5.Питання—ярлики.

Питання типу: "Чи не правда?"; "Чи не так", роблять Вашу мову більш переконливою і послаблюють напруженість критичного сприйняття. Особливо ефективні запитання - ярлики поряд з трюїзмами на початку розмови або виступу . "Адже кожна людина хоче мати нормальні умови життя, чи не так?"

6. Право вибору.

На відміну від попереднього прийому, тут групі або партнеру, до яких звертаються надаються варіанти. В той же час, увага їх акцентується на тому виборі, який найбільш прийнятний для обох сторін (інтонацією, жестом і т. і.).

"Ви можете скласти модуль через тиждень, через місяць, у кінці семестру, а можете зробити це зараз у відведений для цього планом навчання час. "

"Ви можете покласти відповідальність за результати навчання на когось іншого, скажемо, добру волю викладача, але я знаю, що ваше рішення не тільки може вплинути на кінцевий результат навчання, а й змінити ставлення до себе як людини, яка вносить певний внесок в саморозвиток себе як майбутнього професіонала. Тому що не доклавши певних зусиль, не можеш вимагати потім щось від когось."

"Ви можете вчитись і не займатись політикою, але політика завжди буде "займатись” Вами.

7. Протиставлення.

Ви берете деяку особливість поведінки свого партнера, і комбінуєте її з тією реакцією, яку б ви хотіли в нього викликати:

"Чим більше Ви хочете розвинути в себе здатності до ефективного навчання, тим уважніше Вам треба підходити до вивчення психології.

"Чим більше Ви будете цікавитись психологією, тим більша ймовірність того, що Вам вдасться змінити на краще своє життя та життя близьких Вам людей.

8. Питання та твердження, направлені на зосередження уваги.

Використовуються в них такі слова, як "цікаво", "хотілося б дізнатись" і т. ін.)

" Я хотіла б знати Вашу думку з приводу такої пропозиції..."

"Мені цікаво було б знати, що Ви думаєте з приводу можливості змінити життя близької Вам людини."

9. Розповідання історій, анекдотів і т.П.

Використання притч, метафор, розповідання історій, анекдотів, не лише актуалізує та підтримує увагу аудиторії до змісту викладання, а й дозволяє, у випадку виникнення конфронтації поглядів, зменшити критичний запал аудиторії або окремого співрозмовника, направити їхню свідомість в потрібну Вам сторону. (Приклад: притча про Ісуса Христа).

10. Відокремлення рівнів свідомості.

Відокремлення рівнів свідомості є ще ефективним способом подолання супротиву навчальної аудиторії, зменшення сили переживання наявності протиріч. При використанні цієї техніки потрібно неявно допускати, що співрозмовник має дві субособистості: свідому, яка виражає сумнів, невпевненість, критику, і підсвідому, орієнтовану на досягнення позитивного результату спілкування, згоди. Прикладом використання такого прийому може бути наступний монолог викладача: "Шановна аудиторія, я добре усвідомлюю Ваши сумніви з приводу доречності просто зараз проводити фронтальний контроль засвоєння поточного модуля, з Вашого боку це - нормальна, закономірна реакция. I, в той же час, я впевнена, що на більш глубокому рівні розуміння ситуації ми можемо знайти спільне в тому, що без вашої участі у такий роботі, як необхідній форми здійснення контролю ефективності навчання, ми не зможемо вийти в кінці семестру на об’єктивні показники вивчення цього курсу кожним із вас ".