Сутність уяви.

Фізіологічну основу уяви складають залишкові (слідові) процеси збудження і гальмування, іррадіації і концентрації, позитивної і негативної індукції, аналізу і синтезу в коркових відділах різних аналізаторів. У підсумку цієї складної нервової діяльності і виникають нові сполучення тимчасових зв'язків, які утворилися в минулому досвіді, що не мали місця в реальному процесі сприйняття, і які складають базу образів уяви.

Приклади навчальних завдань за темою вивчення.

14. Почуття.

При вивченні теми слід мати на увазі специфічність і складність емоціональної сфери як форми відображення дійсності. Необхідно зосередитись на таких моментах.

Почуття - особлива форма відображення людиною об'єктивного світу, опосередкована його ставленням до впливів зовнішнього середовища, власної пізнавальної трудової, соціальної активності.

Розкрити природу емоцій як генетичне первинну форму переживання суб'єктом задоволення чи незадоволення від взаємодії з зовнішнім середовищем. Звернути увагу на співвідношення понять "емоції" і "почуття". Підкреслити соціальну детермінованість природи вищих почуттів людини. Потребує спеціального розгляду питання про фізіологічні механізми емоцій і почуттів: взаємодії кори і підкорки, наявності в останніх центрів задоволення і страждання. Важливо відмітити функціональну асиметрію великих півкуль головного мозку і вплив цього явища на процес переживання емоцій.

Розкриваючи питання про соціальну детермінацію почуттів людини, необхідно підкреслити, що саме діяльність і різноманітні стосунки між людьми виступають джерелом усього розмаїття переживань особистості. Характеризуючи спонукальну функцію емоцій і почуттів, необхідно показати їх тісний зв'язок з потребами, з предметною орієнтацією на об'єкти їх задоволення.

Навчальна схема “Сутність емоцій та почуттів” і коментар до неї.

Сутність емоцій та почуттів

ВЛАСТИВОСТІ

- суб’єктивний характер

- відображають взаємодію з середовищем

- переживаються як задоволення (позитивні емоції) або незадоволення (негативні) потреб людини

ФУНКЦІЇ

оцінки

регуляції діяльності

закріплення досвіду

передбачення

синтезуюча

активації

експресивна

підкріплююча

спонукання

ФОРМИ

ЕМОЦІЙНИЙ ТОН ВІДЧУТТІВ

ЕМОЦІЇ

ПОЧУТТЯ

НАСТРІЙ

АФЕКТ

СТРЕС

ФРУСТРАЦІЯ

ТРИВОЖНІСТЬ

Емоційні процеси - це реакції людини та тварин на вплив зовнішніх та внутрішніх подразників, пов’язані із задоволенням – незадоволенням значущих потреб.

На рівні людської психіки емоції виражають почуття як суб’єктивне ставлення людини до предметів і явищ оточуючої дійсності шляхом безпосереднього переживання їх життєвого смислу в формі приємного або неприємного.

Функція оцінки – здатність емоцій виступати в якості мови (системи сигналів), за допомогою яких суб’єкт дізнається про значущість того, що відбувається.

Функція регуляції – здатність емоцій до регуляції діяльності.(закон Йєркса-Додсона).

Функція передбачення – здатність емоцій до актуалізації закріпленого досвіду в майбутньому, через випередження розвиток подій сигналом про їх можливий приємний або неприємний фінал.

Експресивна функція - здатність емоцій виступати в якості тонкої диференційованої мови обміну інформацією у внутрішньовидових та міжвидових комунікаціях через міміку, пантоміміку, звукові реакції.

Функція спонукання – одне з функціональних проявів особливого емоційного стану афекту, сенс якого у нав’язуванні суб’єкту стереотипних дій для адекватного подолання аварійного небезпечних, травмуючих біологічних утруднень, що найчастіше виникають раптово та вимагають без відкладного реагування.

Функція закріплення досвіду -- здатність емоцій залишати сліди в досвіді людини, закріплюючи в ньому і вдалі-невдалі дії, і ті впливи, які їх викликали.

Синтезуюча функція - здатність емоцій до об’єднання в єдиний комплекс емоційного тону відчуттів, що одночасно або послідовно переживаються людиною (основа сприйняття людиною мелодії, власного тіла як цілісності)

Приклади навчальних завдань за темою вивчення.

1. Встановлено, що школярі досить легко співпереживають негативним емоціям (смуток, гнів) своїх однолітків і значно важче – позитивним (радість), тобто вони емоційно відгукуються на неприємності з їхніми товаришами, але не розділяють їхніх успіхів.

Які можливі причини цього явища? Чи можна змінити його?

2. Чарльз Дарвін вважав, що вискалювання зубів твариною у стані гніву є біологічно доцільним засобом боротьби з ворогами; у тремтінні він вбачав результат напруження м’язів при їх мобілізації для нападу. Біологічно доцільними для нього були також емоції людини, наприклад, зволоження людської руки у стані страху начебто полегшувало мавпоподібним предкам хапання за гілки дерев під час втечі.

Чи можна прийняти таке пояснення? Чим відрізняються емоції людини від емоцій тварин?