10.Сприйняття.
При вивченні теми необхідно акцентувати увагу на наступних положеннях, що мають важливе значення для розуміння сутності процесу.
Сприймання (сприйняття) – це психічний процес відображення предметів і явищ дійсності в сукупності їх частин і властивостей і розумінням цілісності відображеного при безпосередній дії таких об’єктів на органи відчуття. Насамперед, необхідно розкрити сутність і пізнавальні можливості процесу сприймання, чітко визначити його відмінності від відчуттів. Останні відображають лише окремі властивості предметів. Сприйняття ж об’єднує відчуття, що йдуть від різних аналізаторів, воно завжди цілісне і предметне.
Необхідно докладно розкрити властивості сприймання та його основні видові групи: руху, простору, часу; предметів, мови, музики; людини людиною Підкреслити той факт, що образ предмету, який виникає в процесі сприймання, включає в себе, крім об'єктивно відображуваних його властивостей, минулий досвід людини, знання про даний предмет, ставлення до нього. Характер апперцепції опосередкований також потребами, інтересами, почуттями, особливостями і станом особистості.
Особливу увагу необхідно приділити ролі дій в процесі сприймання як інструменту перцепції, що забезпечує виділення значимих ознак в об'єкті сприймання, визначити роль пошукових та гностичних дій у створенні образу сприйняття. У підсумку доцільно розглянути ілюзії як спотворене сприйняття дійсності, розкрити питання про спостереження як умисне планомірне сприйняття та спостережливість як властивість особистості, вказати на її специфіку та умови формування.
Навчальна схеми “Властивості та види сприйняття” та коментарі до неї.
“Властивості та види сприйняття”
ВЛАСТИВОСТІ
ВИДИ
С
ЗА
ПРОВІДНИМ АНАЛІЗАТОРОМ
-
зорове; - кінестезичне
-
слухове; - нюхове;
-
тактильне - смакове
Константність
Об’єм
Осмисленість
ЗА ФОРМОЮ
ІСНУВАННЯ МАТЕРІЇ
сприйняття
простору;
сприйняття
часу;
сприйняття
руху.
Точність
Структурованість
Цілісність
ЗА ОСОБЛИВОСТЯМИ
ОБ’ЄКТА СПРИЙНЯТТЯ
предметне;
мовлення
або музики (усне та писемне) ;
людини
людиною
Повнота
Предметність
Узагальненість
Швидкість
ЗА
РІВНЕМ УСВІДОМЛЕНОСТІ
- підпорогове
(субсенсорне)
- екстрасенсорне
Вибірковість
Сприйняття (перцепція) – відображення у свідомості людини предметів або явищ у сукупності їхніх властивостей і частин при їх безпосередньому впливі на органи чуття. В ході сприйняття відбувається впорядкування й узагальнення окремих відчуттів у цілісні образи речей та подій.
Константність сприйняття – властивість сприймати об’єкти відносно постійними за величиною, формою, кольором в умовах сприйняття, що змінюються.
Осмисленість сприйняття – властивість людського сприйняття надавати об’єкту або явищу сприйняття певний смисл, позначати його словом, відносити до певної мовної категорії, у відповідності зі знаннями суб’єкта та його попереднім досвідом.
Структурність сприйняття – властивість сприймання людини об’єднувати стимули впливу в цілісні й порівняно прості структури.
Цілісність сприйняття – сенсорна, мисленнєва добудова сукупності певних об’єктів сприйняття до його цілісного образу.
Предметність сприйняття – віднесеність наочного образу сприймання до повних предметів навколишнього світу.
Узагальненість сприйняття – відображення одиничних об’єктів як особливого прояву загального, що являє собою певний клас об’єктів, однорідних з даним за певною ознакою.
Вибірковість сприйняття – переважаюче виділення одних об’єктів у порівнянні з іншими, що розкриває активність людського сприйняття
Об’єм сприйняття – кількість об’єктів, які людина може сприйняти протягом однієї фіксації.
Точність сприйняття - відповідність образу, що виникає особливостям об’єкта, який сприймається.
Повнота сприйняття – ступінь відповідності образу сприймання особливостям об’єкта сприймання.
Сприйняття простору – вид сприйняття, що включає сприйняття форми, величини, взаємного розташування об’єктів, їхнього рельєфу, віддаленості та напрямку, в якому вони знаходяться.
Сприйняття часу – відображення об’єктивної тривалості, швидкості й послідовності явищ дійсності.
Сприйняття руху - відображення зміни положення, яке об’єкти займають у просторі.
Підпорогове (субсенсорне) сприйняття - несвідоме сприйняття та переробка людиною сигналів, що надходять у мозок через органи чуття й не досягають величини абсолютних порогів відчуттів.
Екстрасенсорне сприйняття - несвідоме сприйняття та переробка людиною сигналів, система сприйняття яких ще не встановлена наукою. Образ такого сприйняття має назву “Псі-феноменів”: ясновидіння – вгадування фактів, недоступних органам чуття; телепатія – вловлювання інформації про людину на далекій відстані; передбачення – здатність бачити майбутнє).
Фізіологічні основи сприйняття – два види нервових зв’язків: 1) в межах одного аналізатора при впливі на організм комплексного подразника однієї модальності (мелодія); 2) міжаналізаторні зв’язки, які утворюються при впливі комплексного подразника різних модальностей (сприйняття простору).
Перцептивна система – сукупність аналізаторів, що забезпечують даний акт сприйняття.
Сенсорні еталони - ідеальні образи, що зберігаються в пам’яті, з якими людина порівнює те, що вона сприймає в даний момент.
Ілюзії сприйняття – це помилки сприйняття, які характеризуються наявністю сенсорних повідомлень, неправильно розшифрованих людиною або багатьма людьми.
Приклади навчальних завдань за темою вивчення.
1. Демонстраційний експеримент: ілюзія Аристотеля. Відомо, що ілюзії як спотворене сприйняття дійсності, можуть бути різних видів. Найвідомішими є зорові ілюзії (стріли, залізничних шляхів). Визначте зміст та вид наступної ілюзії. Учасників експерименту просять двома схрещеними пальцям доторкнутись до кінчика власного носа. Виникає відчуття наявності двох різних предметів.
2. Виберіть номер відповіді, яка містить найповніший перелік суттєвих відмінних ознак процесу сприйняття (варіанти відповіді наводяться в кінці завдання):
а) суб’єктивне відображення зовнішнього світу;
б) відображення окремих якостей, що відносяться до певного предмету;
в) первинне джерело усіх знань про оточуючий світ;
г) результат спільної діяльності низки аналізаторів (відчуваючи приладів” організму І.П. Павлов)
д) цілісне відображення сукупності якостей, що належать предметам, явищам, зовнішнім по відношенню до свідомості;
е) складовий елемент, з якого складаються всі предмети та явища оточуючого світу;
є) спотворене відображення оточуючого світу;
ж)відображення окремих якостей, які не відносяться до певного предмету;
з) відображення законів природи та суспільства у свідомості;
і) віднесення окремого предмету до певної категорії предметів.
Варіанти відповідей
1 –а, б, в, е |
2- г, є, ж, з; |
3 – а, б, ж, з |
4 – б, г, д, з; |
5 – в, д, є, з |
11. Пам’ять.
Вивчаючи тему "Пам'ять" необхідно звернути увагу на такі моменти.
Пам'ять, як процес, включена в будь-який психічний пізнавальний акт. Вона є базовим утворенням пізнавальної діяльності, надаючи їй життєвого смислу. Роль пам'яті полягає в збереженні єдності і цілісності людської особистості, її психічного розвитку.
Розглядаючи процеси пам'яті, необхідно звернути увагу на умови ефективності її протікання, їх зв'язок з різними сторонами психіки - пізнавальними, емоціонально-вольовими процесами, інтересами і потребами особистості, індивідуальними особливостями.
Пояснюючи види відтворення, доцільно звернути особливу увагу на таку його форму як пригадування, оскільки в ньому криється основний механізм розвитку мнемічної функції. Практичне значення має з'ясування умов збереження в пам'яті вивченого матеріалу. Необхідно чітко визначити систему об'єктивних і суб'єктивних факторів, що впливають на цей процес. Матеріал з таких питань дає можливість використати його для стимулювання студентів до роботи над собою.