3.3. Просвітня лекція

Т.М. студентка 4 курсу

факультету соціології

та психології КНУ

"Психологічні особливості наркотичної залежності підлітків”

План.

1. Психологічні особливості підліткового віку і проблема вживання наркотичних речовин підлітками.

2. Мотивація при наркоманіях у підлітків.

3. Поняття ейфорії та абстиненції, психофізіологічні основи вказаних явищ.

4. Основні напрямки лікування наркозалежності підлітків.

5. Психологічні методи в позбавленні та профілактиці наркотичної залежності підлітків

Обґрунтування вибору теми.

Лекція на тему: "Психологічні особливості наркотичної залежності підлітків" розроблена для викладання в школі. Вона розрахована на старшокласників, вчителів і батьків школярів, з метою ознайомлення їх з сучасними науковими поглядами на стан та шляхи боротьби з проблемою наркоманії, яка є дуже актуальною на сьогодні як в Україні, так і, взагалі, у світі. Сучасна українська дійсність є такою, що ніхто з представників цих різних аудиторій не застрахований від можливості стати об’єктом залучення до вживання наркотиків (старшокласники) або зустрітися з хворими на наркоманію чи з їхніми рідними у своїй роботі. Тому знання про причини, механізми виникнення наркотичної залежності, основні підходи до її лікування знадобляться їм для здійснення особистісного вибору в складній ситуації, у взаємодії та спілкуванні з контингентом наркозалежних осіб.

Мета лекції: ознайомити аудиторію школярів з науковою точкою зору на проблему наркоманії, сформувати у них ставлення до наркотичної залежності як до хвороби. Визначити місце психолога у позбавленні хворого від наркотичної залежності.

Завдання лекції:

1. Інформаційне - ознайомлення з особливостями протікання наркоманії у підлітків, розкриття психологічного змісту понять "ейфорія" та "абстиненція", Інформація про форми роботи з хворими на наркоманію;

2.Аналітичне - проаналізувати причини виникнення психологічної залежності, основні мотиви, які керують підлітками при вживанні наркотиків. Визначити роль психолога в позбавленні хворого на наркоманію від психологічної залежності";

3. Розвивальне – запропонувати аудиторії сформулювати власне бачення проблеми: що можна протиставити прагненню підлітків до наркотиків?

Основні поняття для засвоєння: наркотична залежність:

психологічна та фізична; абстиненція; ейфорія; домінанта.

Необхідно пов'язати даний матеріал зі знаннями інших психологічних дисциплін, а саме, з вікової психології (особливості підліткового віку: фізіологія, акцентуації, становлення особистості), з психофізіології (поняття домінанти, пороги сприймання), з педагогічної психології (типи неправильного виховання, делінквентна поведінка), з загальної психологи (проблема мотивації, боротьба мотивів, розвиток волі), психотерапії (раціональна і групова психотерапія, релаксація).

Емоційна позиція аудиторії повинна стати негативною до наркотиків та позитивною у ставленні до людей, хворих на наркоманію. Слухачі повинні зрозуміти, що діями наркомана керує хвороба і йому перш за все потрібна допомога.

Організаційна форма лекції монолог з елементами бесіди, можливий діалог-дискусія.

Рекомендована література:

1. Битенский В.С., Херсонский Б.Г., Дворяк С.В., Глушков В.А. Наркомании у подростков. - К.: Здоровье, 1989.

2. Личко А.Е. Наркотизм и подростковые наркомании. // Психопатии и акцентуации характера у подростков. -М.: Медицина, 1977.

3. Стрельчук И.В. Клиника и лечение наркомании. - М., 1976.

Психологічні особливості підліткового віку і проблема вживання наркотичних речовин підлітками.

Вживання наркотичних речовин стало серйозною молодіжною проблемою в кінці 50-х років у США. Ще в 1961 р. К.Ламел, аналізуючи публікації з питання наркоманії в США, відзначив, що особливу тривогу викликає збільшення числа наркоманів серед підлітків. В деяких лікарнях США підлітки складали 45% від загального числа наркоманів, що лікувалися. Серед підлітків-наркоманів особливо поширені летючі речовини, фенциклідін, героїн. Відмічена поява «нестандартних» токсікоманій, випадки зловживання ліками, що були призначені! лікарем. За даними Р.С. Вайсед (1974), учні старших класів у Шотландії зловживали барбітуратами, транквілізаторами, галюцинацогенами, в тому числі ЛСД, опіатами. Д.С.Ліптон (1977) відмічає, що 33% учнів старших класів публічних шкіл США вживають марихуану, серед них виявлені чисельні випадки полінаркоманій, тобто одночасне вживання кількох наркотиків без ознак психічної і фізичної залежності.

В цілому зловживання психоактивними речовинами в останні роки має наступні відносно стійкі тенденції:

1. Значно зростає число осіб, що епізодично вживають ті чи інші психоактивні речовини.

2. Розширюється «асортимент» психоактивних речовин, що застосовуються в немедичних цілях, спостерігаються короткочасні «мікроепідемії» зловживання тією чи іншою речовиною.

3.Відмічається «омолодження» контингенту осіб, що вживають психоактивні речовини, перші проби наркотиків все частіше бувають у віці 13-14 років.

4. Найбільш поширеною формою вживання психоактивних речовин стає «полінаркотизм». Полінаркотизм є тим «фоном», на якому розгортається клінічна картина дійсної, частіше за все опійної, наркоманії.

Особливо сприятливі умови для такого розгортання подій спостерігаються в підлітковому віці. Відомо, що в підлітковому віці основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку людини (фізичного, розумового, морального, соціального та ін.) визначає її перехід від дитинства до дорослості. По всіх напрямках розвитку, виражаючи цей процес, відбувається становлення якісних новоутворень внаслідок перебудови організму, трансформації взаємин із дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії. Відомий радянський психолог Л.С.Виготський центральною проблемою підліткового віку вважав становлення самосвідомості людини, інтеріоризацію нею соціальних функцій. Він розглядав підлітковий період як перехідний період розвитку особистості, зазначаючи, що в структурі особистості підлітка немає нічого стійкого, закінченого і нерухомого. Все в ній перехід, все тече.

Динаміка поведінки людини в підлітковий період визначається декількома факторами: статевим дозріванням підлітка і відповідними швидкими змінами, що відбуваються в його організмі, маргінальним соціальним станом, а також індивідуальними особливостями, які сформувалися в нього на цей час. Прагнення до спілкування з однолітками настільки характерно для підліткового віку, що одержало назву підліткової реакції групування. На порозі отроцтва діти відчувають потребу належати до якого-небудь співтовариства і почувати себе прийнятими в нього на рівних підставах з іншими. Поряд з очевидним статево-рольовим поділом спостерігається також утворення змішаних підліткових груп. Крім того, актуалізується прагнення підлітка до звільнення від опіки з боку дорослих (реакція емансипації), що в ряді випадків призводить до почастішання й поглиблення конфліктів з ними. Щоправда повної волі підлітки в дійсності не хочуть, оскільки ще не готові до неї, вони хочуть усього лише мати право на власний вибір, на відповідальність за свої слова й вчинки. Нерозуміння змісту таких потреб дорослими і самими підлітками – основна причина частих непорозумінь і конфліктів між ними.

Засудження неконформної поведінки підлітків загальноприйняте. Ще Сократ говорив, що сучасна йому молодь погано вихована, вона насміхається над начальством і ніскільки не поважає старих людей. Вони не встають, коли до кімнати заходить людина похилого віку, суперечать своїм батькам. Простіше кажучи, вони дуже погані.» Зрозуміло, що така установка не сприяє встановленню порозуміння між батьками та підростаючими дітьми. Критичне ставлення дорослих до бажання дітей змінити взаємовідносини з ними, їхній активний опір таким намаганням, сприяє виникненню симптомів соціальної дезадаптації у підлітків.

Соціальна дезадаптація є одним з найважливіших факторів, які сприяють розвитку підліткового наркотизму і наркоманій. Практично не існує випадків, коли вживання наркотиків було б головним єдиним фактором який викликав соціальну дезадаптацію підлітка.

Вживання наркотичних речовин може бути симптомом сімейного неблагополуччя. Основні форми неправильного виховання, при яких можливе формування наркотичної залежності емоційне знехтування, прихована безнаглядність, домінуюча гіперпротекція, потуральна гіперпротекція ("кумир сімї), гіпопротекція. Приклад батьків, які ведуть асоціальний спосіб життя, відіграє велику роль в залученні дитини і підлітка до вживання спиртних напоїв, а потім і наркотичних речовин. Цьому сприяє типова дитяча поведінкова реакція— реакція імітації.

Особливості підліткового віку можуть стати ґрунтом, на якому розвивається наркоманія. Вони ж надають специфічні для цього віку риси. Біологічні, психологічні та мікросоціальні фактори формують специфічну «особистісну предиспозицію» підлітка до вживання наркотиків. Суттєвими факторами являються аномальні особливості характеру підлітків—акцентуації, в більшій ступені— психопатії. Найбільше значення має наявність рис характеру, що властиві епілептоїдному, нестійкому, істероїдному і гіпертимному типу.