
- •Такі чинники:
- •У складі Російської імперії
- •У складі Російської імперії
- •1. Відбувалася концентрація промислового виробництва.
- •4. Розширювалася мережа банків.
- •5. Відбувався нерівномірний промисловий розвиток окремих регіонів України.
- •6. Відбувалася спеціалізація промислових районів:
- •На західноукраїнських землях
- •Робітничий рух
- •Під владою Російської імперії
- •Студентський рух
- •Ліберальний рух
- •Види кооперації:
- •Мета створення кооперативів
- •Висновки
- •Під владою Російської імперії
- •Партії ліберального спрямування
- •Висновки
- •Селянський рух
- •Наслідки маніфесту
- •Висновки
- •«Просвіти»
- •II Державна дума
- •Уроки революції
- •Значення революції
- •Недоліки реформи
- •Причини
- •Висновки
- •Розвиток техніки
- •Історична наука
- •М едицина
- •Ботаніка
- •Антропологія
- •Засуджували війну
- •Підтримували у війні Росію
- •4 Серпня 1914 р. У Львові емігрантами
- •П одії в Україні в Україні виникають
- •V Місцеві ради робітничих і солдатських депутатів,
- •1. Радикальна
- •2. Поміркована
- •1. Українська партія соціалістів революціонерів-есерів
- •Рішення Конгресу
- •Наслідки
- •Причини скликання з'їзду:
- •Зміст і Універсалу
- •Значення
- •Суть Універсалу
- •Наслідки II Універсалу
- •Значення II Універсалу
- •Причини заколоту
- •Наслідки
- •III Універсал
- •Оцінка III Універсалу
- •Вимоги Раднаркому Росії
- •IV Універсал
- •IV Універсал оголосив м. Грушевський на відкритому
- •Зміст IV Універсалу
- •Брестський мирний договір
- •27Січня (9лютого) 1918р.
- •Приклади негативної оцінки
- •Позитивні наслідки
- •Негативні наслідки
- •Внутрішня політика
- •Члени уряду:
- •4. Вирішення земельного питання:
- •Чому в 1918 р. Німці не встановили звичайного окупаційного режиму і допустили існування спочатку Центральної Ради, а потім - уряду гетьмана?
- •Питання теми
- •Причини падіння Гетьманату
- •Становище нової влади
- •Директорія і махновці
- •Денікінський режим
- •Рух опору денікінцям
- •Причини поразки Директорії
- •Внутрішня політика зунр:
- •Р еформа освіти:
- •Зовнішня політика зунр
- •Погляди Євген Петрушевича
- •Причини падіння зунр
- •Північна Буковина
- •Висновок
- •Б ілий терор
- •Червоний терор
- •П ромисловість
- •Торгівля й фінанси
- •Недоліки Варшавської угоди
- •Другий зимовий похід
- •Політичні чинники:
- •Соціально-економічні чинники:
- •Національні чинники:
- •Поміркуймо разом
- •Завдання для учнів
- •План уроку
- •Самостійна робота учнів
- •Завдання
- •Повсякденне
- •Причини
- •Кіномистецтво
- •Завдання індустріалізації
- •Джерела індустріалізації
- •Труднощі індустріалізації
- •Сталінські репресії в науці
- •Соціальне становище населення
Висновки
Масові виступи робітників, селян, студентів пожвавилі діяльність ліберальної буржуазії в земствах.
Сприяли організації кооперативного руху.
Мали велике значення для створення політичних партій які намагалися очолити національно-визвольну боротьб] в Україні на початку XX ст.
Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя
Індустріалізація привела до зростання міст і зміни традиційного будівництва. Міста й села масово забудовували будинками з двома, трьома й чотирма кімнатами. Заможні міщани и селяни зводили цегляні будинки, вкриті залізом або черепицею.
Навіть на селі тканини фабричного виробництва й одяг міського покрою витісняли доморобні тканини і традиційний народний одяг. Почали занепадати твори декоративно-ужиткового мистецтва, бо вони не витримували конкуренції з дешевою фабрично-заводською продукцією.
З'явилися новинки: побуту:
швейні машинки,
грамофон,
гумове взуття.
Великі й середні міста забудовували багатоповерховими житловими будинками, спорудами культурного призначення — театрами, музеями, бібліотеками тощо.
Околиці міст було забудовано бараками й халупами: Про те й тут з'явилися народні будинки, бібліотеки-читальні, клуби тощо. . \
На вулицях з'явилося електричне освітлення, трамвайне сполучення.
Діяли хорові й театральні гуртки, народні університети, вечірні й недільні школи.
Велику роботу проводили- Просвіти, які діяли у містах і селах усієї України.
1909 р. у Харкові було завершено будівництво першого в Україні Палацу робітника, кошти на будівництво якого збирали самі робітники.
Таким чином, відбувалася модернізація - оновлення, вдосконалення, надання сучасного вигляду, технічне та технологічне переобладнання повсякденного життя в Україні. Але цей процес відбувався повільно.
ЗО
31
Д
оля
жінки
Становище жінки в обох імперіях було важким, безправним.
Життя бідноти важке, напівголодне. Жінкам потрібно було вести домашнє господарство, виховувати дітей, якось їх одягати й годувати, а також працювати в полі, на фабриках і заводах. Оплата праці жінок була меншою, ніж чоловіків. Тяжке становище склалося з жіночою освітою. Серед жінок велика кількість були неписьменними, а тому вони почали активно долучатися до боротьби за свої права. Національному відродженню України сприяв і жіночий рух:
•на західноукраїнських землях виникли жіночі громади, які займалися просвітницькою діяльністю;
у Львові діяв «Клуб русинок»;
жіночі громади Галичини боролися за відкриття для жінок навчальних закладів, за організацію дитячих садків;
жінки вимагали відкриття культурно-освітніх установ, яких на Буковині працювало понад 590;
у Києві діяло Товариство захисту жінок, які працюють.
Посилення еміграції українського селянства
Еміграція — добровільне або вимушене переміщення населення з країн постійного проживання до інших країн.
Перша хвиля еміграції — від останньої чверті XIX ст. до початку Першої світової війни і пов'язана з дією соціально-економічних факторів. Це трудова еміграція в пошуках кращої долі. За цей час лише з Західної України виїхало близько 500 тис. осіб..
Причини масової еміграції:
1) пошуки вільних земель для, сільськогосподарського обробітку, надмірна скупченість населення Західної України, нерозвиненість сільського господарства;
безземелля і малоземелля;
низькі врожаї, велика заборгованість селян;
слабкий розвиток промисловості, безробіття через надлишок робочих рук;
хронічні голодування;
тягар непосильних і нестерпних податків, свавілля здирників цих податків;
пошуки перспективи нормальної праці й життя;
турбота про майбутнє дітей, про їх навчання.