3. Тести:

1. СИСТЕМА ПОГЛЯДІВ, ВИМОГ, ПРИНЦИПІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ФОРМИ ЗАХОДІВ В ОБЛАСТІ ІННОВАЦІЙ – ЦЕ:

А) технологічна політика;

Б) інноваційна політика;

В) інноваційний менеджмент.

2. ДО ЗОВНІШНІХ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ ІННОВАЦІЙНУ ПОЛІТИКУ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ НАЛЕЖИТЬ:

А) рівень самостійності структурних підрозділів у вирішенні відповідних питань;

Б) корпоративна культура в сфері НДДКР;

В) діяльність малих і середніх фірм в сфері інновацій.

3. ІМІТАЦІЯ ПЕРЕДОВОЇ ПРОДУКЦІЇ І КОНЦЕНТРУВАННЯ МАКСИМАЛЬНИХ ЗУСИЛЬ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВИСОКОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ХАРАКТЕРИЗУЄ СТРАТЕГІЮ:

А) захисту;

Б) імітації;

В) абсорбції.

4. ДО НАУКОВО0ТЕХНІЧНИХ СТРАТЕГІЙ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ НАЛЕЖИТЬ:

А) стратегія наступальної спеціалізації;

Б) стратегія захисту;

В) стратегія наступу.

5. ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯВЛЯЄ СОБОЮ:

А) систему поглядів, вимог, принципів, що визначають основні напрямки та форми заходів в області інновацій;

Б) комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, настанов і ціннісних орієнтацій, що регулюють різні сфери інноваційної діяльності;

В) процес, який включає розробку стратегії технологічних перетворень; створення нових продуктів, техніки й технології; прийняття й реалізацію ключових технічних рішень і т.д.

6. СТІЙКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ФІРМ РІЗНИХ РОЗМІРІВ МІЖ СОБОЮ АБО З УНІВЕРСИТЕТАМИ, ДЕРЖАВНИМИ ЛАБОРАТОРІЯМИ НА ОСНОВІ УГОДИ ПРО СПІЛЬНЕ ФІНАНСУВАННЯ НДДКР, РОЗРОБКИ АБО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ – ЦЕ:

А) науково-технічний альянс;

Б) спільне підприємство;

В) дослідницький консорціум.

7. ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ЯВЛЯЄ СОБОЮ:

А) процес перепроектування виробництва відповідно до вимог науково-технічного прогресу;

Б) процес упорядкування взаємодії ресурсів у рамках існуючої організаційної структури, що визначає склад і місце підрозділів, а також регламентує процедури, методи, процеси інновацій;

В) процес створення нового виробу, технології або послуги від формулювання ідеї до освоєння промислового виробництва, випуску в продаж і досягнення комерційного ефекту.

8. ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ МОЖЕ БУТИ:

А) наддержавним;

Б) державним;

В) міждержавним.

9. ДО ФОРМ КОМЕРЦІЙНОГО ОБМІНУ ТЕХНОЛОГІМИ НАЛЕЖИТЬ:

А) інжиніринг;

Б) науково-технічна інформація;

В) науково-технічне співробітництво.

10. СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ В СФЕРІ ПРОВЕДЕННЯ НДДКР ЗА ОБРАНИМИ ТЕМАМИ НА ОСНОВІ ПОДІЛУ ПРАЦІ МІЖ ПАРТНЕРАМИ – ЦЕ:

А) науково-виробнича кооперація;

Б) науково-технічна кооперація;

В) інноваційна кооперація.

11. УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЯМИ ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НДДКР В МЕЖАХ МАТЕРИНСЬКОЇ КОМПАНІЇ ЗА ТАКОГО ТИПУ МІЖНАРОДНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ, ЯК:

А) менеджмент поліцентризму;

Б) менеджмент на підставі інтегрованої системи технологічного управління;

В) менеджмент глобального центру.

12. ОСНОВНОЮ ОСОБЛИВІСТЮ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАЦІЇ, ЩО БАЗУЄТЬСЯ НА ІНТЕГРОВАНІЙ СИСТЕМІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ Є:

А) НДДКР здійснюються на локальному рівні;

Б) управління здійснюється на підставі децентралізації НДДДКР;

В) НДДКР здійснюються на підставі об’єднання усіх ресурсів усіх організаційних утворень корпорації.

13. МОДЕЛЛЮ РОЗМІЩЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ І ДОСВІДНО-КОНСТРУКЦІЙНИХ РОБІТ Є:

А) модель EPRG;

Б) модель альтернативної технології;

В) модель технологічного зростання.

14. В ОРГАНІЗАЦІЙНУ СТРУКТУРУ УПРАВЛІННЯ НДДКР ВХОДЯТЬ:

А) міжнародні комплексні комітети;

Б) інститути, що виконують НДДКР на замовлення;

В) науково-дослідні та проектні центри міжнародних корпорацій.

15. ФОРМОЮ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТРАНСФЕРТУ Є:

А) надання консалтингових послуг та інжиніринг;

Б) міграція висококваліфікованої робочої сили;

В) торгівля високоякісною продукцією.