права і обов’язки суб’єктів права, вона вказує або описує дозволену (можливу), обов’язкову (необхідну) чи заборонну (неприпустиму) поведінку суб’єкта права.САНКЦІЯ – це частина норми права, в якій зазначаються заходи дер­жавного примусу в разі невиконання або порушення диспозиції (прав та обов’язків).

Норми права можна класифікувати залежно від того, що береть­ся за критерій.

Залежно від галузей права його норми права поділяються на:конституційні;адміністративні;трудові; цивільно-правові; цивільно-процесуальні;карні;карно-процесуальні та ін.

За роллю, метою у регулюванні суспільних відносин норми права поділяються на: регулятивні (встановлюють права і обов’язки); правоохоронні (передбачають заходи примусу за порушення); зобов’язувальні (наказують здійснити позитивні дії); забороняючі (наприклад, розголошувати державну таємницю); дефінітивні (закріплюють юридичні поняття); виняткові (встановлюють винятки із загальних правил) тощо.