5. Психологічні методи в позбавленні та профілактиці наркотичної залежності підлітків

Із існуючих методик психотерапії в наш час найбільш широко використовуються індивідуальна раціональна психотерапія і групова недирективна психотерапія. Допоміжне значення має аутогенне тренування, яке може бути використане для усунення реакцій страху, невпевненості в собі, напруженості.

Розпізнати напругу і досягти глибокого розслаблення допоможе підлітку також релаксаційний тренінг. Він являє собою ряд процедур, спрямованих на те, щоб навчити людину знімати напругу за власним бажанням. Такий тренінг навчить підлітка тому, як розслабитися в щоденних стресових ситуаціях. Загалом же, релаксаційний тренінг, надає можливість людині:

- навчитись розпізнати напругу будь-якого походження, як фізичного, так і психологічного;

- навчитися розслабляти своє тіло, специфічні групи м'язів в щоденних ситуаціях;

• використовувати уяву або медитацію для зменшення психічної напруги і завдяки цьому навчитися справлятися з сильною напругою, яка в іншій ситуації могла б призвести до зриву і вживання алкоголю і наркотиків.

Групова терапія передбачає аналіз причин хвороби та ситуації, що склалась. Для дискусій можуть бути використані наступні теми: «Я і моя хвороба», «Я і моє лікування», «Мої стосунки з батьками», «Мої стосунки з викладачами», «Чому людина стає наркоманом», «Алкоголь і наркотики», «Кримінальна відповідальність за поширення наркотиків», «Що буде зі мною через 10 років», «Я і мої друзі».

Інший спосіб – розігрування рольових ситуацій має на меті активне моделювання майбутньої поведінки. Кількість учасників гри може бути меншою, ніж число учасників групи. Легше за все організувати гру з 2-3 учасниками. Інші пацієнти залишаються «співпереживаючими глядачами». Потім їм пропонується висловлювати свої думки про поведінку «акторів». Розігруються такі ситуації, як «Зустріч з товаришем після виписки», «На прийомі у нарколога», «Співбесіда з викладачем», «Розмова з молодшим братом». В тих випадках, коли вдається перебороти скутість учасників, емоційне блокування, виявляється зовсім несподіваний обсяг інформації про хворих, відкрито проявляються їхні щирі емоційні реакції, вони говорять про плани на майбутнє, дійсне ставлення до лікування. На такій основі психолог разом з іншими учасниками складає прогноз для кожного члена групи і обговорює його разом з іншими учасниками.

Тренінг розвитку навичок відмови від алкоголю і наркотиків пропонується тим підліткам, які виявили або відчувають недостатню впевненість в тому, як вони будуть справлятися з соціальним тиском, який змушує пити і вживати наркотики.

Його мета: навчити підлітка відхиляти пропозиції про вживання алкоголю і наркотиків у впевненому тоні.

Необхідно пояснити підліткам, що кожен у свій час обов'язково потрапить в ситуацію, коли йому запропонують алкоголь чи наркотики. Підліток повинен розуміти, що йому важко буде лише впевнено сказати «ні, дякую» і що існує значна кількість методів, які допомагають сказати «ні». Щ методи включають в себе мову тіла, тон відмови і, звичайно прямі твердження для відмови від запропонованих наркотиків. Важливо також підкреслити, що підліток не повинен при відмові почувати себе винним.

Мова тіла. Відчуття невпевненості чи тривоги з приводу відмови вживати алкоголь чи наркотики заставляє людей відчувати себе ніяково і вони ховають погляд. Одним із найважливіших моментів «твердої» відмови е прямий погляд в очі тому, хто пропонує вживання наркотиків. Впевнена атмосфера відповіді підсилюється, якщо людина при цьому стоїть чи сидить випрямившись.

Тон відмови. Невпевнений тон відмови дає можливість іншим людям піддати відмову сумніву. Тому необхідно говорити твердим тоном, який не допускає сумніву.

Що говорити. 1) Перш за все сказати «ні»; 2) Запропонувати альтернативу (інше заняття); 3)Попросити свого співрозмовника припинити свої пропозиції; 4) Змінити тему розмови; 5) Уникати вибачень і незрозумілих відповідей.

Після пояснення цих принципів учасникам тренінгу надається можливість описати ряд знайомих їм ситуацій, в яких у них були проблеми з відмовою від алкоголю або наркотиків. А далі моделюються ситуації соціального тиску, в яких підлітки “програють” власні ролі, використовуючи наведені вище психологічно грамотні засоби протистояння тиску. Роль “провокатора”, як правило, виконує тренер групи.

Відстоювання прав. У соціальній терапії та профілактиці наркоманії важливо, щоб молода людина усвідомила свої основні права як особистості, які мають поважатися іншими людьми. Поведінка з недостатнім відстоюванням своїх прав робить людину соціально вразливою, призводить до сильних негативних емоцій і навіть нервових зривів. А все це, у свою чергу, стає пусковими психологічними механізмами розвитку їу неї різноманітних зловживань. В умовах індивідуальної або групової психологічно - профілактичної роботи з підлітками необхідно допомагати кожному виробити перелік його прав у міжособистісних стосунках. Цей перелік часто називають «Білль про обстоювання прав». У загальному вигляді цей білль повинен містити наступні положення: - право робити помилки; - право змінювати чиюсь думку; - право приймати власні рішення; - право не приймати рішень з приводу чужих проблем; - право критикувати в дружньому й доброзичливому тоні; - право казати «ні» без відчуття вини; - право казати людям, що ви не розумієте їх байдужої позиції; - право не залежати від визнання людини іншими людьми; - право висловлювати почуття і думки; - право бути вислуханим іншими людьми; - право не погоджуватися з іншими; - право не вибачатися і не давати пояснень з приводу чиєїсь поведінки; - право мати різні потреби, бажання і отримувати запити з боку інших людей.

Тренінг з обстоювання своїх прав передбачає навчання тому, як не бути «покладеним на лопатки» іншими людьми, як не опинитись у “слабкій” позиції, і, відповідно, отримати більший вибір в житті й контроль над ним. Доведено, що таке соціально –психологічне навчання призводить до підвищення самооцінки й самоповаги людини, зміцнення її соціального та психологічного здоров’я.

Тренінг по вирішенню проблем дає підлітку загальні навички, що допоможуть йому вирішувати життєві проблеми, які є загрозою його рішенню змінити свій спосіб життя.

Метою тренінгу є допомога учасникам:

усвідомити проблему;

- знайти достатню кількість потенційних варіантів вирішення проблеми;

- вибрати найбільш вдалий підхід і розробити відповідний план;

• мати можливість оцінити ефективність вибраного підходу.

П.М.Монті (1989) пропонує у роботі з підлітками наступний підхід. Необхідно обговорити, як підліток буде вирішувати складні ситуації, що виникають в реальному житті. Складні ситуації можуть відноситися до вживання алкоголю і наркотиків (наприклад, перебування в групі, де наркотики доступні) чи бути досить неспецифічними (наприклад, конфлікт в навчальній групі, на роботі). Вони можуть виникати в результаті думок чи переживань підлітка (наприклад, депресивні думки чи сильний потяг до наркотиків) чи у взаємовідношеннях з іншими. Якщо підліток не вміє ефективно вести себе в таких ситуаціях, вони можуть стати проблемою. Люди часто намагаються ігнорувати проблеми або ж відповідати на них самим легким, імпульсивним шляхом. Але тиск невирішеної або погано вирішеної проблеми може стати спусковим механізмом рецидиву.

Існує шість етапів ефективного вирішення проблем.

Етап 1. Точно визначити в чому зміст проблеми. Якщо проблема добре сформульована, вона майже повністю вирішена. Необхідно допомогти підлітку з'ясувати проблему і, можливо, розбити її на невеликі, більш прості проблеми. Монті пропонує низку ключів, які допомагають визначити ситуації, в яких у клієнтів є проблеми. Сюди входять: а) несприятливі фізичні ознаки (спокуса); б) негативні переживання (депресфї, страх, роздратування); в) негативні реакції з боку інших людей (наприклад, уникання, критика); г) негативні реакції по відношенню до інших людей (злоба, відчуття втрати); д) невідповідність власних сподівань своїй власній поведінці (успіхи на роботі, стосунки вдома із друзями).

2. В результаті мозкового штурму відпрацювати можливості для вирішення проблеми.

Мозковий штурм - це техніка генерування ідей. Існує декілька правил, що допомагають з нею працювати.

- Ніякої критики. Критика пригнічує продуктивність.

- Будь-яка ідея приймається, тому бути настільки нестримними і авантюрними, наскільки це можливо.

- Важлива кількість ідей. Чим більше альтернатив, тим швидше з'явиться потрібна альтернатива.

- Думати про рішення, які спрацьовували раніше. Старе рішення може бути поновлене і змінене.

3. Вибрати найкращу можливість.

Почати з відмови від усіх непрактичних стратегій. Вивчити можливості, що залишилися, враховуючи за 1 проти кожної із них. Після оцінки всіх цих факторів запропонувати підліткам вибрати найбільш реалістичну і ефективну, з їхньої точки зору альтернативу.

4. Відпрацювати детальний план дій.

Важливо відпрацювати детальний і конкретний план для втілення вибраної можливості в життя. Може бути корисно розбити рішення на кілька досяжних кроків. План повинен містити розклад дій: "коли, де, як і з ким" реалізувати вибрану можливість.

5. Втілення плану в життя.

6. Оцінка результатів.

Тренінг навичок спілкування має своєю метою навчити підлітка, як почати і продовжити розмову, що робити, якщо співрозмовник мовчить, інтерпретувати натяки, активно вислуховувати інших людей і вміти спілкуватися з приводу особистих відчуттів, поглядів, думок. Важливість відповідних навичок спілкування в тому, що вони допомагають зменшити ніяковість людини і соціальну напругу, які можуть призвести до рецидиву. Іноді люди вживають алкоголь і наркотики для того, щоб позбутися почуття ніяковості чи невпевненості під час розмови чи сумісної діяльності.

При підготовці даної лекції була використана наступна література:

1. Бородкин Б.С., Грекова Г.И. Алкоголизм: причины, следствия, профилактика. -Л., 1987.

2. Выготский Л.С. Собрание соч. в 6 т. - М.: Педагогика, 1984.-Т.4.

3. Завьялов В.Ю. Мотивация потребления алкоголя у больных алкоголизмом. // Психологический журнал. -1986.-№5.-С.102-111.

4. Здоровья дітей та жінок на Україні Під ред. В.Стешенко. – К. 1997.

5. Колесов Д.В. Эволюция психики и природа наркотизма.-М.: Педагогика, 1991.

6. Кон И.С. В поисках себя. - К.: Политиздат, 1984.

7. Кон И.С. Какими они себя видят.- М.: Знание, 1975.

8. Морозов Г.В., Боголенов М.Н. Морфинизм. - М., 1984.-С.16-17.