Організаційний осередок розвитку науково-методичного знання з психології

Організаційним осередком розробки питань загальної й окремої методик викладання певної психологічної дисципліни є профільна кафедра вищого навчального закладу. Основним завданням створення та функціонування останньої є органічне поєднання наукової, педагогічної та науково-методичної діяльності її викладачів.

Форма роботи викладачів, яка виходить в цю царину їх професійних обов’язків, називається методичною. На сьогодні організаційне забезпечення роботи будь-якого викладача психології вузу або середньоспеціального чи то загальноосвітнього навчального закладу передбачає існування індивідуального плану кожного викладача, який регулярно складається ним на початку навчального року та заповнюється у кінці кожного семестру за результатами роботи. В цьому плані є декілька розділів: навчально-організаційний, навчально-методичної роботи, наукової та виховної роботи. Провідними серед них вважаються наступні:

1. навчально – організаційний, який відбиває загальне навантаження викладача (кількість годин, за якими здійснюється викладання, консультування та контроль засвоєння дисципліни, керівництво різного роду практиками студентів, курсовими, дипломними, кваліфікаційними роботами, професори та провідні доцент керують також науково-педагогічною підготовкою аспірантів);

2. навчально-методичний розділ відбиває план науково-методичної роботи педагога-викладача, зміст якої складають розробка навчальних планів і програм навчальних курсів, текстів лекцій, методичних матеріалів для проведення семінарських, лабораторно - практичних занять, завдань проміжного та підсумкового контролю і т. ін.

Стратегічна мета такого планування - підвищення ефективності навчання тим психологічним дисциплінам, які викладає цей педагог. В межах такої методичної роботи викладача ним здійснюється декілька видів діяльності:

1. розробка авторської програми дисципліни, яку він читає або збирається викладати. Програма містить назви відібраних для вивчення студентами тем курсу та їх основний зміст.

2. Створення навчально-тематичного плану викладання, який передбачає часові ліміти на вивчення кожної із визначених тем. Ці ліміти не можуть бути довільними - вони мають певні межі, які кореспондують із загальним бюджетом часу, відведеного на вивчення предмету навчальним планом підготовки відповідного спеціаліста та питомою вагою й значущістю окремих тем.

3. Розробка текстів лекційних матеріалів відповідно до програми й навчально тематичного плану викладання.

4. Розробка планів семінарсько-практичних або лабораторних занять із дисципліни, що читається.

5. Розробка методичних рекомендацій, навчальних посібників та підручників з курсу, який читається.

6. Підготовка посібника з методики викладання (для викладачів)

7. Розробка матеріалів для контролю вивчення дисципліни.

Окрім, того в завдання кафедри входить підготовка педагогічних кадрів для викладання психології у вищій школі. За традицією, яка склалася в класичних університетах країни, кадри викладачів - психологів формуються з числа випускників вузів, які пройшли навчання в аспірантурі та по закінченню її захистили дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. Після п’ятирічної роботи асистентом професора та видання відповідних друкованих навчально-методичних робіт такий педагог може отримати звання доцента кафедри. Підготовка викладачів вищої кваліфікації – професорів також, як правило, здійснюється у два етапи. Спочатку пишеться та захищається дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук. Для цього в найкрупніших університетах та профільних науково-дослідних інститутах в межах їх науково-дослідної частини існують докторантури. При цьому докторант прикріплюється до певної кафедри, на який виконується та обговорюється його дисертаційне дослідження. Після публічного захисту дисертації, при наявності певної кількості навчально-методичної продукції, рішенням Вченої ради університету викладачу присуджується вчене звання професора. Як виключення таке звання може отримати і кандидат наук. Як правило, такі виключення робляться для доцентів - кандидатів наук з великим стажем викладання, підготовки з числа аспірантів кандидатів наук та великої кількості друкованих навчально-методичних матеріалів, серед яких обов’язково мають бути підручники або посібники з навчальних дисциплін, рекомендовані до видання Міністерством освіти та науки України.

Професорами, доцентами та асистентами кафедри проводиться також організаційно-методична робота. Її зміст становить розробка навчально-методичних планів роботи кафедри як колективного суб’єкта науково-педагогічної діяльності. Цей документ містить основні орієнтири роботи кафедри на певну перспективу, як правило, окреслену поточним і наступним навчальним роком. Змістом такої роботи стають проведення відкритих лекцій співробітників та їх взаємовідвідування колегами, організація наукових конференцій, теоретичних семінарів з актуальних питань психології, видання колективно підготовлених підручників, навчальних посібників, збірників наукових праць, обговорення підготовлених студентами, аспірантами та докторантами матеріалів наукових досліджень... В ньому також плануються розробки нових курсів, видання навчальних посібників до курсів, які читаються, методичних матеріалів по їх самостійному вивченню студентами, матеріалів тестового контролю, тощо…Зазвичай такий план складається у кінці попереднього навчального року.

У тісній координації з планами роботи кафедр планується та здійснюється і робота організаційно-методичних кабінетів. Зокрема, результатом такої співпраці викладачів і методистів виступають поповнення кабінету новими надходженнями спеціальної навчальної літератури, в тому числі й підготовленими та виданими самими викладачами, включення її до відповідних каталогів з метою подальшого використання цих матеріалів педагогами і студентами.

Окрім того, на кожному факультеті працює організаційно-методична комісія. Суть її роботи полягає у забезпеченні контролю за рівнем підготовки навчально-методичних матеріалів, які готуються та видаються педагогами.

На сьогодні у провідних вищих навчальних заклад країни непогано налагоджено видання навчальних програм, посібників, але момент науково-педагогічної рефлексії викладання психології недостатньо розроблений у вузівській педагогіці. Це пов’язано з тим, що в Україні досить довгий історичний період системне викладання психології було зосереджено в найкращих вузах, як правило, університетах, кафедри яких комплектувались відомими науковцями, талановитими педагогами, яскравими особистостями, відносно яких питання ефективності викладання було риторичним. Наприклад, аудиторії Г.І. Челпанова, О.М. Раєвського, завжди були повними. Уважалось, що кожен викладач психології університету є висококласним фахівцем і знає як викладати. Тому підготовлені посібники з методики викладання психології, як правило, створювались для оптимізації організації викладання в середній школі або середньо освітніх навчальних закладах педагогічного профілю. Прикладами можуть слугувати методичні посібники з викладання психології у середній школі, написані ще за часів дореволюційної Росії Г.І. Челпановим, О.П. Нечаєвим, у радянський час Б.М. Тепловим та К.М. Корниловим. Методика ж викладання університетських курсів психологічних навчальних дисциплін довгий час залишались поза полем науково-методичної рефлексії психологів як фахівців вищої школи. Це, без сумніву, гальмувало дослідження в галузі методики викладання психології. У той же час, складність та специфічність предмету дидактичного аналізу, яким на сьогодні є психологічна освіта давно вимагає здійснення змістовних загальних і більш предметних узагальнень. Першочерговими серед них є питання вихідних категорій та принципів викладання психологічних дисциплін.

Завдання для самостійної роботи.

Охарактеризуйте:

1. Вітчизняний досвід викладання психології в середній школі .

2. Викладання психології у вищих навчальних закладах України в дореволюційні часи.

3.Викладання психології у вищих навчальних закладах України в радянський та пострадянський період.

4. Внесок видатних українських психологів у розвиток методики викладання психології

5.Роль університетської кафедри в розвитку сучасних знань з методики викладання психології.

Література 5, 9, 19, 34, 37, 39, 45, 46.