Самостійна робота на лекції

Насамперед варто навчити студентів правильно працювати з конспектами лекцій, наприклад, складати опорні конспекти. Зазвичай, коли необхідно вести конспект з навчальної дисципліни, студенти надають перевагу конспектуванню змісту лекції по ходу його викладання. Ведення опорного конспекту передбачає іншу методику здійснення

Такий конспект складається з основних теоретичних положень, фактів, сутності експериментів і т.п. Його підготовка привчає студента виділяти істотне в лекції, осмислювати ілюстративний матеріал, коротко записувати зміст лекцій.

Суть роботи з опорними конспектами на лекції полягає в наступному. За 10-15 хвилин до кінця лекції викладач дає завдання студентам підготувати опорний конспект по прочитаній лекції.

При цьому, якщо це робиться перший раз, необхідно роз'яснити суть опорного конспекту і його призначення. У процесі підготування першого конспекту викладач контролює хід цієї роботи, при необхідності консультує студентів. Надалі студентам надається повна самостійність.

Завершується робота в перший раз аналізом 1-2 робіт студентів на цьому ж чи на наступному занятті. На наступних заняттях свої опорні конспекти оголошують 1-2 студента, викладач висловлює свої зауваження. Підготовка таких конспектів може бути задана і як самостійне домашнє завдання.

У результаті такої роботи здійснюється контроль навчальної діяльності студентів, удосконалюються способи пізнавальної діяльності, а навчальний матеріал зберігається в самостійно структурованій формі. Можна дозволити користатися опорними конспектами на заліках, а при правильному доборі запитань та завдань (як правило такі запитання та завдання мають бути продуктивного характеру) і на іспитах.

Іншою ефективною формою самостійної роботи студентів на лекції може служити рішення навчальних задач. Тут можна використовувати як репродуктивні, так і творчі задачі, але їхнє рішення з необхідністю здійснюється в спільній діяльності.

Метод резюмування тексту, покладений в основу створення опорного конспекту теж може бути реалізований при вивченні психології як навчальна задача. Складання резюме наукового тексту або навчальної лекції - один з випадків породження студентами письмового тексту. Резюме можна віднести до особливого типу завдань - реконструктивному. Можуть бути і інші види реконструктивних завдань - написання рефератів, аналітичних оглядів, опис подій, що спостерігаються, або по спогадах і т.д.

Розглянемо резюме навчальної лекції, оскільки, як показує досвід, багато студентів гуманітарних факультетів навіть на IV курсі не володіють навичками компресії тексту (логічного і граматичного стиску). Для зручності аналізу особливостей резюме як специфічної задачі на реконструктивне мислення розглянемо ряд студентських резюме однієї з лекцій, прочитаних у курсі "Методика викладання психології" МДУ на IV курсі. Нижче наведені план лекцій і резюме, зроблені студентами відразу після прослуховування лекції (на основі використання її конспекту).

План лекції "Історичні передумови діяльності викладача університету і її специфіка". I. Історична ситуація зміни соціального статусу викладача вищої школи на початку XIX в. Поява нового типу діяльності - дисциплінарно-академічної, як вираження нових соціальних функцій вищої школи.

II. Структура діяльності викладача: дослідницький і академічний компоненти в їхньому взаємозв'язку. Аналіз академічної сторони діяльності викладача: 1) навчальні функції, 2) виховні функції.

1. Навчальні функції припускають володіння:

- історичним і логіко-теоретичним аналізом (стисками) навчального предмету (історик і теоретик);

• психолого-педагогічними способами організації процесу засвоєння (організації систем навчальних задач, вибору стратегії і тактики управління взаємодією з учнями відповідно до рівнів засвоєння знань, володіння способами і засобами навчальної комунікації;

• формами контролю, корекції, стимулювання навчальної діяльності учнів).

2. Виховні функції:

- виявлення світоглядних аспектів навчального предмета;

- професійна етика;

- володіння всім діапазоном засобів організації колективних форм навчання; інтерес до моральних установок і цінностей особистості учнів або студентів;

- володіння способами актуалізації і перебудови моральних позицій їхньої особистості.

III. Особистість викладача - основний засіб реалізації ним навчальних і виховних функцій. Протилежні трактування ролі особистості викладача в навчанні. Незводимість особистісного впливу викладача ні до однієї з функцій його діяльності. Психологічна основа взаємодії: повага до особистості учня, спрямованість на спільну діяльність, культивування партнерства, професійне і моральне самобудівництво. Особистість викладача психології: усвідомленість усіх функцій і способів діяльності педагога, виділення особливого змісту викладання - формувальний експеримент із власною особистістю, що триває усе життя.

У трьох наведених нижче резюме нас буде цікавити характер тієї розумової роботи, що проробляє студент із метою компресії предметного змісту тексту лекції. У роботах з інформатики, які описують специфіку цього прийому обробки інформаційних матеріалів, підкреслюється лише та сторона в рішенні задачі компресії, яка пов'язана з обробкою мовної структури тексту. Рекомендації з рішення цієї задачі зводяться до переліку правил виділення ключових слів, ключових абзаців і фраз. Однак задача компресії змісту тексту передбачає рішення, насамперед, особливої розумової задачі. Визначити характер розв’язання цієї розумової задачі допоможе методичний аналіз різних варіантів резюме лекції, які розкривають деякі істотні особливості розумової діяльності студентів при рішенні навчальної задачі компресії тексту.

Резюме I. У лекції розглянуті два питання: 1) статус викладача вищої школи; 2) структура діяльності викладача.

1). Розглядаються: А) історичні передумови статусу викладача вищої школи (ВШ) і його діяльності, а саме: а) становлення духовного виробництва, навчання у ВШ здобуває до початку XIX в. масовий характер, б) реформа університетського навчання Гумбольдтом, викладацької і наукової діяльності; Б) взаємовплив викладацької і наукової діяльності.

2). Розкриваються особливості сучасної дисциплінарно - академічної діяльності (ДАД) викладача: А) Структура ДАД - дослідницька діяльність, діяльність, що власне навчає; зовнішня форма (масова аудиторія), внутрішня форма (особиста школа); Б) виділені дві функції власне навчальної діяльності: а) керівництво навчальною діяльністю, б) виховна функція, в) сформульовані вимоги до виконання навчальної функції, до виховної функції.

Резюме 2. До XIX ст.. існувало ставлення вчителя до учнів, при якому вчитель лише передавав готові знання, у мініатюрі відтворювало відношення духовної еліти до суспільства. З XIX ст. духовне виробництво стає масовим явищем. Привілейоване положення інтелектуала як "прилученого до істини" ставиться під сумнів. І ця втрата інтелектуалом "учительської" позиції означала те, що відтепер викладач і учень знаходяться в рівній позиції стосовно істини і вже недостатньо тільки передати готові знання, а необхідно ще і розкрити для учнів сам процес породження знання. Звідси й інша необхідність - поєднання в особі викладача двох функцій: ученого і вчителя, що і відбилося в структурі діяльності викладача сучасного університету.

Резюме 3. Розглянуті і розшифровані можливі позиції викладача стосовно учня: авторитарна і демократична. Показано зв'язок надання переваги учнями викладачу з демократичною позицією викладача у ставленні до учнів. Підкреслено значення поваги до цілісної особистості учня в навчанні, яке виховує. Як ілюстрації таких положень наведено приклади великих педагогів – ( Ключевського, Грановського, Тімірязєва), розкриті секрети їх успішної викладацької діяльності.

Очевидно, що у трьох текстах резюме спостерігаються досить чіткі розходження, обумовлені характером розумової діяльності, властивої особистості кожного студента, а також - у більшій чи меншій мері - відбиті розходження їхніх особистісних позицій стосовно змісту лекцій. Підкреслимо, однак, загальний момент, що також явно виступає при зіставленні всіх трьох компресій. Здійснена кожним студентом робота узагальнення несе на собі відбиток рівня розвитку рефлексивного-особистісного компонента їхнього мислення. У текстах резюме дають про себе знати метапізнавальні процеси, обумовлені не тільки мірою усвідомленості способів логічного мислення, але і рефлексивними актами особистості в цілому, мірою спрямованості її свідомості як на зміст навчання, так і на способи власної пізнавальної діяльності.

Саме цей рефлексивний-особистісний компонент мислення студентів визначив специфічні особливості стиску і селекції змісту в кожному з наведених резюме лекції - від гранично логізованих і повних схем, де зникають всі особистісні інтонації й акценти лектора (Резюме I), до граничної редукції змісту лекції до найбільш суб'єктивно значущих фрагментів, що відбивають ситуативно-особистісну значеннєву орієнтацію студента в змісті тексту (Резюме 3).

Різноманітність форм компресії тексту свідчить, що резюме вбирає індивідуальну своєрідність метакогнітивних процесів його укладача. Разом з тим процес побудови резюме виступає як своєрідний вид рефлексивного реконструктивного мислення.

Представлені міркування мають важливі методичні висновки щодо доцільності використання компресії як дидактичного прийому активізації розумової діяльності студентів на лекції. Зокрема, рішення такого роду задачі на лекції можна використовувати в якості спеціального методичного засобу з метою:

а) об'єктивації рівня розвитку метакогнітивних процесів у студентів;

б) діагностики їх особистісних установок і позицій;

в) контролю за повнотою виділення адекватного тексту логіко-теоретичного змісту і міри сформованості метакогнітивних дій;

г) керованого формування рефлексивно - особистісного аспекту пізнавальної діяльності в єдності із системою логічних операцій, адекватних структурі текстів, які резюмуються.

У цьому відношенні завдання на складання резюме лекцій, наукової і навчальної літератури, власних рефератів письмових інтерпретацій можуть служити важливим методичним засобом випереджального керування умовами становлення узагальнених прийомів мислення студентів-психологів при роботі з науково-психологічним текстом. Не менш важлива функція резюме для усвідомлення специфіки індивідуально-особистісних позицій і установок студентів як передумови самоорганізації їх професійного росту.

Дуже корисним напрямком організації самостійної роботи при вивченні психології студентів виявляється і використання в лекційно-семінарському курсі фрагментів лекцій, підготовлених студентами. Підготовка таких фрагментів може бути заздалегідь спланована викладачем, а викладання змісту студентами вестися по черзі. Зміст фрагментів повинен бути цікавим і з необхідністю доповнювати матеріал лекції. Це можуть бути приклади - ілюстрації теоретичних положень, історичні факти, висловлення вчених, описи експериментів і т. ін.

Викладеним вище не вичерпуються можливості керівництва самостійною роботою студентів у процесі читання лекцій або проведення семінарсько-практичних занять. Тут завжди є місце педагогічній творчості. Важливо лише наявність бажання це здійснювати.